Ухвала

від 01.02.2021 по справі 910/217/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 910/217/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Волиньбакалія (далі - ПАТ Волиньбакалія , скаржник)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020

у справі № 910/217/20

за позовом ПАТ Волиньбакалія

до Акціонерного товариства Альфа-Банк

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна ; Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитро Вікторович,

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Волиньбакалія 28.12.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №910/217/20 (повний текст постанови виготовлений 18.12.2020), а рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/217/20 залишити в силі. Крім того, скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження судового рішення та вирішити питання про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №910/217/20.

Так, в обґрунтування своєї правової позиції ПАТ Волиньбакалія у поданій касаційній скарзі із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) вказує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права та без урахування висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Скаржник відзначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення порушив вимоги статей 2, 11, частини п`ятої статті 75, статей 86, 236, 237 ГПК України, та невірно застосував до спірних правовідносин вимоги статті 88 Закону України Про нотаріат .

При цьому Північний апеляційний господарський суд при ухваленні оскаржуваного судового рішення не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 27.03.2019 у справі №137/166/16-ц, постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №320/545/19, від 13.06.2019 у справі №761/24390/15-ц, від 29.04.2020 у справі №761/18577/16-ц. Крім того, на думку скаржника, апеляційним судом проігноровано висновки Конституційного суду, що викладені у рішенні від 01.07.2020 у справі №3-239/2019 (5444/19) за конституційною скаргою ТОВ Укркава .

Разом з тим ПАТ Волиньбакалія відзначає, що суд апеляційної інстанції помилково в основу оскаржуваного судового рішення взяв доводи справи №903/614/17, оскільки скаржник по вказаній справі не був жодною із можливих сторін/учасників справи, з огляду на що судове рішення у вказаній справі не є преюдиційним та не встановлює безспірність заборгованості ПАТ Волиньбакалія .

З огляду на викладене касаційна скарга ПАТ Волиньбакалія подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №910/217/20 слід відзначити таке.

Статтею 284 ГПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України: касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

В частині третій статті 3 ГПК України зазначено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З огляду на матеріали, які додані до касаційної скарги встановлено, що постанова Північного апеляційного господарського суду у справі №910/217/20 ухвалена 02.12.2020, повний текст постанови виготовлений 18.12.2020, а тому строк на касаційне оскарження названого судового акта закінчився 11.01.2021 (включно), оскільки з 07.01.2020 по 10.01.2021- святкові та вихідні дні.

Касаційна скарга ПАТ Волиньбакалія подана 28.12.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 910/217/20.

З огляду на викладене клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №910/217/20 суд касаційної інстанції залишає без розгляду.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Крім того, скаржник просить вирішити питання про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №910/217/20 до закінчення її касаційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення дії/виконання судового рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення дії/виконання такого рішення.

Заява про зупинення дії/виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).

Сумніви скаржника щодо дотримання судами попередній інстанцій норм права під час постановлення оскаржених судових рішень покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання та їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскарженого рішення та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.

Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Суд має право зупинити дію/виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (CASE OF HORNSBY v. GREECE № 18357/91 § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Заявник у поданому клопотанні стверджує, що оскільки постановою апеляційної інстанції скасовано рішення першої інстанції та відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі, то заходи забезпечення позову, які були вжиті Господарським судом міста Києва 12.02.2020 у справі, автоматично втрачають свою чинність, що в майбутньому призведе до продовження виконавчих дій щодо реалізації майна позивача, на яке звернуто стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Колегія суддів зазначає, що застосування статті 332 ГПК України передбачено саме для зупинення виконання оскарженого рішення суду або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. При цьому колегія суддів враховує, що скаржником не доведено належними і допустимими доказами скасування заходів забезпечення позову у відповідності до вимог частин першої, дев`ятої, десятої статті 145 ГПК України, та відповідно продовження здійснення виконавчих дій з реалізації спірного майна позивача. За таких міркувань суд відхиляє і в цій частині доводи скаржника.

Враховуючи викладене, дослідивши доводи клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови, а також надані скаржником докази, Суд вважає наведені доводи скаржника не достатньо переконливими та аргументованими, тому відмовляє у задоволенні вищевказаного клопотання про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №910/217/20 до закінчення її касаційного перегляду.

Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 294, 332 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/217/20 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Волиньбакалія на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №910/217/20.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 25 лютого 2021 року о 14:40 у приміщенні суду за дресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 15 лютого 2021 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

4. Довести до відома учасників справи, що їх явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в Україні Верховний Суд роз`яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про право сторін брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 ГПК України.

5. Витребувати матеріали справи № 910/217/20 Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства Волиньбакалія до Акціонерного товариства Альфа-Банк , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна; Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитро Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

6. Копію ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду.

7. У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Волиньбакалія про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №910/217/20 до закінчення її перегляду Верховним Судом - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос