Постанова

від 01.02.2021 по справі 400/96/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/96/20 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Дата і місце ухвалення 04.05.2020р., м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Петрівського сільського голови Цинаковської Світлани Миколаївни на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Петрівського сільського голови Цинаковської Світлани Миколаївнипро визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В:

10.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Петрівського сільського голови Цинаковської Світлани Миколаївни, в якому просив визнати протиправними дії відповідача, які виявились у ненаданні відповіді на інформаційний запит, а саме, інформації, документів про послуги, які були надані, або виконані роботи по акту № 8 від 02.09.2019 року згідно договору № 01/28 від 28.01.2019 року, укладеного між Петрівською сільською радою та ОСОБА_2 , копії договору № 01/28 від 28.01.2019 року укладеного між Петрівською сільською радою та ОСОБА_3 , копії акту № 8 від 02.09.2019 року згідно договору № 01/28 від 28.01.2019 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Петрівський сільський голова Цинаковська Світлана Миколаївна подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі.

Апелянт не погодився з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності в даному випадку у розпорядника інформації правових підстав для продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів. Апелянт вважає, що це є обмеженням прав органу місцевого самоврядування, оскільки продовження строку розгляду запиту є право органу на надання відповіді.

На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність дій сільського голови, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які безумовно підтверджують факт протиправності дій саме голови Петрівської сільської ради. Апелянт посилався на те, що сільський голова не є безпосереднім виконавцем запиту та відповідальною особою за надання інформації по запитам на доступ о публічної інформації.

Також апелянт вважає, що не є розпорядником запитуваної інформації.

З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що 23.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Петрівського сільського голови Цинаковської Світлани Миколаївни із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію та документи про послуги, які були надані або виконані роботи по акту № 8 від 02.09.2019 року згідно договору № 01/28 від 28.01.2019 року, укладеного між Петрівською сільською радою та ОСОБА_2 , а також копії договору № 01/28 від 28.01.2019 року, укладеного між Петрівською сільською радою та ОСОБА_2 та акту № 8 від 02.09.2019 року згідно договору № 01/28 від 28.01.2019 року.

У поданому запиті позивач вказав, що відповідь та копії документів він бажає отримати власноруч, у зв`язку з чим просив повідомити його про можливість отримання вказаних документів за телефоном, вказаним у запиті.

Вказаний запит на отримання публічної інформації було отримано Петрівською сільською радою 23.09.2019 року, про свідчить відмітка на копії запиту.

Не отримавши відповідь на запит, позивач повторно звертався до Петрівської сільської ради та Петрівського сільського голови Цинаковської С.М. з аналогічними запитами 08.10.2019 року та 22.10.2019 року.

Листом від 11.10.2020 року № К-93 Петрівський сільський голова Цинаковська С.М. повідомила позивача про те, що у зв`язку з потребою обробки, пошуку та підготовки інформації серед значної кількості даних, відповідь на запит, згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України Про доступ до публічної інформації буде надана протягом 20 робочих днів з дня отримання запиту.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідь на свої запити він так і не отримав, що свідчить, на думку позивача, про порушення відповідачем приписів Закону України Про доступ до публічної інформації .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно ч.2 ст.34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 1 Закону України Про інформацію визначено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 5 цього Закону встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України Про доступ до публічної інформації від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звертався до відповідача у справі із запитами саме про надання публічної інформації, у зв`язку з чим суд надає оцінку спірним правовідносинам з урахуванням вимог Закону України Про доступ до публічної інформації .

Згідно із статтею 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону №2939-VI визначено, що право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.13 Закону №2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Як встановлено судом, згідно зі ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частина 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно зі ст. 12 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Повноваження сільського, селищного, міського голови визначені ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Відповідно до вказаної статті, сільський, селищний, міський голова, зокрема: 2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; 7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; 14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; 18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань

З огляду на вказані положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні відповідач, у розумінні Закону №2939-VI, є розпорядником інформації, запитуваної позивачем.

Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Запит на інформацію, згідно ст. 19 Закону №2939-VI, - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч. 2 ст. 19 Закону №2939-VI).

Згідно ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 22 Закону №2939-VI визначено випадки, за яких розпорядник інформації може відмовити у наданні відповіді на запит.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилалась на те, що листом від 26.09.2019 року громадянину ОСОБА_1 була надана відповідь на його запит від 23.09.2020 року, в якій повідомлено про те, що у зв`язку з потребою обробки, пошуку та підготовки інформації серед значної кількості даних, відповідь на запит, згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України Про доступ до публічної інформації буде надана протягом 20 робочих днів з дня отримання запиту. Вказана проміжна відповідь, згідно доповідної записки секретаря сільської ради, була направлена простою поштовою кореспонденцією, через те, що позивач не відповідав на дзвінки. Остаточна відповідь разом із запитуваними документами, датована 14.10.2020 року, була направлена на адресу позивача також простою поштовою кореспонденцію, через те, що позивач не відповідав на дзвінки для з`явлення з метою отримання відповіді.

Аналогічно відповідач посилався на те, що на запит позивача від 08.10.2020 року листом від 11.10.2020 року була надана відповідь, в якій зазначено, що згідно ч. 4 ст. 20 Закону України Про доступ до публічної інформації запитувана інформація та копії документів будуть надані протягом 20 робочих днів з дня отримання запиту. Остаточна відповідь на вказаний запит була підготовлена 28.10.2020 року за № К-93 та направлена на адресу позивача, як і відповідь на запит від 11.10.2020 року, простою поштовою кореспонденцію, через те, що позивач не відповідав на дзвінки для з`явлення з метою отримання відповіді.

Відповідач також посилалась на те, що на запит позивача від 22.10.2020 року йому була надана відповідь 28.10.2020 року за № К-103, яка, як і попередні відповіді, була направлена на адресу позивача простою поштовою кореспонденцію, через те, що позивач не відповідав на дзвінки для з`явлення з метою отримання відповіді.

У своїх пояснення позивач посилався на те, що ним було отримано засобами поштового зв`язку лише повідомлення від 11.10.2019 року про продовження розгляду запиту на 20 робочих днів. Відповідей на всі три запити на надання публічної інформації ним отримано не було. Також позивач вказував на незаконність дій відповідача по продовженню розгляду його запиту на 20 робочих днів.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем положень Закону України Про доступ до публічної інформації .

Так, в ході розгляду справи встановлено, що позивач звернувся до відповідача із інформаційним запитом вперше 23.09.2019 року, проте остаточну відповідь виготовлено відповідачем 14.10.2019 року за № К-92.

Як вже зазначалось вище, згідно із статтею 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", відповідь на запит повинна бути надана розпорядником інформації не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Виключенням з цього правила є випадки, коли запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. У такому разі строк надання відповіді продовжується до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

В даному випадку відповідач посилався на те, що ним не порушено вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки 26.09.2019 року було надано ОСОБА_1 відповідь про те, що розгляд його запиту продовжено до 20 робочих днів.

Однак, необхідність продовження строку розгляду поданого запиту не обґрунтована; у наданій копії листа від 26.09.2019 року К-92 міститься загальна диспозиція ч. 4 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

З огляду на характер запитуваної позивачем інформації, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що її обсяг не був значним, а її надання не могло потребувати багато часу, з огляду, в тому числі, на те, що відповідно до статті 18 Закону України "Про доступ до публічної інформації" для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб`єктів владних повноважень, підлягають обов`язковій реєстрації в системі обліку.

З огляду на зазначене, правові підстави для продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів були відсутні.

Що стосується посилань апелянта на те, що застосування ч. 4 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є правом органу, а тому правомірними є дії відповідача щодо направлення позивачу повідомлення про продовження строку розгляду його запитів до 20 робочих днів, колегія суддів зазначає, що дійсно, розпоряднику інформації надано таке право чинним законодавством, але таке право не є абсолютним. Застосовуючи положення ч. 4 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації повинен обґрунтувати таке продовження.

Судом було надано оцінку доводам позивача про наявність підстав для продовження строку розгляду запиту та обґрунтовано відхилено їх через відсутність дійсних об`єктивних обставин, що унеможливлювали розгляд поданих позивачем запитів у встановлений ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" п`ятиденний строк.

Крім того, колегія суддів враховує, що на повторний запит позивача від 08.10.2019 року, який є ідентичним першому запиту від 23.09.2019 року, відповідачем знову ж таки було повідомлено про продовження строків розгляду запиту, через необхідність обробки пошуку та підготовки інформації серед значної кількості даних.

Таким чином колегія суддів вважає, що відповідачем порушено вимоги ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про доступ до публічної інформації", оскільки не надано позивачеві у визначений Законом строк відповіді на запит із копіями затребуваних ним документів.

Також слід зазначити, що відповідачем не надано суду доказів направлення позивачеві листа від 26.09.2019 року № К-92.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач, звертаючись до голови Петрівської сільської ради просив надати йому відповідь на запити наручно. Посилаючись на те, що позивач не відповідав на телефон, відповідач вказував на те, що відповіді на запити позивача направлялись на його адресою засобами поштового зв`язку (простою поштовою кореспонденцією). У підтвердження вказаного відповідачем були надані доповідні записки секретаря сільської ради, копії конвертів із відміткою поштового штемпеля про направлення відповідей від 14.10.2019 року № К-92, від 28.10.2019 року № К-93, від 28.10.2019 року № К-103. Однак, як зазначалось вище, доказів вручення чи направлення позивачеві листа від 26.09.2019 року № К-92 відповідачем не надано.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України не здійснюється.

Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Петрівського сільського голови Цинаковської Світлани Миколаївни залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук