Постанова

від 27.01.2021 по справі 640/19224/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19224/19 Головуючий у І інстанції - Шейко Т.І.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Кондраток А.В.,

представника позивача Задоровського М.Г.,

представника відповідача Скрибки І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мувфілм Рентал до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мувфілм Рентал звернулось до суду з даним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 09 квітня 2019 року №00004741402 про збільшення податкових зобов`язань в сумі 56460,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 14115,00 грн., №00004751402 про збільшення податкових зобов`язань в сумі 62720,00 грн. та нарахуванняштрафних санкцій у сумі 15680,00 грн. та №00004761402 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані податкові-повідомлення рішення, не відповідають дійсним обставинам та не підтверджені належними і допустимими доказами, тобто, є необґрунтованими.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено, при цьому суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями позивача, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності ТОВ Мувфілм Рентал , збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б у сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту виконання послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави, тобто позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Оферт Груп та ТОВ Кайсан Баум .

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Свої доводи обґрунтовує тим, що наведені в акті перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства підтверджуються наявною у контролюючого органу інформацією, що була використана в ході проведення перевірки, а отже спірні податкові повідомлення-рішення винесені правомірно.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач просить замінити Головне управління Державної фіскальну службу у м.Києві її правонаступником -Головним управлінням Державної податкової служби у м.Києві.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За приписами ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до п. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Відповідно до п.12 постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074 орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності Актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.

Розпорядженням КМ України від 21.08.2019 року № 682-р вирішено про можливість забезпечення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладеного на Державну податкову службу.

Враховуючи викладене, колегія суддів протокольною ухвалою замінилаГоловне управління Державної фіскальну службу у м.Києві правонаступником - Головним управління Державної податкової службу у м.Києві.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, наполягав на їх задоволенні, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 07.02.2019 №1455 уповноваженою особою відповідача проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ Мувфілм Рентал з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських взаємовідносин із ТОВ Кайсан Баум за вересень 2016 року, ТОВ Оферт Груп за жовтень 2016 року при визначенні показників декларації з податку на додану вартість та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням в декларації з податку на прибуток підприємства.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 20.02.2019 №121/26-15-14-02-04/40459282, відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ Мувфілм Рентал :

1) п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток за 2016 рік на загальну суму 56460,00 грн.;

2) п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень, жовтень 2016 року на загальну суму 62720,00 грн., в тому числі за вересень 2016 року у сумі 29700,00 грн. та за жовтень 2016 року у сумі 33020,00 грн., та завищено суму рядка 21 декларації з ПДВ (від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3) (переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду) за листопад 2016 року у сумі 13,00 грн.

Згідно з наданими до перевірки документами, позивач декларував отримання послуг з організації кінознімального процесу із забезпечення освітлювальним обладнанням від ТОВ Кайсан Баум та ТОВ Оферт Груп .

Так, між ТОВ Кайсан Баум (виконавець), в особі директора Детінова А.С., та ТОВ Мувфілм Рентал (замовник), в особі директора ОСОБА_1 , укладено договір про надання послуг від 01 вересня 2016 року №01-09/П-16, згідно предмету якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Замовник доручав, а Виконавець приймав на себе зобов`язання надати послуги з організації зйомок телевізійних програм, серіалів, фільмів, що здійснюються Замовником, та забезпечення й обслуговування освітлювальним і кінознімальним обладнанням та спеціальною мобільною технікою, яка є невід`ємною частиною забезпечення роботи освітлювального обладнання.

ТОВ КайсанБаум на адресу ТОВ Мувфілм Рентал виписано акт надання послуг від 30 серпня 2016 року №1 за номенклатурою Послуги з організації кінознімального процесу із забезпеченням освітлювальним обладнанням на загальну суму 178 200,00 грн. (сума без ПДВ 148 500,00 грн., ПДВ 29 700,00 грн.). Вказаний акт надання послуг підписано від імені директора ТОВ Кайсан Баум Детінова Андрія Сергійовича.

ТОВ Мувфілм Рентал на розрахунковий рахунок ТОВ Кайсан Баум перерахувало грошові кошти у сумі 376 400,00 грн.

ТОВ Кайсан Баум виписано в адресу ТОВ Мувфілм Рентал податкову накладну від 30.09.2016 №67 (реєстровий № в ЄРПН 9188878446), зареєстровану 11.10.2016 року, за номенклатурою Послуги з організації кінознімального процесу із забезпеченням освітлювальним обладнанням на загальну суму 178 200,00 грн.

Податкову накладну виписано від імені директора ТОВ Кайсан Баум ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до листа СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві від 24.10.2018 року, в ході досудового розслідування КП №32017100080000017 від 02.02.2017 року допитано ОСОБА_3 , яка повідомила про непричетність до реєстрації/створення, а також ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ Кайсан Баум .

ТОВ Оферт Груп в особі директора ОСОБА_4 , та ТОВ МувфілмРентал в особі директора ОСОБА_1 , укладено договір про надання послуг від 14.10.2016 №14-10, згідно предмету якого Замовник доручав, а Виконавець брав на себе зобов`язання за плату та на умовах цього договору надати послуги Замовнику з організації кінознімального процесу із забезпеченням освітлювальним обладнанням.

ТОВ Оферт Груп на адресу ТОВ Мувфілм Рентал виписано акт надання послуг від 17.10.2016 №ОУ-0000443 за номенклатурою Послуги з організації кінознімального процесу із забезпеченням освітлювальним обладнанням на загальну суму 198200,00 грн. (сума без ПДВ 165166,67 грн., ПДВ 33033,33 грн.). Вказаний акт надання послуг підписано від імені директора ТОВ Оферт Груп ОСОБА_4 .

При цьому, згідно даних ІС Податковий блок по ТОВ Кайсан Баум зокрема встановлено, що основний вид діяльності останнього: 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Засновник, директор, головний бухгалтер в період взаємовідносин - ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ).

Фінансова звітність, податкова звітність з податку на прибуток підприємства за 2016 рік до податкового органу не подавалась.

Податкові розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, звітність з єдиного соціального внеску суб`єктом господарювання до податкового органу не подавалися.

Остання звітність з податку на додану вартість подана за листопад 2016 року.

Згідно аналізу ЄРПН ТОВ Кайсан Баум у 2016 році декларувало придбання різної групи товарів: м`ясопродукти, велосипеди, олива моторна, підгузки дитячі, цемент, тощо.

ТОВ Оферт Груп виписано в адресу ТОВ Мувфілм Рентал податкову накладну від 17.10.2016 №81 (реєстровий № в ЄРПН 9201710120), зареєстрованої 26.10.2016, за номенклатурою Послуги з організації кінознімального процесу із забезпеченням освітлювальним обладнанням на загальну суму 198200,00 грн.

Податкову накладну виписано від імені директора ТОВ Оферт Груп ОСОБА_4 .

Також до перевірки надано договір уступки вимоги (цесії) від 18.10.2016 №18-10, згідно якого ТОВ Оферт Груп (цедент), в особі директора Ісаченко Т.М., та ТОВ Кайсан Баум (цесіонарій), в особі директора Детінова А.С., а також ТОВ Мувфілм Рентал (боржник), в особі директора ОСОБА_1 , керуючись ст.ст. 512, 519 Цивільного кодексу України уклали цей договір про таке:

1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент передає Цесеонарієві, а Цесеонарій набуває право вимоги, належне Цедентові і стає кредитором за договором від 14 жовтня 2016 року №14-1 між Цедентом і Боржником на загальну суму 198200,00 грн.;

2. За цим Договором Цесіонарій також набуває право вимагати від Боржника належного виконання зобов`язання у вигляді повного розрахунку за виконані послуги за Основними документами.

Згідно бази АС Податковий блок по ТОВ Оферт Груп зокрема встановлено, що основний вид діяльності останнього: 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель.

Згідно ІС Податковий блок ТОВ Оферт Груп до ДПІ подано останню декларацію з податку на додану вартість за листопад 2016 року з нульовими показниками фінансово-господарської діяльності за підписом та від імені директора ОСОБА_4 (код НОМЕР_2 ).

Звітність з податку на прибуток, фінансова звітність, звітність з податку на доходи фізичних осіб (форма 1-ДФ) та по ЄСВ до ДПІ не подавалась.

Остання звітність з ПДВ подана за листопад 2016 року з нульовими показниками.

Свідоцтво платника ПДВ анульоване 18.12.2017 року у зв`язку з відсутністю поставок та не подання декларацій.

У 2016 році ТОВ Оферт Груп імпортні операції не здійснювало.

Згідно бази даних ЄРПН у періоді з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року ТОВ Оферт Груп придбавало у інших суб`єктів господарювання: цигарки, продукти харчування, іграшки, автозапчастини та інше.

Зокрема встановлено, що ОУ ДПІ у Святошинському районі м. Києва в рамках КП №3201700080000017 від 07.02.2017 року допитано громадянку ОСОБА_4 яка повідомила, що підприємство зареєструвала за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

В акті перевірки зроблено висновок про те, що фактично ТОВ Мувфілм Рентал здійснено документальне оформлення господарських операцій з одержання (придбання) товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) і складено первинні документи всупереч норм частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (Закон №996-XIV) та підпунктів 2.1 і 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (Положення №88), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абз.2 ст. 1 Закону №996-XIV відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абз.5 ст. 1 Закону №996-XIV, в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

При перенесенні ТОВ Мувфілм Рентал інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів, порушено норми ч.5 ст. 9 Закону №996-XIV, пункту 1.2 Положення №88, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186.

Таким чином, в акті перевірки посадовою особою відповідача вказано, що в результаті допущених порушень ТОВ Мувфілм Рентал вимог податкового законодавства, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року встановлено його заниження за 2016 рік всього у сумі 56460,00 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за вересень, жовтень 2016 року встановлено його завищення всього у сумі 62733,00 грн., в тому числі за вересень 2016 року у сумі 29700,00 грн., за жовтень 2016 року у сумі 33033,00 грн.

Надалі, на підставі висновків акту від 20.02.2019 №121/26-15-14-02-04/40459282 податковим органом у відношенні ТОВ Мувфілм Рентал винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 09.04. 2019 року №00004741402, №00004751402, №00004761402.

Не погоджуючись із рішеннями контролюючого органу та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, згідно п. 86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 09.04.2019 №00004741402, №00004751402, №00004761402, винесено на підставі висновків акту від 20.02.2019 №121/26-15-14-02-04/40459282 у зв`язку з виявленими податковою перевіркою ТОВ Мувфілм Рентал порушеннями вимог податкового законодавства України у перевіряємий період, при цьому, висновки інспектора податкового органу обумовлювались нереальністю господарських операцій позивача за договорами від 01 вересня 2016 року №01-09/П-16 та від 14 жовтня 2016 року №14-10, укладеними ТОВ Мувфілм Рентал з ТОВ Кайсан Баум та ТОВ Оферт Груп .

Положеннями п. 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , повинен підтверджуватися первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч. 2 ст. 3 цього Закону на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 року № 88, - 2.1. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно висновків Вищого адміністративного суду України, викладених в ухвалі від 26 квітня 2016 року №К/800/49498/14 у справі №810/5891/13, господарські операції для визначення податкового кредиту та валових витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

У постановах Верховного Суду від 28 квітня 2020 року (справа № 826/15568/16), від 10 квітня 2020 року (справа № 808/954/17), від 6 березня 2020 року (справа №803/13/16) вказано, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 27 березня 2018 року №816/809/17 (№К/9901/1349/17), норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Крім того, згідно правової позиції колегії суддів Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 28 липня 2015 року №803/2406/14, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справах Булвес АД проти Болгарії (рішення від 22 січня 2009 року за заявою №3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (рішення від 18 березня 2010 року за заявою №6689/03), Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (рішення від 23 липня 2002 року за заявою №36985/97), Полторацький проти України (рішення від 29 квітня 2003 року за заявою №38812/97) вказав на правило індивідуальної юридичної відповідальності , за яким платник податків не повинен нести відповідальність за порушення допущені його контрагентами, зокрема щодо неможливості покладення на платника податків відповідальності за невиконання її постачальником обов`язків щодо декларування ПДВ за умови відсутності доказів наявності шахрайської схеми щодо ПДВ, про яку компанія заявник була обізнана чи могла бути обізнана.

Тобто, вирішення податкових спорів із урахуванням принципу індивідуальної відповідальності платника податків цілковито узгоджується із наведеною практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків, повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкта оподаткування.

В свою чергу, фактичне здійснення господарської операції повинно викликати зміни в структурі активів, зобов`язань та власному капіталі підприємства, а отже може слугувати її підтвердженням.

Так, згідно наданих позивачем завірених копій договорів від 01.09.2016 №01-09/П-16, від 14.10.2016 №14-10, укладених ТОВ Мувфілм Рентал з ТОВ Кайсан Баум , акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2016 №ОУ-0000126 останні від ТОВ Кайсан Баум підписано ОСОБА_2 .

Договір уступки вимоги (цесії) від 18.10.2016 №18-10 від ТОВ Оферт Груп підписано ОСОБА_4 , від ТОВ Кайсан Баум - ОСОБА_3, від ТОВ Мувфілм Рентал - ОСОБА_1 .

Як вірно вказує суд першої інстанції, згідно протоколу допиту свідка від 09.02.2017 року, на який міститься посилання в акті перевірки та відзиві відповідача, було допитано у якості свідка ОСОБА_3 , яка повідомляла про непричетність до створення та здійснення фінансово-господарської діяльності у тому числі ТОВ Кайсан Баум , в той час, як станом на момент підписання та здійснення спірних господарських операцій ТОВ Мувфілм Рентал з ТОВ Кайсан Баум , директором останнього був ОСОБА_2 , підписи якого містяться на відповідних документах.

Відповідні кошти за замовлені у контрагентів ТОВ Мувфілм Рентал послуги перераховано згідно наданих позивачем завірених копій рахунків-фактур та платіжних доручень, на підтвердження чого позивачем також подано роздруківки по банківському рахунку ТОВ Мувфілм Рентал .

Крім того, в межах розгляду адміністративної справи за №826/14004/17 судом було встановлено, що в матеріалах справи містились нотаріально завірені пояснення ОСОБА_4 про те, що остання дійсно являється власником ТОВ Оферт Груп , корпоративні права якого придбала з метою ведення господарської діяльності на території України приблизно з початку 2016 року. У своїй заяві ОСОБА_4 зазначила, що будучи директором підприємства вона здійснювала керівництво ТОВ Оферт Груп , координацію господарської діяльності підприємства, та зазначила, що підприємство займалося оптовою торгівлею в різному асортименті в залежності від замовлень та попиту на той чи інший товар, а також наданням послуг (робіт). ОСОБА_4 вказала, що орієнтовно у лютому 2017 року вона прийняла рішення про припинення господарської діяльності та продаж корпоративних прав на підприємство в адресу третіх осіб.

При цьому, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, умовами договору від 14.10.2016 року №14-10, укладеного з ТОВ Оферт Груп , передбачено можливість залучення контрагентом позивача третіх осіб з метою виконання його умов, а отже відсутність в останнього власних трудових та матеріально-технічних ресурсів не може свідчити на користь висновку про неможливість виконання спірних робіт за цим договором.

Крім того, в силу положень статті 95 Кримінального процесуального кодексу України, протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показів особою у судовому засіданні під час розгляду справи.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 березня 2019 року по справі №826/7946/14 (провадження №К/9901/4504/18).

При цьому, згідно правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №802/1853/16-а та від 29 березня 2018 року у справі №826/3498/15, навіть факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили.

В матеріалах справи є лист від 19.03.2020 року №43-1053вих-20, в якому зокрема повідомлялося, що за результатами проведення досудового розслідування по КП №32017100080000017 від 07.02.2017 року, слідчим 21.12.2012 року винесено постанову про закриття даного КП в за ч.1 ст. 212, ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України. Хід досудового слідства по КП №32017100080000017 від 07.02.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною першою ст.. 358 Кримінального кодексу України - триває.

З урахуванням викладеного у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на суперечливість показань ОСОБА_4 та з огляду на відсутність вироку суду, яким було б встановлено вину вказаної особи щодо придбання юридичної особи без мети реального здійснення господарської діяльності ТОВ Оферт Груп , у тому числі відсутності встановлених фактів щодо непричетності даної особи до підписання документів по спірним господарським операціям з ТОВ МувфілмРентал , відповідні докази на користь висновку відповідача про нереальність цих господарських операцій, суд відхиляє.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 234, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 01.02.2021 року.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк