Ухвала

від 29.01.2021 по справі 462/2883/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 січня 2021 року

м. Київ

справа № 462/2883/19

провадження № 61-1154ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу Львівського комунального підприємства Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 березня 2020 року

та постанову Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району , Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського комунального підприємства Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району (далі - ЛКП ШРП Залізничного району ), Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просив стягнути солідарно

з відповідачів на його користь 122 297, 29 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 17 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду

від 14 грудня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ЛКП ШРП Залізничного району на користь ОСОБА_1

122 297, 29 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди.

У частині стягнення спричиненої шкоди із Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

19 січня 2021 року до Верховного Суду ЛКП ШРП Залізничного району подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 березня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з

ЛКП ШРП Залізничного району на його користь 122 297, 29 грн

у відшкодування шкоди відмовити у повному обсязі.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,

що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як суду права , процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення

для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням,

при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах

про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,

яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у цій справі становить 122 297, 29 грн, тобто суму, яка станом

на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270, 00 грн х 100 = 227 000, 00 грн).

Заявник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що є підставою для відкриття касаційного провадження

у малозначній справі.

Оцінивши доводи касаційної скарги, які значною мірою зводяться

до необхідності встановлення обставин справи та спрямовані на доведення підстав відповідальності органів місцевого самоврядування, а не комунального підприємства, врахувавши ціну позову, характер правовідносин, а також зміст оскаржених судових рішень, якими задоволено позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди, завданої

у зв`язку із неналежним виконанням обов`язків з утримання автомобільної дороги в належному і безпечному для руху стані, Верховний Суд з твердженням заявника про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не погоджується і вважає його необґрунтованим.

Випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.

Висновки судів першої та апеляційної інстанції узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2018 року

у справі № 359/9540/16-ц.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ЛКП ШРП Залізничного району подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження

у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівського комунального підприємства Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 березня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 грудня

2020 року у справі за позовом ОСОБА_1

до Львівського комунального підприємства Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району , Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про відшкодування майнової шкоди - відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі,

яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович