Ухвала

від 28.01.2021 по справі 607/24551/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 607/24551/19-ц

провадження № 61-1267 ск 21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 серпня 2020 року

та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 17 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 серпня 2020 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

22 січня 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку

ОСОБА_1 подано касаційну скаргу (надійшла 25 січня 2021 року),

в якій заявник просить судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про задоволення її позову.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції

до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Разом з тим, у касаційній скарзі заявник зазначає, що за подання даної касаційної скарги судовий збір не справляється на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , а також просить звільнити

її від сплати судового збору, з посиланням скрутний майновий стан, оскільки

не працює.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати

та поновлення на роботі.

Як роз`яснено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня

2019 року у справі № 910/4518/16, провадження № 12-301гс18, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється

на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку у зв`язку

із затримкою виконання судового рішення про поновлення на роботі під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Середній заробіток у зв`язку із затримкою виконання судового рішення про поновлення на роботі за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

За таких обставин, з урахуванням позовних вимог, заявник повинен платити судовий збір за касаційне оскарження судових рішень щодо середнього заробітку за час вимушено го прогулу, який не входять до структури заробітної плати у розумінні статті 2 Закону України Про оплату праці .

Разом з тим, згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення

у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Наведені ОСОБА_1 доводи не дають достатніх підстав для звільнення

її від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити, оскільки нею взагалі не надано жодних доказів

на підтвердження її майнового стану.

У зв`язку з наведеним заявникові потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір

судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,

в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921 грн.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції на час вчинення процесуальної дії) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше

0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше

5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми, таким чином (768 грн 40 коп.*200% =

1 536 грн 80 коп.).

Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 536 грн 80 коп .

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007 , ККДБ: 22030102, найменування платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) , символ звітності банку: 207.

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи,

що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про

що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення

від сплати судового збору щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 серпня 2020 року

та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 01 березня

2021 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько