Рішення

від 26.01.2021 по справі 948/550/20

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/550/20

Номер провадження 2/948/2/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2021 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 26.01.2021 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в :

у червні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі вказаним позовом, у якому просить визнати за нею в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку розміром 7,8635 га, кадастровий номер 5323080400:00:004:0880, розташованої на території Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, за межами населених пунктів, посилаючись на те, що нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину через наявність розбіжностей у відомостях ДЗК і розпорядженні РДА щодо цієї земельної ділянки.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та наполягала на його задоволенні, пояснивши, що позивач має перешкоди в отриманні свідоцтва про право на спадщину на спірну ділянку в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_5 , оскільки правовстановлюючий документ відсутній та право власності на земельну ділянку не зареєстровано.

Представник відповідач просить слухати справу за відсутності представника сільської ради та при вирішенні справи покладається на розсуд суду (а.с.74), треті особи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно, проте в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, а тому суд уважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача та третіх осіб.

Суд, заслухавши представника позивача та дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21 жовтня 2014 року (а.с.4), якому за життя 01.02.2010 року надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,93 га у власність для ведення фермерського господарства на території Андріївської сільської ради із земель, які перебувають у користуванні фермерського господарства СФГ Жайворонок (а.с.6).

Наказом Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 15.12.2014 року № 3552-СГ затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) із земель, наданих у користування СФГ Жайворонок на території Андріївської сільської ради Машівського району Полтавської області та надано ОСОБА_5 у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер 5323080400: 00:004:0880, площею 7,8635 га ріллі для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Андріївської сільської ради Машвівського району Полтавської області (а.с.7-11).

Нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер 5323080400: 00:004:0880, площею 7,8635 га ріллі для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Андріївської сільської ради Машвівського району Полтавської області, у зв`язку з наявністю розбіжностей у відомостях ДЗК і розпорядженні РДА (а.с.5).

Згідно з п.п. 4.18 п.4 Глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Пунктом 1 Глави 13 розділу ІІ цього Порядку передбачено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, в т.ч., якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

П.п. 4.20 п.4 глави 10 розділу ІІ цього Порядку передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У Перехідних положеннях Земельного Кодексу України визначено, що у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно до ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

У постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у аналогічній за обставинами справі № 128/1911/15-ц, у якій спір у справі виник внаслідок того, що державний нотаріус відмовив спадкоємцю оформити спадщину і видати правовстановлюючі документи на земельні ділянки, приватизацію яких розпочав спадкодавець, було висловлено наступну правову позицію, яку відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує суд.

Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з пунктом г частини першої статті 81Земельного кодексуУкраїни (далі -ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав власності громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини 3 статті 152 ЗК України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1 статті 1225 ЦК України.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

З урахуванням викладеного у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації.

Таким чином, оскільки спадкодавець розпочав процедуру приватизації, спадкоємець має право на завершення розпочатої спадкодавцем приватизації земельної ділянки та одержання правовстановлюючих документів про право власності на неї. Наявність чи відсутність відмови органу приватизації не є обов`язковим фактом, з яким закон пов`язує можливість ухвалення судом рішення про визнання за спадкоємцем права на завершення приватизації, саме до такого правового висновку дійшов Верховний суд у своїй постанові від 29.08.2019 р., у справі №554/1195/17, який відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України суд також враховує при розгляді цієї справи.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер витягу НВ-5301940042014 від 16.10.2014 р. убачається, що ОСОБА_5 за життя був виготовлений проект землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок площею7,8635 га., кадастровий номер: 5323080400:00:004:0880, цільове призначення - для ведення фермерського господарства. Інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня (а.с.9).

Отже, спадкодавцем ОСОБА_5 розпочато, але не завершено процедуру приватизації земельної ділянки, тобто спадкодавець за життя не набув право власності за спірну земельну ділянку, а тому спадкоємиць - ОСОБА_2 має право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку, у зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні позову ОСОБА_2 до Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька с. Михайлівка, Машівський район, Полтавська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: Михайлівська сільська рада Машівського району Полтавської області, місце знаходження: вул. Молодіжна, 17, с. Михайлівка Машівського району Полтавська область, код ЄДРПОУ 41771699.

Треті особи: ОСОБА_3 , житель с.Михайлівка Машівського району Полтавської області, інші відомості відсутні; ОСОБА_4 , житель с.Михайлівка Машівського району Полтавської області, інші відомості відсутні.

Повний текст Рішення складено 01.02.2021 року.

Суддя С.М.Косик