Постанова

від 27.01.2021 по справі 528/184/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 528/184/19 Номер провадження 22-ц/814/119/21Головуючий у 1-й інстанції Татіщева Я. В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2020 року, прийнятого під головуванням судді Татіщевої Я.В. в м. Гребінка із складанням повного тексту рішення від 09 жовтня 2020 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій до ОСОБА_1 про відшкодування працівником матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року ТОВ Обрій звернулося до суду із вказаним позовом. Зазначало, що з 02.07.2018 року в ТОВ Обрій на посаду водія автотранспортних засобів був прийнятий ОСОБА_1 . Між Товариством та ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02.07.2018 року та додатковий договір про повну індивідуальну відповідальність від 02.07.2018 року про збереження GPS трекера.

01.08.2018 року ОСОБА_1 отримав для використання від ТОВ Обрій автомобіль ГАЗ 2705-222, д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно наказу по товариству № 07/18-10 від 11.07.2018 року дозволено зберігати за місцем фактичного проживання матеріально-відповідальної особи.

Зазначали, що 10.01.2019 року до Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про викрадення вказаного автомобіля з місця проживання відповідача. Згодом на автодорозі Гребінка-Лазірки було виявлено згорівший автомобіль ГАЗ 2705-222, д.н.з. НОМЕР_1 . За результатами вищевказаної події працівниками Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області було відкрито кримінальне провадження за № 12019170150000022 від 10.01.2019 року за ст. 289 ч. 1 КК України. На підставі показів ОСОБА_1 кримінальне провадження було закрите 26.01.2019 року за п.1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю події кримінального правопорушення. В свою чергу ОСОБА_1 відмовився надавати письмові пояснення керівництву чи працівникам Товариства.

Зазначає, що в результаті протиправної поведінки ОСОБА_1 ТОВ Обрій зазнало майнових збитків у розмірі 53948,48 грн., що складається із:

- 52800,00 грн. - балансової вартості автомобіля ГАЗ 2705-222, д.н.з. НОМЕР_1 , інвентарний номер 562-40401-0004,

- 600 грн. - балансової вартості автомобільного трекера GPS BCE FM інвентарний номер 531-90201-0178,

- 642,18 грн.- вартість пального, що перебувало в паливній системі автомобіля на момент загорання.

У листопаді 2019р.,змінивши підстави позову та посилаючись на положення п.7 ч.1 ст.134 КЗпП України товариство просило стягнути із ОСОБА_1 вищевказану суму майнової шкоди та відшкодувати витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій до ОСОБА_1 про відшкодування працівником матеріальної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій 49 642 грн. 18 коп. завданих збитків, що включає в себе:

- 48400 грн. - залишкова вартість автомобіля ГАЗ 2705-222 НОМЕР_1 , інвентарний номер 562-40401-0004 на поточну дату (28.02.2019р.);

- 600 грн. - балансова вартість автомобільного трекера GPS BCE FM інвентарний номер 531-90201-0178;

- 642 грн. 18 коп. - вартість пального, що перебувало в паливній системі автомобіля на момент загорання.

У задоволенні позову в частині стягнення різниці між балансовою вартістю (52800 грн.) автомобіля ГАЗ 2705-222 НОМЕР_1 , інвентарний номер 562-40401-0004, та залишковою вартістю (48400 грн.), що становить 4400 грн. відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій понесені судові витрати за подання позову до суду у розмірі 1921 грн. 05 коп.

Рішення суду мотивовано доведеністю факту спричинення майнової шкоди позивачу працівником - ОСОБА_1 , з яким ТОВ Обрій укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

Рішення оскаржив ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та не відповідність висновків викладених в рішенні обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Вказує, що суд не звернув уваги на те, що позов поданий неналежним позивачем, оскільки не доведено факту завдання збитків позивачу, зважаючи на належність знищеного автомобіля ПСП Лазірки , правонаступником якого є СТОВ Придніпровський край . Районний суд також не перевірив, що відповідач, який займав посаду водія автомобіля не належить до категорії працівників, з якими можна укладати договори про повну матеріальну відповідальність. Не доведено також наявність його вини.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Литвиненко Я.С., яка діє в інтересах ТОВ Обрій , вважає рішення районного суду вірним та просить залишити його без змін.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 з 02.07.2018 року перебував у трудових відносинах з позивачем, працюючи водієм автотранспортних засобів (тваринництво) (інженерна служба Молочний кластер) на основне місце роботи, з оплатою згідно штатного розпису.

02.07.2018 року між ТОВ Обрій та ОСОБА_1 з другого боку було укладено два Договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність з додатком до Договору, який містить підписку матеріально відповідальної особи.

Відповідно до Акту на переміщення ОЗ № 66 від 01.08.2018 року ОСОБА_1 отримав від ТОВ Обрій - автомобіль ГАЗ 2705-222, д.н.з. НОМЕР_1 ; 562-40401-0004 ; заводський номер /ІМЕІ НОМЕР_4 ; інвентарний номер 562-40401-0004 .

Згідно Акту про пожежу від 09.01.2019 року о 23год. 50хв. на території Гребінківського району, а саме, на трасі Гребінка - Лазірки біля повороту на с.Павлівщину, було виявлено автомобіль марки ГАЗ 2705-222, д.н.з. НОМЕР_1 , який був знищений пожежею. Прямі збитки від пожежі - 40333 грн., побічні збитки від пожежі - 40333 грн. Причина пожежі - ймовірна КЗ електропроводки.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд своє рішення мотивував тим, що факт завдання ТОВ Обрій майнової шкоди, що була спричинена працівником ОСОБА_1 є встановленим та доведеним. Зменшуючи розмір стягуваної майнової шкоди, суд виходив з того, що різниця між балансовою вартістю (52800 грн.) автомобіля ГАЗ 2705-222 НОМЕР_1 , інвентарний номер 562-40401-0004, та залишковою вартістю (48400 грн.), що становить 4400 грн., стягненню з відповідача ОСОБА_1 не підлягає.

Колегія суддів частково погоджується з даним висновком.

Згідно ст.135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Районний суд, як підставу для повної матеріальної відповідальності, виходив з наявності укладеного з відповідачем договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, не звернувши увагу на те, що згідно з Переліком посад і робіт, які заміщуються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для зберігання, обробки, продажу, перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженого постановою Державного комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік по праці та соціальних питанням та ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24 посада водія не входить до цього Переліку .

Однак, районний суд відносно укладання таких договорів помилково зазначав щодо експедиторів при перевезенні вантажів, хоча відповідач у позивача працював водієм.

Тобто, ОСОБА_1 не належить до категорії працівників, з якими згідно із ст.135-1 КЗпП України може бути укладений такий договір.

Отже, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність водія, укладений 02.07.2018 року між ТОВ Обрій та ОСОБА_1 за вищенаведених обставин не може мати юридичної сили і не може бути підставою для матеріальної відповідальності, так як такий можна укладати лише із працівниками визначених категорій та сам факт укладення із працівником договору про повну матеріальну відповідальність не є підставою для покладення матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди за п.1 ч.1 ст.134 КЗпП України.

Разом з тим, відповідно до п.7 ч.1 ст.134 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків .

Тлумачення даного положення Кодексу щодо не при виконанні трудових обов`язків слід розуміти як самовільне використання працівником майна власника в особистих цілях та не в інтересах власника.

Відповідно до ст.138 КЗпП України тягар доказування в суді наявності умов, передбачених ст.130 цього ж Кодексу, покладається на власника.

Позивач надав суду належні та допустимі докази на підтвердження того, що на момент знищення автомобіля відповідач його використовував в своїх цілях поза межами своїх трудових обов`язків.

Так, згідно наказу про використання службових автомобілів № 07/18-100 від 11.07.2018 року, виданого директором ТОВ Обрій , у зв`язку із виробничою необхідністю та з метою оптимізації витрат по пальному дозволено зберігання легкових автомобілів та автомобілів, які задіяні в підвезенні співробітників до місця роботи, за місцем фактичного проживання матеріально-відповідальної особи , за яким закріплений даний транспортний засіб. При цьому зобов`язано таких осіб вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом його експлуатації. Заборонено використання службового автомобілю у особистих цілях без погодження директора підприємства ( а.с.11).

Згідно відомостей дорожнього листа, робочий день відповідача 09.01.2019р. закінчився о 23 годині ( а.с.22).

Отже, ОСОБА_1 , усвідомлюючи наявність зазначеного наказу та того факту, що він вночі 10 січня 2019р. використовує автомобіль поза робочий час, покинув напризволяще транспортний засіб, що загорівся, не вжив жодних заходів до гасіння пожежі та вдався до інсценування угону даного транспортного засобу, повідомивши поліції неправдиві відомості ( а.с.96-97).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про доведеність позовних вимог щодо відшкодування шкоди, заподіяної з вини відповідача товариству Обрій діями ОСОБА_1 не при виконанні останнім трудових обов`язків на підставі п.7 ч.1 ст.134 КЗпП та стягнення розміру шкоди в розмірі, визначеному судом першої інстанції.

Проте, рішення районного суду підлягає зміні у мотивувальній частині згідно редакції цієї постанови.

Доводи апеляційної скарги в цій частині спростовуються наведеними обставинами щодо доведеності позивачем вини відповідача.

Стосовно вказівки в апеляційній скарзі про неналежність позивача, колегія суддів зазначає наступне :

21.10.2014 року між ПСП Лазірки (правонаступником якого є СТОВ Придніпровський край ) та ТОВ Обрій було укладено договір оренди автомобіля ГАЗ 2705-222, д.н.з. НОМЕР_1 , додатковою угодою до цього ж Договору продовжено його строк дії до 21.10.2019 року ( а.с.99-102).

Відповідно до умов вказаного Договору, орендодавець ПСП Лазірки зобов`язується передати, а Орендар ТОВ Обрій прийняти у тимчасове платне володіння і користування транспортний засіб, індивідуальні ознаки якого наведені у додатку № 1, а саме вказаний автомобіль.

Пунктом 2.8 передбачено, що ризик випадкового знищення або пошкодження майна несе ОРЕНДАР.

Згідно п.5.2. Договору визначено, що орендар на виконання умов Договору зобов`язується відшкодувати орендодавцю збитки заподіяні у зв`язку із втратою чи пошкодженням транспортного засобу, що розраховуються із його вартості.

Пункт 6.4 передбачає, що у випадку втрати майна, орендар зобов`язується відшкодувати орендодавцю його вартість визначену у п. 2.7. договору, на підставі письмової вимоги Орендодавця.

18.01.2019 року на адресу ТОВ Обрій надійшла претензія від 15.01.2019 року № 42/1 про відшкодування вартості знищеного автомобіля на суму 52 800 грн. (а.с.131).

Отже, зважаючи на визначене договором оренди автомобіля положення щодо обов`язку орендаря на відновлення об`єкту оренди, позовні вимоги товариства знаходяться в площині захисту, визначеного ст.16 ЦК України.

За таких обставин не вбачається неналежності позивача.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2020 року змінити у мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя О. В. Прядкіна

Судді: С. Б. Бутенко

О. І. Обідіна

Повний текст постанови складено 28.01.2021 р.