Постанова

від 21.01.2021 по справі 624/873/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року

м. Харків

Справа №624/873/19

Провадження №22 - ц/818/228/21

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Тичкової О.Ю.

суддів - Кругової С.С., Пилипчук Н.П.

за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С.,

сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Мажарка ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кегичівського районного суду Харківської області , ухвалене 19 березня 2020 року у складі судді Куст Н.М. ,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка (далі - ПОСП Мажарка ) орендної плати згідно договору оренди землі б/н від 05 жовтня 2012 року з 17.03.2009 по 13.07.2015 роки в сумі 26087,74 грн., пені в сумі 12867,51 грн., інфляційних збитків за прострочення сплати орендної плати в сумі 3023,38 грн, 3% річних від простроченої суми орендної плати у розмірі 1157,31 грн. А також просила стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про спадщину за законом від 08 серпня 2014 року, успадкувала після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,1299 га, кадастровий номер 6323182500:15:001:0073, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області ( надалі Земельну ділянку). Зазначена Земельна ділянка перебувала в оренді ПОСП Мажарка на підставі договору оренди б/н від 05 жовтня 2012 року ( надалі Договір). За умовами Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 3% від грошової оцінки, що складає 2335,29 грн. за 1 рік, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів Проте, відповідач всупереч умовам договорів та умов законодавства, орендну плату за 2016-2018 роки відповідач у розмірі, який був визначений договорами, не сплатив, хоча позивач неодноразово йому про це нагадувала. За умовами Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня на суму податкового боргу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розмір якої складає: за прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2016 році - 5626,67 грн.; в 2017 році - 3903,01 грн.; в 2018 році - 3337,83 грн., а загалом станом на 23 вересня 2019 року - 12867,51 грн. Посилаючись на вимоги частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач вимагає за прострочення виконання зобов`язання зі сплати орендної плати стягнення з відповідача інфляційних збитків за прострочення сплати орендної плати: за 2016 рік - 1837,12 грн., за 2017 рік - 832,05 грн., за 2018 рік - 354,15 грн., а загалом за 2016-2018 роки станом на 23 вересня 2019 року - 3023,38 грн.; а також 3% річних від простроченої суми орендної плати за 2016 рік - 533,89 грн., за 2017 рік - 338,24 грн., за 2018 рік - 285,18 грн., а всього за 2016-2018 роки станом на 23 вересня 2019 року - 1157,31 грн.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 19 березня 2020 року відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 3,1299 га, кадастровий номер 6323182500:15:001:0073. Враховуючи, що виплата орендної плати за договором здійснювалася у повному обсязі, що підтверджується відомостями, наданими відповідачем та не заперечується позивачем, суд вважав відсутніми правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних збитків за прострочення сплати орендної плати та 3% річних від простроченої суми. Факт систематичної несплати ПОСП Мажарка орендної плати ОСОБА_1 не встановлено. Посилаючись на необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд відмовив в задоволенні позову.

Додатковим рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 19 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПОСП Мажарка про стягнення заборгованості по орендній платі в частині розподілу судових витрат: судового збору і витрат, пов`язаних з розглядом справи - витрат на правову допомогу - відмовлено в повному обсязі, з огляду на повну відмову у задоволенні позову, в зв`язку з чим судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, якою просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ПОСП Мажарка про стягнення пені в сумі 12867,51 грн., інфляційні збитки за прострочення сплати орендної плати в сумі 3023,38 грн., 3% річних від простроченої суми орендної плати в сумі 1157,31 грн. задовольнити в повному обсязі та стягнути витрати за надання правової допомоги; судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказала, заборгованість по сплаті орендної плати була погашена відповідачем в ході судового розгляду. В зв`язку з чим позивач наполягала дише на задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції за несвоєчасну сплату орендної плати та стягнення судових витрат та витрат на правову допомогу з відповідача. Але судом, в порушення норм матеріального та процесуального права, прийняті від відповідача докази своєчасної оплати орендної плати ( фіскальний чек від 30 грудня 2016 року на 5198,02 грн., фіскальний чек від 28 грудня 2018 року - 10416,67 грн. за 2018 рік; копії виписки по рахунку АТ Прокредит Банк , платіжного доручення №1109 від 03.01.2018, реєстр №1, - 5198,02 грн. за 2017 рік. Але будь-яких документів в ході судового розгляду відповідачем не надавалося, відзив на позов не подавався. Оскільки відповідачем в строки, встановлені ухвалою суду, відзив та докази, якими він підтверджує свої доводи, не подані, докази та пояснення, подані за межами пропущених строків, є в розумінні статті 78 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) недопустимими доказами та не можуть братися судом до уваги. Будь-які клопотання з доказами на адресу ОСОБА_1 не надходили, тому суд не міг при винесенні рішення посилатися на докази, про які невідомо іншій стороні, і які є недопустимими. Крім того, будь-які грошові кошти по сплаті орендної плати за 2017 та 2018 роки апелянтом не отримувалися, рахунок в АТ Прокредит Банк у неї відсутній. Тому посилання суду на своєчасну сплату орендної плати є безпідставним. Також в ході судового розгляду представником відповідача зазначалося про перерахування орендної плати за 2017 та 2018 роки в січні та лютому 2020 року. На підставі викладеного апелянт вважає, що відмова суду у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції є безпідставною. Також було заявлено вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 10000 грн., але дане питання судом взагалі не вирішено.

Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вислухавши доповідь головуючого судді та пояснення ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , встановивши обставини справи, перевіривши зібрані по справі докази, обговоривши апеляційну скаргу і відзив на неї в межах їх доводів, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом установлено, що ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про спадщину за законом від 08 серпня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №621, успадкувала після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,1299 га, кадастровий номер 6323182500:15:001:0073, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області (а.с. 13).

Відповідно до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПОСП Мажарка (орендар) від 05 жовтня 2012 року, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Мажарської сільської ради за межами населеного пункту с. Мажарка, Кегичівський район, Харківська область, загальною площею 3,1299 га, у тому числі ріллі 3,1299 га, на підставі державного акту серія ХР№058608 має кадастровий номер 6323182500:15:001:0073 (а.с. 9 - 12).

Пунктом 8 договору визначено строк його дії, а саме, що він укладений на 10 років.

Згідно пунктів 9-11 указаного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки, що складає 2335,29 грн. за 1 рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у строки до 31 грудня поточного року.

Відповідно пункту 14 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності).

Пунктом 42 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 указаного Закону надано визначення поняттю договір оренди землі. Це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Указом Президента України від 02 лютого 2002 року №92/2002 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Абзацом 2 частини 2 статті 651 ЦК України визначено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно частини 1 статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 12 ЦПК України визначений принцип змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частин 1, 5-7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що 06.12.2019 адвокатом Данько Миколою Олександровичем, який представляє інтереси ПОСП Мажарка , до суду першої інстанції подано клопотання, яким він на підтвердження факту виплати орендної плати за 2016-2018 роки та її не отримання з вини позивача просив приєднати до матеріалів справи наступні докази: фіскальний чек від 30 грудня 2016 року - 5198,02 грн. за 2016 рік; копія виписки по рахунку АТ Прокредит Банк , платіжного доручення №1109 від 03 січня 2018 року, реєстр №1, - 5198,02 грн. за 2017 рік; копія фіскального чеку від 28 грудня 2018 року - 10416,67 грн. за 2018 рік (а.с. 28).

Статтею 83 ЦПК України визначено порядок подання доказів. Частиною 2 указаної статті встановлено, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Ухвалою суду від 12 листопада 2019 року про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі роз`яснено, що відзив подається протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представником відповідача клопотання про долучення доказів було подано 06.12.2019. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про порушення відповідачем визначеного ухвалою суду строку.

Виходячи з викладеного колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на недопустимість наданих відповідачем доказів в зв`язку з порушенням строків, визначених ухвалою суду.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги подані представником відповідача докази, якими підтверджується своєчасна виплата орендної плати позивачеві, а саме: копію фіскального чеку від 30 грудня 2016 року, яким підтверджується переказ ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 5198,02 грн. за 2016 рік (а.с. 33); копію виписки по рахунку АТ Прокредит Банк (а.с. 31), копію платіжного доручення №1109 від 03 січня 2018 року (а.с. 30), реєстр №1, копію списку №1 згрупованих поштових переказів електронних за грудень 2017 року (а.с. 32), якими підтверджується переказ ПОСП Мажарка ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 5198,02 грн. за оренду земельних паїв за 2017 рік; копію фіскального чеку від 28 грудня 2018 року (а.с. 34), яким підтверджується переказ ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 10416,67 грн. за 2018 рік.

Наданими представником відповідача доказами спростовується посилання апелянта щодо не виконання відповідачем обов`язку щодо сплати орендної плати у строк встановлений Договором. Доказів того що ОСОБА_1 вчиняла будь - які дії для отримання орендної плати матеріали справи не містять.

Тому колегія суддів погоджується з висновками суду про відсутність вини відповідача у не отриманні ОСОБА_1 орендної плати за 2016-2018 роки та, як слідство, відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних збитків за прострочення сплати орендної плати та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на не вирішення судом питання про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки 19 березня 2020 року Кегичівським районним судом Харківської області було ухвалено додаткове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПОСП Мажарка в частині розподілу судових витрат: судового збору і витрат на правову допомогу - відмовлено в повному обсязі, з огляду на повну відмову у задоволенні позову, в зв`язку з чим судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційну скаргу належить залищити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Так як апеляційна скарга залишається без задоволення, то судові витрати, у відповідності до вимог статей 141, 382 ЦПК України та Закону України Про судовий збір , між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 19 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її приняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01 лютого 2021 року.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді С.С.Кругова

Н.П.Пилипчук