Рішення

від 21.01.2021 по справі 738/1700/19

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/1700/19

№ провадження 2/738/2/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області в складі:

судді - Волошиної Н.В. ,

з участю секретаря судового засідання - Донець Г.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Березнянська селищна рада Менського району Чернігівської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Березнянська селищна рада Менського району Чернігівської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом зобов`язання ОСОБА_4 провести розташування будівель та споруд на своїй земельній ділянці у відповідності до вимог пункту 3.25* ДБН 360-90** Містобудування. Планування та забудівля міських та сільських поселень , перенести господарські споруди, що побудовані на межевій лінії за власні кошти у бік своєї земельної ділянки. Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки площею 0,2554 га, яка розташована на території Березнянської селищної ради, по АДРЕСА_1 , на якій розташований житловий будинок з господарськими спорудами, які також їй належать на праві власності. По сусідству по АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_4 , який є власником домоволодіння та земельної ділянки. На межі суміжних земельних ділянок ОСОБА_4 побудував чотири тимчасові дерев`яні та цегляні споруди - гараж, дров`яник, підсобні приміщення, з покрівель та карнизів яких стікають атмосферні опади (дощова вода, сніг) на її земельну ділянку, що перенасичує землю вологою та унеможливлює її використання за цільовим призначенням. Також вона не може користуватися та доглядати за приміщенням для зберігання дров, яке згнило по причині перенасиченості землі вологою, попаданням дощової води на стіну, а приміщення гаража розташоване впритул до його стіни. Вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням не чинити їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, перемістити будівлі з межі в бік своєї земельної ділянки, щоб дощова вода не потрапляла на її земельну ділянку, але отримувала відмову, у зв`язку з чим вимушена була звернутись до Березнянської селищної ради. 15 листопада 2017 року комісія по земельних та спірних питаннях Березнянської селищної ради провела комісійне обстеження земельних ділянок, про що склала відповідний акт, згідно з яким встановлено, що споруди побудовані ОСОБА_4 на межі суміжних земельних ділянок з порушенням норм, з чим погодився і ОСОБА_4 , але перемістити споруди на відстань не менше одного метра від межі відмовився. До цього часу перешкоди у користуванні земельною ділянкою не усунені.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 30 вересня 2019 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання.

09 грудня 2019 року ОСОБА_1 до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме остання просить суд зобов`язати відповідача у справі, ОСОБА_4 , усунути їй перешкоди у користуванні належною на праві власності земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу самочинно встановлених будівель та споруд, відновити межу, звільнити та повернути їй в користування самовільно зайняту відповідачем частину земельної ділянки, стягнути на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 09 грудня 2019 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 було призначено судову земельно-технічну експертизу, в зв`язку з чим провадження у справі було зупинено.

Після надходження до суду висновку експерта ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 21 серпня 2020 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідач ОСОБА_4 , представник третьої особи - Березнянської селищної ради Менського району Чернігівської області, будучи належним повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, від Березнянської селищної ради до суду надійшла заява про розгляд справи без участі її представника та про визнання позовних вимог.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позовної заяви підтримали з підстав зазначених у ній, просили задовольнити позов, зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні належною на праві власності позивачу земельною ділянкою, шляхом знесення двох самовільно збудованих відповідачем навісів, зазначених у висновку експерта під літерами А та Б , оскільки висновком експерта доведено порушення відповідачем будівельних норм при їх будівництві.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що спірні навіси на час купівлі відповідачем будинку по АДРЕСА_2 вже були збудовані попередніми власниками, також ними з позивачем був встановлений порядок користування земельною ділянкою, вони є власністю відповідача, яка набута на законних підставах, зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а право власності відповідно до ст.41 Конституції України є непорушним.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , який вона успадкувала після смерті своїх батьків, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Реєстраційним посвідченням (том 1, а.с.10-11, том 2, а.с. 202-203) та земельної ділянки, площею 0, 2554 га, кадастровий номер 7423055300:01:008:0009, з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1 , на підставі Державно акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №387047, виданого 29 лютого 2008 року (а.с. 5).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , та земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровим номером 7423055300:01:001:0061, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за вказаною адресою є ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 08 липня 2008 року. Об`єкт нерухомого майна має складові частини: сарай Б-1, літня кухня б-1, гараж В-1, сарай Д-1, навіс в-1, навіс б1-1, погріб з шийкою Г-1(том 1, а.с. 49-54).

Між власниками суміжних земельних ділянок, сторонами у справі, існує спір з приводу використання земельних ділянок, який триває з 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2017 році комісією по земельних та спірних питаннях при Березнянській селищній раді було проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .

З акту обстеження земельної ділянки від 13 листопада 2017 року по АДРЕСА_1 вбачається, що сусід ОСОБА_4 побудував некапітальні забудови з порушенням норм СНІП-11-4-79, а саме не відступив від межі земельної ділянки 1 метр, з порушенням погодився, запропонував встановити на цих будівлях відливи та снігоутримувачі, щоб не завдавати незручностей ОСОБА_1 .. За результатами обстеження комісія порекомендувала у місячний термін від дня складення акту зобов`язати ОСОБА_4 усунути недоліки і поставити відливи та снігоутримувачі, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжної земельної ділянки (том 1, а.с. 12-13).

Жодна із сторін під час розгляду справи по суті не заперечувала, шо на виконання вимог цього акту відповідачем було влаштовано відливи та снігоутримувачі.

Згідно з висновком експерта № 1/2/20-24 від 14 серпня 2020 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи встановлено невідповідність фактичних меж земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 , наданим координатам, що містяться в матеріалах справи. Фактичне розташування надвірних будівель, господарських споруд та інших об`єктів, розташованих на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , відносно межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам п.3.25 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень . За наданими на дослідження матеріали встановлено, що навіси побудовані до 2017 року. Технічна документація із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_2 на дослідження не надана. Надані координати зовнішніх меж, будівель і споруд по АДРЕСА_2 , що містяться в матеріалах справи та наданому судом USB flash накопичувачу були використані для порівняння з фактичними координатами, які отримані під час проведення огляду об`єкту. При порівнянні виявлена невідповідність, що полягає у зміщенні координат контурів будинку та будівлі сараю на захід. Місце розташування будівлі гаражу повністю змінено. Виявлені порушення можливо усунути наступним чином: узгодження фактичного місця розташування навісів відносно спільної межі відповідно до п. 3.25* ДБН 360-92** та забезпечити влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок; відновити межі земельних ділянок суміжних землевласника відповідно до координат правовстановлюючих документів.

В судовому засіданні експерт Курінний В.В. роз`яснив даний висновок та показав, що у даному випадку порушення меж суміжних земельних ділянок є з обох сторін, окрім того відповідачем також порушені норми ДБН щодо розташування навісів без відступу від найбільш виступної конструкції стіни до межі суміжної земельної ділянки 1 метр, гараж розвернутий на кут 90 0 . При обстеженні враховувалися документи, які були надані в електронному вигляді сторонами, в яких зазначені координати земельних ділянок і наявних споруд. Обстеженням було встановлено, що покрівля навісу Б ОСОБА_4 виходить за межі його земельної ділянки, фактичні контури даху вимірюються по фундаменту.

Відповідно до вимог ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобіганню вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди не дійсною; визнання не дійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Положеннями ст.103 ЗК України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Як вбачається із змісту уточненої позовної заяви, ОСОБА_1 просила зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою шляхом демонтажу самочинно збудованих будівель та споруд.

Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 Цивільного кодексу України, статтею 103 ЗК України.

Проте, суд дійшов висновку, що зведені на земельній ділянці відповідачем спірні навіси не належать до самочинного будівництва, з огляду на наступне.

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, що дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ст.376 ЦК України).

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) № 6 від 30 березня 2012 року роз`яснено, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

За змістом п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України №127 від 24 травня 2001 року, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773, з наступними змінами, не належать до самочинного будівництва: для одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків: зведення на земельній ділянці тимчасових господарських будівель та споруд, навісів, альтанок, тамбурів, терас, веранд, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, воріт, хвірток, відкритих басейнів та із накриттям полегшеної конструкції, погребів, ганків тощо.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406, затверджений Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію , згідно п. 6 якого зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків (щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків), не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво.

Водночас з тим, суд частково погоджується з вимогами позивача про необхідність усунення з боку ОСОБА_4 перешкод у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 являються суміжними.

Відповідно до пункту 3.35* ДБН 360-90** Містобудування. Планування та забудівля міських та сільських поселень для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Згідно з висновком експерта при будівництві навісів А і Б в порушення вимог п.3.25* ДБН 360-90** Містобудування. Планування та забудівля міських та сільських поселень не витримана вимога щодо відстані до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни, яку треба приймати не менше 1 метра, зокрема навіси розташовані по межі та опираються однією стороною на огорожу суміжних ділянок.

Під час дослідження матеріалів інвентаризаційної справи (інвентарний номер 1988) по АДРЕСА_2 встановлено, що зазначені у висновку експерта навіси А і Б значаться в інвентаризаційній справі під літерами в-1 , в1-1 відповідно.

Згідно з характеристикою будинку, господарських будівель та споруд навіс в1-1 збудований у 2017 році, а під умовним позначенням в-1 значиться об`єкт під назвою сарай, збудований у 2008 році.

Таким чином, доводи представника відповідача про те, що спірний навіс в1-1 був збудований ще попереднім власником і про нього (навіс в1-1 ), як про складову частину об`єкта нерухомого майна, внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 , спростовуються матеріалами інвентаризаційної справи, з яких вбачається, що навіс в1-1 збудований у 2017 році, в зв`язку з чим 20.10.2017 року внесено зміни по будинку і про це було зазначено у Акті поточних змін, та самим Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, у якому у розділі Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна відсутні відомості про навіс в1-1 , такі відомості відсутні і у правовстановлюючих документах, виданих на ім`я попередніх власників будинку АДРЕСА_2 у розділі Опис об`єкта .

Що стосується об`єкту під літерам в-1 , то з Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за попереднім власником ОСОБА_6 вбачається, що остання була власником будинку АДРЕСА_2 і у розділі Опис об`єкта зазначено про наявність об`єкта під літерами в-1 під назвою сарай.

У додатку 2 до висновку експерта, останнім наведена конфігурація та зміщення меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 , з якого вбачається, що навіс Б (згідно з інвентаризаційною справою в1-1 ) виходить за червону лінію, якою позначені межі земельної ділянки згідно з правовстановлюючими документами, тим самим відповідач збільшив площу своєї земельної ділянки за рахунок земельної ділянки позивача, чим порушив її права як землевласника, оскільки вона позбавлена можливості користуватися належною їй земельною ділянкою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача за власний рахунок усунути перешкоди у користуванні власністю ОСОБА_1 , а саме знести навіс в1-1 .

Доводи позивача про те, що навіс А збудований на іншому місці, аніж був розташований сарай в-1 попередніх власників, нічим не підтверджені та спростовуються матеріалами інвентаризаційної справи, з яких вбачається, що об`єкт в-1 у 2008 році також побудовано на межі з суміжною земельною ділянкою.

Згідно з висновком експерта навіс А збудований з порушенням будівельних норм, а саме без дотримання відстані від межі до навісу 1 метр.

Вимоги ж позивачки зводяться до захисту порушеного права в зв`язку з будівництвом відповідачем тимчасових споруд з порушенням будівельних норм, оскільки порушуються її права землевласника, чиняться незручності, під час опадів вода з покрівлі навісу стікає на її земельну ділянку і перенасичує вологою землю, що унеможливлює її використання за цільовим призначення.

Проте, позивачкою не надано переконливих доказів порушення її прав в зв`язку з розташуванням навісу А , гаража менше 1 метра до межі з її земельною ділянкою. Доводи про стік води з покрівлі навісу під час опадів спростовуються наявними в матеріалах справи фотографіями, відповідно до яких на покрівлі навісу відповідачем зроблені відливи та снігоутримувачі, які обмежують потрапляння стоків води на земельну ділянку позивача.

Водночас з тим, в судовому засіданні позивач зазначила, що на її земельній ділянці поряд з навісом відповідача росте малина, тобто фактично земельна ділянка нею використовується, на даний час вода з покрівлі навісу не стікає на її земельну ділянку, оскільки відповідач зробив відливи та снігоутримувачі ще з однієї сторони навісу, а саме тієї, що виходить на город відповідача, і, як пояснила позивач, вода стікає на його земельну ділянку.

Згідно з висновком експерта встановлена невідповідність фактичних меж обох земельних ділянок, як відповідача, так і позивача. Зокрема, у додатку 1 до висновку експерта зображено зміщення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 в сторону земельної ділянки відповідача, а саме відстань від крайнього лівого кута навісу А до межі земельної ділянки позивачки згідно з наданими сторонами координатами становить 0,66 м, тобто фактично позивачка користується частиною земельної ділянки відповідача.

Оскільки позивачкою не доведено порушення її права розташуванням навісу з порушенням будівельних норм, то відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 141 ЦПК на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, заявлені позивачем вимоги є вимогою немайнового характеру, яка задоволена частково.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абзаці 2 п. 36 постанови від 17.10.2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах орієнтує суди на наступне.

Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Отже, з урахуванням наведеного роз`яснення, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог судові витрати по справі належить розподілити між сторонами порівну.

Керуючись статтями 15, 16, 391 ЦК України, статтями 103, 152 ЗК України, статтями 3-5, 12, 17, 76-82, 141, 258, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Березнянська селищна рада Менського району Чернігівської області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_4 за власний рахунок усунути перешкоди в користуванні власністю ОСОБА_1 , а саме земельною ділянкою площею 0,2554 га, кадастровий номер 7423055300:01:008:0009, розташованою по АДРЕСА_1 , шляхом знесення навісу в1-1, розташованого по АДРЕСА_2 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок судового збору та 4576 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень 32 копійки витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Березнянська селищна рада Менського району Чернігівської області, місцезнаходження: вул. Покровська, 2-а смт. Березна Менський район Чернігівська область, індекс 15622.

Повний текст рішення виготовлений 01 лютого 2021 року.

Суддя Н.В.Волошина