Постанова

від 27.01.2021 по справі 132/3684/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 132/3684/20

Провадження № 22-ц/801/314/2021

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Аліменко Ю. О.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 рокуСправа № 132/3684/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Денишенко Т.О.,

суддів Медвецького С. К., Копаничук С. Г.,

за участі секретаря судового засідання Файчук Я. В., представника позивача То-вариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро адвоката Мельника Ю. М., розглянувши за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в м. Він-ниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро до

ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трак , держав-

ного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінниць-

кої області Білієнко Оксани Василівни про скасування рішення державного

реєстратора, визнання недійсним договору оренди землі, визнання укладе-

ною додаткову угоду,

за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відпо-відальністю Лан-Агро адвоката Мельника Юрія Миколайовича на ухвалу судді Калинівського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2020 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, постановлену у приміщенні суду у м. Калинівка Вінницької області суддею Аліменко Ю. О.,

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ( далі - ТОВ ) Лан-Агро в особі представника адвоката Мельника Ю. М. звернулося у Калинівський районний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ Агро Трак , державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Неми-рівського району Вінницької області Білієнко О. В. про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди. Додатком до позовної заяви подана окремо пись-мово викладена заява про забезпечення позову. Заява обґрунтована необхід-ністю заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстрато-рам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно земель-ної ділянки площею 1,7072 га з кадастровим номером 0521686300:06:000:0046, що знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, та належить на праві власності ОСОБА_1 . Заявник зазна-чав, що у випадку не вжиття заходів забезпечення позову дії відповідачів уне-можливлять у повній мірі виконати можливе рішення суду та застосувати обра-ний позивачем ефективний спосіб захисту порушених прав, а також здійснити дії по поновленню його порушених прав. Ефективність обраного позивачем способу захисту прав полягає у можливості для нього у разі задоволення позов-них вимог здійснити дії, пов`язані із скасуванням записів про припинення права оренди ним спірної земельної ділянки, скасувати записи про право оренди спір-ної земельної ділянки ТОВ Агро Трак та у можливості поновити порушене право позивача шляхом державної реєстрації рішення суду, що набрало закон-ної сили, у державному реєстрі прав щодо визнання укладеною додаткової уго-ди від 05 квітня 2019 року до договору оренди землі від 02 лютого 2009 року № 70 між ТОВ Лан-Агро та ОСОБА_1 . Однак у разі вчинення ОСОБА_1 та ТОВ Агро Трак дій по розірванню укладеного між ними 02 липня 2019 року договору, внесення відповідних записів про це у Державний реєстр прав під час розгляду цієї справи, неможливо буде здійснити ефективний спосіб захисту прав ТОВ Лан-Агро , у повній мірі виконати у разі задоволення позову рішен-ня суду. Замість оскаржуваного договору його сторонами у Державний реєстр прав може бути внесений будь-який інший правочин щодо користування зе-мельною ділянкою ОСОБА_1 , що може призвести до необмеженої кількості судових справ. Посилаючись на норми статей 149-152 ЦПК України, представ-ник позивача просив суд задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2020 року у задоволенні заяви адвоката Мельника Ю. М. про забез-печення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, керуючись нормами статей 149, 150 ЦПК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах першому - четвертому, шостому постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесу-ального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , беручи до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, правовий вис-новок Верховного Суду України, викладений у постанові від 25 травня 2016 ро-ку у справі № 6-605цс16, дійшов висновку, що заявник, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, не навів правових підстав для такого забезпе-чення саме шляхом заборони вчиняти певні дії, що виходять за межі самого по-зову і є самостійною підставою для відмови у застосуванні таких заходів забез-печення.

Не погоджуючись з постановленою суддею суду першої інстанції ухвалою, представник позивача адвокат Мельник Ю. М. оскаржує її в апеляційному по-рядку, просить оскаржувану ухвалу від 18 листопада 2020 року щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову ТОВ Лан-Агро скасувати, ухвали-ти нове рішення про задоволення його заяви стосовно забезпечення позову у цій цивільній справі шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстрацій-ні дії стосовно земельної ділянки площею 1,7072 га, що знаходиться на терито-рії Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, з кадас-тровим номером 0521686300:06:000:0046 та належить на праві власності ОСОБА_1 . Скаржник вважає оскаржувану ухвалу постановленою з порушенням норм процесуального та матеріального права, за висновків суду, що не відповідають обставинам справи, та підкреслює можливість забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюва-них прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ефективність обраного позивачем способу захисту прав полягає у можли-вості для нього у разі задоволення позовних вимог здійснити дії із скасування записів про припинення його права оренди земельної ділянки ОСОБА_1 , ска-сування запису про право оренди цієї земельної ділянки відповідачем ТОВ Аг-ро Трак та у можливості поновити своє порушене право шляхом державної ре-єстрації рішення суду, що набрало законної сили, у Державному реєстрі прав стосовно визнання укладеною між ТОВ Лан-Агро та ОСОБА_1 додаткової угоди від 05 квітня 2019 року до договору оренди землі від 02 лютого 2009 року № 70. Вказані дії, які за наслідками розгляду цієї справи вправі вчинити пози-вач у разі задоволення позову, законодавчо встановлені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . У ви-падку розірвання укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Трак договору від 02 липня 2019 року самими його сторонами, внесення відомостей про це у Дер-жавний реєстр прав під час розгляду судом цієї справи, такі дії унеможливлять здійснити ефективний спосіб захисту прав позивача, у повній мірі виконати рішення суду у разі задоволення позовних вимог ТОВ Лан-Агро .

26 січня 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив представ-ника відповідача ТОВ Агро Трак адвоката Сидорова П. В. на апеляційну скаргу представника позивача ТОВ Лан-Агро адвоката Мельника Ю. М., де йдеться про безпідставність скарги. За матеріалами справи ТОВ Агро Трак на підставі укладеного 02 липня 2019 року договору з власницею ОСОБА_1 у встановленому порядку зареєструвало право користування спірною земельною ділянкою 11 липня 2019 року. Забезпечення позову в обраний позивачем спосіб не є співмірним із заявленими позовними вимогами; не є достатнім для забезпе-чення виконання майбутнього рішення суду. Обраний позивачем вид забезпе-чення позову може призвести до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки їй обмежується можливість розпоряджатися, використо-вувати належне на праві власності майно, що суперечить частині першій статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Представник відповідача ТОВ Агро Трак адвокат Сидоров П. В. про-сить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Відповідачі ОСОБА_1 , представник ТОВ Агро Трак та державний ре-єстратор Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О. В. у судове засідання не з`явилися з невідомих причин, будь-яких заяв з приводу провадження у справі суду не подавали. Ураховуючи своєчасне, належним чином повідомлення зазначених учасників справи про місце, день і час розгляду справи, про що свідчать додані до матеріалів справи рекомендо-вані повідомлення про вручення поштових відправлень, у відповідності до норм статті 372 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду ухвалила розглянути дану справу у відсутності її учасників - відповідачів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення по апеляційній скарзі представника ТОВ Лан-Агро адвоката Мельника Ю. М., дослідивши матеріа-ли справи, проаналізувавши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність, обґрунтованість оскаржуваної судової ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення, яким є також судова ухвала, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм мате-ріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сто-рони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви з питання забезпечення позову відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до статті 149 чинного ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забез-печення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, чи поновлення порушених, оспорюваних прав чи інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися або мають намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами другим, четвертим, десятим частини першої статті 150 ЦПК України позов дозволяється забезпечувати забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морсь-кої вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами ( час-тина третя статті 150 ЦПК України ).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодав-ства при розгляді заяв про забезпечення позову судам роз`яснено, що розгля-даючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя ) з урахуванням доказів, нада-них позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконан-ня чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповід-ність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра зверну-лася з такою заявою, позовним вимогам. Отже важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та ре-альна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднене чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову засто-совуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а та-ке рішення може бути постановлене тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише у разі необ-хідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне за-безпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів ін-ших осіб.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, поданою разом з позовною заявою, представник ТОВ Агро-Лан Мельник Ю. М. в обґрунту-вання такої вимоги зазначає, що відповідачі можуть у будь-який момент під час розгляду справи судом за домовленістю між собою розірвати оскаржуваний правочин, укласти інший, зареєструвавши його в установленому порядку, у зв`язку з чим позивач змушений буде збільшувати позовні вимоги чи подавати нові позовні заяви, що унеможливить реалізацію ефективного способу захисту прав позивача, у разі задоволення позову у повній мірі виконати рішення суду.

Однак колегія суддів апеляційного суду зауважує, що, вирішуючи питання забезпечення позову, суд обов`язаний гарантувати усім особам, які беруть участь у справі, реальну можливість захистити свої права. Суд повинен оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заході забезпечен-ня позову з урахуванням їх адекватності, забезпечення збалансованості інтере-сів сторін, недопущення порушення прав, законних інтересів інших осіб, учас-ників процесу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недо-веденості заявником необхідності забезпечення позову у визначений ним спо-сіб; обґрунтування заявленої вимоги побудоване виключно на припущеннях. Врешті таким способом забезпечення позову грубо порушуються права власни-ці земельної ділянки, обмежуються її відповідні конституційні права, що недо-пустимо. З огляду на вказане неможливо спростувати висновок суду першої інстанції щодо виходу за межі заявлених позовних вимог тих способів забезпе-чення позову, про які порушене питання представником позивача.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/5233/18 зазначено, що підстави для задоволення заяви про забезпечення по-зову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпе-чення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з назва-них обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. У зазначеній по-станові закріплено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефек-тивний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'-язані з відновленням прав, будуть значними.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та за-конних інтересів юридичних та фізичних осіб, механізмом, який покликаний за-безпечити реальне та неухильне виконання прийнятого у справі судового рі-шення.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Проте, як уже зазначалося, заява представника позивача про забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєс-траційні дії стосовно спірної земельної ділянки обґрунтована лише припущен-нями щодо можливих дій відповідачів у справі, неможливості виконання ухва-леного за результатами розгляду справи рішення суду, ґрунтується виключно на власних суб`єктивних інтересах позивача та, дійсно, не обґрунтовується на-лежними, допустимими доказами у розумінні статей 76-80 ЦПК України. Саме лише посилання на можливі, ймовірні дії відповідачів не є конкретними, що врешті навпаки може призвести до правових ускладнень та є неприпустимим. Норми процесуального права зобов`язують учасників справи доводити ті обста-вини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.

Таким чином колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для забезпечення позову на за-доволення саме таких вимог скаржника . При цьому не можна визнати спромож-ними доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновків суду пер-шої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскільки такі доводи цілком спростовуються змістом самої ухвали суду. Аргументи апеляційної скарги представника позивача не дають підстав для висновку про неправильне застосу-вання судом норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвен-ції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різ-ними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та від-мінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодав-ства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок стосовно подання обґрунтуван-ня, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основополож-них свобод, може бути визначене тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, Європейський суд з прав людини, від 18 липня 2006 року). Оскаржувана ухвала суду відповідає критерію обґрун-тованості судового рішення.

Статтею 367 ЦПК України визначені межі розгляду справи апеляційним су-дом, який переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції зали-шає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матері-ального та процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не спро-стовують правильність та обґрунтованість постановленої судом оскаржуваної ухвали, колегія суддів не знаходить законних підстав для задоволення скарги, тому відповідно до норм статті 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід зали-шити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Враховуючи наведене, керуючись нормами статей 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивіль-них справах -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро адвоката Мельника Юрія Миколайовича залишити без задоволен-ня.

Ухвалу судді Калинівського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2020 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідаль-ністю Агро Трак , державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Неми-рівського району Вінницької області Білієнко Оксани Василівни про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору оренди землі, визнання укладеною додаткову угоду - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 01 лютого 2021 року.

Суддя-доповідач Т. О. Денишенко

Судді С. К. Медвецький

С. Г. Копаничук