Постанова

від 26.01.2021 по справі 689/551/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 689/551/20

Провадження № 22-ц/4820/121/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.

секретар судового засідання - Дубова М.В.,

за участю: апелянта - ОСОБА_1 ,

представника апелянта - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу №689/551/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2020 року, у складі судді Мазурчака В.М., у справі за позовом Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області (орган опіки та піклування) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В березні 2020 року позивач Ярмолинецька районна державна адміністрація Хмельницької області (орган опіки та піклування) звернулася з позовом в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 та просила позбавити батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відносно їх дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивовано тим, що рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 серпня 2018 року у відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відбрано малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав. З 13 квітня 2018 року по 14 листопада 2019 року малолітня ОСОБА_3 перебувала в дитячому будинку Хмельницької обласної ради. За цей період батько ОСОБА_4 відвідав свою дитину лише один раз - 10 травня 2018 року, та з того часу життям та здоров`ям доньки не цікавився. Мати ОСОБА_1 відвідувала дитину протягом 2018 року п`ять разів, а з 07 листопада 2018 року перестала цікавитися її життям та здоров`ям. На підставі рішення Кам`янець-Подільської міської ради від 14 листопада 2019 року №1216 малолітній ОСОБА_3 було призначено опікуна ОСОБА_5 , якого 27 грудня 2019 року було звільнено від обов`язків опікуна. Після цього, ОСОБА_3 було влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Подолянчик . Відповідачі жодного разу дитину не провідували, не телефонували, життям і здоров`ям дитини не цікавилися, з проханням повернути їм дитину не зверталися. Відповідач ОСОБА_1 на території Кадиївської сільської ради не зареєстрована та не проживає, а відомості щодо іншого її місця проживання у сільській раді відсутні. Проте, батько ОСОБА_4 на території сільської ради проживає без реєстрації, веде аморальний спосіб життя, безробітній, зловживає спиртними напоями. Розпорядженням Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області від 10 березня 2020 року №82/2020-р затверджено висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відносно їх дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи, що протягом року після ухвалення рішення суду про відібрання дитини, батьки не змінили ставлення до дитини, не створюють належних умов для виховання та розвитку дитини, не виконують належним чином батьківські обов`язки, позивач зобов`язаний вжити заходи щодо позбавлення батьків батьківських прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2020 року позов задоволено. Позбавлено ОСОБА_4 та ОСОБА_1 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов`язків відносно своєї дитини, не піклуються про її фізичний та духовний розвиток та добровільно не надають матеріальної допомоги на її утримання. Доказів поважності причин невиконання своїх батьківських обов`язків відносно дитини відповідачами суду надано не було.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Узагальнення доводів апеляційної скарги

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що через складні сімейні обставини вона не була спроможна належним чином виконувати батьківські обов`язки щодо дитини. Однак, вона відвідувала дитину у дитячому будинку, на даний час вона працевлаштована, отримує заробітну плату, за місцем роботи характеризується позитивно, має постійне місце реєстрації та створила належні умови для проживання дитини. На думку апелянта, висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення її батьківських прав не може бути належним доказом у справі, оскільки її не було належним чином повідомлено про дату і час проведення такого засідання та вона не могла надати свої пояснення та заперечення з цього приводу. В матеріалах справи відсутні докази зловживання апелянтом спиртними напоями після ухвалення судового рішення про відібрання дитини, а також відсутні докази про іншу подальшу негативну поведінку, а тому такий висновок суд зробив виключно на припущеннях. Судом першої інстанції не враховано, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено, належних та допустимих доказів винної поведінки апелянта та ухилення її від виконання своїх батьківських обов`язків, які б були законною підставою для позбавлення батьківських прав відносно доньки, позивачем надано не було. Висновок органу опіки та піклування, відповідно до якого було визнано за доцільне позбавити її батьківських прав, має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду. Вважає, що застосування до неї такого заходу як позбавлення батьківських прав відносно доньки є передчасним.

Процесуальні дії апеляційного суду

Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 02 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі та справу призначено до розгляду.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 04 грудня 2020 року доручено Володимирецькому районному суду Рівненської області проведення відеоконференції за участю апелянта ОСОБА_1 та представника апелянта - адвоката Карпач Ольги Михайлівни.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Апелянт ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач Ярмолинецька районна державна адміністрація Хмельницької області, повідомлений належним чином про дату, час і місце слухання справи, представник у судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи без його участі .

Відповідач ОСОБА_4 , повідомлений належним чином про дату, час і місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Мотивувальна частина

Рішення суду першої інстанції в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 не оскаржується, а отже в цій частині не є предметом перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлені фактичні обставини справи

Встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 серпня 2018 року відібрано малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батьків ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та стягнуто аліменти з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі по 500грн. щомісячно з кожного (а.с. 7-9).

Розпорядженням Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області від 01 жовтня 2018 року №376/2018-р ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.21).

З листа Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Ярмолинецької районної державної адміністрації від 22 жовтня 2019 року №264 вбачається, що в Ярмолинецькому районному центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді перебувала на обліку сім`я Кус.: мати ОСОБА_1 , батько ОСОБА_4 та донька ОСОБА_3 . З 28 вересня 2018 року ОСОБА_1 вибула із села Кадиївка, Ярмолинецького району, Хмельницької області та переїхала проживати за адресою: АДРЕСА_1 батька ОСОБА_4 невідоме. Звернень батьків з проханням повернути дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в біологічну сім`ю на постійне проживання та виховання не надходило (а.с. 14).

Відповідно до довідки дитячого будинку Хмельницької обласної ради від 15 листопада 2019 року №774 з 13 квітня 2018 року ОСОБА_3 перебуває на повному державному утриманні в дитячому будинку Хмельницької обласної ради. За період перебування дитини у закладі батько ОСОБА_4 відвідав її один раз, 10 травня 2018 року. З того часу він дитину не відвідував, не цікавився її життям та здоров`ям, матеріальної допомоги на утримання дитини у дитячому будинку не надавав. За час перебування дитини у закладі її мати ОСОБА_1 відвідала доньку у 2018 році 5 разів: 22 травня 2018 року, 28 червня 2018 року, 31 липня 2018 року, 28 серпня 2018 року, 16 листопада 2018 року, інколи телефонувала, цікавилася життям та здоров`ям своєї дитини. З 07 листопада 2018 року ОСОБА_1 дитину не відвідувала, матеріальної допомоги на утримання дитини у дитячому будинку не надавала. Кошти на утримання дитини від батьків на спеціальний рахунок дитячого будинку не надходили (а.с. 19).

Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 14 листопада 2019 року №1216 призначено ОСОБА_5 опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 27 грудня 2019 року №1401 звільнено ОСОБА_5 від обов`язків опікуна над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

За наслідками припинення опікунства відносно малолітньої ОСОБА_3 , її, як дитину позбавлену батьківського піклування, тимчасово було влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей Подолянчик , що підтверджено листом Служби у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради від 02 січня 2020 року №22/02-04 (а.с. 13).

Розпорядженням Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області від 10 березня 2020 року №82/2020-р затверджено висновок органу опіки та піклування від 26 лютого 2020 року про доцільність позбавлення ОСОБА_4 та ОСОБА_1 батьківських прав відносно їх дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 22-26).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 01 квітня 2020 року працює у приватного підприємця ОСОБА_6 на посаді автомийника, отримує заробітну плату. За місцем роботи ОСОБА_1 характеризується позитивно, свою роботу виконує професійно та відповідально, при виникненні конфліктних ситуацій поводить себе коректно та стримано, охоче бере участь у громадській діяльності, допомагає колегам (а.с. 77-79, 81-82).

Згідно з характеристикою Володимирецької селищної ради Рівненської області від 28 серпня 2020 року №02-23/1672 до адміністративної відповідальності виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради ОСОБА_1 не притягувалась, скарг на її поведінку в громадських місцях, в побуті, в сім`ї та нарікань і зауважень від сусідів до виконавчого комітету селищної ради не надходило (а.с. 83).

Актом обстеження умов проживання від 08 жовтня 2018 року, який затверджений Володимирецькою районною адміністрацією Рівненської області, встановлено, що житло ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в якому вона зареєстрована, належить її тітці. В будинку є окрема кімната для дитини, яка облаштована для проживання, створені умови для навчання, відпочинку дитини (а.с. 80).

Актом обстеження умов проживання від 02 вересня 2020 року, який затверджений Володимирецькою районною адміністрацією Рівненської області, встановлено, що житло ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (фактичне місце проживання ОСОБА_1 ), розміщене на третьому поверсі п`ятиповерхового будинку, складається з трьох житлових кімнат, кухні, коридору, кладової. Умови проживання нормальні, в квартирі чисто та світло, квартира обмебльована та наявна побутова техніка. Для виховання та розвитку дитини створені належні умови проживання, зокрема в квартирі наявна окрема кімната, ліжко, письмовий стіл, наявний дитячий одяг (а.с. 84).

Як вбачається з листа служби у справах дітей Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області від 19 листопада 2020 року №589 малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було влаштовано в прийомну сім`ю на підставі розпорядження Городоцької районної державної адміністрації від 24 липня 2020 року №219/2020-р (а.с. 99-100).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 11 Закону України Про охорону дитинства сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України Про охорону дитинства виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до статті 15 Закону України Про охорону дитинства дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини у справі Савіни проти України (заява

від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі Хант проти України (заява

№ 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з моменту ухвалення судового рішення про відібрання дитини змінила своє життя, офіційно працевлаштована та отримує заробітну плату, характеризується позитивно, створила належні умови для проживання дитини, намагається налагодити стосунки з дитиною. Відповідач ОСОБА_1 змінила ставлення до своїх батьківських обов`язків щодо доньки, не відмовляється та робить спроби спілкуватись і проводити час разом із дочкою.

В судовому засіданні ОСОБА_1 також підтвердила, що прагне спілкуватися з дитиною, намагається створити їй належні умови для проживання та навчання, облаштувала їй кімнату. Причиною невиконання нею своїх батьківських обов`язків щодо утримання та виховання дитини був її скрутний матеріальний стан, оскільки її дохід не дозволяв забезпечити достатній матеріальний рівень сім`ї.

При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків відносно доньки після ухвалення судового рішення про відібрання дитини.

Оскільки винної поведінки відповідача ОСОБА_1 , свідомого нехтування нею батьківських обов`язків не встановлено, колегія суддів вважає, що позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено, а тому суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновки суду апеляційної інстанції

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду у частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 374 , 376 , 381 , 382 , 384 , 389 , 390 ЦПК України ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2020 року в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Відмовити в задоволенні позову Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області (орган опіки та піклування) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 лютого 2021 року.

Судді Т.В. Спірідонова

Р.С. Гринчук

Л.М. Грох