Постанова

від 23.12.2020 по справі 914/2071/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2020 р. Справа №914/2071/19

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Дубник О.П.,

Зварич О.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

явка учасників справи:

від позивача: Закорчемного І.Б. (довіреність №5 від 27.04.2020, посадова інструкція начальника юридичного відділу виконавчого комітету Ходорівської міської ради);

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ходорівський цукровий завод» від 18.06.2020

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.02.2020, повний текст рішення складено 05.03.2020,

у справі №914/2071/19 (суддя Іванчук С.В.)

за позовом Ходорівської міської ради, м. Ходорів Жидачівського району Львівської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Ходорівський цукровий завод» , м. Ходорів Жидачівського району Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агро Буд Торг» , м. Івано-Франківськ,

про визнання недійсною додаткової угоди,

скасування рішення №39098947, яким вчинено запис про державну реєстрацію припинення дії договору оренди землі,

відновлення дії договору оренди землі

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

09.10.2019 у Господарський суд Львівської області звернулася Ходорівська міська рада з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Ходорівський цукровий завод (далі по тексту - ТОВ Ходорівський цукровий завод ) про:

- визнання недійсною додаткової угоди від 11.12.2017 про дострокове припинення дії договору оренди землі від 01.11.2008, укладеного між Ходорівською міською радою та ТОВ Ходорівський цукровий завод , який зареєстрований у Жидачівському центрі ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 жовтня 2009 за №04 09 451 000009;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення за індексним номером: 39098947 (відомості внесено до реєстру 04.01.2018 року 10:04:53), яким вчинено запис про державну реєстрацію припинення дії договору оренди землі від 01.11.2008, укладеного між Ходорівською міською радою та ТОВ Ходорівський цукровий завод , зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав (право оренди земельної ділянки) та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером: 38978228 (запис внесено 27.12.2017 року 08:56:37)

- відновлення дії даного договору оренди землі.

Вказаний позов мотивований тим, що на час підписання додаткової угоди від 11.12.2017 про дострокове припинення дії договору оренди землі від 01.11.2008 ТОВ Ходорівський цукровий завод не був стороною договору та орендарем земельної ділянки за цим договором оренди землі, а тому просить визнати недійсною додаткову угоду та скасувати рішення про державну реєстрацію припинення дії договору оренди землі.

В додаткових обґрунтуваннях позивач зазначив, що відновлення дії договору оренди землі через визнання недійсною додаткової угоди від 11.12.2017 про дострокове припинення дії договору оренди землі від 01.11.2008 та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, рішення не буде мати жодного правового наслідку для відповідача, а для позивача буде відновлена можливість замінити сторону договору, на нового власника нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці комунальної власності.

Позивач правовою підставою позову зазначає ст.ст. 182, 334, 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 17, 31 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 3, 10, 20, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.10.2019 до участі в справі залучено ТОВ Захід Агро Буд Торг в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.02.2020 позов задоволено частково. Визнано недійсною додаткову угоду від 11.12.2017 про дострокове припинення дії договору оренди землі від 01.11.2008 року укладеного між Ходорівською міською радою та ТОВ Ходорівський цукровий завод , який зареєстрований у Жидачівському центрі ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 жовтня 2009 року 04 09 451 000009, та речове право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.01.2018. Стягнуто з ТОВ Ходорівський цукровий завод на користь Ходорівської міської ради 1921,00 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення мотивовано тим, що станом на 11.12.2017 (дату укладення додаткової угоди про дострокове припинення дії договору оренди землі) ТОВ Ходорівський цукровий завод не було власником цілісного майнового комплексу та в силу закону вибуло з орендних правовідносин за договором оренди від 01.11.2008, відтак, правочин з припинення договору оренди вчинений юридичною особою без достатнього обсягу правоздатності, а тому такий правочин підлягає визнанню недійсним.

Щодо вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення за індексним номером: 39098947, яким вчинено запис про державну реєстрацію припинення дії договору оренди землі від 01.11.2008 укладеного між Ходорівською міською радою та ТОВ Ходорівський цукровий завод , суд першої інстанції відмовив в її задоволенні з підстав того, що позивачем обраний неправильний спосіб захисту.

Щодо вимоги про відновлення дії договору оренди землі від 01.11.2008, то суд першої інстанції також відмовив в її задоволенні, оскільки внаслідок відчуження попереднім землекористувачем нерухомого майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, договір оренди продовжив діяти на тих самих умовах і в тому самому обсязі для нового власника майна.

При винесенні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції в порядку ч. 4 ст. 75 ГПК України враховано обставини встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 30.10.2019 у справі № 914/1925/18.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1925/18 встановлено факт нікчемності оскаржуваної додаткової угоди, яка за висновками суду не тягне для відповідача (апелянта) жодних правових наслідків.

Вважає, що додаткова угода від 11.12.2017 року про дострокове припинення дії договору оренди землі від 01.11.2008 укладеного між Ходорівською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Ходорівський цукровий завод , є нікчемним правочином та не підлягає визнанню недійсним.

Також відповідач зазначає, що реєстрація 04.01.2018 запису про припинення права відповідача на оренду цієї земельної ділянки, не суперечить фактичним обставинам справи, оскільки дійсно право оренди відповідача на цю земельну ділянку припинено.

Узагальнені доводи та заперечення позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу Ходорівська міська рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Доводи відзиву на апеляційну скаргу аналогічні висновкам місцевого господарського суду, що викладені у оскаржуваному рішенні.

В судове засідання 23.12.2020 з`явився представник позивача. Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, причин неявки суду не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце слухання справи, а тому в порядку п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за їх відсутності.

Позивач в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги навівши аргументи аналогічні тим, що викладені у відзиві. Просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та відзивах, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що 01.11.2008 між Ходорівською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ходорівський цукровий завод (орендар) укладено договір оренди землі, згідно із п.п. 1-4 якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі промисловості, яка знаходиться: м. Ходорів, вул. Чорновола, 10, площею - 27,7211га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, які належать ТОВ Ходорівський цукровий завод, а також інші об`єкти інфраструктури, земельна ділянка обладнана під`їзними дорогами, електрифікована, газифікована, є водопостачання. Земельна ділянка передається в оренду разом з майновим комплексом заводу ТОВ Ходорівський цукровий завод. Вказаний договір згідно відмітки на ньому, зареєстрований у Жидачівському центрі ДЗК, про що вчинено запис від 19.10.2009 року за №04 09 451 000009.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №109879960 від 04.01.2018 на підставі договору оренди землі від 01.11.2008, внесено запис 27.12.2017 за №24173658 про право оренди земельної ділянки.

07.11.2017 між ТОВ Ходорівський цукровий завод та ТОВ Захід Агро Буд Торг укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, за яким було відчужено ТОВ Захід Агро Буд Торг цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: Львівська обл., Жидачівський р-н, м. Ходорів, вул. Чорновола, 10 та розташований на земельній ділянці площею 27,7211 га, кадастровий №4621510500:01:014:009. Право власності ТОВ Захід Агро Буд Торг на зазначений вище цілісний майновий комплекс зареєстровано 07.11.2017, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №102956494, номер запису 23237596.

Частиною 3 статті 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

ТОВ Ходорівський цукровий завод звернулось до Ходорівської міської ради з листом від 08.11.2017 за №08/11/17 (вх. №1829 від 09.11.2017), в якому у зв`язку з відчуженням об`єктів нерухомості, які належали товариству на праві власності, просив припинити дію договору оренди землі від 01.11.2008, укладеного між ТОВ Ходорівський цукровий завод та Ходорівською міською радою шляхом його розірвання з 08.11.2017. Додатками до вказаного листа зазначено, копії витягів від 07.11.2017 за №102956491 та №102955282 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

30.11.2017 Ходорівською міською радою XX (позачерговою) сесією VIII скликання прийнято рішення №1491 про припинення дії договору оренди землі від 01.11.2008 року укладеного між Ходорівською міською радою та ТОВ Ходорівський цукровий завод . Договір зареєстрований у Жидачівському Центрі ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.10.2009 за №04 09 451 00009, у зв`язку з відчуженням об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Ходорів, вул. Чорновола, 10 Жидачівського р-ну Львівської обл. (кадастровий номер земельної ділянки 4621510500:01:014:0009) з дати державної реєстрації припинення права користування (оренди) на земельну ділянку.

У пункті 2.2. рішення, вирішено ТОВ Ходорівський цукровий завод : провести державну реєстрацію припинення права оренди (реєстрацію додаткової угоди про дострокове припинення договору оренди землі).

11.12.2017 між Ходорівською міською радою та ТОВ Ходорівський цукровий завод укладено додаткову угоду, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди, достроково припинити дію договору оренди землі укладеного 01.11.2008 між ТОВ Ходорівський цукровий завод та Ходорівською міською радою, який зареєстрований у Жидачівському центрі ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 жовтня 2009 за № 04 09 451 00009 (кадастровий номер земельної ділянки 4621510500:01:014:0009) за взаємною згодою сторін з 11.12.2017 у зв`язку із відчуженням об`єкта власності.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, відомості про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Ходорівський цукровий завод на земельну ділянку кадастровий №4621510500:01:014:0009 внесено до реєстру 04.01.2018.

За змістом статей 30 та 31 Закону України Про оренду землі зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір оренди землі припиняється з підстав, наведених у частині першій статті 31 Закону України Про оренду землі , а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного Кодексу України у редакції, чинній на час реєстрації права власності (07.11.2017), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Чинне земельне та цивільне законодавство передбачає імперативно перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

Апеляційним судом встановлено, що внаслідок відчуження нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, відчужувач повністю вибуває з орендних правовідносин за відповідним договором оренди, його подальші дії як їх учасника, спрямовані на припинення цих правовідносин, зокрема підписання правочину про припинення відповідного договору оренди, не тягнуть настання правових наслідків для нового власника майна як орендаря земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Окрім того таке волевиявлення сторін (про припинення зобов`язання сторін за договором оренди землі ) відповідає вимогам діючого цивільного законодавства.

Апеляційний суд не знаходить правових підстав для визнання недійсною додаткової угоди від 11.12.2017 про дострокове припинення дії договору оренди землі від 01.11.2008, укладеного між Ходорівською міською радою та ТОВ Ходорівський цукровий завод .

Отже правочин з припинення договору оренди, вчинений відчужувачем нерухомого майна (та власником земельної ділянки), який на час його вчинення не є орендарем земельної ділянки за цим договором, тобто не є стороною у відповідному зобов`язанні, не припиняє зобов`язання за договором оренди для нового власника нерухомого майна, проте не позбавляє права попереднього орендаря на припинення правовідносин за договором оренди землі за домовленістю сторін.

З цих підстав висновок суду першої інстанції про визнання цього правочину недійсним не відповідає встановленим обставинам по справі та вимогам норм діючого законодавства.

У постанові Верховного Суду від 01 грудня 2020 року в справі №921/99/18 зроблено правовий висновок про те, що набуття юридичними особами приватного права у визначеному законодавством порядку права приватної власності на майновий комплекс, який включає об`єкти нерухомого майна, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об`єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України саме в силу закону, договору, рішення суду, інших обставин, що мають юридичне значення, та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об`єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою незалежно від волевиявлення попереднього землекористувача від вказаних земель.

При цьому, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я права користування земельною ділянкою в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній".

Аналогічна правова позиція, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, і що після відчуження об`єктів нерухомості позивачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі №913/661/17 від 06.03.2019 у справі №914/2687/17.

З цих підстав , суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача щодо відновлення дії договору оренди від 01.11.2018 з попереднім власником.

Крім того, відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Судами встановлено і з матеріалів справи вбачається, що у Державному реєстрі речових прав вчинено запис про державну реєстрацію припинення дії договору оренди землі на спірну земельну ділянку з відповідачем, що свідчить про відсутність необхідності скасування такого запису та спростовує твердження позивача про порушення його прав такою реєстрацією.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Закон України № 1952).

У частині другій статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній до 16.01.2020), було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону .

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення судових рішень у даній справі), на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, за змістом цієї правової норми з 16.01.2020 виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16.01.2020 цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України № 1952.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19.

Викладене спростовує висновки місцевого господарського суду про неправильно обраний спосіб захисту, однак це не тягне за собою скасування рішення в цій частині вимог про відмову в скасуванні рішення державного реєстратора, яким внесено запис про припинення договору оренди землі, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що спірним рішенням реєстратора не порушені права позивача та його дії відповідають вимогам законодавства.

В цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням мотивувальної частини в редакції даної постанови.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги .

Суд апеляційної інстанції встановивши, що спірна додаткова угода про дострокове припинення договору оренди землі відповідає вимогам як земельного так і цивільного законодавства, а тому є обґрунтованими доводи апеляційної скарги в цій частині, відповідно підлягають частковому задоволенню вимоги апеляційної скарги та скасуванню рішення суду першої інстанції в частині задоволеної позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди від 11.12.2017 про дострокове припинення дії договору оренди землі від 01.11.2008, укладеного між Ходорівською міською радою та ТОВ Ходорівський цукровий завод та прийняттю в цій частині нового рішення - про відмову в позові.

Незважаючи на помилковість висновків місцевого господарського суду про неефективність обраного позивача способу захисту щодо позовної вимоги про скасування рішення №39098947, яким вчинено запис про державну реєстрацію припинення дії договору оренди землі, ці порушення не тягнуть за собою скасування рішення в цій частині про відмову в позові, а тому таке підлягає зміні з викладенням мотивувальної частини в редакції даної постанови.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в позові, то судовий збір за подання позову покладається на позивача.

Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про необхідність відшкодування позивачем на користь відповідача 2 881,50 грн., які понесені останнім за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ходорівський цукровий завод» - задоволити частково.

Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26.02.2020 в справі за №914/2071/19 в частині задоволення позову Ходорівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Ходорівський цукровий завод» про визнання недійсною додаткової угоди, від 11.12.2017 року про дострокове припинення дії договору оренди землі від 01.11.2008 укладеного між Ходорівською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Ходорівський цукровий завод .

Прийняти нове рішення про відмову в позові в цій частині.

В решті рішення Господарського суду Львівської області від 26.02.2020 у справі №914/2071/19 змінити в мотивувальній частині, виклавши в редакції цієї постанови.

Стягнути з Ходорівської міської ради (81750, Львівська область, Жидачівський район, м. Ходорів, вулиця Грушевського, 38, ідентифікаційний код 26269449) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Ходорівський цукровий завод (81750, Львівська область, Жидачівський район, м. Ходорів, вулиця Чорновола, 10, ідентифікаційний код 31206577) 2 881,50 грн. у відшкодуванні витрат на сплату судового збору в апеляційній інстанції.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на позивача.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: С.М. Бойко

Судді: О.П. Дубник

О.В. Зварич

Повний текст постанови складено

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

.01.2021.