Постанова

від 26.01.2021 по справі 910/9849/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2021 р. Справа№ 910/9849/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі Пнюшкову В.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 26.01.2021.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва

від 28.09.2020 (повний тест складено 05.10.2020)

у справі № 910/9849/20 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соул"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання договору поновленим та визнання угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Соул" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач, скаржник) про:

- визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 01.04.2005 за №78-6-00268 на той самий строк і на тих самих умовах;

- визнання укладеною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.04.2005 за №78-6-00268 у відповідній редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 78-6-00268 від 01.04.2005 строком дії до 28.03.2020. Оскільки після закінчення строку дії договору ТОВ "Соул" продовжує користуватися земельною ділянкою та належно виконує умови договору, зокрема, в частині сплати орендної плати, а протягом місяця з дати спливу строку дії договору оренди Київською міською радою не розглянуто лист-повідомлення з проектами додаткових угод та не направлено заперечень у поновленні договорів, за таких обставин, позивач стверджує на наявність підстав для визнання додаткової угоди щодо поновлення договору оренди укладеною в редакції, запропонованій позивачем згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі № 910/9849/20 позов задоволено. Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки від 01.04.2005 за №78-6-00268, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Соул" та Київською міською радою, на той самий строк і на тих самих умовах. Визнано укладеною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.04.2005 за №78-6-00268, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Соул" та Київською міською радою, в редакції викладеній в резолютивній частині рішення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/9849/20 та винести нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що за результатами розгляду клопотання позивача щодо поновлення Договору оренди було підготовлено проект рішення Київської міської ради від 12.03.2020 Про відмову товариству з обмеженою відповідальністю Соул в поновленні договору оренди земельної ділянки від 01.04.2005 . Київська міська рада являється органом місцевого самоврядування, колегіальним органом, волевиявлення якого реалізується виключно прийняттям рішення шляхом голосування. Однак, Київська міська рада не могла реалізувати своє право на відмову в поновленні Договору в силу об`єктивних обставин.

Також скаржник звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 справі №910/9849/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Агрикова О.В., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 задоволено клопотання Київської міської ради про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 справі №910/9849/20. Відновлено Київській міській раді строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 справі №910/9849/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 справі №910/9849/20. Призначено справу до розгляду на 26.01.2021. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 справі №910/9849/20 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги.

20.01.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/9849/20.

В судовому засіданні 26.01.2021 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/9849/20 та винести нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 26.01.2021 представник третьої особи підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/9849/20 та винести нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 26.01.2021 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/9849/20 залишити без змін.

В судовому засіданні 26.01.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проект відведення земельної ділянки та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Соул" в короткострокову оренду на п`ять років земельну ділянку площею 0,94 га для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою на проспекті Героїв Сталінграда, 44-б в Оболонському районі м. Києва (п. 54).

На підставі вказаного вище рішення, 28.03.2005 між ТОВ "Соул" (далі - орендар) та КМР (далі - орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки, що зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в книзі записів державної реєстрації договорів 01.04.2005 за №78-6-00268) (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору, орендодавець на підставі п. 54 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 за Актом приймання-передачі передав, а позивач прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Пунктом 2.1. цього договору сторони визначили, що об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: - місце розташування - на проспекті Героїв Сталінграда, 44-б в Оболонському районі м. Києва; - розмір - 9 376 кв. м; - цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою; - кадастровий номер - 8000000000:78:028:0091.

Договір укладено на 5 (п`ять) років (п. 3.1. договору).

За умовами п. 4.2. договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 % від її нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 4.5. договору орендна плата вноситься орендарем за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33217812800006 КЕКД 13050200 у УДК у м. Києві, МФО 820019. Отримувач: ФУ у Оболонському р-ні м. Києва, ідентифікаційний код 26077916.

Положеннями п. 11.1. договору передбачено, що всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

24.05.2007 рішенням Київської міської ради №529/1190 "Про відміну пункту 54 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" відмінено п. 54 рішення відповідача від 15.07.2004 №419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", вирішено запропонувати позивачу надати згоду на розірвання договору оренди земельної ділянки від 01.04.2005 за №78-6-00268, зобов`язано Департамент проінформувати ТОВ "Соул" про прийняття цього рішення, у разі відмови від розірвання договору оренди земельної ділянки або у разі, якщо відповідь не надійде у встановлений законодавством термін, забезпечити підготовку та подання позову про розірвання договору оренди земельної ділянки до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2007 у справі №39/20, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2007 та постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2008, позов ТОВ "Соул" задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 24.05.2007 №529/1190.

У подальшому, рішенням Київської міської ради від 23.04.2009 №415/1471 "Про відміну рішення Київської міської ради від 24.05.2007 №529/1190 та внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" внесено зміни до абзацу 2 пункту 54 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", а саме: слова та цифри "в короткострокову оренду на 5 років" замінено словами та цифрами "в довгострокову оренду на 15 років".

29.11.2012 Київською міською радою ухвалено рішення від №643/8927 "Про визнання такими, що втратили чинність, пункту 54 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 та рішення Київської міської ради від 23.04.2009 №415/1471".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2015 у справі №910/8109/15-г, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2015, визнано недійсним рішення Київської міської ради від 29.11.2012 № 643/8927 "Про визнання такими, що втратили чинність, пункту 54 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419/1829 та рішення Київської міської ради від 23.04.2009 №415/1471"; визнано укладеним договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №78-6-00268 від 01.04.2005, укладеного між ТОВ "Соул" та Київською міською радою, у викладеній за текстом рішення редакції. Зокрема, у підпункті 3.1. пункту 3 договору оренди викладено в такій редакції: "цифру та слова " 5 (п`ять) років" замінити цифрами та словами " 15 (п`ятнадцять) років.".

Отже, судом встановлено, що строк договору оренди було продовжено до 28.03.2020, що також підтверджується інформацією у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №43019764 від 31.08.2015.

Пунктом 11.7 договору (в редакції згідно рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015 у справі №910/8109/15-г) сторони погодили, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, позивач, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі позивач повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово відповідача про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього договору до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах, встановлених цим договором.

У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

27.12.2019 на виконання умов договору та відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" ТОВ "Соул" звернулось із листом №24/12-02 від 24.12.2019 до Київської міської ради з проханням поновити договір від 01.04.2005 за №78-6-00268, додавши до листа два примірника додаткової угоди до договору оренди.

Також, 27.12.2019 ТОВ "Соул" звернулось до Київської міської ради із листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки (реєстраційний номер справи №350533747 від 27.12.2019) (за формою, що передбачена додатком 4 до рішення Київської міської ради 20.04.2017 № 241/2463), надавши необхідні документи, в тому числі проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, підписаний та скріплений печаткою орендаря.

Листом №05716-1560 від 28.01.2020 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив ТОВ "Соул", що за дорученням заступника голови - секретаря Київської міської ради від 27.12.2019 № 08/31236 розглянуто лист ТОВ "СОУЛ" від 24.12.2019 № 24/12-02 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:028:0091) на просп. Героїв Сталінграду, 44-Б в Оболонському районі від 01.04.2005 № 78-6-00268 та повідомлено, що відповідно до Порядку лист-повідомлення про поновлення договору оренди з доданими матеріалами сформовано в кадастрову справу 350533747. За результатами опрацювання вказаної справи Департамент забезпечить підготовку відповідного проекту рішення Київської міської ради та направить його до Київської міської ради для подальшого розгляду у відповідності до Регламенту Київської міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що після закінчення строку оренди за договором ТОВ "Соул" продовжило користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату відповідно до умов та у розмірі, передбаченому договором, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

29.05.2020 позивач листом за №29/05 від 29.05.2020 повідомив відповідача про поновлення дії договору оренди від 28.03.2005 за реєстровим № 228 (зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в книзі записів державної реєстрації договорів 01.04.2005 за №78-6-00268), через відсутність заперечень відповідача протягом 1 (одного) місяця після закінчення дії договору, а тому на підставі ч. 6 та ч. 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" направив два екземпляра додаткової Угоди до Договору від 01.04.2005 року за №78-6-00268.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки після закінчення строку дії договору від 01.04.2005 за №78-6-00268, а саме з 28.03.2020 ТОВ "Соул" продовжує користуватися земельною ділянкою та належно виконує умови договору, зокрема, в частині сплати орендної плати, а протягом місяця з дати спливу строку дії договору оренди Київською міською радою не було розглянуто лист-повідомлення з проектами додаткових угод та не направлено заперечень у поновленні договорів, за таких обставин, згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивач вказує на наявність підстав для визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди укладеною в редакції, запропонованій позивачем.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався тим, що позивач не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору оренди звернувся до Київської міської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі з доданням проектів додаткових угод, після закінчення строку дії договору оренди від 01.04.2005 № 78-6-00268 позивач продовжує користуватися земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:78:028:0091) на просп. Героїв Сталінграду, 44-Б в Оболонському районі, та сплачувати орендну плату, враховуючи відсутність протягом одного місяця після закінчення строку вказаного договору оренди листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про наявність підстав для визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі про їх поновлення на тих самих умовах і на той самий строк на підставі ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є обґрунтованими.

Розглянувши апеляційну скаргу Київської міської ради, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Пунктами а, в ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

На даний час повноваження щодо розпорядження земельними ділянками в межах міста Києва належать виключно Київській міській раді.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

У відповідності до ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Згідно ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, у ст. 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 1- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Суть поновлення договору оренди за змістом ч. 6 ст. 33 зазначеного Закону полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Орендодавець має право заперечити стосовно поновлення договору згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Таку правову позицію наведено в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.04.2019 у справі №917/848/18, від 12.02.2020 у справі №906/790/18.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2019 позивач звернувся до відповідача із листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки (реєстраційний номер справи №350533747 від 27.12.2019) (за формою, що передбачена Додатком 4 до рішення Київської міської ради 20.04.2017 № 241/2463).

До листа-повідомлення позивачем були додані проекти додаткових угод про продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки від 01.04.2005 № 78-6-00268 (кадастровий номер 8000000000:78:028:0091) на просп. Героїв Сталінграду, 44-Б в Оболонському районі від - на той самий строк і на тих самих умовах в двох примірниках.

Тобто, матеріалами справи підтверджується, що не пізніше ніж за три місяці до спливу строків договорів оренди позивач з додержанням порядку, встановленого ст. 33 Закону України "Про оренду землі", повідомив Київську міську раду про намір скористатися переважним правом на укладення договорів оренди на новий строк та додав до відповідного листа-повідомлення проекти додаткових угод.

Разом з тим, судовою колегією встановлено, що 29.05.2020 позивач письмово (листом за №29/05 від 29.05.2020) повідомив відповідача про поновлення дії договору оренди від 28.03.2005 за реєстровим № 228 (зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в книзі записів державної реєстрації договорів 01.04.2005 за №78-6-00268), через відсутність заперечень відповідача протягом 1 (одного) місяця після закінчення дії договору, а тому на підставі ч. 6 та ч. 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" направив два екземпляра додаткової Угоди до договору від 01.04.2005 за №78-6-00268 про його поновлення на той самий строк і на тих самих умовах.

Однак, як свідчать обставини справи, ані протягом місяця з моменту звернення позивача до відповідача з листом-повідомленням про намір поновити договори оренди з проектами додаткових угод, ані протягом одного місяця після закінчення строку договорів оренди земельних ділянок, Київською міською радою не розглянуто надісланий позивачем лист-повідомлення з проектами додаткових угод та не направлено позивачу лист-повідомлення про прийняте рішення.

Належних та допустимих доказів зворотнього скаржником не надано, у своїй апеляційній скарзі не спростовано.

Водночас судова колегія зазначає, що лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №05716-1560 від 28.01.2020, яким повідомлено, що відповідно до Порядку лист-повідомлення про поновлення договору оренди з доданими матеріалами сформовано в кадастрову справу 350533747, а за результатами опрацювання вказаної справи Департамент забезпечить підготовку відповідного проекту рішення Київської міської ради та направить його до Київської міської ради для подальшого розгляду у відповідності до Регламенту Київської міської ради не є юридично значимою дією, що має юридичні наслідки для договору оренди та його поновлення. Тому вказаний лист до уваги судами не приймається, оскільки відповідь Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) не є запереченням орендодавця в розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", адже орендодавцем в даному випадку є Київська міська рада.

Аналогічний правовий висновок при вирішенні спору у подібних правовідносинах зроблений Верховним Судом у постановах від 28.05.2019 у справі №910/21517/17, від 10.12.2019 у справі №910/8294/19, від 23.01.2020 у справі №910/8625/19.

Як свідчать матеріали справи, на даний час позивач продовжує користуватися орендованою ним земельною ділянкою, сплачуючи орендну плату відповідно до умов та у розмірі, передбаченому договором, що підтверджується платіжними дорученнями.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, а також зважаючи на те, що позивач не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору оренди звернувся до Київської міської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі з доданням проектів додаткових угод, після закінчення строку дії договору оренди від 01.04.2005 № 78-6-00268 позивач продовжує користуватися земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:78:028:0091) на просп. Героїв Сталінграду, 44-Б в Оболонському районі, та сплачувати орендну плату, враховуючи відсутність протягом одного місяця після закінчення строку вказаного договору оренди листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, колегія судді погоджується із висновком суду першої інстанції, що доводи позивача про наявність підстав для визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі про їх поновлення на тих самих умовах і на той самий строк на підставі ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є обґрунтованими.

Твердження скаржника про відсутність у справі рішення Департаменту земельних ресурсів та рішення Київської міської ради про поновлення договорів оренди землі не приймається апеляційним судом до уваги, оскільки чинним законодавством передбачено саме направлення орендодавцем (у цьому випадку Київською міською радою) протягом місяця після закінчення дії договору заперечень щодо поновлення договору, чого орендодавцем не зроблено.

Щодо твердження скаржника, що позивач втратив право поновлення договору оренди землі, у зв`язку із неналежним виконанням своїх обов`язків за договором, а саме нецільове використання земельної ділянки позивачем, зокрема, не проведення забудови земельної ділянки, що встановлено в Акті обстеження земельної ділянки від 11.02.2020 № 20-0089-05, то судова колегія відхиляє такі доводи, оскільки договором оренди не визначений строк будівництва об`єкту, тому неможливо констатувати факту порушення ТОВ "Соул" строків на будівництво об`єкту, як і не надано доказів будівництва позивачем іншого об`єкту всупереч цільовому призначенню земельної ділянки.

Позиція скаржника щодо помилковості застосування позивачем ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки здійснення орендних платежів після закінчення строку дії договору не може розцінюватись як згода орендодавця на пролонгацію договору оренди, є неспроможною в силу того, що проведення позивачем орендних платежів в розумінні конструкції ч. 6 ст. 33 Закону є свідченням продовження користування орендарем земельною ділянкою та належного виконання умов договору.

Відповідно до приписів ст. ст. 24, 32 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Так, за вказаними вище нормами права встановленому в статті 24 Закону України "Про оренду землі" праву орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди кореспондує обов`язок орендаря використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням, а тому порушення умов договору оренди щодо цільового призначення може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки згідно з приписами ч. 1 ст. 32 Закону, що ніякого відношення до передбаченого ч. 6 ст. 33 Закону порядку поновлення договору оренди не має.

Водночас, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням означає здійснення на земельній ділянці з певним цільовим призначенням діяльності, яка виходить за межі цього цільового призначення - земельна ділянка використовується з метою, яка передбачає досягнення результату, що відповідає іншому, ніж те цільове призначення, до якого віднесена земельна ділянка.

З огляду на вказане, оскільки нецільове використання земельної ділянки є підставою для розірвання договору, тоді як невикористання орендарем земельної ділянки, не є тотожнім нецільовому використанню земельної ділянки, судова колегія дійшла висновку про неспроможність доводів скаржника щодо невикористання позивачем земельної ділянки для будівництва в розрізі заявлених позивачем предмету та підстав позову.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Доводи ж скаржника стосовно того, що звертаючись до Київської міської ради із листом від 24.12.2019 №24/12-02 та листом-клопотанням від 27.12.2019 №350533747 позивачем надано Додаткову угоду про продовження терміну дії договору оренди на 5 років, в той час як в позовній заяві позивач просив суд визнати укладеною Угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки строком на 15 років, судовою колегією оцінюються критично та як такі, що лежать поза межами предмету та підстав позову у даній справі, оскільки зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1-5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 цієї норми, з підстав якої позивачем заявлено позовну вимогу.

Враховуючи встановлене вище, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Соул" про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 01.04.2005 за №78-6-00268 на той самий строк і на тих самих умовах та визнання укладеною угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.04.2005 за №78-6-00268 у редакції позивача, що має наслідком їх задоволення.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/9849/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/9849/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Київської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 у справі №910/9849/20 - залишити без змін.

Матеріали справи №910/9849/20 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.02.2021.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко