Ухвала

від 26.01.2021 по справі 280/8346/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

26 січня 2021 року Справа № 280/8346/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Прус Я.І.,

представника позивача Губорєва К.С.,

представника відповідача Демчук А.В.,

представника третьої особи Міняйла О.С.,

розглянув у підготовчому засіданні клопотання представника третьої особи про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 36, код ЄДРПОУ 40302133)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Запорізька обласна державна адміністрація (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 00022504)

про визнання протиправним та скасування запису

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Запорізька обласна державна адміністрація, в якому просить визнати протиправним та скасувати запис про право власності №32916775 від 16.08.2019 на земельну ділянку за кадастровим номером 2321586800:02:003:0057, площею 1,1000 га за Запорізькою обласною державною адміністрацією.

Ухвалою судді від 23.11.2020 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви було усунуто.

На обґрунтування уточненої позовної заяви зазначає, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2321586800:02:003:0057 проведена відповідальною особою Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з порушенням Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, всупереч Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та норм Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 07.12.2020 прийнято позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначене на 29 грудня 2020 року.

29 грудня 2020 року від представника третьої особи до суду надійшли пояснення по справі (вх. №63644), у яких вказує, що позов ОСОБА_1 до адміністративного суду є безпідставним, оскільки державним реєстратором при проведенні державної реєстрації були дотримані усі законодавчо закріплені норми.

Крім того, до вказаних пояснень представником третьої особи долучене клопотанням про закриття провадження у справі, за змістом якого стверджує, що даний спір про визнання протиправним та скасування запису про право власності є не публічним, а приватноправовим, а тому такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що узгоджується з судовою практикою, зокрема постановами Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 по справі №823/2042/16, від 28.11.2018 у справі №490/5986/17, від 06.11.2019 у справі №826/3051/18. У вказаних судових рішеннях Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про скасування дій та рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є приватноправовим і залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства, спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Вказує, що оскарження рішень та дій щодо внесення записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо нерухомого майна з особою, яка не заперечує його законності дій та рішень державного реєстратора з реєстрації нею аналогічного права на це ж майно, що свідчить про приватноправовий характер цього спору.

29 грудня 2020 року підготовче засідання по справі відкладене на 26 січня 2021 року.

19 січня 2021 року від позивача на адресу суду надійшли заперечення на пояснення третьої особи (вх. №3374), у якому вказує на хибність, викладених у поясненнях третьої особи аргументів, а позицію Запорізької обласної державної адміністрації вважає не вмотивованою. Щодо клопотання про закриття провадження у справі вказує, що право або інтерес позивача, який вважає себе постійним користувачем земельної ділянки, може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності (користування) іншої особи, при цьому, рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому, на думку позивача, належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування). Таким чином, враховуючи те, що державним реєстратором були недотримані вимоги законодавства України при проведенні державної реєстрації права власності, вважає, що позовна вимога про застосування такого способу захисту порушеного права, як скасування запису від 16.08.2019 за №32916775 про проведення державної реєстрації права власності за Запорізькою обласною державною адміністрацією є обґрунтованою та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у підготовчому засіданні долучив до матеріалів справи відзивна позовну заяву, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У підготовчому засіданні представник третьої особи підтримав подане раніше клопотання про закриття провадження у справі.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечив, із підстав, викладених у запереченнях на пояснення третьої особи.

Представник відповідача підтримав клопотання третьої особи та просив закрити провадження у справі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали та оголошено про час виготовлення її у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи, зробив висновок про закриття провадження з таких підстав.

Так, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

За визначенням пунктів 1-2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, тобто, зокрема, спір, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватноправовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду (частина 3 статті 19 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

За приписами частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Таким чином, сама по собі участь суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не дає підстав для віднесення такого спору до категорії публічно-правових, оскільки визначальною ознакою для встановлення юрисдикції, до якої має бути віднесено спір, є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Якщо порушення своїх прав позивач вбачає у наслідках, спричинених діями, бездіяльністю або рішенням органу державної влади або його посадової особи, вважаючи, що вони призвели до виникнення, зміни чи припинення її цивільних прав та/або обов`язків, унеможливлюють їх належну реалізацію тощо, то оспорювання таких дій, бездіяльності чи рішення як спосіб захисту майнових або особистих немайнових прав має відбуватись за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Спірні правовідносини у цій справі виникли фактично щодо права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2321586800:02:003:0057, площею 1,1000 га за Запорізькою обласною державною адміністрацією, оскільки позивач шляхом оскарження реєстраційних дій щодо спірного майна фактично намагається встановити факт наявності у нього речового права на спірне нерухоме майно та відсутність такого права у третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача іншою особою, за якою на даний час зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку. Належним відповідачем у такому спорі має бути особа, реєстрацію речового права якої оскаржує позивач. Участь державного реєстратора, який вніс відомості щодо наявності речового права на спірне майно в іншої особи, як співвідповідача в разі, якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав, не змінює приватноправового характеру цього спору.

На думку суду, розгляд цього спору в порядку адміністративного судочинства окремо від розгляду спору щодо належності речового права на спірне майно не розв`яже остаточно спір між особами, які одночасно претендують на набуття речових прав на це майно, оскільки реєстраційні дії являють собою посвідчення факту набуття певних речових прав, однак не є підставою їх набуття.

Крім того, судом враховано, що Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на правову позицію, висловлену, зокрема в постановах від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 28.11.2018 у справі № 823/1508/16, від 16.01.2019 у справі № 823/692/17, від 02.04.2019 у справі №137/1842/16-а, від 19.06.2019 у справі № 824/1751/14-а, відповідно до якої спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є приватноправовим та з огляду на суб`єктний склад має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Отже, враховуючи те, що позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного права позивача, а на момент розгляду даної справи судом право власності на спірний об`єкт нерухомого майна перейшло до третьої особи у справі, суд, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов до висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що провадження у даній справі належить закрити та зазначити, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 238, 241-243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №280/8346/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Запорізька обласна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування запису

Роз`яснити позивачеві, що спір щодо даних правовідносин віднесено до розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала, постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, у відповідності до ч. 2 ст. 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 01.02.2021.

Суддя І.В.Батрак