Рішення

від 20.01.2021 по справі 280/4344/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 січня 2021 року Справа № 280/4344/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Келюх К.С.,

за участю:

представників позивача Ломейко О.О.

представника відповідача Лисенко С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства БОША ПЛЮС (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська (Дзержинського), буд. 51, кв.7, код ЄДРПОУ 32692156) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позов Приватного підприємства БОША ПЛЮС (далі - позивач) до Державної митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів за № UA110230/2020/000045/2 від 12 березня 2020 р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110230/2020/00090 від 12 березня 2020 р.

Відповідачем адміністративний позов не визнано, просить у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві (вх. №35568 від 04.08.2020).

Ухвалою суду від 07 липня 2020 року вказану позовну заяву залишено без руху та наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

13 липня 2020 року позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.07.2020 відкрито загальне позовне провадження, у справі призначено підготовче засідання на 05.08.2020.

Протокольною ухвалою суду від 05.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву до 12.10.2020.

Протокольною ухвалою суду від 12.10.2020 закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду на 02.12.2020.

В судовому засіданні 02.12.2020 оголошено перерву до 20.01.2021.

У судовому засіданні 20.01.2021 на підставі статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності зазначає наступне.

На виконання Контракту № UA 2016 uk 001 від 11.01.2016, укладеного між ПП «Боша плюс» та Компанією « MARMARA PLASTIK АМВ. ІР. SAN. TIC A.S.» , на адресу позивача надійшов товар - шпагат з поліпропілену для пакування (товар № 1 згідно митної декларації), канати кручені з поліпропілену з лінійною щільністю менше 5г/м (товар № 2 згідно митної декларації), канати кручені з поліпропілену з лінійною щільністю понад 5г/м (товар № 3 згідно митної декларації).

Згідно з абз. 2 п. 1.1 вказаного контракту асортимент, ціни, найменування, технічні характеристики та кількість товару відображаються в специфікації до кожної конкретної поставки. Такі специфікації є додатками до вказаного вище Контракту та є його невід`ємними частинами.

Відповідно до специфікації № 17 від 18.02.2020, на підставі якої було поставлено зазначений вище товар, його загальна вартість склала 44 386,56 доларів США, з яких: 42018,17 доларів США - ціна товару (фактурна вартість), 2350,00 доларів США - транспортування, 18,49 доларів США - страхування.

Відповідно, митна вартість, з урахуванням транспортних витрат та страхування складає 44 386,56 дол. США.

До митного контролю та митного оформлення 06.03.2020 декларантом було надіслано засобами електронного зв`язку згідно з ст. 257 МК України митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно № UA110230/2020/005479 (довідковий номер № 767) на товар:

1) «Шпагат з поліпропілену для пакування:- ПП. шпагат код 2000 (1,00кг) - 205,5 кг, розфасовка по 1,00кг., - ПП. шпагат код 2001 (0,250 кг) - 154,5 кг, розфасовка по 0,250 кг., - ПП. шпагат код 2001 (1,00кг) - 7935,5 кг, розфасовка по 1,00кг., - ПП. шпагат код 2007 (1,00 кг) - 3087,6 кг, розфасовка по 1,00 кг, - ПП. шпагат код 2001 (0,650 кг) - 9886,0 кг, розфасовка по 0,650 кг.

2) «Канати кручені з поліпропілену,з лінійною щільністю менше 5 г/м: канати діам. 2,5 мм ПП. (2,75 г/м) - 322,30 кг, канати діам. 3мм ПП. (4,5 г/м) - 538,9 кг, ПП - матеріал поліпропилен. Використовуються в різних галузях народного господарства. Постачаються у бухтах» ;

3. «Канати кручені з поліпропілену,з лінійною щільністю понад 5 г/м: - канати діам. 3,5 мм ПП. (6 г/м) - 716,3 кг, - канати діам. 4мм ПП. (8 г/м) -1272,6 кг, - канати діам. 5 мм ПП. (12,30 г/м) - 189,1 кг ПП - матеріал поліпропилен. Використовуються в різних галузях народного господарства. Постачаються у бухтах» .

Декларантом митну вартість вищезазначеного товару заявлено за основним методом визначення митної вартості.

До митного оформлення декларантом надіслано документи зазначені в гр. 44 МД №UA110230/2020/005479 від 06.03.2020, а саме: 1. Рахунок-фактура (інвойс) № MAR202000000094 від 19.02.2020; 2. Домашній коносамент № 2020/02/ЕХР/001139 від 23.02.2020; 3. Автотранспортна накладна (CMR) № 453 від 03.03.2020; 4. Сертифікат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) № DO065304 від 24.02.2020; 5. Акт огляду №UA500040/2020/1060 від 04.03.2020, 6. каталог продукції від 10.11.2016; 7. Прай-лист б/н від 31.01.2020, 8. Страховий поліс №491641004158-5 від 19.02.2020, 9. Специфікація №17 від 18.02.2020, 10. Додаткова угода №2 від 01.03.2019, 11. Контракт №UA2016uk001 від 11.01.2016, 12. Технічна довідка б/н від 01.08.2011, 13.Пакувальний лист №1 від 19.02.2020.

Згідно вимог ч. 3 ст. 53 МК України, декларанту повідомлено про необхідність надання (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, декларанту повідомлено, що згідно з ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В період з 10.03.2020 р. по 12.03.2020 р., декларантом було надано наступні додаткові документи:

- сертифікат якості №ТІС 15100148749 від 23.01.2020 р.;

- вибірка біржових цін на поліпропілен (РРН) від 11.03.2020 р. б/н;

- висновок Дніпропетровського відділу з питань експертизи та досліджень № 142008200- 1024 від 23.11.2016 р.;

- виписка з бухгалтерської документації до рахунку № МАЯ 202000000094 від 19.02.2020 р.;

- рахунок транспортних витрат № 2020000005335 від 19.02.2020 р.;

- копія митної декларації країни відправлення №20343100ЕХ043844 від 20.02.2020 р.;

- висновок Запорізької ТПП № ОИ-5928 від 11.03.2020 р.;

- додаткова угода до контракту №3 від 20.12.2019 р.;

- прайс-лист б/н від 08.01.2020 р.

До додатково наданих документів встановлено наступні зауваження:

Сертифікат якості від 23.01.2020 №ТІС 15 100 148749 - наданий сертифікат якості не містить жодної інформації щодо числового значення заявленої митної вартості, тому не може бути використаний для підтвердження заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару.

Вибірка біржових цін на поліпропілен (РРН) від 11.03.2020 р. б/н - зауваження: До митного оформлення не надано калькуляцію, що на дає можливості визначити, яка кількість сировинного матеріал (поліпропілену) використовується для виготовлення 1 кг. готового виробу, тому наданий витяг не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості товару ;

Висновок Дніпропетровського відділу з питань експертизи та досліджень № 142008200- 1024 від 23.11.2016 р. (наданий на вимогу митного органу щодо якісних характеристик товару) - зауваження після подання: не містить жодної цінової інформації та не має відношення до заявленої партії товару:

Виписка з бухгалтерської документації до рахунку № МАЛ 202000000094 від 19.02.2020 р. - зауваження відсутні.

Рахунок транспортних витрат № 2020000005335 від 19.02.2020 р. - зауваження відсутні;

Копія митної декларації країни відправлення №20343100ЕХ043844 від 20.02.2020 р. - (первинне зауваження митниці - ненадання, в порушення вимог контракту) - зауваження після надання:

- подана у вигляді, що унеможливлює сприйняття та співставлення даних с заявленими у митній декларації та поданих документах;

- відповідно до специфікації № 17 від 18.02.2020 - умови поставки СІР Запоріжжя, а відповідно до наданої копії декларації - СІР Україна, без зазначення географічного пункту поставки партії товару;

Висновок Запорізької ТПП № ОИ-5928 від 11.03.2020 р. - зауваження: наведено діапазон цін, але не зазначено умови поставки, які були враховані під час аналізу. Крім того, виходячи з зазначеного діапазону цін. ціни можуть бути вищі ніж заявлено;

Додаткова угода до контракту №3 від 20.12.2019 р. - зауваження відсутні;

Прайс-лист б/н від 08.01.2020 р. - не містить інформації щодо умов поставки, умов платежу, терміну поставки товарів. Інформація направлена декларанту електронним повідомленням.

Про встановлене декларанту повідомлено в електронному повідомленні. Також, декларанту повідомлено, що згідно ч. 6 ст. 53 МК України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Строк надання додаткових документів 10 календарних днів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України. Визначений ч. 3 ст. 53 МК України термін спливає 25.07.2020. Відповідно до ст. 57 МК України між митницею та декларантом тривають консультації стосовно обміну інформацією. За результатами таких консультацій та враховуючи надані до митного контролю документи митницею приймається рішення щодо можливості/неможливості застосування основного методу визначення митної вартості товару. Враховуючи вищезазначене, про бажання або відмову надати інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, митницю необхідно повідомити письмово.

12.03.2020 декларантом повідомлено про те, що він відмовляється від надання додаткових документів, протягом строку визначеного ч. 3 ст. 53 МК України, для підтвердження заявленого рівня митної вартості, зокрема надана відповідь наступного змісту «Додаткові документи надаватися не будуть» .

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000045/2 від 12.03.2020 та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00090.

Не погоджуючись з таким рішенням митного органу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності (постанова ВС від 05.12.2019 у справі № 826/3120/16, від 14.11.2019 у справі № 814/264/16 тощо).

Надаючи оцінку доводам митного органу, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, ВС у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що «Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей…» .

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2018 року у справі №809/322/17 зазначив, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Слід зазначити, що процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Вказана правова позиція також викладена ВС у постанові від 28.05.2020 по справі № 300/426/19.

Водночас, під час прийняття оскаржуваного рішення, інспектор посилається на митні декларації від 08.01.2020 та від 16.01.2020, тобто керується цінами, які були визначені 6 (шість) місяців до моменту виставлення рахунку. Отже, в даному випадку інспектору не перешкоджає такий проміжок часу та не є підставою для неможливості застосування таких декларацій при даному митному оформленні.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.

Слід зазначити, що з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим митниця може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі можливі документи, передбачені у статті 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд зауважує, що витребовуючи весь перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений ч. 3 ст. 53 МК України, митний орган не обґрунтував яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як зазначено митницею в оскаржуваному рішенні, методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів не можуть бути прийняті у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог статей 59, 60 МК України. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог статей 62, 63 МК України. Митна вартість товару, що імпортується, визначена із застосуванням резервного методу згідно наявної у митного органу інформації з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами та положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Верховним Судом у Постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено наступне: « ...Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.»

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у Постанові від 27 липня 2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Однак, оскаржуване рішення такої інформації не містить.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На думку суду, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів. В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Відтак, рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000045/2 від 12.03.2020 та відповідно і картка відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110230/2020/00090 від 12 березня 2020 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем,суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем судовий збір в сумі 6540,02 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства БОША ПЛЮС (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська (Дзержинського), буд. 51, кв.7, код ЄДРПОУ 32692156) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів за № UA110230/2020/000045/2 від 12 березня 2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110230/2020/00090 від 12 березня 2020 року.

Стягнути на користь Приватного підприємства БОША ПЛЮС судовий збір у розмірі 6540,02 (шість тисяч п`ятсот сорок) гривень 02 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 29.01.2021.

Суддя М.С. Лазаренко