Постанова

від 02.08.2021 по справі 280/4344/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 280/4344/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2021 року в адміністративній справі №280/4344/20 за позовом Приватного підприємства "Боша Плюс" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

02.07.2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позов Приватного підприємства БОША ПЛЮС до Державної митниці Держмитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів за № UA110230/2020/000045/2 від 12 березня 2020 р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110230/2020/00090 від 12 березня 2020 р.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2021 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів за № UA110230/2020/000045/2 від 12 березня 2020 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110230/2020/00090 від 12 березня 2020 року.

В апеляційній скарзі Дніпровська митница Держмитслужби посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, На виконання Контракту № UA 2016 uk 001 від 11.01.2016, укладеного між ПП «Боша плюс» та Компанією « MARMARA PLASTIK АМВ. ІР. SAN. TIC A.S.» , на адресу позивача надійшов товар - шпагат з поліпропілену для пакування (товар № 1 згідно митної декларації), канати кручені з поліпропілену з лінійною щільністю менше 5г/м (товар № 2 згідно митної декларації), канати кручені з поліпропілену з лінійною щільністю понад 5г/м (товар № 3 згідно митної декларації).

Згідно з абз. 2 п. 1.1 вказаного контракту асортимент, ціни, найменування, технічні характеристики та кількість товару відображаються в специфікації до кожної конкретної поставки. Такі специфікації є додатками до вказаного вище Контракту та є його невід`ємними частинами.

Відповідно до специфікації № 17 від 18.02.2020, на підставі якої було поставлено зазначений вище товар, його загальна вартість склала 44 386,56 доларів США, з яких: 42018,17 доларів США - ціна товару (фактурна вартість), 2350,00 доларів США - транспортування, 18,49 доларів США - страхування.

Відповідно, митна вартість, з урахуванням транспортних витрат та страхування складає 44 386,56 дол. США.

До митного контролю та митного оформлення 06.03.2020 декларантом було надіслано засобами електронного зв`язку згідно з ст. 257 МК України митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно № UA110230/2020/005479 (довідковий номер № 767) на товар:

1) «Шпагат з поліпропілену для пакування:- ПП. шпагат код 2000 (1,00кг) - 205,5 кг, розфасовка по 1,00кг., - ПП. шпагат код 2001 (0,250 кг) - 154,5 кг, розфасовка по 0,250 кг., - ПП. шпагат код 2001 (1,00кг) - 7935,5 кг, розфасовка по 1,00кг., - ПП. шпагат код 2007 (1,00 кг) - 3087,6 кг, розфасовка по 1,00 кг, - ПП. шпагат код 2001 (0,650 кг) - 9886,0 кг, розфасовка по 0,650 кг.

2) «Канати кручені з поліпропілену,з лінійною щільністю менше 5 г/м: канати діам. 2,5 мм ПП. (2,75 г/м) - 322,30 кг, канати діам. 3мм ПП. (4,5 г/м) - 538,9 кг, ПП - матеріал поліпропилен. Використовуються в різних галузях народного господарства. Постачаються у бухтах» ;

3. «Канати кручені з поліпропілену,з лінійною щільністю понад 5 г/м: - канати діам. 3,5 мм ПП. (6 г/м) - 716,3 кг, - канати діам. 4мм ПП. (8 г/м) -1272,6 кг, - канати діам. 5 мм ПП. (12,30 г/м) - 189,1 кг ПП - матеріал поліпропилен. Використовуються в різних галузях народного господарства. Постачаються у бухтах» .

Декларантом митну вартість вищезазначеного товару заявлено за основним методом визначення митної вартості.

До митного оформлення декларантом надіслано документи зазначені в гр. 44 МД №UA110230/2020/005479 від 06.03.2020, а саме: 1. Рахунок-фактура (інвойс) № MAR202000000094 від 19.02.2020; 2. Домашній коносамент № 2020/02/ЕХР/001139 від 23.02.2020; 3. Автотранспортна накладна (CMR) № 453 від 03.03.2020; 4. Сертифікат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) № DO065304 від 24.02.2020; 5. Акт огляду №UA500040/2020/1060 від 04.03.2020, 6. каталог продукції від 10.11.2016; 7. Прай-лист б/н від 31.01.2020, 8. Страховий поліс №491641004158-5 від 19.02.2020, 9. Специфікація №17 від 18.02.2020, 10. Додаткова угода №2 від 01.03.2019, 11. Контракт №UA2016uk001 від 11.01.2016, 12. Технічна довідка б/н від 01.08.2011, 13.Пакувальний лист №1 від 19.02.2020.

Згідно вимог ч. 3 ст. 53 МК України, декларанту повідомлено про необхідність надання (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, декларанту повідомлено, що згідно з ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В період з 10.03.2020 р. по 12.03.2020 р., декларантом було надано наступні додаткові документи:

- сертифікат якості №ТІС 15100148749 від 23.01.2020 р.;

- вибірка біржових цін на поліпропілен (РРН) від 11.03.2020 р. б/н;

- висновок Дніпропетровського відділу з питань експертизи та досліджень № 142008200- 1024 від 23.11.2016 р.;

- виписка з бухгалтерської документації до рахунку № МАЯ 202000000094 від 19.02.2020 р.;

- рахунок транспортних витрат № 2020000005335 від 19.02.2020 р.;

- копія митної декларації країни відправлення №20343100ЕХ043844 від 20.02.2020 р.;

- висновок Запорізької ТПП № ОИ-5928 від 11.03.2020 р.;

- додаткова угода до контракту №3 від 20.12.2019 р.;

- прайс-лист б/н від 08.01.2020 р.

До додатково наданих документів встановлено наступні зауваження:

Сертифікат якості від 23.01.2020 №ТІС 15 100 148749 - наданий сертифікат якості не містить жодної інформації щодо числового значення заявленої митної вартості, тому не може бути використаний для підтвердження заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару.

Вибірка біржових цін на поліпропілен (РРН) від 11.03.2020 р. б/н - зауваження: До митного оформлення не надано калькуляцію, що на дає можливості визначити, яка кількість сировинного матеріал (поліпропілену) використовується для виготовлення 1 кг. готового виробу, тому наданий витяг не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості товару ;

Висновок Дніпропетровського відділу з питань експертизи та досліджень № 142008200- 1024 від 23.11.2016 р. (наданий на вимогу митного органу щодо якісних характеристик товару) - зауваження після подання: не містить жодної цінової інформації та не має відношення до заявленої партії товару:

Виписка з бухгалтерської документації до рахунку № МАЛ 202000000094 від 19.02.2020 р. - зауваження відсутні.

Рахунок транспортних витрат № 2020000005335 від 19.02.2020 р. - зауваження відсутні;

Копія митної декларації країни відправлення №20343100ЕХ043844 від 20.02.2020 р. - (первинне зауваження митниці - ненадання, в порушення вимог контракту) - зауваження після надання:

- подана у вигляді, що унеможливлює сприйняття та співставлення даних с заявленими у митній декларації та поданих документах;

- відповідно до специфікації № 17 від 18.02.2020 - умови поставки СІР Запоріжжя, а відповідно до наданої копії декларації - СІР Україна, без зазначення географічного пункту поставки партії товару;

Висновок Запорізької ТПП № ОИ-5928 від 11.03.2020 р. - зауваження: наведено діапазон цін, але не зазначено умови поставки, які були враховані під час аналізу. Крім того, виходячи з зазначеного діапазону цін. ціни можуть бути вищі ніж заявлено;

Додаткова угода до контракту №3 від 20.12.2019 р. - зауваження відсутні;

Прайс-лист б/н від 08.01.2020 р. - не містить інформації щодо умов поставки, умов платежу, терміну поставки товарів. Інформація направлена декларанту електронним повідомленням.

Про встановлене декларанту повідомлено в електронному повідомленні. Також, декларанту повідомлено, що згідно ч. 6 ст. 53 МК України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Строк надання додаткових документів 10 календарних днів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України. Визначений ч. 3 ст. 53 МК України термін спливає 25.07.2020. Відповідно до ст. 57 МК України між митницею та декларантом тривають консультації стосовно обміну інформацією. За результатами таких консультацій та враховуючи надані до митного контролю документи митницею приймається рішення щодо можливості/неможливості застосування основного методу визначення митної вартості товару. Враховуючи вищезазначене, про бажання або відмову надати інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, митницю необхідно повідомити письмово.

12.03.2020 декларантом повідомлено про те, що він відмовляється від надання додаткових документів, протягом строку визначеного ч. 3 ст. 53 МК України, для підтвердження заявленого рівня митної вартості, зокрема надана відповідь наступного змісту «Додаткові документи надаватися не будуть» .

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000045/2 від 12.03.2020 та винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00090.

Не погоджуючись з таким рішенням митного органу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

На момент прийняття оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару зазначені обставини не існували.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, висновки Дніпровської митниці Держмитслужби про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту є помилковими.

Крім того, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів. В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Зазначені обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2021 року в адміністративній справі №280/4344/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник