Ухвала

від 02.02.2021 по справі 260/37/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

02 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 260/37/20 пров. № А/857/1935/21

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Пліш М. А., перевіривши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Виноградівський агрокомплекс" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 260/37/20 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відкритого акціонерного товариства "Виноградівський агрокомплекс" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року задоволено повністю адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відкритого акціонерного товариства "Виноградівський агрокомплекс" про стягнення заборгованості.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Виноградівський агрокомплекс" подало апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Згідно матеріалів справи, оскаржене судове рішення проголошено 05.02.2020, повне судове рішення складено 10.02.2020.

Апеляційну скаргу подано 24.12.2020 (через засоби зв"язку), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, разом із апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин його пропуску апелянт зазначає, що ДВС 24.07.2020 в телефонному режимі повідомили керівника підприємства про виконаваче провадження та стягнення коштів та 04.08.2020 ДВС надіслало постанови з інформацією - найменування суду, що прийняв відповідні рішення суду, виконавчі листи, найменування позивачів - стягувачів, розмір сум стягнення. Після чого, апелянтом подано до суду першої інстанції клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, проте, через постанову КМУ "Про запобіганняпоширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спичиненої короновірусом SARS-CoV-2" представник підприємства ознайомився з матеріалами справи 11.12.2020.

Разом з тим, причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки вказані апелянтом підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки представник не був позбавлений права звернутися з заявою про видачу копій рішень у справах чи ознайомитися з текстом судових рішень на сайті ЄДРСР, окрім того суд апеляційної інстанції зазначає, що копію рішення у даній справі апелянту надіслано на його юридичну адресу, проте згідно відмітки на конверті, таке не вручено з "інших причин, що не дали змоги виконати обов"язки щодо пересилання поштового відправлення", а тому вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Вказана апеляційна скарга, також не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї додано документ про сплату судового збору у розмірі 852 грн, який є меншим від розміру встановленого законом.

Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України Про судовий збір .

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративний позов в даній справі містить вимоги майнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 2102 грн.

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 3153 грн.

Згідно квитанції № 3362410015 від 24.12.2020 особа, яка подала апеляційну скаргу, сплатила судовий збір в розмірі 852 грн. Тобто, розмір недоплати судового збору становить 2301 грн.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2301 грн за наступними реквізитами Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету - 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд .

За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.

Також слід роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.

Керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Виноградівський агрокомплекс" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 260/37/20 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відкритого акціонерного товариства "Виноградівський агрокомплекс" про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Встановити Відкритому акціонерному товариству "Виноградівський агрокомплекс" десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяМ. А. Пліш