Постанова

від 28.01.2021 по справі 587/823/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року

м.Суми

Справа №587/823/19

Номер провадження 22-ц/816/8/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Номак-Інвест ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Номак-Інвест на рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 лютого 2020 року в складі судді Степаненка О.А., ухваленого у м. Суми ,

в с т а н о в и в :

02 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Номак-Інвест (далі - ТОВ Номак-Інвест ) про стягнення 126979,06 грн основного боргу, 1394230,08 грн пені та 46652,88 грн інфляційних збитків, а всього 1567862,02 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що 05 червня 2014 року з ТОВ Номак-Інвест був укладений договір купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого позивач придбав майнові права на квартиру АДРЕСА_1 . Умовами договору передбачено, що запланований термін введення будинку в експлуатацію - 3 квартал 2015 року. На рахунок відповідача позивач всього сплатив 126979,06 грн. Оскільки в обумовлені договором строки відповідач будинок не добудував, тому заявник просив стягнути сплачені кошти, а також пеню на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів за період з 27 березня 2016 року по 27 березня 2017 року та інфляційні збитки за період з 01 жовтня 2015 року по 01 жовтня 2018 року.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 14 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ТОВ Номак-Інвест на користь ОСОБА_1 126979,06 грн боргу, 1394230, 08 грн пені та 46652,88 грн інфляційних збитків, а всього 1567862,02 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ Номак-Інвест , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про розірвання договору, а також не заявляв такої вимоги в суді, тому відповідач не має обов`язку повертати сплачену позивачем суму. Відповідно, оскільки зобов`язання за договором не порушені, тому і відсутні законні підстави для стягнення пені. На думку відповідача, спірні правовідносини Закон України Про захист прав споживачів не врегульовує, а за відсутності між сторонами грошових зобов`язань безпідставними є також і вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. При цьому зазначав, що розірвано може бути лише договір, строк дії якого не закінчився. Водночас, оскільки строк виконання зобов`язань відповідача (третій квартал 2015 року) настав, тому строк дії договору також закінчився.

Постановою Сумського апеляційного суду від 26 травня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Номак-Інвест задоволено.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Сумського апеляційного суду від 26 травня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягненні пені на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів за період з 27 березня 2016 року по 27 березня 2017 року скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову Сумського апеляційного суду від 26 травня 2020 року залишено без змін.

У письмових поясненнях представника ТОВ Номак-Інвест - адвоката Кордюка В.П. зазначено, що укладений між сторонами договір є чинним, що також підтверджено касаційною інстанцією, а тому, за відсутності законних підстав для повернення сплачених позивачем коштів, відсутні також і законні підстави для нарахування пені на цю суму. Крім того, зазначається, що спірні правовідносини врегульовані норами ЦК України, тому положення законодавства про захист прав споживачів не застосовуються, що також підтверджується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 522/6201/17.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача - адвоката Кордюка В.П., представника позивача - адвоката Гриценка Б.М., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 05 червня 2014 року між ТОВ Номак-Інвест та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого позивач придбав майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

Вартість майнових прав на квартиру відповідно до умов укладеного договору складає 516 990 грн, в тому числі ПДВ, виходячи з вартості майнових прав в перерахунку на 1 кв.м - 5700 грн (пункт 3.1 договору).

Пунктом 6.1 вказаного договору передбачено, що запланований термін введення будинку в експлуатацію - 3 квартал 2015 року (а.с. 7-10).

Відповідно до пункту 5.1 цього ж договору останній вступає в силу після його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань обома сторонами, передбаченими умовами цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору купівлі-продажу майнових прав від 05 червня 2014 року ОСОБА_1 станом на 18 травня 2015 року сплатив 126 979 грн 06 коп. (а.с. 11, 12-13).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач взяті на себе зобов`язання за спірним договором купівлі-продажу майнових прав належним чином не виконав, так як у строк, передбачений цим договором, не передав об`єкт нерухомості позивачу, чим порушив права останнього. Дійшовши вказаних висновків, суд стягнув з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 1394230 грн 08 коп. з урахуванням вимог частини 5 статті 10 Закону України Про захист прав споживачів .

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Пунктом 4.1 договору купівлі-продажу майнових прав від 05 червня 2014 року передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 27 березня 2016 року по 27 березня 2017 року у сумі 1394230,08 грн ОСОБА_1 вказував, що відповідач належним чином у строки, обумовлені договором, взяті на себе зобов`язання не виконав, будівництво припинив, а тому просив стягнути пеню на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів .

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання.

Окрім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію, а з моменту порушення - являє собою міру відповідальності.

Статтею 1 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); роботою є діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 21); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Суд першої інстанції нарахував пеню, виходячи із суми 126979,06 грн, які були внесені позивачем безпосередньо відповідачу, тобто із суми, яка є авансовою вартістю невикупленої на момент укладення договору площі.

При цьому, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вартість робіт, про що йдеться у ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів , не тотожна авансовій вартості не викупленої на момент укладення договору площі.

Вказаний висновок узгоджується із висновком, висловленим у постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справа № 607/20776/14-ц (провадження № 61-25322св18).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач ОСОБА_1 , заявляючи вимоги про стягнення пені на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів не надав належних та достатніх доказів на обґрунтування своїх вимог в частині вартості невиконаних робіт.

Необхідність надання таких доказів, зокрема і шляхом проведення відповідної експертизи неодноразово роз`яснювалося позивачу в суді апеляційної інстанції, з метою надання таких доказів розгляд справи неодноразово відкладався. Проте зазначені вище докази позивачем не надані і клопотання про призначення експертизи також ним не заявлялося. А суд позбавлений права самостійно збирати докази.

У зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження вартості невиконаних робіт колегія суддів не взмозі зробити законний і обґрунтований висновок щодо розміру пені і ухвалити щодо даної вимоги законне і обґрунтоване рішення.

Зазначених вище доказів не мав і суд першої інстанції, а тому ухвалив не обґрунтоване рішення.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду в частині стягнення пені підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення згідно ст. 376 ЦПК України про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 367-369, 374, 376, 382-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Номак-Інвест задовольнити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 лютого 2020 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про стягнення пені скасувати і прийняте нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Номак-Інвест про стягнення пені відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 02 лютого 2021 року.

Головуючий: В.І. Криворотенко

Судді: Т.А. Левченко

С.С. Ткачук