Рішення

від 01.02.2021 по справі 760/12508/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/12508/20

2-2433/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Машевська О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Медакустика про розірвання договору та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

04.06.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ Медакустика про розірвання договору та стягнення коштів. У позовній заяві сторона позивача посилається на те, що 22.01.2018 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, предметом якого виступають слухові апарати, типу ВТЕ, кількість - 2 шт., загальною вартістю 50 000 грн.

19.12.2019 року, впродовж гарантійного терміну, позивач надала до сервісу ТОВ Медакустика придбаний товар для безплатного технічного обслуговування в межах умов гарантійного зобов`язання, укладеного 21.02.2018 року. Однак після спливу максимально допустимого строку для проведення ремонтних робіт, що визначений п. 3 Умов гарантійного обслуговування, який припадав на 12.03.2020 року, позивачу не було повернуто товар.

В телефонному режимі позивача було повідомлено, що слуховий апарат втрачено, а через певний час ОСОБА_1 запевнили, що товар направлено на її адресу поштовою службою ТОВ Нова пошта , проте, товар так і не було отримано, а відповідач перестав виходити на зв`язок.

Позивачем було направлено на юридичну адресу відповідача претензію від 19.03.2020 року, яка залишена без відповіді.

У зв`язку з викладеним просить: розірвати договір купівлі-продажу від 22.01.2018 року; стягнути з відповідача сплачені позивачем за товар грошові кошти в розмірі 50 000 грн.; моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. та судові витрати в розмірі 12 000 грн.

Заявою від 26.06.2020 року позивачка збільшила позовні вимоги в частині розміру моральної шкоди - 425070 грн., які просила стягнути з відповідача.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В ухвалі сторонам було визначено строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач відзив у встановлені судом строки не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, учасники справи не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 22.01.2018 року між ТОВ Медакустика (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є товар: слухові апарати, тип ВТЕ, кількість 2 шт., загальною вартістю 50 000 грн. (а.с. 5).

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України Про захист прав споживачів , який також встановлює права споживачів, визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

В розумінню цього Закону, продавець це суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації, а споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах, та умовам договору із споживачем.

Пунктом 4 укладеного сторонами договору передбачено, що покупець гарантує, що товар відповідає вимогам, що забезпечують його придатність до застосування, для даної категорії товарів.

Згідно з п. 21 продавець зобов`язується: виконувати гарантійне зобов`язання; протягом терміну гарантійного обслуговування безкоштовно налаштувати і надавати покупцю консультації щодо користування слуховим апаратом.

Як зазначено в позовній заяві, 19.12.2019 року, впродовж гарантійного терміну, позивач надала до сервісу ТОВ Медакустика придбаний товар для безплатного технічного обслуговування. Однак після спливу максимально допустимого строку для проведення ремонтних робіт позивачу не було повернуто товар.

21.02.2018 року сторони підписали умови гарантійного зобов`язання та обслуговування, якими передбачено наступне.

Гарантійний строк товару залежить від торгової марки та вартості даного товару, який можна продовжити по закінченню гарантійного строку, сплативши не менше чим 10 % від первинної вартості товару, але не більше чим на п`ять років від дати продажу товару.

Продавець зобов`язується проводити ремонт гарантійного і не гарантійного товару протягом 45-ти робочих днів, починаючи з моменту надходження товару до сервісу продавця, партнера або виробника. В залежності від складності, ремонтні роботи можуть бути продовжені до 60-ти робочих днів.

З положень ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів вбачається, що забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає в себе, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману. Згідно з п. 2 ч. 2 цієї статті підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про гарантійний строк та гарантійне обслуговування продукції.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Таким чином, вбачається, що протягом встановленого гарантійного строку істотні недоліки, які виникли з вини виробника товару, не були усунені, вимоги укладеного між сторонами договору купівлі-продажу ТОВ Медакустика в частині виконання гарантійного обслуговування порушені.

Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про розірвання договору та стягнення сплачених нею грошових коштів за товар відповідно до умов договору у розмірі 50 000 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 425070 грн., в обґрунтування якої вона посилається на те, що вона тривалий час страждає від погіршення слуху, що підтверджується копіями медичних висновків. Відсутність стимуляції слуху через неповернення слухового апарату призводить до неприємних ситуацій на роботі, оскільки позивач не може належним чином виконувати покладені на неї обов`язок, що відповідно негативно впливає на психологічний стан (стрес, хвилювання, пов`язані з неможливістю чути). Зазначає, що неправомірні дії відповідача призвели до порушення налагодженого стану життя позивача, у зв`язку з неможливістю користуватися слуховим апаратом, необхідністю вирішувати питання щодо його повернення. Крім того, невикористання слухового апарату при діагнозі позивача призводить до подальшого погіршення слуху.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно положень п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 5 визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, встановлюючи факт моральної шкоди, суд має керуватись не лише тими критеріями, які обумовлюють суб`єктивне сприйняття потерпілого (почуття, емоції), але й тими, які характеризують її зовнішній прояв - порушення звичайного для даної людини способу життя.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Однак позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність існування відповідних обставин, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в цій частині. Посилання позивача на те, що, враховуючи невикористання слухового апарату при її діагнозі, призводить до подальшого погіршення слуху, не підтверджено документами, які суд міг би взяти до уваги та оцінити.

Доводи позивачки про те, що за висновком психолога від 22.06.2020 року, який був доданий позивачкою до заяви про збільшення розміру моральної шкоди, можливий розмір грошової компенсації за моральну шкоду, визначений за методикою ОСОБА_2 , з психологічної точки зору складає 90 мінімальних заробітних плат, суд оцінює критично, оскільки висновки дослідження психолога судом не повинні братись до уваги, т. я. таке дослідження проводиться спеціалістом, а не атестованим судовим експертом в цій галузі. При цьому запропонована психологом методика ОСОБА_2 має істотні недоліки щодо величини коефіцієнтів, презюмованої шкоди і т.д., що стало підставою прийняття з 29.01.2016 року рішення про припинення застосування цієї методики.

Так, з інформації з Реєстру методик проведення судових експертиз, розміщеного на сайті Міністерства юстиції України, яка є загальновідомою та доступною, вбачається, що за прийнятим рішенням 29.01.2016 року застосування методики встановлення заподіяння моральної шкоди та методу оцінки розміру компенсації спричинених страждань розробника професора ОСОБА_2 , реєстраційний код 14.1.04, на території України припинено.

Окрім того, визначення розміру компенсації є виключним правом суду, яким враховується не лише наукове обґрунтування, але й норми закону, паритетність судової практики, соціальна справедливість.

При цьому, слід враховувати, що сутність компенсації моральної шкоди полягає в тому, що остання має виконувати, в першу чергу, не каральну, а компенсаційну функцію.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню в цій частині.

Позивачка також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано суду копію договору № 18-03/20 про надання адвокатом правової допомоги від 18.03.2020 року (а.с. 14), копію додатку № 1 до договору та акту виконаних робіт № 1 до додатку (а.с. 15), копію детального опису робіт (наданих послуг) від 25.03.2020 року (а.с. 16).

Згідно наданих документів вартість робіт адвоката складає 12 000 грн., сплата яких підтверджується копіє прибуткового касового ордеру № 18-03/20 від 20.03.2020 року (а.с. 17).

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У наданому детальному описі зазначені, зокрема, послуги щодо: отримання від клієнта медичної документації по стану здоров`я, переговори з ТОВ Медакустика в телефонному режимі щодо врегулювання спору в досудовому порядку, надання клієнту документів на підписання та завірення додатків та їх надсилання, стягнення витрат за які, у визначеному стороною розмірі, буде суперечити принципу розподілу таких витрат.

Таким чином, суд вважає, що обґрунтований розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням часткового задоволення позову складає у розмірі 6000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача також підлягає судовий збір у розмірі 1681,60 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 23, 653, 626, 1167ЦК України, Законом України Про захист прав споживачів , ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Медакустика про розірвання договору та стягнення коштів задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу від 22 січня 2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Медакустика (м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 8-А, кв. 12, код ЄДРПОУ 39394641) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Медакустика (м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 8-А, кв. 12, код ЄДРПОУ 39394641) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачені за товар грошові кошти у розмірі 50 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Медакустика (м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 8-А, кв. 12, код ЄДРПОУ 39394641) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Медакустика (м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 8-А, кв. 12, код ЄДРПОУ 39394641) в дохід держави судовий збір у розмірі 1681,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: