Ухвала

від 01.02.2021 по справі 761/41029/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/41029/20

Провадження № 2/761/4682/2021

У Х В А Л А

01 лютого 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши матеріали справи за позовом Дорожньої профспілкової організації Південно-Західної залізниці (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ЄДРПОУ 02657046) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (місцезнаходження: 03150, МСП м Київ-150, вул. Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ Укрзалізниця (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Лисенко, 6, ЄДРПОУ 40081221), про зобов`язання виконати колективний договір та про перерахування коштів,

встановив:

16 грудня 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

17 грудня 2020 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Саадулаєву А.І.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху, встановлено процесуальний строк для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору.

20 січня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Звільнення від сплати збору, його зменшення, відстрочення, розстрочення за клопотанням сторони є правом суду, а не обов`язком а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами. Позивач, який заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Рішення суд ухвалює в кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини що вимога сплати збору цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (наприклад у рішенні від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі ).

Так, у рішенні від 26.07.2005 у справі Kniat v. Poland Європейського суду з прав людини вказано на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням позивача, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України Про судовий збір , суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

При цьому позивачем не надано доказів на підтвердження того, що у нього на рахунках відсутні грошові кошти. Також позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин та доказів того, що фінансове становище унеможливлює сплату судового збору за подання позовної заяви, тому з урахуванням того, що безпідставне ненадходження до державного бюджету коштів за сплату судового збору порушує інтереси держави, суддя вважає, що у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Згідно зі п. 3 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно, то наслідки залишення позовної заяви без руху застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

Однак, враховуючи те, що вказане клопотання було заявлено вже після винесення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а судом у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено, а тому суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачеві.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,

ухвалив:

Позовну заяву Дорожньої профспілкової організації Південно-Західної залізниці (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ЄДРПОУ 02657046) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (місцезнаходження: 03150, МСП м Київ-150, вул. Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця АТ Укрзалізниця (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Лисенко, 6, ЄДРПОУ 40081221), про зобов`язання виконати колективний договір та про перерахування коштів - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: