Постанова

від 21.01.2021 по справі 904/7817/13

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021 року м.Дніпро Справа № 904/7817/13

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів : Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання Кандиба Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 (суддя Суховаров А.В.) у справі №904/7817/13

за заявою Публічного акціонерного товариства "УКРСИББАНК", м.Харків

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "ІБОЯ" (52005, Дніпропетровська область, смт.Ювілейне, вул.Радгоспна)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 у справі №904/7817/13 в задоволенні заяви Акціонерного товариства "ВТБ Банк" щодо відсторонення арбітражного керуючого Черненченка Д.А. від виконання повноважень ліквідатора у справі №904/7817/13 відмовлено. Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "ІБОЯ", ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "ІБОЯ".

Згідно ч.7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства ухвалено вважати погашеними вимоги:

1. Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення Дніпропетровської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на суму 177 234 763,17грн.

2. Акціонерного товариства "Кредобанк" на суму 10 413 520,00грн.

3. Публічного акціонерного товариства "Аграрний комерційний банк" на суму 488 975,52грн.

4. Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" на суму 4 395 390,73грн.

5. Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області на суму 5 037,12грн.

6. Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на суму 116 055 179,11грн.

7. Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" на суму 17 333 579,01 грн.

Провадження у справі закрито.

Обґрунтовуючи вказану ухвалу господарський суд зазначив, що ліквідатором вчинено сукупність заходів щодо розшуку заставленого майна банкрута та формування ліквідатором пасиву та активу банкрута, що узгоджується з приписами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2019 по справі №904/7817/13, тому суд дійшов висновку щодо затвердження звіту ліквідатора, ліквідації юридичної особи банкрута та закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ СП "ІБОЯ".

Не погодившись з вказаною ухвалою Акціонерним товариством "ВТБ Банк" подано апеляційну скаргу, згідно якої останнє просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 у справі №904/7817/13, справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт стверджує, що інвентаризація проведена ліквідатором одноособово, а звіт ліквідатора та оскаржувана ухвала не містить жодної інформації щодо аналізу ліквідатором руху коштів по розрахункових рахунках боржника, куди були витрачені отримані кредитні кошти. Окрім того апелянт вважає, що ліквідатор формально поставився до своїх обов`язків, що призвело до порушення прав кредиторів. В ліквідаційні процедурі ліквідатор не повинен обмежуватися лише направленням запитів, а вживати й інші заходи щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна ліквідатор повинен вжити заходів з повернення цього майна до ліквідаційної маси. Звіт ліквідатора та ліквідаційних баланс не розглядались та не схвалювались комітетом кредиторів, шо є порушенням норм Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Проте суд не надав належну оцінку діями ліквідатора, тому ухвала винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права та підлягає скасуванню.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 у справі №904/7817/13 залишено без руху та надано скаржнику 10 денний строк з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 181,0 грн. та докази надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів всім учасникам справи.

На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі №904/7817/13 апелянтом до матеріалів справи надано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 у справі №904/7817/13, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 17.12.2020.

Від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скарги, згідно якого останній заперечує проти її задоволення, оскільки вважає її необґрунтованою та безпідставною. Щодо проведеної інвентаризації ліквідатор вказує, що зазначені обставини досліджувалися судами апеляційної та касаційної інстанції під час перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2019 та жодних зауважень щодо проведеної ліквідатором інвентаризації не встановлено. Щодо товарів в обороті та майнових прав, то ліквідатором не було виявлено зазначених заставним кредитором товарів в обороті та їх фактична відсутність була зафіксована представниками заставного кредитора ще до порушення провадження у справі про банкрутство. З метою встановлення місцезнаходження майна ліквідатор звернувся до правоохоронних органів. В процесі ліквідаційної процедури не можливо було встановити їх місцезнаходження, тому відображення у інвентаризаційних актах та ліквідаційному балансі вони не знайшли. З метою встановлення актуальної інформації про майнові права ліквідатором були направлені запити до АТ ВТБ Банк , ТОВ Пластир , ДП Вента Трейд з метою отримання копії документів за договорами, встановлення обставин виникнення правовідносин, їх актуальність, відомостей щодо виконання даних зобов`язань. Відповіді на зазначені запити ліквідатором отримано не було. При цьому АТ ВТБ Банк посилаючись на наявність даних договорів не наводить допустимих доказів щодо зазначених майнових прав, посилаючись лише на наявність запису у Реєстрі обтяжень рухомого майна. Таким чином доводи скаржника щодо невідповідності проведеної інвентаризації є безпідставними та не підтверджені належними доказами.

В судовому засіданні 17.12.2020 по справі оголошено перерву до 21.01.2021.

Інші учасники справи, окрім ліквідатора, 21.01.2021 не з`явилися в судове засідання. Були обізнані про дату та час розгляду справи, додатково повідомлялися, шляхом надіслання ухвали суду на електронні адреси. АТ ВТБ Банк подано заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Апеляційний господарський суд, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення ліквідатора, дослідивши матеріали справи , дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з поданого ліквідатором звіту, а також наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що з метою виявлення майна чи інших активів банкрута ліквідатором були направлені запити до компетентних органів, зокрема, Державної авіаційної служби України, Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державнної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, Управління Держгеокадастру у місті Дніпропетровськ Дніпропетровської області, Дніпропетровської митниці ДФС у Дніпропетровській області, Державної адміністрації залізничного транспорту України, Департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Відділення інновацій ДП "Український інститут інтелектуальної власності", Державного космічного агентства України, Головного управління ДСНС України в Дніпропетровській області, Державного підприємства "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин".

Одержані ліквідатором відповіді від зазначених органів свідчать про відсутність у банкрута майнових активів, які належать йому на праві власності або повного господарського відання та які можуть бути включенні до ліквідаційної маси.

Для встановлення кредиторської заборгованості боржника ліквідатором банкрута були направлені повідомлення-запити та отримані відповіді від наступних державних органів/установ/фондів:

- Дніпропетровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом №10247/10/04-17-23-47 від 01.07.2016, повідомила про наявність заборгованості банкрута перед бюджетом у розмірі 5037,12 грн., та надано інформацію про відкриті рахунки ТОВ СП "ІБОЯ" у банківських установах;

- Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області листом №2578/04/22 від 14.06.2016 повідомило, що заборгованість ТОВ СП "ІБОЯ" перед пенсійним фондом відсутня;

- Дніпропетровська районна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності листом №30-24-943 від 16.06.2016 повідомила, що заборгованість як за страхувальником так і за Фондом відсутня;

- Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів листом №04-07/1162 від 17.06.2016 повідомив, що заборгованість ТОВ СП "ІБОЯ" перед Фондом відсутня;

- Дніпропетровський районний центр зайнятості листом №634 від 10.06.2016 повідомив, що заборгованість ТОВ СП "ІБОЯ" перед районним центром зайнятості відсутня.

Окрім того ліквідатором здійснено запити та отримано витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно якого було встановлено відсутність зареєстрованих відокремлених підрозділів у ТОВ СП "ІБОЯ"; з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно якого було встановлено відсутність зареєстрованих корпоративних прав у ТОВ СП "ІБОЯ"; Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, згідно з яких було встановлено відсутність відомостей щодо зареєстрованих прав власності за банкрутом на нерухоме майно в т.ч. земельні ділянки.

З Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вбачається, що у даному реєстрі міститься інформація про приватні обтяження/заставу рухомого майна (1. Майнові права за договором купівлі-продажу №10 від 01.07.2007, укладеним між ТОВ СП "ІБОЯ" з ТОВ "Пластар" (на підставі Договору застави №73/07В-МП3 від 18.12.2007, укладений між ТОВ СП "ІБОЯ" та ДФ ВАТ "ВТБ Банк"), вартість 1315837,28 грн.; 2. Майнові права за договором купівлі-продажу №11 від 01.08.2007, укладеним між ТОВ СП "ІБОЯ" з ТОВ "Пластар" (на підставі Договору застави № 73/07В-МП2 від 18.12.2007, укладений між ТОВ СП "ІБОЯ" та ДФ ВАТ "ВТБ Банк"), вартість 50793,93 грн.; 3. Майнові права за договором купівлі-продажу №1/15 від 15.01.2007, укладеним між ТОВ СП "ІБОЯ" з ДП "Вента Трейд" (на підставі Договору застави № 73/07В-МП1 від 18.12.2007, укладений між ТОВ СП "ІБОЯ" та ДФ ВАТ "ВТБ Банк"), вартість 14225920,88 грн.; 4. Товари в обороті згідно додатку 1 до договору застави 33/07-М від 01.06.2007 (на підставі Договору застави №33/07-М, 01.06.2007, ПАТ "ВТБ Банк", додаткового договору №1 від 21.05.2008, додаткового договору №2 від 02.09.2009), вартість 3492445,98 грн.; 5. Товари в обороті згідно додатку 1 та додатку №2 до договору застави 24/07-М від 26.04.2007 загальною вартістю 11 150 096,61 грн. (на підставі Договору застави №24/07-М, 26.04.2007 ПАТ "ВТБ Банк"), вартість 11150096,61 грн.; 6. Товари в обороті - будівельні матеріали (на підставі Додаткової угоди до договору застави товарів в обороті №6.6-83/заст.2 від 10.11.2005, № 4, 31.08.2009, укладеного між ТОВ СП "ІБОЯ" та філією ПАТ "ПУМБ" в м. Дніпропетровську), вартість 15 000 000, 00 грн.).

З метою отримання інформації щодо підстав укладення вказаних договорів, виконання зобов`язань за договорами та отримання копій таких договорів ліквідатором було направлено запити до АТ "ВТБ БАНК", ТОВ "Пластар", ДП "Вента Трейд", проте відповіді на вказані запити ліквідатором отримано не було.

Окрім того, у зв`язку з отриманням інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відносно ТОВ СП "ІБОЯ" та встановленням наявності інформації про приватні обтяження/заставу рухомого майна, ліквідатором банкрута з метою з`ясування місцезнаходження та перевірки фактичної наявності заставного майна було направлено відповідні повідомлення-запити до Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області та Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Головне управління Держпраці в Дніпропетровській області листом вих.№3293-19/04 від 12.07.2016 повідомило, що за ТОВ СП "ІБОЯ" зареєстровано 2 одиниці технологічних транспортних засобів: вилковий автонавантажувач марки KOMATSU FD20Т-16, 2005 року випуску, заводський номер 709624 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстраціюНОМЕР_13 від 27.02.2006; вилковий автонавантажувач марки KOMATSU FD20Т-16, 2005 року випуску, заводський номер 709690 , номер двигуна НОМЕР_6 , номер шасі НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 від 27.02.2006.

Згідно листа Регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області МВД України вих. №31/4-1550 від 10.06.2016 повідомлено про те, що за ТОВ СП "ІБОЯ" зареєстровано вантажний автомобіль "УАЗ 3303", номерний знак НОМЕР_10 , світло-жовтого кольору, 1994 року випуску, номер шасі НОМЕР_11 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_12 від 25.07.2000.

У зв`язку з тим, що транспортні засоби, які зареєстровані за боржником відповідно до довідок Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області та Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, не були передані минулим керівником банкрута та не були виявлені під час проведення інвентаризації, 09.11.2016 ліквідатором було підготовлено та направлено до Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області відповідну заявою про злочин.

12.12.2017 на адресу ліквідатора ТОВ СП "ІБОЯ" надійшов лист Дніпровського районного відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області вих.№63/6480 від 05.12.2017 з копією висновку від 01.12.2016 дільничного офіцера поліції Дніпропетровського районного відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області О.В. Іващенко щодо розгляду заяви про злочин ліквідатора, в якому зазначається, що дану заяву до Єдиного реєстру досудових розслідувань не було внесено.

Ліквідатором було оскаржено бездіяльність працівників Дніпровського районного відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області в порядку ст. 303 КПК України, про що 22.12.2017 відповідні відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (за результатами отримано Витяг з кримінального провадження №12017040440002311).

За результатами розслідування в рамках кримінального провадження №12017040440002311 29.10.2018 ліквідатору Дніпровського районного відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області було надіслано лист вих.№14/ч-19/3314 від 01.10.2018, згідно якого, старшим слідчим Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Куян М.В., повідомлено, що на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12017040440002311 від 22.12.2017 за ознаками ст.356 КК України закрито кримінальне провадження.

За результатами оскарження ліквідатором постанови старшого слідчого Дніпропетровського районного відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 06.03.2018 щодо закриття кримінального провадження (відповідно до ст. 303 КПК України), останню було скасовано постановою Дніпровської місцевої прокуратури №3 від 06.11.2018, а матеріали досудового розслідування №12017040440002311 направлено до СВ Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області для організації подальшого розслідування.

На запит ліквідатора від 12.12.2018 вих.№01-34/09-12 від Дніпровського районного відділу поліції Дніпровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області, 22.01.2019 було отримано лист згідно якого повідомлено про закриття кримінального провадження №12017040440002311 по ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з встановленням відсутності у діянні складу кримінального правопорушення.

12.12.2019 ліквідатор вчергове звернувся до Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про кримінальне правопорушення в порядку ст.214 КПК України, зокрема, за фактом розкрадання транспортних засобів та майна, що є предметом застави ТОВ СП "ІБОЯ", про що отримано талон-повідомлення за №45 від 12.12.2019 про прийняття даної заяви та реєстрацію в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №20133.

За результатом розгляду заяви ліквідатора Черненченка Д.А. щодо самоуправних дій ТОВ СП "ІБОЯ" встановлено, що за даним зверненням 22.12.2017 було внесено відомості до ЄРДР за №12017040440002311.

03.06.2020 ліквідатор Черненченко Д.А. звернувся з заявою до Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області про надання інформації про стан досудового розслідування кримінального провадження №12017040440002311.

На вищевказану заяву отримано відповідь за №45.8/6-2759 від 19.06.2020, відповідно до якої, після проведення всіх необхідних (розшукових) дій, 17.12.2018 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України слідчим СВ Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області матеріали вищевказаного кримінального провадження було закрито.

Окрім того з метою розшуку майна боржника та встановлення обставин у справі ліквідатором Черненченко Д.А. було направлено запит попередньому ліквідатору ТОВ СП "ІБОЯ" арбітражному керуючому Штельманчуку М.С., яким надано відповідь, що при виконанні ним повноважень ліквідатора боржника було проведено інвентаризацію майна, результати якої були оформлені відповідними актами та направлені до господарського суду Дніпропетровської області для залучення до матеріалів справи про банкрутство ТОВ СП "ІБОЯ". За результатами проведених заходів спрямованих на розшук майна та інших активів боржника будь-яких майнових або не майнових активів встановлено не було. Також арбітражний керуючий Штельманчук М.С. зазначив, що документи, які підтверджують належне виконання ним повноважень ліквідатора боржника ТОВ СП "ІБОЯ" не оскаржувалась з боку учасників провадження та знаходяться у матеріалах справи №940/7817/13, що розглядається у господарському суді Дніпропетровської області.

В матеріалах справи також наявні запити ліквідатора ТОВ СП "ІБОЯ" до Головного управління статистики у Дніпропетровській області №01-34/19-12 від 11.12.2019 року та до Лівобережного управління ДПС у Дніпропетровській області №01-34/18-12 від 11.12.2019 року.

Так Головне управління статистики у Дніпропетровській області листом №09-06/77-20 від 10.01.2020 року повідомило, що ТОВ СП "ІБОЯ" востаннє надавало на адресу органів державної статистики фінансову звітність суб`єкта малого підприємництва за 2010 рік.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у відповіді на запит №2732/04-36-53-80-30 від 10.01.2020 року повідомило, що ТОВ СП "ІБОЯ" за період 2010-2013 роки до податкового органу не звітувало, податкову декларацію з ПДВ за березень 2011 року надало про відсутність діяльності, з 01.04.2011 року з ПДВ не звітувало. Також податковий орган надав розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період 2010 рік - січень, лютий 2011 року та розрахунки коригування сум ПДВ за вересень-грудень 2010 року та лютий 2011 року.

Дослідивши звіт ліквідатора, заслухавши його пояснення у судовому засіданні щодо повноти проведених останнім дій з метою виявлення майна що було предметом розшуку, враховуючи, що фактична відсутність товарів в обороті була зафіксована представниками заставного кредитора ще до порушення провадження про банкрутство ТОВ СП "ІБОЯ", господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідації юридичної особи банкрута та закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ СП "ІБОЯ".

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду з огляду на наступне.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Статтею 61 КУзПБ визначені повноваження ліквідатора у ліквідаційній процедурі. Зокрема, у ч. 1 та ч. 2 наведеної норми Кодексу визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за результатом проведених дієвих заходів, які передбачені у ліквідаційній процедурі.

Законом не визначено вичерпний перелік дієвих заходів ліквідатора для завершення ліквідаційної процедури, визначені тільки основні напрямки таких заходів, що дозволяють сформувати ліквідаційну масу та задовольнити, за умови виявлення майна (ліквідних активів), вимоги кредиторів та які надають ліквідатору можливість відповідно до власного самостійного та незалежного розсуду вчиняти дії щодо виявлення та розшуку активів банкрута для формування ліквідаційної маси.

Статтею 12 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі) (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14) .

Частиною 1 ст. 65 Кодексу передбачені вимоги до звіту ліквідатора, а саме: після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Отже, Кодексом передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Верховний Суд у постанові від 05.11.2019 у справі №49/164-б зазначив, що завданням ліквідатора у ліквідаційній процедурі є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута, тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута, а під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута (постанова).

Таким чином правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього законом повноважень повинен добросовісно виконувати свої обов`язки упродовж всієї процедури ліквідації.

В постанові Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі № 904/4863/13 викладено висновок щодо принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора, який полягає в тому, що кредитор повинен обґрунтувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси.

Необхідність дотримання зазначеного принципу викладена у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №904/5948/16, від 02.07.2019 у справі №5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15, від 28.11.2019 у справі №18/1971/12, від 27.02.2020 у справі №910/21227/16).

Тобто Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Крім документів безпосередньо визначених у статті 65 Кодексу, для доведення правомірності та повноти своїх дій у ліквідаційній процедурі ліквідатором можуть бути додані до звіту та відображені у ньому інші відомості, які спрямовані на доведення господарському суду, комітету кредиторів та окремим кредиторам виконання, покладених на ліквідатора обов`язків належним чином.

Беручи до уваги положення статей 61, 65 КУзПБ господарський суд, розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, перевіряє у судовому засіданні обґрунтованість, правомірність та безсумнівну повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника, а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.

Отже виходячи з вимог Кодексу ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), а також з`ясування наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно з аналізом даних роботи ліквідатора, що підтверджуються фактичними даними (запити, відповіді на запити, витяги з державних реєстрів, акти інвентаризації майна), господарським судом першої інстанції встановлено, що у боржника відсутні будь-які активи, за рахунок яких можливо задовольнити вимоги кредиторів.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що затверджуючи звіт ліквідатора, суд першої інстанцій встановив належність проведення ліквідаційної процедури, вичерпність та повноту здійснення дій у ліквідаційній процедурі та вжиття належних заходів з виявлення майна боржника та встановив, що відсутність майна належного боржнику, підтверджується численними відповідями державних органів та установ на запити ліквідатора, даними з державних реєстрів прав тощо, доданими до звіту ліквідатора.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності сторін, закріплений у частині 3 статті 13 та частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Разом з тим апелянтом в обґрунтування апеляційної скарги в супереч позиції Верховного Суду щодо принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора, не доведено та не додано будь-яких доказів, що підтверджували викладені ним обставини, зокрема щодо неповноти виконаних дій.

Так колегія суддів зазначає, що нормами Кодексу з процедур про банкрутство не передбачено обов`язку ліквідатора погоджувати із комітетом кредиторів звіт та ліквідаційний баланс. Проте на зборах комітету кредиторів, які було проведено 13.02.2020 та на які ПАТ ВТБ Банк не забезпечив явку свого повноваженого представника, ліквідатором було доведено до відома присутніх та обговорено зміст звіту про результати проведення ліквідаційної процедури та усунення недоліків, визначених постановою Центрального апеляційного господарського суду та ліквідаційного балансу ТОВ СП Ібоя .

Окрім того на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2019 у справі 904/7817/13, яка була залишена без змін постановою Верховного Суду від 16.10.2019, в матеріали справи ліквідатором надано звернення до АТ "ВТБ БАНК", ТОВ "Пластар", ДП "Вента Трейд" з метою отримання інформації щодо підстав укладення договорів застави на які міститься посилання в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, виконання таких зобов`язань та отримання копій таких договорів. Проте відповіді на вказані запити, у тому числі і від АТ ВТБ Банк , ліквідатором отримано не було. При цьому колегія зазначає, що згідно пояснень заперечень ПАТ ВТБ Банк поданих до суду 27.02.2014 кредитор повідомив про відсутність заставного майна, за договорами застави, про що останнім було складено акти перевірки стану та наявності застави, які підтверджують відсутність заставного майна. Таким чином станом на 02.03.2010 року ПАТ ВТБ Банк був обізнаний про відсутність заставного майна, що і було зафіксовано вказаними актами.

Також колегія зазначає, що посилаючись на неповноту вчинених ліквідатором дій та заперечуючи проти затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора апелянтом не надано будь-яких доказів, що підтверджували б неналежене виконання ліквідатором своїх обов`язків, та окрім того, з метою встановлення обставин щодо заставного майна, АТ ВТБ Банк не позбавлений був можливості надати суду, як сторона договорів, будь-яку інформацію щодо укладених договорів, якими було забезпечено виконання зобов`язань ТОВ СП "Ібоя" перед Банком.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не довів порушення місцевим господарським судом норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, що вплинули б на правильність вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 у справі №904/7817/13 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 у справі №904/7817/13 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерного товариства "ВТБ Банк".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.02.2021

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя Т.А.Верхогляд