Рішення

від 14.01.2021 по справі 910/14610/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.01.2021Справа № 910/14610/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео швидка фінансова

допомога

до Товариства з обмеженою відповідальністю Форум Груп Україна

про стягнення 4.767.175,62 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.

за участю представників сторін

від позивача Стародуб І.В, адвокат за довіреністю № 179 від 02.07.2020

від відповідача Лубинець А.В., ордер серії ДН № 091631 від 30.09.2020

Суть спору :

31.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео швидка фінансова допомога до Товариства з обмеженою відповідальністю Форум Груп Україна про стягнення 4.767.175,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.04.2020 між сторонами укладено договори суборенди № 17090 та № 17097. Позивачем було перераховано відповідачу гарантійний платіж на виконання умов договору суборенди № 17090 в розмірі 2.036.979,09 грн та на виконання умов договору суборенди № 17097 - 3.949.610,91 грн. Позивачем надіслано відповідачу повідомлення № 30308 від 29.07.2020 про одностороннє припинення дії договорів суборенди, в якому позивач погодився сплатити штрафні санкції за дострокове розірвання договорів та зазначив про необхідність повернення відповідачем невикористану частину гарантійного платежів. У відповіді № 43568 від 04.08.2020 відповідач не погодився із одностороннім припиненням дії договорів. В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією № 30823 від 10.08.2020 повернути невикористану частину гарантійних платежів, яка відповідачем у листі № 45214 від 26.08.2020 відхилена. За розрахунками позивача невикористаними є гарантійні платежі в сумі 1.622.328,12 за договором № 17090 та в сумі 3.144.847,50 грн за договором № 17097. Позивач вважає, що дія договорів припинена та відповідач зобов`язаний повернути невикористані гарантійні платежі в загальному розмірі 4.767.175,62 грн.

Одночасно з позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Форум Груп Україна в сукупному розмірі 4.767.175,62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/14610/20 від 29.09.2020 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео швидка фінансова допомога про забезпечення позову відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/14610/20 від 02.10.2020 вказану вище позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

19.10.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 відкрито провадження у справі № 910/14610/20; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.11.2020.

Даною ухвалою зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 21.10.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105473622870 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03680, м. Київ, пров. Охтирський, 7. офіс 1, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105473622870 вбачається, що відповідач ухвалу суду № 910/14610/20 від 21.10.2020 отримав 28.10.2020.

16.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Форум Груп Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео швидка фінансова допомога про зобов`язання останнього повернути позивачу

- приміщення-1, загальною площею 1106,7 кв. м, до складу якого включено офіс № 2201 - 567,8 кв. м, офіс №2301 - 538,9 кв. м, приміщення-2 (площі спільного користування) - 151,4 кв. м, приміщення-3 (тераса) - 42,4 кв. м, що розташовані в нежитловій трьохповерховій будівлі, за адресою: Україна, м. Київ, вул. Амурська, 6 за актом приймання-передачі (повернення) відповідно до умов договору суборенди № 17090 від 17.04.2020;

- приміщення-1, загальною площею 2120,7 кв. м, до складу якого включено офіс № 3101 - 471,7 кв. м, офіс № 3201 - 338,3 кв. м, офіс № 3202 - 466,1 кв. м, офіс № 3301 - 844,6 кв. м, приміщення-2 (площі спільного користування) - 239,0 кв. м, приміщення-3 (тераса) - 290,0 кв. м, що розташовані в нежитловій трьохповерховій будівлі, за адресою: Україна, м. Київ, вул. Амурська, 6 за актом приймання-передачі (повернення) відповідно до умов договору суборенди № 17097 від 17.04.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/14610/20 від 17.11.2020 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Форум Груп Україна і додані до неї документи повернуто без розгляду.

В підготовчому засіданні 17.11.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 26.11.2020.

25.11.2020 відповідачем до суду подано клопотання про продовження строків для подачі відзиву на позовну заяву.

25.11.2020 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що позивач не довів наявність одночасне існування фактів які за умовами пунктів 5.2, 5.3 договорів сторони визначили підставою для повернення невикористаної частини гарантійних платежів: припинення договорів; належне виконання суборендаря зобов`язань встановлених договорами; відсутність у орендаря будь-яких претензій до суборендаря. 26.11.2020 відповідачем до суду подано клопотання про поновлення строків для подачі доказів.

26.11.2020 відповідачем до суду подано клопотання про витребування у позивача доказів, а саме додаткові угоди про розірвання договорів суборенди №№ 17090, 17097 від 17.04.2020, докази ініціювання підписання такої додаткової угоди, а також акти прийому-передачі (повернення) з користування (суборенди) об`єктів оренди та докази повернення позивачем ключів від всіх приміщень відповідачу.

26.11.2020 позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що позивач належним чином відповідно до умов договору припинив дію договорів суборенди в односторонньому порядку та звільнив приміщення.

Позивач в підготовчому засіданні 26.11.2020 з приводу заявленого відповідачем клопотання зазначив, що необхідні відповідачу документи у позивача відсутні.

В підготовчому засіданні 26.11.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати про відмову в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, у зв`язку з недоцільністю вчинення відповідної процесуальної дії з огляду на відсутність відповідних документів у позивача.

В підготовчому засіданні 26.11.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення відповідачу пропущеного строку для подачі відзиву на позовну заяву.

В підготовчому засіданні 26.11.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 01.12.2020.

В підготовчому засіданні 01.12.2020 відповідачем подано клопотання про призначення лінгвістичної сематико-текстуальної експертизи писемного мовлення щодо смислового змісту листа № 30308 від 29.07.2020.

В підготовчому засіданні 01.12.2020 позивачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_1 .

В підготовчому засіданні 01.12.2020 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що позивач не довів наявність одночасне існування фактів які за умовами пунктів 5.2, 5.3 договорів сторони визначили підставою для повернення невикористаної частини гарантійних платежів: припинення договорів; належне виконання суборендаря зобов`язань встановлених договорами; відсутність у орендаря будь-яких претензій до суборендаря. 26.11.2020 відповідачем до суду подано клопотання про поновлення строків для подачі доказів.

В підготовчому засіданні 01.12.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України про відмову в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи з огляду на наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

З метою уникнення затягування судового процесу і забезпечення розгляду справи впродовж розумного строку, та враховуючи, що у даному випадку для визначення змісту листа не потребуються спеціальні знання, суд відмовляє в клопотанні відповідача про призначення судової експертизи.

В підготовчому засіданні 01.12.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.12.2020.

В судовому засіданні 10.12.2020 позивачем подано заперечення по справі.

В судовому засіданні 10.12.2020 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України про визнання причин пропуску позивачем процесуального строку поважними та залучено до матеріалів справи заперечення позивача.

Позивач в судовому засіданні 10.12.2020 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 10.12.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 10.12.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.01.2021.

12.01.2021 на електрону пошту суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео швидка фінансова допомога - адвоката Стародуб І.В. (без ЕЦП), надійшли пояснення по справі (вх. № 01-37/1738/21 від 12.01.2021).

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/14610/20 від 13.01.2021 пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео швидка фінансова допомога (вх. № 01-37/1738/21 від 12.01.2021) повернуто без розгляду.

В судовому засіданні 14.01.2021 позивачем подано пояснення по справі.

В судовому засіданні 14.01.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Форум Груп Україна (орендар, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Манівео швидка фінансова допомога (суборендар, позивач) укладено договори суборенди № 17090 та 17097 (далі разом договори).

Відповідно до п. 2.1 договорів в порядку та на умовах, визначених договором, орендар зобов`язується передати в суборенду, а суборендар зобов`язується прийняти приміщення та сплачувати орендну плату, інші платежі, передбачені договором.

Згідно договору суборенди № 17090 від 17.04.2020 об`єктом оренди є: приміщення-1 загальною площею 1123,3 кв. м, до складу якого входять офіс № 2201 площею 576,32 кв. м., офіс № 2301 - площею 546,98 кв. м; приміщення-2 площею 151,4 кв. м; приміщення-3 площею 42,4 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Амурська, 6, літ Г.

Згідно договору суборенди № 17097 від 17.04.2020 об`єктом оренди є: приміщення-1 загальною площею 2154,64 кв. м, до складу якого входять офіс № 3101 площею 480,91 кв. м, офіс № 3201 площею 343,37 кв. м, офіс № 3202 площею 473,09 кв. м, офіс № 3301 площею 857,27 кв. м; приміщення-2 площею 239,0 кв. м; приміщення-3 290,0 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Амурська, 6, літ Д.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору після їх припинення не повернуто невикористану частину гарантійних платежів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Згідно пункту 3.1 договорів сторони погодили, що строк суборенди приміщень становить з 01.05.2020 (дата початку строку суборенди) до 31.03.2023 (дата закінчення строку суборенди).

Відповідно до п. 3.2 договорів передача приміщень суборендарю в дату початку строку суборенди та його повернення орендарю в дату закінчення строку суборенди оформляється відповідними актами приймання-передачі.

Згідно актів прийому-передачі приміщення від 01.05.2020 орендар передав, а суборенда прийняв об`єкти оренди за договорами.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання договору допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).

Згідно з частинами першою і третьою статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

З огляду на наведені норми законодавства суд зазначає, що за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18.

Відповідно до п. 15.5 договорів суборендар має право в односторонньому порядку припинити дію цього договору суборенди, з обов`язковим наданням орендарю письмового повідомлення за 4 (чотири) місяці до дня такого припинення без сплати суборендарем штрафу в розмірі, визначеному у п. 12.3 цього договору. У разі повідомлення орендаря менше ніж за 4 (чотири) місяці до дня такого припинення, суборендар зобов`язаний сплатити штраф у розмірі, визначеному п. 12.3 цього договору. Повернення приміщення здійснюється у порядку та умовах, передбачених цим договором.

Отже пунктом 15.5 договорів сторони погодили право суборендаря припинити дію цих договорів в односторонньому порядку, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 30308 від 29.07.2020 (відповідач не заперечує отримання даного листа), у якому позивач посилаючись на положення п. 15.5 договорів повідомив відповідача про намір достроково (з 30.07.2020) в односторонньому порядку розірвати договір суборенди № 17090 від 17.04.2020 та договір суборенди № 17097 від 17.04.2020; вимагав направити на підписання акти приймання-передачі (повернення) приміщень за договорам та у строк до 28.08.2020 повернути невикористану частину гарантійних платежів (за вирахуванням штрафу за несвоєчасне повідомлення про дострокове розірвання договорів).

У відповідь відповідач листом № 43568 від 04.08.2020 повідомив, що вимога про дострокове розірвання договорів суборенди № 17090 та № 17097 від 17.04.2020 з 30.07.2020 не може бути задоволена, оскільки є безпідставною.

У відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив відповідач акцентує увагу на тому, що зі змісту листа № 30308 від 29.07.2020 не випливає те, що позивач розриває договір в односторонньому порядку, а вимагає розірвання договору від відповідача в порядку ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України.

14.08.2020 позивач направив відповідачу претензію № 30823 від 10.08.2020 з вимогою повернути у строк до 28.08.2020 невикористану частину гарантійних платежів, а саме за договором № 17090 від 17.04.2020 в сумі 1.622.328,12 грн та за договором № 17097 від 17.04.2020 в сумі 3.144.847,50 грн. Разом з претензією відповідачу надіслано на підписання акти повернення приміщень за договорами у двох примірниках.

У відповідь відповідач листом № 45214 від 26.08.2020 знову повідомив, що вимога про дострокове розірвання договорів суборенди № 17090 та № 17097 від 17.04.2020 з 30.07.2020 не може бути задоволена, оскільки є безпідставною.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, а також те, що право на розірвання договору в односторонньому порядку прямо передбачено умовами п. 15.5 договорів, тому суд розцінює лист позивача № 30308 від 29.07.2020 як письмове повідомлення про розірвання договорів суборенди № 17090 та № 17097 від 17.04.2020.

Згідно з п. 1.4 договорів гарантійний платіж це грошова сума, що вноситься суборендарем в якості забезпечення сплати можливих штрафних санкцій за цим договором та/або забезпечення інших зобов`язань, якщо це передбачено умовами договору, та підлягає поверненню суборендарю після припинення дії даного договору в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 5.1 договорів суборендар зобов`язується перерахувати орендарю гарантійний платіж в розмірі тримісячної орендної плати з урахуванням ПДВ, зазначеної у підпункті 4.1.2 цього договору, і на суму гарантійного платежу не нараховується ПДВ, в наступному порядку:

до 30.04.2020 - у розмірі 34% від розміру, визначеного у п. 5.1. цього договору;

до 25.05.2020 - у розмірі 33% від розміру, визначеного у п. 5.1. цього договору;

до 25.06.2020 - у розмірі 33% від розміру, визначеного у п. 5.1. цього договору.

На виконання договору № 17090 від 17.04.2020 позивачем перераховано відповідачу гарантійний платіж в загальному розмірі 2.036.979,09 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1168 від 05.05.2020, № 1335 від 21.05.2020, № 1548 від 23.06.2020.

На виконання договору № 17097 від 17.04.2020 позивачем перераховано відповідачу гарантійний платіж в загальному розмірі 3.949.610,91 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1169 від 05.05.2020, № 1334 від 21.05.2020, № 1562 від 25.06.2020.

Відповідно до п. 5.2 договорів гарантійний платіж буде утримуватись орендарем протягом дії цього договору як забезпечення сплати суборендарем штрафних санкцій за цим договором, якщо інше сторони не погодять відповідною додатковою угодою до цього договору. Проценти по гарантійному платежу не нараховуються. Гарантійний платіж буде повернуто суборендарю протягом 20 (двадцяти) банківських днів після закінчення дії цього договору за умови виконання суборендарем усіх вимог підпункту 5.3 цього договору.

Згідно з п. 5.3 договорів невикористана частина гарантійного платежу підлягає поверненню суборендарю тільки після припинення дії цього договору, належного виконання суборендарем зобов`язань, встановлених даним договором, та за відсутності у орендаря будь-яких претензій до суборендаря.

Відповідач заперечуючи проти повернення невикористаної частини гарантованого платежу зазначає, що акт приймання - передачі приміщення не підписано, а тому продовжують існувати договірні відносини між сторонами; позивачем не сплачено орендну плату (до дати підписання акту приймання-передачі).

Відповідно до п. 8.8. - 8.11 договорів при припиненні дії цього договору, суборендар зобов`язаний повернути орендарю приміщення в первісному стані, з урахуванням нормального зносу.

У разі невідповідності приміщення умовам договору на момент його повернення орендарю, орендар має право відмовитись від прийняття приміщення та скласти дефектний акт, в якому зафіксувати перелік недоліків приміщення. Суборендар зобов`язаний за власний рахунок усунути такі недоліки або компенсувати витрати орендаря по приведенню приміщення в первинний стан, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту виставлення рахунку орендаря.

До моменту належного повернення приміщення орендарю, суборендар повинен здійснити оплату усіх грошових зобов`язань, встановлених цим договором. Орендна плата та плата за сервісні послуги нараховуються до дати підписання акту приймання-передачі (включно).

Суборендар зобов`язаний не пізніше останнього дня суборенди здійснити вивезення свого майна та майна третіх осіб, яке було завезено до приміщення суборендарем та/або третіми особами за період дії договору, та припинити знаходження в даному приміщенні своїх працівників та інших осіб.

Сторони погодили, що у випадку прострочення суборендарем зобов`язання, встановленого в п. 8.10 цього договору, на строк понад 14 (чотирнадцять) календарних днів, суборендар цим пунктом договору без додаткової видачі довіреності уповноважує орендаря звільнити приміщення від майна, розміщеного в приміщенні, у спосіб на розсуд орендаря за рахунок та від імені суборендаря, а саме: передати майно на відповідальне зберігання третім особам; та/або реалізувати майно третім особам за ціною на власний розсуд, а отримані кошти, за вирахуванням заборгованості суборендаря перед орендарем та витрат орендаря, пов`язаних із реалізацією, оцінкою майна, перерахувати на рахунок суборендаря, вказаний у цьому договорі; та/або утилізувати, знищити майно без відшкодування його вартості суборендарю.

Для виконання повноважень наданих суборендарем орендарю за цим пунктом договору, орендар має право: входити в приміщення, проводити інвентаризацію, опис, оцінку, переміщення майна, розташованого в приміщенні, укладати від імені та за рахунок суборендаря оплачувати грошові кошти за такими договорами.

З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні дефектні акти, які б свідчили про перелік недоліків приміщення; не підтверджено вчинення відповідачем дій щодо передачі майна позивача на відповідальне зберігання або його реалізації; враховуючи вчинення позивачем зі свого боку дій щодо складання актів про повернення приміщень та надіслання їх відповідачу на підписання, суд приходить до висновку, що відсутність підписаних обома сторонами актів про повернення приміщень не свідчить про порушення та невиконання позивачем умов договору щодо повернення орендованого майна.

Згідно з п. 12.10 договорів орендар має право в односторонньому порядку погасити прострочену заборгованість суборендаря з оплати штрафних санкцій, передбачених даним договором, за рахунок гарантійного платежу, у відповідності до розділу 5 цього договору.

Відповідно до п. 12.3 договорів у випадку дострокового припинення дії цього договору, з урахуванням умов, визначених у п. 15.5 цього договору, або у випадку дострокового припинення дії цього договору внаслідок порушення суборендарем своїх зобов`язань, встановлених цим договором, суборендар зобов`язується сплатити орендарю штраф в розмірі тримісячної орендної плати (з урахуванням ПДВ) за цим договором, яка буде діяти на момент припинення дії цього договору, з урахуванням п. 4.3 цього договору.

Згідно з п. 4.3 договорів сторони погодились, що у випадку зростання офіційно встановленого Національним банком України курсу долара США до гривні, який зафіксовано в пункті 4.1. цього договору, орендар має право здійснити перерахунок платежів по орендній платі за цим договором.

Для визначення курсу НБУ Сторони домовилися використовувати інформацію, розміщену на сайті адресою http://www.bank.gov.ua.

Сума, що підлягає сплаті - нова загальна сума орендної плати, визначається наступним чином:

Р1=Р1д х К, де

Р1 - сума орендної плати, що підлягає оплаті, у гривнях, розрахована згідно з п. 4.3. Договору;

Р1д - сума орендної плати у гривнях на 17.04.2020;

К=К2/К1, де

К1 - курс НБУ станом на 17.04.2020;

К2 - курс НБУ станом на день виставлення рахунку на оплату орендної плати.

Перерахунок проводиться не частіше, ніж один раз на місяць, за виключенням випадку, передбаченого п. 4.4 договору, та здійснюється на дату виставлення рахунку. Зміна орендної плати, передбачена цим пунктом договору, є індексацією та не потребує додаткового узгодження сторонами. Індексація орендної плати здійснюється орендарем шляхом формування відповідних рахунків на сплату орендної плати.

Згідно з п. 4.1.1 договору № 17090 від 17.04.2020 орендна плата за цим договором за період з 01.05.2020 по 30.09.2020 становить з ПДВ 135.798,29 грн, за один повний календарний місяць суборенди, що є еквівалентом 4.992,19 долара США з ПДВ по офіційному курсу НБУ 27,2022 грн за 1 долар США станом на 17.04.2020.

Згідно з п. 4.1.1 договору № 17097 від 17.04.2020 орендна плата за цим договором за період з 01.05.2020 по 30.09.2020 становить з ПДВ 263.560,20 грн, за один повний календарний місяць суборенди, що є еквівалентом 9.688,93 долара США з ПДВ по офіційному курсу НБУ 27,2022 грн за 1 долар США станом на 17.04.2020.

Враховуючи, що на дату припинення дії договорів, а саме 30.07.2020, офіційний курс гривні до долара США, відповідно до інформації з офіційного веб-сайту Національного банку України, складав 27,6867 грн за 1 долар США, К становить 27,6867/27,2022 = 1,017811, а тому сума штрафних санкцій передбачених п. 12.3. договорів, враховуючи формулу наведену у п. 4.3 договорів, складає

- за договором № 17090 від 17.04.2020:

135.798,29 х 1,017811 = 138.216,47 грн,

138.216,47 грн х 3 місяці = 414.650,97 грн;

- за договором № 17090 від 17.04.2020:

263.560,20 х 1,017811 = 268.254,47 грн

268.254,47 грн х 3 місяці = 804.763,41 грн.

Враховуючи розміри сплачених суборендарем гарантійних платежів (2.036.979,09 грн за договором № 17090 від 17.04.2020 та 3.949.610,91 грн за договором № 17097 від 17.04.2020, разом 5.986.590,00 грн), а також враховуючи розміри штрафних санкцій за дострокове припинення дії договорів (414.650,97 грн за договором № 17090 від 17.04.2020 та 804.763,41 грн за договором № 17097 від 17.04.2020, разом 1.219.414,38 грн), після взаєморозрахунку, відповідач повинен повернути позивачу 1.622.328,12 грн за договором № 17090 від 17.04.2020 та 3.144.847,50 грн за договором № 17097 від 17.04.2020, разом 4.767.175,62 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео швидка фінансова допомога є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Форум Груп Україна (03680, м. Київ, пров. Охтирський, 7, офіс 1-106, код ЄДРПОУ 40900270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Манівео швидка фінансова допомога (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15 Б, 1-й поверх, код ЄДРПОУ 38569246) 4.767.175 (чотири мільйони сімсот шістдесят сім тисяч сто сімдесят п`ять) грн 62 коп. основного боргу, 71.507 (сімдесят одна тисяча п`ятсот сім) грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 27.01.2021.

СуддяВ.В. Сівакова