Ухвала

від 03.02.2021 по справі 904/1159/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 904/1159/19

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Зуєв В.А.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція"

про стягнення заборгованості в сумі 556 934, 19 грн за договором на виконання комплексу робіт по будівництву від 16.07.2018 № 1807

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо- комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд"

про визнання недійсними актів виконаних будівельно-монтажних робіт, стягнення неустойки в сумі 323 986, 91 грн та збитків у сумі 39 360, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020 (повний текст складено 14.12.2020) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 у справі № 904/1159/19, подана 04.01.2021 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв`язку.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.

Згідно з частиною другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.

Отже, системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Як вбачається з касаційної скарги, заявник звертаючись із касаційною скаргою вказує на те, що касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, проте не вказує щодо якого питання застосування норми права у подібних правовідносинах на його думку відсутній висновок Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Оскільки у касаційні скарзі скаржником не зазначено підстави (підстав) її подання відповідно до змісту вимог статті 287 Господарського процесуального кодексу України, то згідно з частиною другою статті 292 цього кодексу зазначена скарга підлягає залишенню без руху.

Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція" необхідно уточнити підставу подання цієї скарги, відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме навести відповідну норму права щодо якої, на думку заявника, відсутній висновок Верховного Суду щодо її застосування у подібних правовідносинах.

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 у справі № 904/1159/19 залишити без руху до 05.03.2021, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Зуєв