Ухвала

від 14.04.2021 по справі 904/1159/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/1159/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Дроботової Т. Б., Міщенка І. С.,

секретар судового засідання - Дерлі І. І.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Шестерня Н. М.,

відповідача за первісним позовом - Охріменко М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020 (суддя: Коваль Л. А. - головуючий, Кузнецов В. О., Мороз В. Ф.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 (судді: Рудь І. А. - головуючий, Бондарєв Е. М., Фещенко Ю. В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція"

про стягнення заборгованості в сумі 556 934,19 грн за договором на виконання комплексу робіт по будівництву від 16.07.2018 № 1807

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо- комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд"

про визнання недійсними актів виконаних будівельно-монтажних робіт, стягнення неустойки в сумі 323 986,91 грн та збитків у сумі 39 360,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд" (далі - ТОВ "Богарт Буд", Позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому (з урахуванням заяв про уточнення та збільшення позовних вимог) просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція" (далі - ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція", Відповідач за первісним позовом) заборгованість у розмірі 556 934,19 грн, з яких: 148 392,56 грн - заборгованість за виконані роботи за договором № 1807 від 16.07.2018, 72 533,07 грн - заборгованість за актом виконаних будівельно-монтажних робіт за січень 2019 року, 323 986,91 грн - пеня, 5 388,53 грн - 3% річних, 6 633,12 грн - інфляційні втрати. Також просило суд покласти на Відповідача за первісним позовом витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 070,00 грн, витрати, понесені на оплату будівельно-технічної експертизи у розмірі 18 840,00 грн.

Зазначені позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем за первісним позовом умов спірного договору в частині повної та своєчасної оплати виконаних ТОВ "Богарт Буд" робіт. Зокрема, ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" у визначений договором строк не підписало надіслані йому акти та не надало мотивовану відмову від приймання виконаних робіт, у зв`язку з чим Позивач за первісним позовом вважає, що роботи прийняті Відповідачем за первісним позовом і підлягають оплаті.

ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" подало зустрічну позовну заяву в якій (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просило:

1) стягнути з ТОВ "Богарт Буд" неустойку за порушення строку виконання робіт у розмірі 323 986,91 грн, відповідно до умов п. 16.3 договору на виконання комплексу робіт по будівництву від 16.07.2018 № 1807, та суму понесених збитків, у зв`язку із неналежним (неякісним) виконанням взятих на себе зобов`язань за вказаним договором, у розмірі 39 360,00 грн;

2) визнати недійсними акти виконання будівельно-монтажних робіт, а саме: акт № 1 за жовтень 2018 року на суму 122 062,37 грн; акт № 2 за листопад 2018 року на суму 44 189,30 грн; акт № 3 за листопад 2018 року на суму 70 440,35 грн; акт № 4 за листопад 2018 року на суму 71 612,58 грн; акт № 5 за листопад 2018 року на суму 64 785,56 грн; акт № 6 за листопад 2018 року на суму 187 711,12 грн; акт № 2 за грудень 2018 року на суму 398 392,56 грн; акт № 1 за січень 2019 року.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Богарт Буд" умов спірного договору в частині повного, своєчасного та якісного виконання робіт. Крім того, ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" зазначало, що підписаний ним акт за жовтень 2018 року не може слугувати первинним документом, який підтверджує факт виконання певного обсягу робіт належної якості, оскільки виявлені недоліки робіт підрядником не усунені. З огляду на виданий до моменту усунення виявлених недоліків припис, ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" не були прийняті роботи та не підписані акти за листопад 2018 року. До того ж, види робіт, перелічені в акті за грудень 2018 року вже були зазначені ТОВ "Богарт Буд" в інших обсягах в актах за жовтень та листопад 2018 року; акт за січень 2019 року містить перелік робіт, які взагалі не передбачені умовами спірного договору. За вказаних обставин, ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" вважає, що його відмова від підписання актів виконаних будівельно-монтажних робіт повинна бути визнана судом обґрунтованою, що є підставою для визнання спірних актів недійсними відповідно до норм частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 у справі №904/1159/19:

- частково задоволено первісний позов;

- стягнуто з ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" на користь ТОВ "Богарт Буд" 148 392,56 грн заборгованості за виконані роботи за спірним договором, 314 795,27 грн пені, 5 376,34 грн 3% річних, 6 324,22 грн інфляційних втрат, 7 123,32 грн витрат зі сплати судового збору, 6 881,15 грн витрат на професійну правничу допомогу, 16 064,55 грн, пов`язаних із проведенням експертизи;

- відмовлено у решті первісного позову;

- повністю відмовлено у зустрічному позові.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що у ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" наявна заборгованість перед ТОВ "Богарт Буд" за актами виконаних будівельно-монтажних робіт № 1 за жовтень 2018 року, № 2 за листопад 2018 року, № 3 за листопад 2018 року, № 4 за листопад 2018 року, № 5 за листопад 2018 року, № 6 за листопад 2018 року у заявленому розмірі, а саме 148 392,56 грн, оскільки вказані роботи прийняті ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція", враховуючи відсутність своєчасного надсилання зауваження щодо їх прийняття (недоліків).

При цьому, за висновком місцевого суду, позовні вимоги про стягнення з ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" заборгованості за актом виконаних будівельно-монтажних робіт за січень 2019 року у розмірі 72 533,07 грн не підлягають задоволенню, оскільки умовами договору від 16.07.2018 (на який посилається ТОВ "Богарт Буд", як на правову підставу позовних вимог в цій частині) не передбачено виконання підрядником робіт, зазначених у вказаному акті.

Водночас вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат були частково задоволені судом першої інстанції після здійснення їх правильного розрахунку щодо періоду нарахування та обмеження пені розміром подвійної облікової ставки.

У свою чергу, місцевим судом відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог, враховуючи встановлений судом факт виконання ТОВ "Богарт Буд" робіт за актами виконаних будівельно-монтажних робіт № 1 за жовтень 2018 року, №2 за листопад 2018 року, № 3 за листопад 2018 року, № 4 за листопад 2018 року, № 5 за листопад 2018 року, № 6 за листопад 2018 року.

Судом першої інстанції також відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" в частині визнання недійсними актів виконаних будівельно-монтажних робіт № 2 за грудень 2018 року та № 1 за січень 2019 року, оскільки у висновку експерта № 3362-19 від 04.12.2019 встановлена відповідність переліку та обсягам фактично виконаних ТОВ "Богарт Буд" будівельних робіт, зазначених в цих актах.

Крім того, за висновком місцевого суду, ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" не доведено належними доказами факту порушення підрядником строку виконання робіт, у зв`язку з чим зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Богарт Буд" неустойки у розмірі 323 986,91 грн задоволенню не підлягають. До того ж, суд встановив, що ТОВ "Богарт Буд" не виконав роботи на відмітці 30.150 та відмітці 33.750, оскільки фронт робіт на відмітках 30.150 та 33.750 не передавався генпідрядником підряднику за актом, як передбачено п. 8.1 договору.

Місцевий суд також відмовив у вимогах про стягнення збитків у сумі 39 360,00 грн, оскільки ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" не довело належними доказами розміру вже понесених збитків (додаткових витрат), у той час, як висновок експерта підтверджує вартість матеріалів і робіт, що необхідно використати/виконати у майбутньому для усунення виявлених недоліків у роботі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 у справі № 904/1159/19 в частині задоволення первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд" та розподілу судових витрат. Прийнято у цій частині нове рішення про відмову у повному обсязі в задоволенні первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд", судові витрати покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд". В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 у справі № 904/1159/19 залишено без змін.

Зазначене судове рішення обґрунтовано тим, що з огляду на наявність заперечень ТОВ ВКП "Проммонтаж-реконструкція" щодо якості виконаних робіт за спірними актами, підтвердження наявності дефектів виконаних робіт висновком експерта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про прийняття ТОВ ВКП "Проммонтаж-реконструкція" робіт за вказаними актами у повному обсязі та про необхідність їх оплати відповідно до сум, вказаних у них. Крім того, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "Богарт Буд", направляючи спірні акти для підписання, було обізнано про заявлені ТОВ ВКП "Проммонтаж-реконструкція" недоліки виконаних робіт. Отже, враховуючи, що частина недоліків не була усунута ТОВ "Богарт Буд", відмова від підписання цих актів та прийняття за ними робіт у повному обсязі є мотивованою з боку ТОВ ВКП "Проммонтаж-реконструкція".

При цьому апеляційний суд зазначив, що оскільки ТОВ "Богарт Буд" не здійснило у розумний строк виправлення недоліків, у ТОВ ВКП "Проммонтаж-реконструкція" виникло право обрати інший спосіб усунення недоліків таких робіт, зокрема шляхом відшкодування своїх витрат на їх усунення. Разом з тим, хоча судовою експертизою встановлено факт наявності недоліків виконаних робіт, вартість усунення яких становить 39 360,00 грн, однак вказані витрати ще не понесені ТОВ ВКП "Проммонтаж-реконструкція" на усунення зазначених недоліків (відповідні докази їх понесення не надані), що є підставою для відмови в задоволенні таких збитків.

Водночас, суд апеляційної інстанції погодився з місцевим судом щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимогах про стягнення з ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" заборгованості за актом виконаних будівельно-монтажних робіт за січень 2019 року у розмірі 72 533,07 грн, оскільки умовами договору від 16.07.2018 (на який посилається ТОВ "Богарт Буд", як на правову підставу позовних вимог в цій частині) не передбачено виконання підрядником робіт, зазначених в цьому акті. Крім того, в акті вказано, що роботи виконано на підставі додаткової угоди № 1 від 22.10.2018 до договору № 1807 від 16.07.2018, яка не була укладена між сторонами. У свою чергу, відсутні докази надання письмового дозволу генпідрядника, замовника та проектної організації на зміну проектних рішень, виконання додаткових робіт за ініціативою підрядника, як передбачено п. 7.3. договору. Також, відсутні докази визнання генпідрядником виконаних з ініціативи підрядника додаткових робіт (п. 7.4. договору).

Щодо позовних вимог ТОВ "Богарт Буд" про стягнення з ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" пені за порушення строків оплати робіт у розмірі 323 986,91 грн за період з 26.12.2018 по 26.06.2019, 3% річних у розмірі 5 388,53 грн за період з 26.12.2018 по 11.03.2020 та інфляційних втрат у розмірі 6 633,12 грн за період з січня 2019 року по січень 2020 року апеляційний суд дійшов висновку, що у даному випадку порушення строку оплати робіт з боку ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" відсутнє, оскільки останній вчасно заявив ТОВ "Богарт Буд" про незгоду з виконаними роботами (ТОВ "Богарт Буд" був обізнаний про ці обставини), що мало наслідком виникнення цього спору у справі, тобто прострочення внесення оплати з боку ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" відсутнє, враховуючи і ту обставину, що встановлення обсягів та якості виконаних робіт стало наслідком даного судового спору та проведеної у його межах експертизи.

Також, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на виконання ТОВ "Богарт Буд" робіт за актами виконаних будівельно-монтажних робіт № 1 за жовтень 2018 року, № 2 за листопад 2018 року, №3 за листопад 2018 року, № 4 за листопад 2018 року, № 5 за листопад 2018 року, №6 за листопад 2018 року, зустрічні позовні вимоги ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" в частині визнання цих актів недійсними задоволенню не підлягають. Зустрічні позовні вимоги ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" в частині визнання недійсними актів виконаних будівельно-монтажних робіт № 2 за грудень 2018 року та № 1 за січень 2019 року також не підлягають задоволенню, оскільки у висновку експерта № 3362-19 від 04.12.2019 встановлена відповідність переліку та обсягам фактично виконаних ТОВ "Богарт Буд" будівельних робіт, зазначених в цих актах.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що роботи за вказаними актами не є прийнятими у повному обсязі, а отже, наразі, вони не є підставою для оплати чи стягнення за ними заборгованості, тому визнання їх недійсними, з урахуванням їх підписання лише з боку ТОВ "Богарт Буд", не є належним способом захисту ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" своїх прав.

До того ж, за висновком апеляційного суду, ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" не доведено належними доказами факту порушення підрядником строку виконання робіт, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Богарт Буд" неустойки за порушення строку виконання робіт у розмірі 323 986,91 грн. При цьому ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" не довело, що неналежне виконання робіт на інших відмітках унеможливлювало подальше виконання робіт на відмітках 30.150 та 33.750.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд" просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.

У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування апеляційним судом при прийнятті оскаржуваної постанови висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм статей 853, 882 Цивільного кодексу України, викладених в постановах: Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236; Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 06.08.2018 у справі №911/662/17.

У відзиві на зазначену касаційну скаргу ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову в частині відмови у задоволенні первісного позову - без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Проммонтаж-Реконструкція" також подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову господарських судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні зустрічного позову і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція" суму заборгованості за договором на виконання комплексу робіт по будівництву від 16.07.2018 №1807 в розмірі 363 346,91 грн, з яких: 323 986,91 грн - неустойка за порушення строку виконання зобов`язань за договором; 39 360,00 грн - сума понесених збитків у зв`язку із неналежним (неякісним) виконанням взятих на себе зобов`язань за договором.

В якості підстави для подання зазначеної скарги заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статей 612 - 614, 858, 1166 Цивільного кодексу України, 224, 225 Господарського кодексу України у аналогічних правовідносинах.

У відзиві на вказану касаційну скаргу ТОВ "Богарт Буд" просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020 у справі № 904/1159/19.

Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №29.3-02/273 від 04.03.2021 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/1159/19 у зв`язку з перебуванням судді Чумака Ю. Я. на лікарняному.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.03.2021 для розгляду справи № 904/1159/19 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В. А. - головуючий, Дроботова Т. Б., Міщенко І. С.

У подальшому ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.03.2021 також відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 у справі № 904/1159/19.

Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у ній зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд", а також матеріали справи, Верховний Суд відхиляє ці доводи та зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження не підтвердилися, тому касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою у справі № 904/1159/19 підлягає закриттю з огляду на наступне.

За змістом пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини другої цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

Таким чином, подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Разом з тим, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, у справі № 23/236 розглядалися позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Просто" (далі - ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Просто") про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (далі - ТОВ "Епіцентр К") 8 139 483,82 грн основного боргу, 414 299,72 грн пені, 1 033 713,76 грн інфляційних втрат, 333 826,01 грн 3% річних у зв`язку з неналежним виконанням умов договору підряду № 71/ГП від 01.02.2008.

При цьому, судами попередніх інстанцій у вказаній справі було встановлено, що акти виконаних робіт, надіслані ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Максімус", ТОВ "Епіцентр К" не підписало, однак листом від 14.07.2009 повідомило підрядника, що акти отримано та буде розглянуто у триваліші строки, а в подальшому заперечило факт виконання, вказаних у акті робіт підрядником. Водночас судами встановлено, що 10.02.2011 між правонаступником ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Максімус" - ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Легіон" (первісний кредитор) та ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Просто" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Просто" набуло право вимоги за договором. На підтвердження існування права вимоги до боржника первісний кредитор передав новому кредитору, зокрема, підписані в односторонньому порядку акти виконаних робіт.

У свою чергу підставою для скасування Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2012 в справі № 23/236 стала помилковість висновку Вищого господарського суду України про можливість передачі первісним кредитором права грошової вимоги за договором про відступлення права вимоги від 10.02.2011, оскільки відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

У справі № 523/6003/14-ц розглядались позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору підряду укладеним, розірвання договору і відшкодування збитків. При цьому вказані вимоги було обґрунтовано тим, що 27.07.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір, згідно з умовами якого останній зобов`язався за завданням позивача у зазначеній справі виконати підрядні будівельні роботи, зокрема здійснити реконструкцію фасаду житлового будинку на АДРЕСА_1 відповідно до проектно-кошторисної документації у строк до 01.10.2013, а ОСОБА_1 зобов`язався здійснити оплату за виконання будівельних робіт. Договір між сторонами було укладено в усній формі, при цьому жодна зі сторін не наполягала на письмовій формі договору. Після того як сторони узгодили кошторис, ОСОБА_2 приступив до виконання будівельних робіт та отримав оплату в розмірі 115 450,30 грн, про що склав відповідну розписку. Проте ОСОБА_2 не закінчив розпочатих будівельних робіт з реконструкції фасаду в передбачений строк та, не попередивши про свої наміри позивача у вказаній справі, припинив виконувати зобов`язання, належним чином ремонту не зробив, унаслідок чого ОСОБА_1 був змушений звернутися до іншої особи для закінчення будівельних робіт з реконструкції фасаду житлового будинку. ОСОБА_1 зазначив, що невиконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань спричинило збитки, які складаються з вартості робіт з демонтажу конструкцій та вартості робіт, виконаних відповідачем у зазначеній справі з дефектами й недоліками, вартості фасадних робіт, що виконуються новим підрядником, замість неякісних робіт. У зв`язку із зазначеним ОСОБА_1 просив визнати укладеним договір підряду від 27.07.2013 між ним та ОСОБА_2 , визнати цей договір розірваним з 03.03.2014 і стягнути з ОСОБА_2 22 813 доларів США компенсації збитків у гривнях за курсом Національного банку України на момент ухвалення рішення у справі.

У справі № 911/662/17 розглядались позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ПМК-1" (далі - ТОВ "ВП "ПМК-1", підрядник) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" (далі - ТОВ "ФК "Арсенал-Київ", замовник) про стягнення 169 000 грн заборгованості за укладеним між сторонами договором № 02/02-2016-МП від 02.02.2016, 9 945,78 грн інфляційних втрат та 3% річних у сумі 2069,67 грн. Зазначені вимоги було обґрунтовано тим, що, на думку ТОВ "ВП "ПМК-1", відповідач у вказаній справі своєчасно та у повному обсязі не виконав обов`язку з оплати вартості будівельно-монтажних робіт, виконаних підрядником за договором будівельного підряду, тому має сплатити залишок боргу в сумі 169 000 грн, 9 945,78 грн інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 2 069,67 грн.

При цьому під час розгляду вказаної справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що акти № 2 на суму 917 000,00 грн та акт № 3 на суму 63 700,00 грн є належними доказами виконання підрядником за завданням замовника комплексу будівельно-монтажних робіт відповідно до договору та додатків до нього. При цьому, судами досліджено, що ТОВ "ВП "ПМК-1" 03.04.2017 направило ТОВ "ФК "Арсенал -Київ" акт № 2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 917 000,00 грн, що становить загальну вартість всіх виконаних робіт згідно з договором, а також акт № 3 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 63 700,00 грн, що становить загальну вартість робіт за додатковою угодою № 1. Зазначені документи отримані відповідачем у зазначеній справі 07.04.2017. Водночас суди дійшли висновку, що не підписання основного акту прийому-передачі виконаних робіт ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" та наявність зауважень стосовно того, що залишок невиконаних робіт було здійснено найманими працівниками відповідача у зазначеній справі, за відсутності письмових претензій з боку ТОВ "ФК "Арсенал-Київ" щодо якості та кількості виконаних робіт за договором, не звільняє останнього від покладених на нього обов`язків прийняти та оплатити роботи за ціною, погодженою ним у договорі.

Отже, судові рішення у вказаних справах, на які посилалось Товариство з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд", та викладені у них правові позиції не могли бути взяті до уваги господарськими судами попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі, оскільки зазначені судові рішення хоча і прийняті за подібного правового регулювання, але за інших фактичних обставин, встановлених судами, з урахуванням інших поданих сторонами доказів, у залежності від оцінки яких вони і були прийняті, що, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, не створює подібність правовідносин.

Таким чином, оскільки наведена Товариством з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд" підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу, дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі №904/1159/19 за касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд" щодо підстави, передбаченої у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Проммонтаж-Реконструкція", то, як зазначалося вище, підставою її подання стала відсутність, на думку Відповідача за первісним позовом, висновку Верховного Суду щодо застосування норм статей 612 - 614, 858, 1166 Цивільного кодексу України, 224, 225 Господарського кодексу України у аналогічних правовідносинах.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку ТОВ ВКП "Проммонтаж-Реконструкція" посилається на відсутність висновків суду касаційної інстанції щодо застосування правових норм, які стосуються, зокрема визначення та особливостей прострочення боржника, кредитора під час виконання зобов`язань, вини як підстава відповідальності за порушення зобов`язання, загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду та визначення складу і розміру відшкодування збитків, тобто мають загальний характер та можуть бути застосовані господарськими судами під час вирішення по суті будь-якого спору, у тому числі пов`язаного із договірними правовідносинами.

Зокрема, відповідні висновки викладено в постановах Верховного Суду, від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 26.11.2018 у справі № 916/1990/17, від 25.03.2021 у справі №910/4608/20, від 16.02.2021 у справі № 904/752/20, від 06.02.2020 у справі № 910/28813/15, від 18.03.2021 у справі № 910/3104/20.

Таким чином, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Проммонтаж-Реконструкція" про наявність передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави для подання касаційної скарги є необґрунтованими та такими, що фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що, відповідно до норм статті 300 Господарського процесуального кодексу України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Зважаючи на те, що наведені скаржниками підстави касаційного оскарження, передбачені у пунктах 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пунктів 4, 5 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 у справі № 904/1159/19

Керуючись статтями 234, 235, 296, 300, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження, відкрите з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Богарт Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція", закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Т. Б. Дроботова

І. С. Міщенко