Ухвала
27 січня 2021 року
м. Київ
справа № 640/11185/18
провадження № 61-11556св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання ОСОБА_1 про передачу справи за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на розгляд Великої Палати Верховного Суду,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ Приватбанк залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 червня 2019 року залишено без змін.
У листопаді 2019 року АТ КБ ПриватБанк подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Московського районного суду міста Харкова від 12 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
У січні 2020 року ОСОБА_1 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Крім того, у січні 2020 року ОСОБА_1 направив клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з неоднозначним вирішенням кола питань Касаційним Судом України щодо предмета спору, строку позовної давності, доказам по справі на підставі частини п`ятої статті 403 ЦПК України.
Тлумаченні змісту частини п`ятої статті 403 ЦПК України свідчить, що клопотання має містити обґрунтування необхідності про передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Аналіз змісту клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та матеріалів справи свідчить про відсутність виключної правової проблеми у цій справі. Особою, яка звернулася із клопотаннями, не наведено у чому саме полягає виключна правова проблема та яким чином передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду сприятиме розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Також не надано обґрунтування наявності різної правозастосовної практики у цій категорії спорів.
Виключна правова проблема як така має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників. Кількісний показник означає, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити наступні обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами були допущені істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.
При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.
Отже, у клопотанні відсутнє обґрунтування кількісного та якісного показників, які б свідчили про наявність виключної проблеми та необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Тому у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити
Керуючись статями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2021 |
Оприлюднено | 03.02.2021 |
Номер документу | 94591737 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Дундар Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні