Рішення

від 03.02.2021 по справі 120/7534/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 лютого 2021 р. Справа № 120/7534/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційного підприємства "Терези" до Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційного підприємства "Терези" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятої відповідачем постановм про застосування до ТОВ ВКП "Терези" адміністративно-господарського штрафу №198912 від 24.11.2020, адже транспортний засіб з приводу якого проводилась перевірка, за результатами якої виявлені порушення вимог ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , був переданий у користування ТОВ "Іванівський кар`єр". Таким чином, позивач зазначає, що він не є автомобільним перевізником, а тому не може нести відповідальність, передбачену абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Ухвалою від 09.12.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Позиція відповідача з приводу заявлених позовних вимог суду не відома, адже останнім не надано відзиву на позовну заяву, хоча копія ухвали від 09.12.2020 отримана ним 26.12.2019, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вище викладене, на думку суду, наявні підстави для вирішення даної адміністративної справи за наявними у ній матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 13.10.2020 на автомобільній дорозі "Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський" км. 286+274 працівниками управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки SINOTRUK ZZ3317V326HEI, номерний знак НОМЕР_1 .

За наслідками проведеного габаритно-вагового контролю складено акт №029981 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів.

Крім того, за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, 24.11.2020 відповідачем винесено постанову №198912 про застосування до позивача адміністративного-господарського штрафу в розмірі 34000 грн., за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Не погоджуючись із даною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про автомобільний транспорт", зі змінами та доповненнями, законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, Законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до вимог частин першої, другої 1, 2 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до вимог частини 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

За приписами ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони.

Відповідно до п. 16 цієї Постанови перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30.

Згідно з п. 3 цих Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пп. 4 п.2 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з абз. 1 п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до п. 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Згідно з п. 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Таким чином, обов`язок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів покладено саме на перевізника.

Разом із тим, ані Правила дорожнього руху, ані Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, не визначають поняття перевізника.

В той же час, таке визначення міститься у Законі України "Про автомобільний транспорт" №2344-III. Так, статтею 1 вказаного закону визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію (стаття 33 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Статтею 60 Закону № 2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

Разом із тим, відповідно до матеріалів справи, транспортний засіб, щодо якого було проведено перевірку, перебував у оренді ТОВ "Іванівський кар`єр" відповідно до договору оренди транспортних засобів №01-09-20 від 01.09.2020. Також, до даного договору оренди складений акт приймання-передачі від 01.09.2020, що безпосередньо підтверджує факт передачі транспортного засобу.

Крім того, згідно з товарно-транспортною накладною №577 від 13.10.2020, якою оформлено перевезення вантажів, в графі: автомобільний перевізник зазначено - ТОВ "Іванівський кар`єр".

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568) затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363). Згідно з розділом 1 Правил №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Додатком 7 до Правил №363 затверджена форма товарно-транспортної накладної, в якій обов`язковою до заповнення графою визначено автомобільного перевізника, у даному випадку у товарно-транспортній накладні визначено перевізника - ТОВ "Іванівський кар`єр", проте, даний факт було проігноровано посадовими особами відповідача під час перевірки.

За наведеного, суд дійшов висновку, що під час здійснення перевезення вантажу транспортний засіб позивача використовувався іншим суб`єктом господарювання, в зв`язку із чим, позивач не може нести відповідальність за результати його господарської діяльності.

Таким чином, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, а тому наявні підстави для задоволення даного адміністративного позову.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки №198912 від 24.11.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційного підприємства "Терези" сплачений судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "Терези" (вул. Зулінського, 46, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 20115337);

Подільське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки (вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39816845).

Повний текст рішення складено 03.02.2021.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна