Рішення

від 29.01.2021 по справі 640/22168/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року м. Київ № 640/22168/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування припису,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач) із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі також - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушень, виявлених під час перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності при використанні земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , та приведення землекористування у відповідності до вимог законодавства від 09.09.2020 року №818-ДК/0086Пр/03/01/-20, виданий державним інспектором - в.о. начальника відділу контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Поночовного Андрія Петровича.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю винесення відповідачем припису про усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності при використанні земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 від 09.09.2020 року №818-ДК/0086Пр/03/01/-20, та приведення землекористування у відповідності до вимог законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем на адресу суду подано відзив на заявлений адміністративний позов, посилаючись на правомірність прийнятого припису. Зокрема зазначає, що під час перевірки було встановлено, що земельна ділянка, орієнтовною площею 0,0084 га, самовільно зайнята позивачем та допущено її використання за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренда), чим порушено вимоги ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З цих підстав вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а тому у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив.

Відповідно до Наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області від 18.07.2020 №818-ДК Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності , відповідно до вимог Земельного кодексу України, Законів України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Про охорону земель , Положення про ГУ Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, на підставі заяви гр. ОСОБА_2 від 07.07.2020, здійснено державний контроль під час використання земельної ділянки, як об`єкту перевірки, орієнтовною площею 0,0084 га, яка розташована на території Печерського району м. Києва за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно акту обстеження земельної ділянки на території АДРЕСА_1 , від 17.07.2020 №20-0441-06 встановлено, що парканом, який розміщено на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:136:0090, огороджено землі не надані у власність чи постійне користування, Київська МР рішень про передачу (надання) зазначеної території у власність чи користування не приймала.

За результатами проведеної перевірки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Київській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Київській області - Поночовним А.П. складено протокол про адміністративне порушення від 19.08.2020 №818-ДК/0089П/07/01/-20, яким встановлено, що парканом, який розміщено на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:136:0090 огороджено землі не надані у власність чи постійне користування, орієнтовною площею 0,0084 га, також на зазначеній території розміщено колодязь для водопостачання. Зазначене є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність відповідно до ст.53 1 КУпАП та п. б ч.1 ст.211 Земельного кодексу України.

В подальшому, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України ГУ Держгеокадастру у Київській області - в.о. начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Поночовним А.П. винесено припис про усунення порушень, виявлених під час перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності при використанні земельної ділянки, яка розташована по вул. Сорочинській, 12 у Печерському районі м. Києва, та приведення землекористування у відповідності до вимог законодавства від 09.09.2020 року №818-ДК/0086Пр/03/01/-20.

Не погоджуючись з прийнятим приписом, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Повноваження державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначаються, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Відповідно до статті 2 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з положеннями статті 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (далі - Положення № 15), державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно- правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, залучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до статті 9 вказаного закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом:

- проведення перевірок;

- розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

- участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

- розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель;

- проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

За правилами статті 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Зокрема, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст.126 Земельного кодексу України Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п. б ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: самовільне зайняття земельних ділянок тощо.

Системний аналіз вказаних положень земельного законодавства дає підстави для висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Водночас, з наведених норм права вбачається, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів; законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів, на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за адресою: вул. Сорочинська, 12, у м. Києві, за результатами якого було складено акт обстеження земельної ділянки №20-0441-06 від 17.07.2020 та яким встановлено ознаки самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0084 га шляхом встановлення паркану.

На підставі акта обстеження земельної ділянки №20-0441-06 від 17.07.2020 відповідачем складено протокол про адміністративне порушення від 19.08.2020 №818-ДК/0089П/07/01/-20, яким встановлено порушення ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність, передбачена ст.53 1 КУпАП та п. б ч.1 ст.211 Земельного кодексу України та припис про усунення порушень, виявлених під час перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності при використанні земельної ділянки, яка розташована по вул. Сорочинській, 12 у Печерському районі м. Києва, та приведення землекористування у відповідності до вимог законодавства від 09.09.2020 року №818-ДК/0086Пр/03/01/-20.

Щодо правомірності та обґрунтованості правомірності дій відповідача в частині винесення оскаржуваного припису, судом встановлено наступне.

За змістом ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

У статті 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

Втім, відповідачем не надано суду жодних доказів, що підтверджують самовільне зайняття земельної ділянки позивачем, а також того, що останній є власником або користувачем земельної ділянки, яка була предметом здійснення відповідачем державного контролю по вул. Сорочинській, 12 у Печерському районі м. Києва.

Відповідно до ч. 6 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення.

При цьому, зі змісту акту перевірки не вбачається за можливе ідентифікувати земельну ділянку за орієнтованою площею 0,0084 га, характеристика земельної ділянки не містить прив`язки до місця знаходження, а саме: відсутні відомості координат, відсутня прив`язка до будь-яких об`єктів на місцевості, відсутня точна площа земельних ділянок.

Також, суд констатує, що в порушення приписів Наказу Держгеокадастру від 27.12.2016 № 353 Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів територіальними органами Держгеокадастру, відповідачем складено лише акт обстеження земельної ділянки №20-0441-06 від 17.07.2020, яка була предметом перевірки, акту перевірки матеріали справи не містять.

При вирішенні даного спору судом також враховується висновок, що викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.01.2019 по справі №823/922/17, де зазначено, що: .... Матеріали справи не містять відомостей (зокрема, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підтверджують право власності чи користування на земельні ділянки, які були об`єктом перевірки), тому висновок суду щодо відсутності права користування (оренди) на ці земельні ділянки не ґрунтується на доказах. При цьому, із Акта перевірки не вбачається ідентифікація земельних ділянок, оскільки в ньому зазначено лише розміри та місцезнаходження - за межами населеного пункту. План-схема відсутні... .

Встановлені під час розгляду справи обставини дають підстави для висновку про відсутність встановленого факту самовільного зайняття земельної ділянки позивачем.

Таким чином, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України ГУ Держгеокадастру у Київській області - в.о. начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Поночовним А.П. до акту обстеження земельної ділянки від 17.07.2020 року №20-0441-06 та протоколу про адміністративні правопорушення були внесенні не підтверджені данні, які призвели до невірних висновків щодо самовільного займання позивачем чужої земельної ділянки, у зв`язку із чим дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

Відповідно до статті 10 Закону №963-IV до повноважень державного інспектора віднесено, зокрема, надання обов`язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1статті 4 КАС України).

Відтак, припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а відтак, мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.

Разом з тим, спірний припис містить висновки про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства, однак, не містить визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання для усунення виявлених порушень.

З огляду на правову природу припису, такий породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, а відтак, наділений ознаками правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому суд зауважує, що "законність" припису передбачає його обґрунтованість.

У даній справі зміст спірного припису, який є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для позивача, полягає в тому, щоб вжити вичерпних заходів щодо усунення виявлених порушень вимог земельного законодавства , встановлені уповноваженою особою. Додатково про обов`язковий характер даного припису свідчить застереження в ньому про те, що його невиконання є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначивши у приписі про необхідність усунути порушення вимог земельного законодавства відповідач не вказав, які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення встановлених перевіркою порушення вимог законодавства.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі №806/1723/18.

З аналізу змісту припису Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 09.09.2020 року №818-ДК/0086Пр/03/01/-20, як акта індивідуальної дії вбачається, що такий припис прийнято з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, є неконкретизованим, а отже підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.09.2020 №16602, відтак, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушень, виявлених під час перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності при використанні земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , та приведення землекористування у відповідності до вимог законодавства від 09.09.2020 року №818-ДК/0086Пр/03/01/-20, виданий державним інспектором - в.о. начальника відділу контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Поночовного Андрія Петровича..

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Київській області (код ЄДРПОУ: 39817550; місцезнаходження: м. Київ, вул. Серпова, 3/14) судові витрати у розмірі 840,80 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Позивач: ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 );

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Київській області (код ЄДРПОУ: 39817550; м. Київ, вул. Серпова, 3/14).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій