Постанова

від 28.01.2021 по справі 820/5682/14

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 р.Справа № 820/5682/14 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Бартош Н.С. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника позивача Клячко М.Ю.

представника відповідача Мулик К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.08.20 року по справі № 820/5682/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Хартрон-Аркос ЛТД"

до Офісу великих платників податків ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос ЛТД" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Межрегіонального Головного управління ДФС, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів № 000004410 від 30.10.2013, яким визначено суму податкового зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос ЛТД" з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5264916,00 грн, з яких 3509944,00 грн - основний платіж, 1754972,00 грн - штрафні (фінансові) санкції;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000034101 від 30.10.2013, яким визначено суму податкового зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос ЛТД" з податку на додану вартість у розмірі 118623,00 грн, з яких 79082,00 грн - основний платіж, 39541,00 грн - штрафні (фінансові) санкції; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 00000365100 від 30.10.2013, яким до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Хартрон - Аркос ЛТД" застосовано штрафну санкцію за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 16013,82 грн.

Постановою Харківського окружною адміністративного суду від 16.05.2014 задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос ЛТД".

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2014 скасовано в частині задоволення позову ТОВ "Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос ЛТД" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000044101 від 30.10.2013, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в частині 5258703,00 грн, з яких 3505802,00 грн - основний платіж, 1752901,00 грн - штрафні фінансові) санкції, в даній частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині - постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2014 залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2015 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2014 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 по справі № 820/5682/14 в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 30.10.2013 № 0000044101 скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, в решті позовних вимог - постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 залишено без змін.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 позов по справі № 820/5682/14 задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 по справі № 820/5682/14 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2015, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10.12.2019 по справі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

11.01.2020 дана справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 прийнято справу № 820/5682/14 до провадження.

В обґрунтування позову, в межах не вирішених попередніми судами вимог, позивач зазначає, що спец-обладнання, що обліковується товариством на позабалансових рахунках знаходяться у позивача у зв`язку із здійсненням технічного та авторського нагляду після виконання дослідно-конструкторських робіт та належать на праві власності контрагентам позивача. Також позивач вважає, що податковий орган мав право самостійно визначити суми грошового зобов`язання платника податків та застосовувати штрафні санкції протягом 1095 днів, відлік яких почався 10.02.2009 та закінчився 10.02.2012. Таким чином, період проведення перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а саме з 01.04.2012 по 31.12.2012, відтак відповідач не мав права перевіряти правильність даних податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємства поданої за 4 квартал 2008 року (декларації за 2008 рік) та раніше поданих декларацій. Станом на 01.04.2012 (початок періоду за який провадилась перевірка), як і в подальшому, станом 30.01.2013 (дата прийняття податкового повідомлення-рішення), закінчились строки давності для самостійного визначення контролюючим органом сум грошових зобов`язань платників податків та граничні строки застосування штрафних санкцій щодо спец-устаткування по договорам на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які припинили дію у 3 кварталі 2005 року; тим більше, такий строк закінчився щодо договорів на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які припинили дію у 2 кварталі 2005 року та раніше.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 22.07.2020 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос ЛТД" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів № 0000044101 від 30.10.2013, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 5264916 (п`ять мільйонів двісті шістдесят чотири тисячі дев`ятсот шістнадцять) грн 00 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, представник Офісу великих платників податків ДПС в апеляційній скарзі зазначає, що єдине законодавчо закріплене поняття госпрозрахунку міститься в Наказі Держказаначейства та Мінфіну України №63 від 11.08.1998 року, яким затверджено Інструкцію про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них.

Відповідач наголошує, що госпрозрахунок - це діяльність заснована на самоокупності і та самофінансуванні, а з самої інструкції випливає, що госпрозрахунок різновидом господарської діяльності бюджетних установ та організацій. Вказана інструкція втратила чинність ще в 2007 році тобто до виникнення спірних правовідносин.

Відповідач наголошує, що станом на день її проведення позивач діяв у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Товариство з обмеженою відповідальністю організація, суб`єкт господарювання, статутний капітал якої поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом товариства і є різновидом господарських товариств.

Отже, відповідач вважає, що станом на час проведення перевірки позивач діяв у формі товариства з обмеженою відповідальністю та не був бюджетною установою, тобто і не міг бути госпрозрахунковим підприємством, тим паче, що такого поняття діюче на той час законодавство не містило взагалі.

Відповідач вважвє, посилання позивача на пункт 3 Постанови № 830 стосовно того, що її дія не поширюється на госпрозрахункові підприємства і організації, немає сенсу та правового підґрунтя, оскільки позивач і так не є госпрозрахунковим підприємством. Тобто зобов`язак був у своїй діяльності виконувати норми вказаного положення.

Крім того, пунктом 3 загальної частини Типового положення прямо зазначено, що воно встановлює єдині методичні засади визначення собівартості НДДКР в організаціях, які виконують, незалежно від форм власності й господарювання.

Відповідач наголошує, що норми Положення № 830 не ставлять дії платника в залежність від спливу строків позовної давності. Згідно пункту 47 вказаного Положення має значення факт припинення чи завершення НДДКР. Факт того, що по спірним замовленням, в результаті виконання яких у позивача залишилось спец-устаткування, роботи були завершені свідчить не відображення таких замовлень на бухгалтерському рахунку 23 Виробництво .

На рахунку 23 "Виробництво" обліковують і узагальнюють витрати на виробництво продукції (робіт, послуг). На дебеті цього рахунка відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції, робіт, послуг. За кредитом рахунка 23 "Виробництво" відображають фактичну виробничу собівартість завершеної виробництвом продукції (виконаних робіт, наданих послуг).

Відповідач зазначає, що з цього випливає, що в ході проведеної перевірки контролюючим органом було проаналізовано бухгалтерський рахунок 23 Виробництво і з`ясовано, що на ньому не обліковуються замовлення (що свідчить про завершення НДДКР по ним), при цьому, на позабалансових рахунках продовжують обліковуються матеріальні цінності по цим замовленням, хоча, згідно п. 47 Положення №830 вони мали були про інвентаризовані та оприбутковані на баланс підприємства, як безоплатно отримані.

На думку відповідача, оприбуткування ТМЦ не позбавляє замовників позивача, витребувати у нього таке майно в межах строків давності, визначених Цивільним Кодексом, а після повернення таких ТМЦ позивач може списати їх з балансу.

Відповідач наголошує, що аналізуючи надані позивачем договори авторського нагляду суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки умови цих договорів містять пункти щодо оплати послуг по утриманню стендової бази це безумовно включає зберігання стендової бази на підприємстві позивача

Проте, на думку відпаовідача, судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача, що на позабалансових рахунках ТОВ НВП Харторн АркосЛТД не обліковуються стендові бази, а обліковуються ТМЦ згідно додатку 10 до Акту, отже висновки суду не відповідають а ні фактичним обставинам справи, а ні наявним у справі доказам.

Позивач надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому зазначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Позивач знаходиться на квартальній звітності по податку на прибуток підприємств.

Позивач зазначає, що спец-устаткування по договорам на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, що припинили дію у 3 кварталі 2005 році, по яким строк позовної давності минув відповідно у 3 кварталі 2008 року та якими не було передбачено залишення устаткування у володінні позивача набуло статус безоплатно отриманого майна.

Відповідно, у 4 кварталі 2008 року підприємство повинно було прийняти таке спецустаткування на свій баланс, а їх вартість включити до валових доходів та подати відповідну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, тобто до 09.02.2009 р.

Отже, позивач наголошує, що податковий орган мав право самостійно визначити суми грошового зобов`язання платника податків та застосувати штрафні (фінансові) санкцій протягом 1095 днів, відлік яких почався 10.02.2009 р. та закінчився 10.02.2012 р.

Таким чином, період проведення планової перевірки на підставі якої винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення, а саме з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р., позивач не мав права перевіряти правильність даних податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємств поданої за 4 квартал 2008 р (декларації з податку на прибуток підприємств за 2008 рік) та ще раніше поданих декларацій

Позивач зазначає, що 01.04.2012 р. (початок періоду за яких проводилась перевірка) а тим більше на 30.10.2013 р. (дата винесення податкового повідомлення-рішення № 00000441011) закінчилися строки давності для самостійного визначення контролюючим органом сум грошових зобов`язань платника податків та граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо спецустаткування по договорам на науково-дослідні та дослідно - конструкторські роботи, які припинили дію у 3 кварталі 2005 року. Тим більше, такі строки закінчилися щодо спецустаткування по договорам на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які припинили дію у 2 кварталі 2005 року та раніше.

На думку позивача, щодо спецустаткування по договорам на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які припинили дію до 31.03.2005 року і вартість якого не включена до складу доходів що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, позивач вважається вільним від донарахування грошового зобов`язання.

Позивач зазначає, що відомості виконання та протоколи до контрактів № УЦ/6-РТ/08 від 01.12.2007 р., № УЦ/6-РТ/10 від 01.12.2009 р. та договорів № 1200/12-Аркос від 11.01.2012 р., № 1300/13- Аркос від 14.01.2013 р., № 1400/14-Аркос від 09.12.2013 р. містять пункти щодо оплати послуг по утриманню виконавцем (позивачем) стендової бази апаратури систем керування ракетними комплексами П135, ПІ 18М та систем керування виробу Рокот відповідно, що безумовно включає зберігання стендової бази (спецобладнання) на підприємстві позивача.

Позивач вважає, що зазначені відомості та обставини підтверджують правомірність та обґрунтованість рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 р. по справі № 820/5682/14 та його відповідність як фактичним обставинам справи так і вимогам чинного матеріального та процесуального права України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Науково-виробниче підприємство "Хартрон-Аркос ЛТД" (ТОВ) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 02.12.1997, код 25184774, перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів, є платником ПДВ. Видами діяльності ТОВ "Хартрон-Аркос ЛТД" за КВЕД-2010 є: 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, 30.30 виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 62.01 комп`ютерне програмування, 26.20 виробництво комп`ютерів і периферійного устаткування, 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування.

Посадовими особами податкового органу проведена документальна планова перевірка Науково-виробничого підприємства "Хартрон-Аркос ЛТД" (ТОВ) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.03.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.03.2013.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.8 статті 138, пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, у сумі 3509944,00грн.; пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, підпункту б пункту 3, пункту 10 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 79082,00грн.; пункту 176 статті 176 Податкового Кодексу України та підпунктів 3.1.13, 3.7.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2011 №46/18784, а саме: у звітному розрахунку за формою 1- ДФ за 4 квартал 2012 року інформація про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків надана не в повному обсязі та з помилками; підпункту г пункту 4 статті 5 декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю , в результаті чого проведено розрахунки в іноземній валюті на загальну суму 2003,48 доларів США з резидентом України без одержання Індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій з використанням іноземної валюти на території України як засобу платежу.

За результатами перевірки складено акт від 14.10.2013 №126/41-10-03 та прийнято податкові повідомлення-рішення: від 30.10.2013 №0000044101, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5'264'916,00грн., з яких 3509944,00грн. - за основним платежем та 1754972,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 30.10.2013 №0000034101, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 118623,00грн., з яких 79082,00грн. - за основним платежем та 39541,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 30.10.2013 №0000365100, яким позивачу нарахована штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства на суму 16013,82грн.

Постановою Верховного Суду від 19.12.2019 касаційну скаргу Науково-виробниче підприємство "Хартрон-Аркос ЛТД" (ТОВ) задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками судових розглядів, невирішеним залишається питання правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000044101 від 30.10.2013.

Мотивами скасування рішень судів слугувало не встановлення судами обставин, яке спец-устаткування залишилося у позивача після закінчення строку дії договорів із замовниками на виконання робіт, та закінчення трирічного строку позовної давності по ним, а також чи передбачалося цими договорами або додатковими угодами проведення позивачем авторського нагляду із залишенням продукції на території підприємства, не виконавши вимоги суду касаційної інстанції під час нового розгляду справи. Разом з тим, судами не виконано перевірку правильності обрахунку податковим органом кількості та вартості такого майна (у випадку встановлення судами обставин щодо наявності у позивача устаткування, яке розцінюється як безоплатно отримане) та відповідно правильності розрахунку грошового зобов`язання, визначеного спірним рішенням.

Також, судами проігноровано доводи сторін щодо спірних обставин у справі, зокрема, позивача щодо законності визначення періоду проведення перевірки, правомірності початку строку визначення суми грошового зобов`язання, встановлення строку давності для самостійного визначення контролюючим органом сум грошових зобов`язань платників податків та граничні строки застосування штрафних санкцій. У свою чергу, відповідач наголошував, що у матеріалах справи містяться відомості, на які посилається позивач, стосовно зберігання товарно-матеріальних цінностей за номерами замовлень та номенклатурою, проте реквізити угод свідчать про юридичну дефектність вказаних документів.

Відповідно до частини 5 статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

30.10.2013 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000044101, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5264916,00грн.

Верховним Судом в постанові від 19.12.2019 зазначено, що Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 20.05.2015 по даній справі вже висловив позицію з приводу висновків щодо порушення позивачем вимог пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України по взаємовідносинам з ТОВ ХарківТехноТрейд та звернув увагу, що доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Отже під час розгляду справи суд першої інстанції не досліджував правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000044101 від 30.10.2013 року в частині визначення податкового зобов`язання про правовідносинам позивача з ТОВ ХарківТехноТрейд .

В іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення № 0000044101 від 30.10.2013 стосується висновків щодо наявності підстав для оподаткування майна як безоплатно отриманого.

У періоді, який підлягав перевірці позивач здійснював науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи систем автоматичного управління (САУ) складних динамічних об`єктів ракетно-космічної, авіаційної, корабельно-будівної та інших галузей промисловості, обслуговування об`єктів атомної енергетики (проектування, виготовлення, збут, постачання, введення в експлуатацію та супроводження комплексної системи діагностики АЕС, а також підсистем моніторингу та діагностики основного технологічного обладнання енергоблоків АЕС) та виробництво, монтаж технічного устаткування, пусконалагоджувальні роботи.

Для виконання зазначених робіт позивачем виготовлялося та придбавалося (за рахунок замовника послуг) спец-устаткування, пристрої, інструменти, прилади, апарати, механізми та інше спец-обладнання, яке відповідно до умов договорів про надання НДДКР є власністю замовника.

Окрім того, в розділах VII договорів, укладених між позивачем та замовниками НДДКР, визначено, що право власності на результати інтелектуальної праці також належать замовнику.

При досліджені в ході проведення перевірки позабалансових рахунків № 01.1 Орендовані необоротні активи та № 02.1 Активи на відповідальному зберіганні у кількісному та вартісному вираженні в розрізі замовлень НВП "Хартрон-Аркос ЛТД" контролюючим органом встановлено, що на цих позабалансових рахунках обліковується виготовлене та придбане спец-устаткування, пристрої, інструменти, прилади, апарати, механізми та інше спец-обладнання.

Відповідно до пояснень позивача, зазначені ТМЦ знаходяться на позабалансових рахунках на зберіганні у НВП "Хартрон-Аркос ЛТД" до окремого розпорядження замовника та є власністю замовника відповідно до договорів на виконання НДДКР.

Згідно з позицією контролюючого органу, у зв`язку з тим, що вказане спец-устаткування після закінчення строку дії договорів на виконання НДДКР не було повернуто законному власнику таких товарів, тому вказані товари підлягають визнанню як безоплатно отримані в рамках цих договорів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо питання правомірності обліку на позабалансових рахунках позивача ТМЦ після завершення виконання НДДКР, колегія суддів зазначає наступне.

За визначенням п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безоплатними вважаються товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 22, 47, 48 Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 20.07.1996 р. (далі - Положення ).

Відповідно до п. 22 Положення до статті Спецустаткування для наукових (експериментальних) робіт належать витрати на виготовлення та придбання спецустаткування, верстатів, пристроїв, інструментів, приладів, стендів, апаратів, механізмів, іншого спецобладнання, необхідного для проведення НДДКР, включаючи витрати на їх проектування, виготовлення, транспортування, монтаж та встановлення.

Після завершення виконання НДДКР спецустаткування передається замовнику, якщо інше не передбачене умовами договору.

Витрати на проведення НДДКР після їх завершення чи припинення не зменшуються на ціну залишеного замовником обладнання, дослідних зразків, макетів та інших виробів.

Згідно п. 47 залишене у виконавця після завершення чи припинення НДДКР обладнання, дослідні зразки, макети та інші вироби, придбані чи виготовлені в процесі роботи, повинні бути проінвентаризовані та оприбутковані на баланс виконавця як безоплатне отримання майна. Знос предметів за період проведення НДДКР визначається комісією на підставі діючих норм зносу або експертним шляхом і відображається на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Акт інвентаризації затверджується керівником організації.

Відповідно до п. 48 НДДКР, що не пройшли всі стадії виробництва, передбачені технічним завданням чи технологічним процесом, а також вироби, які не укомплектовані та не пройшли випробувань і технічного приймання, належать до незавершеного виробництва.

Позивач наголошує, що дія зазначеного Положення на нього не розповсюджується з підстав того, що позивач є госпрозрахунковою організацією.

Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 20.07.1996 Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт визначено, що дія цієї постанови не поширюється на госпрозрахункові підприємства і організації.

Відповідно до пункту 3 Положення , Типове положення встановлює єдині методичні засади визначення собівартості НДДКР в організаціях, які їх виконують незалежно від форм власності й господарювання.

Отже, аналізуючи загальні ознаки визначення терміну госпрозрахунок , оскільки законодавчо цей термін не закріплений, колегія суддів вважає, що позивач належить саме до госпрозрахункових підприємств, оскільки його діяльність базується на самоокупності та самофінансуванні, та не фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Так, пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 20.07.1996 Державному комітетові з питань науки, техніки та промислової політики доручено давати роз`яснення щодо застосування Положення . На підставі Указу Президента України Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади № 1085 від 09.12.2010 р. правонаступником Державного комітету з питань науки, техніки та промислової політики є Державне агентство з питань науки, інновацій та інформації України, яке указом Президента України № 370/2011 від 06.04.2011 р. Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади перейменовано на Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України.

Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України у відповідь на запит позивача вих. № 13090/3899 від 16.10.2013 листом вих. №1/06-2-989 від 23.10.2013, повідомило, що Положення (норми) Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 № 830 застосовується тільки для розрахунку кошторисної вартості НДДКР, які виконуються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів (т. 1 а.с. 131-132).

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції сторонами не заперечувалось, що спец-устаткування належить до замовлень, фінансування яких не мало відношення до бюджетних витрат, а здійснювалося за рахунок замовників позивача, що підтверджується відповідними господарськими договорами.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставним доводи апеляційної скарги відповідача про порушення позивачем п.п. 22, 47, 48 Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 20.07.1996 та визначення на його підставі податкових зобов`язань позивача з податку на прибуток підприємств.

Водночас, враховуючи позицію Верховного суду, викладену у постанові від 19.12.2019 року, суд зазначає наступне.

Представник позивача зазначає, що все спец-устаткування належить на праві власності контрагентам позивача та обліковуються на позабалансових рахунках 01.1., 02.1 після завершення виконання дослідно-конструкторських робіт для здійснення технічного та авторського нагляду відповідно до вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій .

Детальна інформація щодо спец-устаткування, яке обліковуються позивачем на позабалансових рахунках 01.1., 02.1 на загальну суму 16694296,90 грн., перелік яких наведено відповідачем в додатку № 10 до Акту перевірки з вказівкою номера замовлення, номера та дати укладання господарських договорів позивача з зазначення контрагентів та строків закінчення договорів наведена в Узагальненій інформації по спец-обладнанню, яке обліковується на позабалансових рахунках 01.1, 02.1., щодо якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000044101 від 30.10.2013 (т. 10 а.с. 93-103).

За приписами п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті та включають в себе доходи визначені п.п. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135 ПК України.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, до складу інших доходів платником включаються, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Датою визнання доходів від безоплатного отримання товарів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами цього розділу. Такою датою слід вважати період, в якому позивачем набуто право власності на такий товар.

Відповідно до п. 137.10. ст. 137 Податкового кодексу України безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Згідно з ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Стосовно виконання зобов`язання - це період часу, протягом якого зобов`язання має бути виконане.

Згідно з ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Водночас абз. 2 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України містить норму, якою встановлено, що зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За загальним правилом ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Загальний строк позовної давності, відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, встановлено тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Сторонами у справі визнається, що вказане спец-устаткування після закінчення строку дії договорів на виконання НДДКР не було повернуто власнику таких товарів та власник не витребував у позивача належні йому ТМЦ.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Перевірка, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення проводилась податковим органом за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 (акт перевірки, т. 1 а.с.17-86).

Таким чином, період перевірки повинен охоплювати договори строк давності по яким закінчився станом на 31.12.2012, а самі договори повинні припинити свою дію до 31.12.2009 року. Тобто, договори по яким строк позовної давності не сплинув та які не припинили свою дію до 31.12.2009 року не підпадають під період перевірки, оскільки з моменту закінчення строку дії договорів та протягом трьох років власник майна може витребувати його, а особа, в якої майно перебуває не набуває на нього права власності.

З матеріалів справи вбачається, що договори на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, по яким строк позовної давності в період за який проводилась перевірка не закінчився, і спецобладнання по яких на позабалансових рахунках позивача 01.1., 02.1. обліковується на суму 8467085,23 грн., а саме:

1. № 1100/2011-Аркос від 11.01.2011 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад . Замовлення 8225*211+10101/8225*211+1020, спецобладнання на суму 41367,12 грн., діяв до 30.06.2012 згідно з п. 10.1 (т. 3 а.с. 238-248);

2. № 34/2004-Аркос від 05.01.2004 р. укладений з ТОВ Науково-виробниче підприємство Інкос . Замовлення 808*3.05+10101/808*1007+00000, спецобладнання на суму 1787799,41 грн. Діяв до 30.16.2011 згідно з п. 1 додаткової угоди № 10 від 29.12.2008 (т. 4 а.с. 164-219);

3. № 13/2005-Аркос від 04.01.2005 укладений з ТОВ Науково-виробниче підприємство Інкос . Замовлення 808.55*1.05/808.55*2.06, спецобладнання на суму 796748,15 грн. Діяв до 30.16.2011 згідно з п. 3 додаткової угоди № 9 (т. 4 а.с. 29-250, т. 5 а.с. 1-15);

4. № 18/2006-Аркос від 03.04.2006 укладений з Федеральним державним унітарним підприємством Виробниче об`єднання ПОЛІТ . Замовлення 8174*306+00000/8174*407+00000/8174*507+10101/8174*507+10201/8174*608+00000/8174*808+10101/8174*708+00000/8174*808+10201, спецобладнання на суму 5089585,39 грн. Діяв до 30.06.2010 згідно з п. 1 додаткової угоди № 8. Крім того п. 1 додаткової угоди № 4а від 20.12.2007 передбачено, що виконавець забезпечує належне зберігання НТП та інших матеріальних цінностей до отримання письмового розпорядження Замовника про порядок їх використання (т. 4 а.с. 15-30, т. 9 а.с. 138);

5. № 55/2004-Аркос від 15.07.2004 укладений з ЗАТ Міжнародна космічна компанія Космотрас . Замовлення 8127+2.04, спецобладнання на суму 34010,00 грн. Діяв до 31.12.2009 згідно з п. 1 додаткової угоди № 7. Крім того п. 6.1. договору передбачено, що виконавець забезпечує належне зберігання НТП та інших матеріальних цінностей до отримання письмового розпорядження Замовника про порядок їх використання (т. 5 а.с. 158-181);

6. № 20/2005-Аркос від 31.01.2005 укладений з ЗАТ Міжнародна космічна компанія Космотрас . Замовлення 8145*2.05, спецобладнання на суму 92152,50 грн. Діяв до 31.12.2009 згідно з п. 1 додаткової угоди № 6 від 30.09.2006. Крім того п. 7.1. договору передбачено, що виконавець забезпечує належне зберігання НТП та інших матеріальних цінностей до отримання письмового розпорядження Замовника про порядок їх використання (т. 5 а.с. 195-217);

7. № 46/2005-Аркос від 18.07.2003 укладений з ЗАТ Міжнародна космічна компанія Космотрас . Замовлення 8156*2.06, спецобладнання на суму 27910,00 грн., діяв до 31.12.2009 згідно з п. 1 додаткової угоди № 5 (т. 3 а.с. 119-130);

8. № 21/2008-Аркос від 01.03.2008 укладений з ВАТ Військово-промислова корпорація Науково-виробниче об`єднання Машинобудування (ВАТ ВК НВП Машинобудування . Замовлення 5028*209+10101, спецобладнання на суму 292423,37 грн., діяв до 30.06.2012 відповідно до п. 1 додаткової угоди № 8 від 30.06.2012. Крім того додатковою угодою № 1а від 26.01.2009 до договору передбачено, що виконавець забезпечує належне зберігання НТП та інших матеріальних цінностей до отримання письмового розпорядження Замовника про порядок їх використання (т. 4 а.с. 7-103, т. 9 а.с. 137);

9. № УЦ/6-РТ/ДР/09 від 01.09.2009 р. укладений з Федеральним державним унітарним підприємством Центр експлуатації об`єктів наземної космічної інфраструктури . Замовлення 8232*109+10201, спецобладнання на суму 6113,64 грн, діяв до 01.03.2010 р. згідно з п. 10 (т. 3 а.с. 219-228);

10. № 10/2007-Аркос від 03.01.2007 укладений з Федеральним державним унітарним підприємством Центр експлуатації об`єктів наземної космічної інфраструктури . Замовлення 8120.33*207, спецобладнання на суму 48934,26 грн., діяв до 31.12.2009 згідно з п. 2 додаткової угоди № 3 від 25.11.2008 (т. 4 а.с. 39-49, т. 9 а.с. 147);

11. № 10/2009-Аркос від 02.02.2009 укладений з Федеральним державним унітарним підприємством Центр експлуатації об`єктів наземної космічної інфраструктури . Замовлення 8228*209+10101, спецобладнання на суму 250041,39 грн., діяв до 31.10.2010 згідно з п. 7 (т. 3 а.с. 229-237).

Щодо законності визначення періоду проведення перевірки, правомірності початку строку визначення суми грошового зобов`язання, встановлення строку давності для самостійного визначення контролюючим органом сум грошових зобов`язань платників податків та граничні строки застосування штрафних санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи містять низку договорів, по яким закінчився строк визначення податкового зобов`язання та штрафних санкцій, а саме після спливу 1095 днів.

Згідно з п. 102.1 ст. 102. Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.2 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці 1 п. 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним ст. 102 цього Кодексу, згідно з п. 114.1. ст. 114 Податкового кодексу України.

Згідно з ст. 33 Податкового кодексу України, податковим періодом є встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов`язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання платника податку.

Позивач знаходиться на квартальній звітності по податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.п 49.18.2. п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пунктом 49.19 ст. 49 Податкового кодексу України визначено - якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду. Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Аналогічні положення містив п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-III від 21.12.2000 р. зі змінами.

Таким чином, колегія суддів враховуючи позицію Верховного суду та дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що спецустаткування по договорам на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, що припинили дію у 3 кварталі 2005 році, по яким строк позовної давності минув відповідно у 3 кварталі 2008 року та якими не було передбачено залишення устаткування у володінні позивача набуло статус безоплатно отриманого майна.

Відповідно, у 4 кварталі 2008 року підприємство повинно було прийняте таке спецустаткування на свій баланс, а їх вартість включити до валових доходів та подати відповідну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, тобто до 09.02.2009.

Отже, податковий орган мав право самостійно визначити суми грошового зобов`язання платника податків та застосувати штрафні (фінансові) санкцій протягом 1095 днів, відлік яких почався 10.02.2009 та закінчився 10.02.2012.

Так, станом на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення закінчилися строки давності для самостійного визначення контролюючим органом сум грошових зобов`язань платника податків та граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо спец-устаткування по договорам на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які припинили дію у 3 кварталі 2005 року. Тим більше, такі строки закінчилися щодо спецустаткування по договорам на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, які припинили дію у 2 кварталі 2005 року та раніше, а отже позивач вважається вільним від донарахування грошового зобов`язання по зазначеним правовідносинам.

З матеріалів справи вбачається, що договори на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, по яким закінчилися строки давності для самостійного визначення сум грошових зобов`язань платника податків контролюючим органом та граничні строки застосування штрафних санкцій, спец-обладнання, по яких на позабалансових рахунках позивача 01.1., 02.1. обліковується на суму 3755503,11 грн., а саме:

1. № 9/97Д-Аркос від 01.01.1997 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад ,замовлення98.10.99/898.11.99/898.14.00/898.17.00/898.22.99/898.24.01/898.4.98/898.5.98/898.6.98/898.66.2.03/898.7.98/898.8.99/898.9.99/, спец-обладнання на суму 978575,22 грн. Діяв до 30.06.2005 згідно з п. 3 додаткової угоди № 21-1 від 11.01.2005, крім того пунктом 1 розділу VII (в редакції додаткової угоди № 12-1 від 11.12.2002) договору передбачено, що виконавець забезпечує належне зберігання НТП та інших матеріальних цінностей до отримання письмового розпорядження Замовника про порядок їх використання (т. а.с. 131-218, т. 9 а.с. 144)

2. № 29/2003-Аркос від 01.04.2003 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад . Замовлення 8092.1.03, спецобладнання на суму 7717,50 грн., діяв до 09.07.2003 згідно з п. 10.1. (т. 5 а.с. 66-71);

3. № 31/2003-Аркос від 23.05.2003 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад . Замовлення 8093.1.03, спецобладнання на суму 4250,00 грн., діяв до 31.12.2003 згідно п. 10.1 (т. 5 а.с. 72-89);

4. № 6/99-Аркос від 01.01.1999 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад . Замовлення 8034.3.99, спецобладнання на суму 5715,00 грн., діяв до 01.08.2000 (т. 6 а.с. 38-151);

5. № 64/99-Аркос від 01.09.1999 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад Замовлення 8042.2.00, спецобладнання на суму 76666,50 грн, діяв до 01.02.2001 (т. 6 а.с. 152-161);

6. № 24/2000-Аркос від 01.04.2000 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад Замовлення 8046.4.01/8046.7.01, спецобладнання на суму 24905,90 грн., діяв до 01.08.2001 (т. 6 а.с. 168-199);

7. № 58/99-Аркос від 01.10.1999 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад Замовлення 8047.2.00, спецобладнання на суму 3825,00 грн., дів до 01.08.2000 (т. 6 а.с. 200-208);

8. № 76/2000-Аркос від 01.07.2000 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад Замовлення 8063.2.01, спецобладнання на суму 3295,00 грн., діяв до 01.04.2002 (т. 6 а.с. 225-250)

9. № 210/2002-Аркос від 22.10.2002 р. укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад . Замовлення 8082.2.03, спецобладнання на суму 4250,00 грн., діяв до 01.04.2002 р. (т. 5 а.с. 16-33);

10. № 403/2003-Аркос від 10.11.2003 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад . Замовлення 8114.2.04, спецобладнання на суму 5482,50 грн., діяв до 30.11.2004 (т. 5 а.с. 129-138);

11. № 33/98-Аркос від 01.04.1998 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад . Замовлення 8019.2.99, спецобладнання на суму 1880,00 грн., діяв до 01.11.2001 (т 6 а.с. 72-99);

12. № 7/99-Аркос від 28.12.1998 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад . Замовлення 8033.2.99, спецобладнання на суму 104403,70 грн., діяв до 01.02.2000 (т. 6 а.с. 117-137);

13. № 4/2001-Арокс від 04.01.2001укладений з ТОВ Науково-виробниче підприємство Інкос . Замовлення 808*11.2.01, спецобладнання на суму 570,00 грн., діяв до 01.11.2000 р. (т. 4 а.с. 220-226);

14. № 31/2001-Аркос від 15.04.2001 р. укладений з Державним конструкторським бюро Південне ім. М.К. Янгеля. Замовлення 8045.1.01/8045.3.00/8045.4.02/8045.5.02, спецобладнання на суму 23000,00 грн., діяв до 10.12.2002 (т. 6 а.с. 162-167);

15. № 38/2003-Аркос від 01.06.2003 укладений з Державним конструкторським бюро Південне ім. М.К. Янгеля. Замовлення 8096.2.03, спецобладнання на суму 12527,50 грн., діяв до 24.11.2003 (т. 5 а.с. 90-104);

16. № 79/2003-Аркс від 24.12.2003 укладений з Державним конструкторським бюро Південне ім. М.К. Янгеля. Замовлення 8101.77.1.04, спецобладнання на суму 1038,00 грн., діяв до 27.01.2004 (т. 5 а.с. 105-110);

17. № 57/1998-Аркос від 01.09.1998 укладений з Державним конструкторським бюро Південне ім. М.К. Янгеля. Замовлення 8027.1.98, спецобладнання на суму 35915,00 грн., діяв до 31.12.2003 (т. 9 а.с. 121-131);

18. № 53/2000-Аркос від 25.04.2000 укладений з ВАТ Військово-промислова корпорація Науково-виробниче об`єднання Машинобудування (ВАТ ВК НВП Машинобудування ). Замовлення 5023.2.00, спецобладнання на суму 10680,00 грн., діяв до 01.03.2001 (т. 6 а.с. 1-8);

19. № 13/2000-Аркос від 01.05.2000 укладений з ВАТ Військово-промислова корпорація Науково-виробниче об`єднання Машинобудування (ВАТ ВК НВП Машинобудування ). Замовлення 8007, спецобладнання на суму 1828377,55 грн, діяв до 30.03.2005 згідно з п. 1. додаткової угоди № 4в. Крім того додатковою угодою № 3а від 19.08.2003 до договору передбачено, що виконавець забезпечує належне зберігання НТП та інших матеріальних цінностей до отримання письмового розпорядження Замовника про порядок їх використання (т. 6 а.с. 31-71, т. 9 а.с. 136);

20. № 27/99-Аркос від 01.03.1999 укладений з ВАТ Хартрон . Замовлення 4142.2.99, спецобладнання на суму 5000,00 грн., діяв до 01.10.2000 (т. 5 а.с. 224-231);

21. № 126-Р6А-1 від 20.06.2003 укладений з Державним підприємством Національна Атомна Енергогенеруюча компанія Енергоатом . Замовлення 4264.1.01, спецобладнання на суму 19775,00 грн., діяв до 31.12.2004 згідно з п. 9.1. (т. 5 а.с. 232-239);

22. № 195/92Д-3/1338-60 від 19.09.1992 укладений з Харківським конструкторським бюро машинобудування ім. О.О. Морозова. Замовлення 501.7.97, спецобладнання на суму 540189,00 грн.) діяв до 31.05.1998. Крім п. 38 договору передбачено, що виконавець забезпечує належне зберігання НТП та інших матеріальних цінностей до отримання письмового розпорядження Замовника про порядок їх використання (т. 9 а.с. 103-120);

23. № 4/99-Аркос від 04.01.1999 укладений з Науково-виробничим підприємством ІНКОС . Замовлення 526.2.99/526.3.00, спецобладнання на суму 51460,00 грн. Діяв до 01.11.2001, крім п. 9.1 (в редакції додаткової угоди № 3 від 15.02.2000) договору передбачено, що виконавець забезпечує належне зберігання НТП та інших матеріальних цінностей до отримання письмового розпорядження Замовника про порядок їх використання (т. 6 а.с. 9-21, т. 9 а.с. 142);

24. № 50/2003-Аркос від 29.09.2003 укладений з Спеціальним конструкторським технологічним бюро Фізико-технічним інститут низьких температур Національної академії наук України (СКТБ ФТІНТ НАНУ). Замовлення 8107.2.03, спецобладнання на 6004,74 грн.). Діяв до 30.07.2004 згідно п. 2 додаткової угоди № 1 від 30.01.2004. Крім п. 2.6 договору передбачено, що виконавець забезпечує належне зберігання НТП та інших матеріальних цінностей до отримання письмового розпорядження Замовника про порядок їх використання (т. 5 а.с. 111-128).

Частиною першою ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 Цивільного Кодексу України).

Згідно ст. 336 Цивільного кодексу України, особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився, набуває право власності на цю річ з моменту заволодіння нею.

Відповідно до ч.3 ст. 344 Кодексу,кщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності.

Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування.

Відповідно до ч. 1 ст. 347 Цивільного кодексу України передбачено, що особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

Колегія суддів аналізуючи зазначені спірні договори, зазначає, що ними передбачено право замовника на майно використане в процесі виконання договорів. Жодним договором не передбачено залишення майна у власності виконавця після виконання науково-дослідницьких робіт.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що низкою договорів на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, передбачене зберігання ТМЦ та інших матеріальних цінностей до отримання письмового розпорядження Замовника про порядок їх використання, спецобладнання по яких на позабалансових рахунках позивача 01.1., 02.1. обліковується на суму 4438488,56 грн., а саме:

1. № 54/2000-Аркос від 01.04.2000 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад . Замовлення 8059*801+10101/8059.6.01/8059.8.01/8059.9.01, спец-обладнання на суму 2267434,34 грн. Діяв до 31.03.2008 згідно з п. 2 додаткової угоди № 8 від 09.10.2007, зберігання передбачене п. 9.3 договору в редакції додаткової угоди № 9 від 13.12.2007 (т. 6 а.с. 209-224, т. 9 а.с. 148-156);

2. № 77/2000-Аркос від 22.11.2000 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад . Замовлення 8073.1.01/8073.2.02, спец-обладнання на суму 4360,00 грн.. Діяв до 31.06.2006 згідно з п. 10.1., зберігання передбачене п. 9.2 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 15.11.2006 (т. 7. А.с. 2-13, т. 9 а.с. 191);

3. № 320/2003-Аркос від 01.04.2003 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад . Замовлення 8083.2.03, спец-обладнання на суму 7717,50 грн. Діяв до 30.12.2005 згідно з п. 3 додаткової угоди № 1 від 11.01.2005, зберігання передбачене п. 9.2 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 28.06.2005 (т. 5 а.с. 24-38, т. 9 а.с. 192)

4. № 401/2003-Аркос від 01.10.2003 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад . Замовлення 8136.2.1.05, спец-обладнання на суму 7267,50 грн. Діяв до 31.12.2007 згідно з п. 1 додаткової угоди № 2 від 31.05.2006, зберігання передбачене п. 9.2 договору (в редакції додаткової угоди № 6 (т. 5 а.с. 182-194, т. 9 а.с. 193)

5. № 700/2007-Аркос від 01.12.2006 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад . Замовлення 8185*207+0000, спец-обладнання на суму 9712,50 грн., діяв до 31.12.2008 згідно з п. 10.1., зберігання передбачене п. 9.3 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 14.04.2008(т. 4 а.с. 1-14, т. 9 а.с. 194)

6. № 604/2006-Аркос від 31.08.2006 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад . Замовлення 8154*207+00000, спец-обладнання на суму 281150,00 грн. Діяв до 31.03.2009 згідно з п. 1 додаткової угоди № 2, зберігання передбачене п. 9.1. договору в редакції додаткової угоди № 3 (т. 4 а.с. 31-38, т. 9 а.с. 145);

7. № 502/2005-Аркос від 11.01.2005 укладений з ЗАТ НВП Конверс-Електроприлад . Замовлення 8121*3.1.05/8121*2.105+00000/8121*3.105+00000/8121*4106+ 000, спец-обладнання на суму 1069934,50 грн. Діяв до 31.12.2007 згідно з п. 10.1, зберігання передбачене п. 9.2. договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 13.09.2006 (т. 5 а.с. 139-157, т. 9 а.с. 132-135);

8. № 39/2003-Арокс від 02.01.2003 укладений з ТОВ Науково-виробниче підприємство Інкос . Замовлення 808.44.2.03, спец-обладнання на суму 85940,00 грн. Діяв до 31.12.2005 згідно з п. 1 додаткової угоди № 3, зберігання передбачене п. 9.2. договору (в редакції додаткової угоди № 5 (т. 4 а.с. 227-238,т. 9 а.с. 146);

9. № 37/2004-Аркос від 30.04.2004 укладений з Державним конструкторським бюро Південне ім. М.К. Янгеля. Замовлення 8022*204+10101, спецо-бладнання на суму 140000,00 грн. Діяв до 28.02.2006 згідно з п. 6 додаткової угоди № 4 від 15.04.2005, зберігання передбачене п. 1 додаткової угоди № 5 від 07.06.2005 р. (т. 6 а.с. 100-116, т. 9 а.с. 143);

10. № К108/03РМ4037-1202 від 04.04.2003 укладений з Всекитайська імпортна-експортна компанія точного машинобудування (CPMIEC). Замовлення 8088*1.03, спецобладнання на суму 400000,00 грн.. Зберігання передбачено п. 14.1 договору в редакції райдера № 6 від 16.10.2006 (т. 5 а.с. 39-65, т. 9 а.с. 140-141);

11. № USE-20/1-406-D/K-05 від 17.11.2005 укладений з Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення Укрспецекспорт . Замовлення 5023*206+0000/5023*206+10102/5023*506+00000, спец-обладнання на суму 133357,22 грн., діяв до 12.01.2009, зберігання передбачено додатковою угодою № 1а від 04.12.2006 (т. 4 а.с. 104-143, т. 9 а.с. 139);

12. № 6/2005-Аркос від 04.01.2005 укладений з ВАТ Військово-промислова корпорація Науково-виробниче об`єднання Машинобудування (ВАТ ВК НВП Машинобудування ). Замовлення 8007*1.05, спец-обладнання на суму 31615,00 грн. Діяв до 30.11.2006 згідно з п. 10.1.; зберігання передбачене п. 9.6 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 04.01.2005 р. (т. 6 а.с. 22-30, т. 9 а.с. 195-196).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у позивача відсутні підстави для віднесення спец-устаткування за вказаними договорами на баланс підприємства як безоплатно отримане майно, оскільки позивач права власності на таке майно не набув.

Щодо здійснення авторського нагляду позивачем, колегія суддів зазначає наступне.

Авторський нагляд - це комплекс робіт, який здійснюється у процесі виготовлення, ремонту, складання, монтування та налагодження продукції з метою перевіряння виконання та дотримання вимог, встановлених у конструкторській та технологічній документації.

Так, Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 20.05.2015 за наслідками касаційного перегляду судових рішень у даній справі зроблено висновок про обов`язковість укладання позивачем зі своїми контрагентами відповідних договорів.

Авторський нагляд здійснюється відповідно до УРКТ-01.01 Правила космічної діяльності в Україні. Розробка, виготовлення та експлуатація ракетно-космічної техніки , ГОСТу В 15.704-83 Система розробки та поставки на виробництво військової техніки. Авторський нагляд в процесі експлуатації виробів. Основні положення (діє з 01.07.1984), ГОСТу В 15.305-85 Система розробки та поставки на виробництво військової техніки. Авторський нагляд в процесі експлуатаціє виробів. Основні положення (діє с 01.01.1987) та стандарту Державного космічного агентства України СОУ ДКА 0035:2011 Авторський нагляд на етапі дослідного та серійного виробництва продукції. Правила проведення прийнятий наказом Державного космічного агентства України № 355 від 30.11.2011, зареєстрований Державним підприємством Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» , 22.12.2011 реєстраційний номер 32595752/2196 (далі - СОУ ДКА 0035:2011).

Статтями 2, 3, 4 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації Про співробітництво в галузі створення та експлуатації ракетно-космічної та ракетної техніки від 08.02.1995 р. передбачено, що Уряд України і Уряд Російської Федерації, що далі іменуються Сторонами, домовились зберегти зв`язки, що склалися, та кооперацію між дослідно-конструкторськими, науково-дослідними, виробничими та експлуатуючими підприємствами і організаціями України і Росії у справі створення, ремонту й експлуатації ракетної та ракетно-космічної техніки, проведення гарантійного і авторського нагляду за експлуатацією ракетних і космічних комплексів, збільшення експлуатаційних термінів, підвищення ядерної безпеки, розроблення методів і засобів утилізації ракетних комплексів. Здійснювати розроблення і модернізацію зразків ракетної та ракетно-космічної техніки відповідно до чинних нормативно-технічних документів Сторін. Здійснювати розроблення та уточнення документації на техніку і технологію відповідно до чинних взаємовизнаних нормативно-технічних документів Сторін.

В особливих випадках визначених Угодою між Україною та Російською Федерацією Про порядок здійснення гарантійного та авторського нагляду за експлуатацією стратегічних ракетних комплексів Стратегічних Сил, розташованих на їхніх територіях (набула чинності 03.09.1993 р.) укладаються окремі договори проведення робіт по гарантійному та авторському нагляду.

З пояснень представника позивача встановлено, що на виконання вказаної угоди, позивачем укладено ряд окремих договорів з технічного обслуговування спеціального обладнання. Предмет кожного з цих договорів охоплює ТМЦ, які було виготовлене або придбано під час виконання позивачем науково-дослідних робіт за цілою низкою інших договорів, пов`язаних загальною темою. Узагальнююча інформація з цього питання наведена в документі Довідка про належність спецобладнання на забалансових рахунках до конкретних замовлень НВП ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (т. 9 а.с. 101-102).

Так, договори № 1200/12-Аркос від 11.01.2012 строком дії до 30.06.2013 (т. 4 а.с. 15-11), № 1300/13-Аркос від 14.01.2013 строком дії до 30.12.2014 (т. 9 а.с. 197-205), № 1400/14-Аркос від 09.12.2013 строком дії до 30.06.2015(т. 9 а.с. 20-210) передбачають проведення робіт з технічного обслуговування апаратури дослідного та комплексного стендів системи управління виробу Рокот . Відповідно, апаратура, яка має обслуговуватися, є власністю Замовника - ЗАТ Науково-виробниче підприємство Конверс-Електроприлад та виготовлялася (придбавалася) позивачем у зв`язку із виконанням робіт за договорами: 6/99-Аркос від 01.01.1999, 64/99-Аркос від 01.09.1999., 24/2000-Аркос від 01.04.2000, 58/99-Аркос від 01.10.1999, 54/2000-Аркос від 01.04.2000, 33/98-Аркос від 01.04.1998, 7/99-Аркос від 28.12.1998, 502/2005-Аркос від 11.01.2005, 76/2000-Аркос від 01.07.2000, 77/2000-Аркос від 22.11.2000, 210/2002-Аркос від 22.10.2002, 320/2003-Аркос від 01.04.2003, 29/2003-Аркос від 01.04.2003, 31/2003-Аркос від 23.05.2003, 403/2003-Аркос від 10.11.2003, 401/2003-Аркос від 01.10.2003, 9/97Д-Аркос від 01.01.1997, 700/2007-Аркос від 01.12.2006, 1100/2011-Аркос від 11.01.2011, 604/2006-Аркос від 31.08.2006.

За контрактами № УЦ/6-РТ/08 від 01.12.2007 строком дії до 01.03.2010 (т. 4 а.с. 50-72) та № УЦ/6-РТ/10 від 01.12.2009 строком дії до 31.03.2014 (т. 4 а.с. 144-155) укладеним з Федеральним державним унітарним підприємством Центр експлуатації об`єктів наземної космічної інфраструктури позивач проводить роботи з технічного та авторського нагляду за апаратурою систем керування ракетних комплексів П135, П118М. Відповідно, апаратура, яка має обслуговуватися, є власністю замовника та виготовлялася (придбавалася) позивачем у зв`язку із виконанням робіт за договорами: 53/2000-Аркос від 25.04.2000, 6 від 04.01.2005, 21/2008-Аркос від 01.03.2008, 13/2000-Аркос від 01.05.2000, 10/2007-Аркос від 03.01.2007, 10/2009-Аркос від 02.02.2009, УЦ/6-РТ/ДР/09 від 01.09.2009.

Крім того, відомості виконання та протоколи до контрактів № УЦ/6-РТ/08 від 01.12.2007, № УЦ/6-РТ/10 від 01.12.2009 та договорів № 1200/12-Аркос від 11.01.2012, № 1300/13-Аркос від 14.01.2013, № 1400/14-Аркос від 09.12.2013 містять пункти щодо оплати послуг по утриманню виконавцем (позивачем) стендової бази апаратури систем керування ракетними комплексами П135, П118М та систем керування виробу Рокот відповідно, що безумовно включає зберігання стендової бази (спецобладнання) на підприємстві позивача.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи встановила, що податковим органом оцінка обставин здійснення позивачем авторського нагляду під час проведення перевірки не здійснювалась.

Аналізуючи зазначені правові норми та враховуючи те, що відповідачем при винесенні спірного повідомлення-рішення безпідставно застосовано до спірних правовідносин Постанову Кабінету Міністрів України № 830 від 20.07.1996 про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт , не враховано обставини спливу строку позовної давності, пропущено строк визначення податкового зобов`язання та застосування штрафної санкції по низці договорів, не досліджено договори на предмет залишення ТМЦ на зберігання та здійснення авторського нагляду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000044101 від 30.10.2013.

Таким чином, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Хартрон-Аркос ЛТД" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000044101 від 30.10.2013, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 5264916 (п`ять мільйонів двісті шістдесят чотири тисячі дев`ятсот шістнадцять) грн 00 коп. діяла всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року по справі № 820/5682/14 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року по справі № 820/5682/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 02.02.2021 року