Постанова

від 27.01.2021 по справі 520/5215/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 р.Справа № 520/5215/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: П`янової Я.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

представника позивача Руденка С.О.,

представника відповідача Гончаренко А.С.,

свідка ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.09.20 року по справі № 520/5215/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський молокозавод"

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанський молокозавод" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Слобожанський молокозавод") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держпраці у Харківській області), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Харківській області від 07.02.2020 №ХК 7895/290/2НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу посадовими особами на ТОВ "Слобожанський молокозавод" на суму 802 910,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 року позовну заяву задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Харківській області від 07.02.2020 №ХК 7895/290/2НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанський молокозавод" на суму 802 910,00 грн. (вісімсот дві тисячі дев`ятсот десять гривень 00 копійок).

Стягнуто з Головного управління Держпраці у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський молокозавод" сплачений судовий збір у сумі 12 043,00 грн. (дванадцять тисяч сорок три гривні 00 копійок).

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Зачепилівська районна державна адміністрація Харківської області листом від 04.12.2019 №01039/1948 повідомила відповідача про надходження скарг від громадян з питань оформлення трудових відносин на підприємстві позивача, зокрема звернення громадян ОСОБА_2 від 03.12.2019 та ОСОБА_3 від 29.11.2019 про факт використання позивачем найманої праці осіб без їх офіційного працевлаштування та без укладення з ними трудових договорів.

Посадовими особами відповідача видано наказ про проведення інспекційного відвідування від 17.12.2019 №2335 та направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування від 17.12.2019 №02.03-03/3738.

Зазначені наказ та направлення надіслані відповідачем позивачу рекомендованим листом засобами поштового зв`язку на юридичну адресу останнього - вул. Енергетиків, 20, смт. Слобожанське, Зміївський район, Харківська область, 63460.

Відповідно до трекінгу ПАТ "Укрпошта" за номером поштового відправлення 6102230692270 відправлення позивачу не вручено.

На підставі вказаного наказу та направлення 19.12.2019 посадовими особами відповідача здійснено вихід для проведення інспекційного відвідування на предмет додержання позивачем вимог законодавства про працю за місцем здійснення господарської діяльності - вул. Соборна, 213, с. Зачепилівка, Зачепилівський район, Харківська область .

Інспекторами праці, які здійснювали інспекційне відвідування були зафіксовані 17 працівників, які були задіяні у цеху з переробки молочної сировини. З метою отримання пояснення від осіб, які виконували зазначені роботи, останнім було запропоновано надати пояснення щодо виконуваних робіт та умов їх виконання. Присутні на об`єкті відвідування особи, які повідомили своє прізвище, ім`я та по батькові, від надання письмових пояснень відмовився, посилаючись на статтю 63 Конституції України. Зазначені особи, на думку відповідача, є протиправними працівниками підприємства, з якими не оформлено належним чином трудові відносини.

У зв`язку із тим, що під час виходу за адресою здійснення господарської діяльності а саме: вул. Соборна, 213, с. Зачепилівка, Зачепилівський район, Харківська область , посадовим особам відповідача не була надана інформація, необхідна для проведення інспекційного відвідування інспектором праці було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 20.12.2019 №ХК7895/290/НД та вимогу про надання документів від 20.12.2019 №ХК7895/290/НД, у зв`язку з чим строк проведення інспекційного відвідування було призупинено до 09 год. 00 хв. 27.12.2019.

Зазначені акт та вимога були направлені відповідачем позивачу рекомендованим листом з описом вкладення засобами поштового зв`язку на юридичну адресу позивача - вул. Енергетиків, 20, смт. Слобожанське, Зміївський район, Харківська область, 63460.

Відповідно до трекінгу ПАТ "Укрпошта" за номером поштового відправлення 6102230682814, №6102230692814 відправлення не вручені позивачу.

У період з 20.12.2019 по 27.12.2019 необхідні документи для проведення інспекційного відвідування на виконання вказаної вимоги про надання документів позивачем відповідачу не надані.

У зв`язку з ненаданням позивачем документів відповідачем 27.12.2019 складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК7895/290/2НД та вимогу про надання документів від 27.12.2020 №ХК7895/290/НД, у зв`язку з чим строк проведення інспекційного відвідування було призупинено до 09 год. 00 хв. 14.01.2020.

Зазначені акт та вимога були направлені відповідачем рекомендованим листом з описом вкладення засобами поштового зв`язку на юридичну адресу позивача - вул. Енергетиків, 20, смт. Слобожанське, Зміївський район, Харківська область, 63460.

Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, акт та вимога отримані уповноваженою особою позивача 02.01.2020.

У період з 27.12.2019 по 14.01.2020 необхідні документи для проведення інспекційного відвідування на виконання вказаної вимоги про надання документів позивачем відповідачу не надані.

Відповідачем 14.01.2020 складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка виконує найману працю ХК7895/290/2НД/АВ та винесено припис про усунення виявлених порушень №ХК7895/290/2НД/АВ/П.

Вказаний акт та припис отримані позивачем засобами поштового зв`язку, що не заперечується сторонами у справі.

Позивачем 23.01.2020 рекомендованим листом з описом вкладення засобами поштового зв`язку на юридичну адресу відповідача направлено скаргу на акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка виконує найману працю ХК7895/290/2НД/АВ та припис про усунення виявлених порушень №ХК7895/290/2НД/АВ/П, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, де зазначено дату отримання уповноважено особою відповідача - 28.01.2020.

Відповідь на скаргу від контролюючого органу позивачем не отримано.

У подальшому, відповідачем відносно позивача прийнято постанову про накладення штрафу від 07.02.2020 №ХК7895/290/2НД/АВ/П/ТД-ФС у сумі 802910,00 грн.

Вказана постанова направлена відповідачем рекомендованим листом з описом вкладення засобами поштового зв`язку на юридичну адресу позивача - вул. Енергетиків, 20, смт. Слобожанське, Зміївський район, Харківська область, 63460. Відповідно до трекінгу ПАТ "Укрпошта" за номером поштового відправлення 6102231324347 відправлення не вручено позивачу.

Не погоджуючись із діями відповідача, вважаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п. 1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96)).

Згідно пп. 6 п. 4 вказаного Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

На виконання вимог ст. 259 КЗпП України постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, серед іншого, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (підпункт 3 пункт 5 Порядку №823).

Пунктом 8 Порядку №823 передбачено, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Відтак, і Законом України №877 і порядком №823 передбачено обов`язок інспекторів, які здійснюють державний нагляд по-перше пред`явлення службового посвідчення відповідній уповноваженій особі, по-друге - здійснення такого нагляду виключно у присутності керівника чи уповноваженої особи.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується представником відповідача, під час проведення позапланового інспекційного відвідування не були присутні ні керівник позивача, ні уповноважена ним особа, що є порушенням зазначених законодавчих приписів та права позивача бути присутнім на такому позаплановому заході.

Згідно пунктів 10, 11 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Проте, матеріалами справи встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування представниками відповідача не встановлено особи працівників, які на думку відповідача мали бути працевлаштовані позивачем, не було витребувано у таких осіб документів, що посвідчували їх особу.

З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що інспектор пропонує працівникам назватися та фактично самостійно вказує, що особи працюють на підприємстві позивача, оскільки більшість осіб не надавала самостійної відповіді.

Крім того, на запитання інспектора хто є керівником названих працівників практично усі особи надавали відповідь "Михайлович".

Водночас, судом встановлено та також не заперечувалось відповідачем у справі, що приміщення в якому проводилася перевірка орендується компанією ТОВ "Свіжа їжа", про що позивач надавав суду підтверджуючі документи, та заступником якої виступає ОСОБА_1 .

За змістом пунктів 11, 12, 14 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

При цьому під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; 3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено рішення Мінсоцполітики про затвердження форми акта інспекційного відвідування; 4) вимагати припинення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у разі перевищення визначеного пунктом 10 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу; 5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта або припису; 6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою; 7) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов`язки; 8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування; 10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці; 11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань; 12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо -, фото - та відеотехніки.

Зазначені вимоги не були дотриманні під час проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до пунктів 19-22 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

З матеріалів справи слідує, що 19.12.2019 головний державний інспектор праці прибув на місце здійснення позивачем господарської діяльності та пред`явив особам, які представилися працівниками підприємства позивача службове посвідчення і направлення на проведення інспекційного відвідування.

Представник відповідача також не заперечував той факт, що уповноважені особи підприємства позивача не були повідомленні про інспекційне відвідування, ні попередньо, ні під час такого відвідування.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення інспекційного відвідування позивача, уповноваженими особами виявлено 17 працівників з якими, на думку відповідача, позивачем мав бути укладений трудовий договір, про що складено акт №ХК7895/290/2НД/АВ, який у зв`язку з неможливістю особистого вручення направлений позивачу для підпису рекомендованим листом на юридичну адресу позивача.

Відповідачем 10.02.2020 на юридичну адресу позивача направлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.

Щодо порушення позивачем приписів трудового законодавства, за які накладено штраф, судова колегія зазначає наступне.

Приписами частини першої статті 265 КЗпП встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Порушення законодавства про працю, за які до юридичних і фізичних осіб підприємців, що використовують найману працю, застосовуються штрафи, визначені у частині 2 статті 265 КЗпП.

Так, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП передбачено, що штрафи, зазначені у частині 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі по тексту- Порядок №509).

Згідно з пунктом 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно частини першої статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно частини третьої статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з наведених приписів законодавства, у контексті спірних правовідносин підставою для застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій є встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Підставою прийняття оскаржуваної постанови є акт інспекційного відвідування в якому зазначено, що позивачем допущено до виконання робіт працівників без укладання трудових договорів та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття на роботу, чим порушено вимоги статті 24 КЗпП.

Відповідач також посилається на ту обставину, що відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України від 11.01.2020 №811/05.7-20, відсутні повідомлення про прийняття позивачем 17 осіб на роботу станом на 10.02.2020 та інформація щодо відображення нарахування заробітної плати по особам, які зафіксовані у акті інспекційного відвідування.

Під час судового розгляду досліджено долучену відповідачем до матеріалів справи відеозйомка інспекційного відвідування.

Суд звертає увагу, що з наданих відеодоказів неможливо встановити, у який саме день та час вона здійснювалась.

Представник позивача зазначив, що територія на якій було здійснено захід контролю належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Молочна Країна" на праві власності.

Відповідно до копії договору оренди нежитлових приміщень від 01.06.2016 №01/6-16А, який знаходиться у матеріалах справи ТОВ "Молочна страна" (орендодавець) передає, а ТОВ "Слобожанський молокозавод" (орендатор) приймає у термінову оренду нежитлові приміщення, які знаходяться у орендодавця у власності, а саме - за адресою: вул. Соборна, 213, с. Зачепилівка, Зачепилівський район, Харківська область , цілісний майновий корпус.

Водночас, відповідно до копії договору суборенди нежитлових приміщень від 01.06.2016 №1/06-16-а, ТОВ "Слобожанський молокозавод" (орендодавець) передає, а ТОВ "Компанія свіжа їжа" (суборендатор) приймає у термінову оренду нежитлові приміщення, які знаходяться у орендодавця на підставі договору від 01.06.2016 №01/6-16-А, а саме - за адресою: вул. Соборна, 213, с. Зачепилівка, Зачепилівський район, Харківська область , цілісний майновий корпус.

Разом з тим, в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 , який є заступником директора ТОВ "Компанія свіжа їжа" пояснив, що вказана компанія орендує приміщення за адресою: вул. Соборна, 213, с. Зачепилівка, Зачепилівський район, Харківська область , та підтвердив той факт, що 17 осіб працюють саме в ТОВ "Компанія свіжа їжа", а не в ТОВ "Слобожанський молокозавод".

Крім того, з наданих до суду оригіналів етикеток та упаковок виробленої продукції ТОВ "Слобожанський молокозавод" вбачається, що ТОВ "Слобожанський молокозавод" виробляє свою продукцію за адресою: 63460, вул. Енергетиків (Фрунзе), 20, смт. Слобожанське (Комсомольське), Зміївський район, Харківська область. Інших адрес не зазначено і на офіційному сайті.

Таким чином, у ході розгляду справи судом встановлено, що інспекторами відповідача у ході інспекційного відвідування не було встановлено, кому саме із власників належить об`єкт, на якому було здійснено захід контролю.

Також, суд звертає увагу, що приписами Порядку №509 передбачено обов`язок посадової особи Держпраці проінформувати суб`єкта господарювання та роботодавців про розгляд справи щодо накладення штрафу не пізніше ніж за п`ять днів. У разі відсутності інформації про те, що відповідний суб`єкт господарювання був належним чином та своєчасно (за 5 днів) повідомлений про час і місце розгляду справи, справа не може бути розглянута без його участі.

Положення пункту 6 Порядку №509 покладає обов`язок на своєчасне повідомлення про час і місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Таке тлумачення пункту 6 Порядку №509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком ефективний захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судому у постанові від 13.05.2020 (справа №804/5031/17).

Твердження відповідача про те, що обов`язок органу Держпраці полягає лише в тому, щоб за 5 днів до дати розгляду справи направити (скерувати) на адресу Особи поштове повідомлення і не з`ясовувати питання про те, чи своєчасно (і чи взагалі) отримала Особа таке повідомлення про розгляд справи колегія суддів вважає безпідставними через суб`єктивне помилкове тлумачення положень діючого законодавства.

При цьому, суд зазначає, що визначений пунктами 6, 7 Порядку №509 обов`язок суб`єкта владних повноважень своєчасно поінформувати особу про розгляд справи кореспондується із правом такої особи на участь у процесі прийняття рішення щодо притягнення до відповідальності, у тому числі правами особи щодо надання доказів і пояснень, користування юридичною допомогою, тощо. Встановлений пунктом 6 Порядку №509 п`ятиденний строк являється відповідною гарантією саме для особи, яку мають намір притягнути до відповідальності на можливість користування цією особою своїми правами до моменту винесення рішення про накладення (чи не накладення) штрафу.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем без участі уповноваженої особи.

У матеріалах справи немає доказів того, що позивача було належним чином та своєчасно повідомлено про такий розгляд справи, оскільки рекомендований лист з описом вкладень, не можна брати до уваги як доказ виконання вимог пункту 6 Порядку №509, оскільки цей лист підтверджує лише факт направлення повідомлення на адресу позивача, а даних про те, що позивач отримав такого листа, немає.

Також встановлено, що поштовий конверт з листом №6102231324347 повернувся відправнику ГУ Держпраці у Харківській області за причин "за закінченням встановленого строку зберігання".

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази того, що для інформування позивача про час та місце розгляду справи відповідач використовував інші способи, які забезпечують поінформованість особи, зокрема, телеграму, телефакс, телефонограму, особисте вручення повідомлення.

Отже станом на дату розгляду справи про накладення штрафу на позивача відповідач не мав відомостей про те, чи поінформовано цю особу про розгляд справи про накладення штрафу.

Тобто спірну постанову про накладення штрафу, прийнято до того, як відповідач отримав достовірні відомості про долю свого поштового відправлення та зміг пересвідчитися у тому, чи повідомлено особу про розгляд справи про накладення штрафу.

Недотримання вказаних правових норм мало наслідком порушення права позивача на участь в процесі прийняття рішення, закріпленого статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу відносно позивача є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень та прийнята без врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення та передчасно.

Відповідно до частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Єдиним фактичним доказом, на який посилається відповідач в своїх документах, це зроблені відеозаписи людей, які знаходяться на якійсь території, що не може свідчити про те, що ці особи вчиняються особами за дорученням та на об`єкті позивача.

Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. З наданих відповідачем доку ментів не можна встановити жодної обставини по справі, що входить до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У ході розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження обставини допуску позивачем працівників до роботи без оформлення трудових договорів, що виключає можливість застосування до позивача санкцій, передбачених абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України.

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів, які свідчать про допущені порушення вимог законодавства позивачем, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повного задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують .

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 року по справі № 520/5215/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Я.В. П`янова В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 03.02.2021 року