Ухвала

від 03.02.2021 по справі 420/4652/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 420/4652/19

адміністративне провадження № К/9901/35524/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Жука А.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року

у справі №420/4652/19

за позовом ОСОБА_1

до Прокуратури Одеської області, слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області Султана Олександра Сергійовича

про визнання протиправними дій,

УСТАНОВИВ:

06 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

-визнати протиправними дії та рішення посадових осіб, а саме клопотання про проведення обшуку слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області Султана О.С. від 21 грудня 2012 року по кримінальному провадженню №42013170000000032 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати протиправним проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправною та скасувати ухвалу слідчого судді Приморського районного м.Одеси Коваленко В.М. справі № 1522/29764/12 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі та подібних приміщеннях ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та постановити окрему ухвалу, в якій визнати незаконним обшук, який проведено 25.12.2012 року в помешканнях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по невмотивованій ухвалі Приморського районного суду м.Одеси за адресою АДРЕСА_1 та направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року та ухвалити рішення, яким позов задовольнити.

В ухвалі Верховного Суду від 11 січня 2021 року встановлено, що скаржником неналежним чином викладено підстави касаційного оскарження оскільки, позивач вказав, що судами попередніх інстанцій не застосовано висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, без зазначення конкретних норм права.

Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, шляхом зазначення конкретної норми права, яку застосували суди попередніх інстанцій всупереч висновку Верховного Суду при цьому довівши подібність правовідносин.

На виконання цієї ухвали та в межах встановленого у ній десятиденного строку, скаржник направив до суду уточнену касаційну скаргу.

В уточненій касаційній скарзі скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень зазначено пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що судами попередніх інстанцій не застосовано висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, висловлених в постановах Верховного Суду у справі №686/4899/15-ц від 16 серпня 2017 року, у справі №П/811/1962/17 у постановах Великої палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №802/1335/17-а та від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17.

При цьому, скаржник посилаючись на постанови Верховного Суду цитує окремі витягі з їх тексту, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Верховний Суд повторно зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржнику необхідно зазначити конкретну норму права , яку застосували суди попередніх інстанцій всупереч висновку Верховного Суду при цьому довівши подібність правовідносин.

Формальне посилання на постанови Верховного Суду та цитування їх тексту, не є свідченням застосування судами норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

В уточненій касаційній скарзі, позивач ще однією підставою касаційного оскарження визначає пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що стосується самого факту визнання обшуку незаконним.

Верховний Суд наголошує та тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Тобто, скаржником у встановлений строк не виконано вимоги по усуненню недоліків касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 11 січня 2021 року.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169, частини 2 статті 332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись частини 4 статті 169, статті 330, частини 7 статті 332 КАС України,

УСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №420/4652/19 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області Султана Олександра Сергійовича про визнання протиправними дій - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді О.В. Калашнікова М.В. Білак А.В. Жук