Ухвала
від 16.02.2021 по справі 420/4652/19
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 420/4652/19

адміністративне провадження № К/9901/4539/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №420/4652/19 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії та рішення посадових осіб, а саме: клопотання про проведення обшуку слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 від 21 грудня 2012 року по кримінальному провадженню №42013170000000032 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправною та скасувати ухвалу слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси Коваленко В.М. у справі №1522/29764/12 про надання дозволу на проведення обшуку у житлі та подібних приміщеннях ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та постановити окрему ухвалу, в якій визнати незаконним обшук, який проведено 25 грудня 2012 року в помешканнях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по невмотивованій ухвалі Приморського районного суду міста Одеси за адресою: АДРЕСА_1 та направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2020 року, яке було залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 вп`яте звернувся 11 лютого 2021 року за допомогою підсистеми Електронний суд із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №420/4652/19 та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник наводить пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року у справі №686/4899/15-ц та Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі №П/811/1962/17, постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №802/1335/17-а (вирішувалось питання юрисдикції цієї справи) та від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17. Однак, таке обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 1 частини першої статті 328 КАС України.

Так, скаржник, посилаючись на зазначені постанови Верховного Суду, цитує окремі витяги із тексту, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Крім того, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Відтак, проаналізувавши оскаржувані судові рішення та постанови Верховного Суду на які посилається позивач, Суд дійшов висновку, що правовідносини які склались у зазначених скаржником справах не є подібними до правовідносин, які виникли у справі №420/4652/19.

Одночасно, Верховний Суд звертає увагу, що лише загальні посилання на неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах за відсутності посилання на відповідні постанови Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Із змісту касаційної скарги вбачається, що вона подана також на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, позивач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 234 Кримінального процесуального кодексу України у подібних правовідносинах, однак не вказує у чому полягала помилка судів під час застосування цієї норми та як, на його думку, така норма має застосовуватись.

Слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги в частині, зокрема, зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

Аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення, що судами попередніх інстанцій рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №420/4652/19.

Окрім іншого, у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Проте, оскільки Суд встановив, що касаційну скаргу належить повернути у зв`язку з тим, що у ній не викладені передбачені КАС України підстави для касаційного оскарження, клопотання про поновлення строку на таке оскарження Суд не вирішує.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №420/4652/19 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області, слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 про визнання протиправними дій повернути особі, яка її подала.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

………………………….

Н.М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду

Дата ухвалення рішення16.02.2021
Оприлюднено17.02.2021
Номер документу94904861
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —420/4652/19

Ухвала від 02.03.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Смокович М.І.

Ухвала від 16.02.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мартинюк Н.М.

Ухвала від 03.02.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Калашнікова О.В.

Ухвала від 19.01.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Калашнікова О.В.

Ухвала від 11.01.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Калашнікова О.В.

Ухвала від 28.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Калашнікова О.В.

Ухвала від 21.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Мельник-Томенко Ж.М.

Постанова від 30.11.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н. В.

Ухвала від 17.11.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н. В.

Ухвала від 15.10.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Вербицька Н. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні