Рішення

від 28.01.2021 по справі 442/6251/20

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/6251/20

Провадження №2/442/158/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі: головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання: Кравців Х.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Раневицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , - про визнання права власності в порядку спадкування, -

за участю представників

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

від третьої особи: не з`явилися

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулася ОСОБА_1 з вказаним позовом до суду, в якому просить на підставі ст. 124 Конституції України, ст.ст. 16, 1296 ЦК України иизнати за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок (загальною площею 71,7 кв.м, житловою площею - 40,0 кв.м) з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її рідна тітка, ОСОБА_3 . Ще за життя тітка склала Заповіт від 12.03.1997 в користь позивача, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла позивачу. Вказує, що з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 позивач звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л.В., внаслідок чого була заведена спадкова справа. До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 входить право на частку (1/2) у праві спільної власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальною площею 71,7 кв.м, житловою площею - 40,0 кв.м. Проте приватний нотаріус Спариняк Л.В. не змогла видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами у зв`язку з наступними обставинами: відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - який належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Зазначає, що будинок побудований в 1933 році, що підтверджується технічною документацією, будівництво та реєстрація цього будинку відбувалось на підставі норм Цивільного кодексу Української PCP 1963 року та Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечувала, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, долучені до позову, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 ).

Згідно з заповітом від 12.03.1997 ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідає ОСОБА_1 .

З Свідоцтва про одруження вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (до укладення шлюбу прізвище „ ОСОБА_1 " одружились 06.07.2002 .

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Раневицької сільської ради 17.08.2020 за № 374, ОСОБА_3 на день смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 , була прописана і проживала до дня смерті в АДРЕСА_1 . Разом з нею до дня смерті проживали: ОСОБА_1 . 1952 р.н. - племінниця; ОСОБА_2 , 1972 р.н. - син племінниці; ОСОБА_7 , 1918 р.н. - братова, померла в 2004 році, ОСОБА_8 , 1980 р.н. - син племінниці; ОСОБА_9 , 1995 р.н.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України рішеннями від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

З огляду на вищезазначені вимоги в указаній справі повинні застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до статті 534 Української РСР (в редакції 1963 року) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

Відповідно до статті 548 Української РСР (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або із застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 549 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Згідно з частиною першою статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з довідкою, виданою КП Львівської обласної ради „Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 19.08.2020 № 1565, дані про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 в МБТІ відсутні. Згідно інвентаризаційної справи технічний паспорт на будинок виготовлений 15.03.2010 на ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно Технічного паспорта від 15.03.2010 у АДРЕСА_1 , знаходиться житловий будинок площею 78,5 кв.м з належними до нього господарськими будівлями та спорудами. Власниками вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Раневицької сільської ради 10.07.2020 за № 857, частина будинку по АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності по заповіту не оформлене.

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Раневицької сільської ради 16.11.2020 за № 511, житловий будинок в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 в рівних частинах згідно по господарських книг Раневицької сільської ради.

З Свідоцтва про одруження вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (до укладення шлюбу прізвище „ ОСОБА_1 " одружились 06.07.2002 .

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Раневицької сільської ради 17.08.2020 за № 374, ОСОБА_3 на день смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 , була прописана і проживала до дня смерті в АДРЕСА_1 . Разом з нею до дня смерті проживали: ОСОБА_1 . 1952 р.н. - племінниця; ОСОБА_2 , 1972 р.н. - син племінниці; ОСОБА_7 , 1918 р.н. - братова, померла в 2004 році, ОСОБА_8 , 1980 р.н. - син племінниці; ОСОБА_9 , 1995 р.н.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем її майна.

Відповідно до Інформаційної довідки № 242077309 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, параметри запиту: АДРЕСА_1 , за вказаними параметрами відомості відсутні.

Відповідно до листа приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Спариняк Л.В. від 02.10.2020 № 02-14 ОСОБА_1 буде відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину житлового будинку (загальною площею - 71,7 кв.м, житловою площею - 40,0 кв.м) з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Ч. 1 ст. 368 ЦК України встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч. ч. 1-2 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Враховуючи те, що позивач, яка є спадкоємцем за заповітом, фактично вступила в управління спадковим майном (1/2 часткою у праві власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 ), даний факт є підставою для визнання за нею права власності на Ѕ частку у праві власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом на це майно після смерті тітки, а тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на Ѕ частку у праві власності на житловий будинок (загальною площею 71,7 кв.м, житловою площею - 40,0 кв.м), який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Раневицька сільська рада Дрогобицького району Львівської області (82171, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Раневичі, вул. Сагайдачного, буд. 9; ідентифікаційний код 20825375).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , 1972 року народження ( АДРЕСА_1 ).

Суддя Ю.С. Кучаковський