Ухвала

від 04.02.2021 по справі 701/113/21

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 61

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

04 лютого 2021 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський , розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Маньківської селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідача про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області у віці 71 років помер ОСОБА_3 , про що 13.05.2020 року складено відповідний актовий запис за №46, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 13.05.2020 року Маньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаській області від 12.01.2021 року №112 підтверджує, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 12.01.1980 року по день смерті. Більше за даною адресою не зареєстрований ніхто. Також викладене підтверджується даними будинкової книги.

Після смерті ОСОБА_3 , з метою оформлення спадщини, заявники звернулися із заявами про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В., де 11.07.2020 року було заведено спадкову справу №115/2020, номер у Спадковому реєстрі 66098410. Викладене підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №60890246 від 11.07.2020 року.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке потрібно переоформити у спадщину, зокрема житловий будинок АДРЕСА_1 , присадибна земельна ділянка площею 0,6000 га., за цією ж адресою, дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Наявність та належність спадкового майна спадкодавцеві підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 23.02.2010, даними технічного паспорта на житловий будинок, державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №435780 від 26.07.2011, серії ЯЛ №970187 від 26.07.2011, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.12.2016 року №75749567.

При цьому, оригінали вказаних правовстановлюючих документів відсутні, наявними є лише копії.

Після спливу шести місяців після смерті спадкодавця, заявники звернулись до нотаріуса за місцем відкриття спадщини з відповідними заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно листа від 21.11.2020 року за №993/02-31, адресованого ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.11.2020 року.

Вказаною постановою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на нерухоме майно у зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували факт родинних відносин з померлим ОСОБА_3 , та документів, які посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно, оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Також, згідно листа від 28.11.2020 року за №1026/02-31, адресованого ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.11.2020 року.

Вказаною постановою заявнику ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на нерухоме майно у зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували факт родинних відносин з померлим ОСОБА_3 , та документів, які посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно, оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Як зазначено у вказаних постановах нотаріуса, на підставі заяви ОСОБА_1 від 11.07.2020 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Завірюхою О.В., була відкрита спадкова справа №115 за 2020 рік. Згідно інформації зі Спадкового реєстру заповітів від імені спадкодавця не виявлено.

6 жовтня 2020 року звернулася ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Нотаріусом повідомлено, що керуючись статтями 66-69 Закону України Про нотаріат , нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна та коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. На майно, що переходить за право спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Також повідомлено, що відповідно до статті 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до статті 1298 Цивільного кодексу України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Згідно підпункту 4.12 пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. У відповідності до пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів що посвідчують право власності спадкодавця на майно.

Згідно п. 4.2 пункту 4 глави 10 розділу ІІ даного Порядку, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин.

Як поінформовано нотаріусам у постановах від 21.11.2020 року №993/02-31 та від 28.11.2020 року №1026/02-31, а підтвердження родинних відносин з ОСОБА_3 , заявниками не надано жодних документів, та повідомлено, що документи які посвідчували право власності на нерухоме майно відсутні, тому надати їх нотаріусу для видачі свідоцтв про право на спадщину неможливо.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтв про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Оскільки спадкоємцями померлого ОСОБА_3 не було надано документів, що є доказом родинних та інших відносин зі спадкодавцем, а також документи, що посвідчували право власності спадкодавця на нерухоме майно, як це вимагає пункт 4.15. пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, повідомивши, що такі документи відсутні, постановлено відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на нерухоме майно після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У видачі свідоцтв про право на спадщину відмовлено з викладених підстав відсутності доказів родинних відносин та відсутності правовстановлюючих документів, що за сукупністю виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку, у зв`язку з чим лише в судовому порядку є можливість оформлення спадкових прав позивачів, які є спадкоємцями за законом.

Разом з тим, хоча у видачі свідоцтв про право на спадщину позивачам відмовлено з підстави відсутності правовстановлюючих документів та відсутністю підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем, наявні документи підтверджують те, що майно дійсно належало покійному, за життя він отримав правовстановлюючі документи на майно, однак ці документи втрачено, також наявним є підтвердження факту родинних відносин.

У зв`язку з втратою правовстановлюючих документів лише в судовому порядку є можливість оформити право власності на майно.

Також слід зазначити, що звернутись до суду із заявою встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження немає можливості, оскільки має місце спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження (ч. 7 ст. 19, ч. 1 ст. 293, ч. 6 ст. 294 ЦПК України).

Крім того, пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування надано такі роз`яснення:

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

По причині відмови у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтв про право на спадщину та наявністю спору про право, позивачі позбавлені можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку, що змушує звертатись до суду з даним позовом про визнання права власності на спадкове майно із встановленням факту родинних відносин.

Щодо наявності підтвердження факту родинних відносин, які дають право на спадкування, слід зазначити наступне.

З метою підтвердження родинних відносин, позивач-1 звернувся письмово до Маньківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Своє заявою від 14.12.2020 повідомив, що оформлює спадщину після смерті ОСОБА_3 , і при огляді документів нотаріусом виявлено, що відсутні документи на підтвердження родинних відносин з покійним, який доводився двоюрідним братом та просив повідомити, чи є можливість за таких обставин отримати відповідне підтвердження родинних відносин згідно актових записів для підтвердження родинних відносин з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області, який доводився заявнику двоюрідним братом з метою відновлення втрачених фактично юридичною силою документів.

Листом Маньківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.12.2020 року №1371/22.16 заявника повідомлено, що Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 року №3307/5), затверджено Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.

У відповідності до п. 9 розділу І Правил, працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану зобов`язані додержуватись таємниці державної реєстрації актів цивільного стану. За рішенням суду фізична особа має право на ознайомлення з конфіденційною інформацією в актових записах цивільного стану про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів.

Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану при підтвердженні права особи на отримання даних документів та, в окремих випадках, родинних відносин між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис цивільного стану.

Відповідно до п. 4 розділу ІV Правил, повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану здійснюється за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров`я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування. Свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану видається представникам зазначених установ за довіреністю установи та при пред`явленні документів, що посвідчують їх особу.

Вказаним листом рекомендуємо звернутись до суду для підтвердження відповідних юридичних фактів, процедура встановлення яких передбачена Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в порядку окремого провадження відповідно до ст. ст. 293, 315 ЦПК України, оскільки за наявними документами надати запитувану інформацію у відділу немає правових підстав.

Також, з метою підтвердження родинних відносин, позивач-2 звернулася письмово до Маньківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Своє заявою від 14.12.2020 повідомила, що оформлює спадщину після смерті ОСОБА_3 , і при огляді документів нотаріусом виявлено, що відсутні документи на підтвердження родинних відносин з покійним, який доводився двоюрідним племінником та просила повідомити, чи є можливість за таких обставин отримати відповідне підтвердження родинних відносин згідно актових записів для підтвердження родинних відносин з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області, який доводився заявнику двоюрідним племінником з метою відновлення втрачених фактично юридичною силою документів.

Листом Маньківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.12.2020 року №1370/22.16 заявника повідомлено, що Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 року №3307/5), затверджено Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.

У відповідності до п. 9 розділу І Правил, працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану зобов`язані додержуватись таємниці державної реєстрації актів цивільного стану. За рішенням суду фізична особа має право на ознайомлення з конфіденційною інформацією в актових записах цивільного стану про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів.

Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану при підтвердженні права особи на отримання даних документів та, в окремих випадках, родинних відносин між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис цивільного стану.

Відповідно до п.4 розділу ІV Правил, повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану здійснюється за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров`я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування. Свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану видається представникам зазначених установ за довіреністю установи та при пред`явленні документів, що посвідчують їх особу.

Вказаним листом рекомендуємо звернутись до суду для підтвердження відповідних юридичних фактів, процедура встановлення яких передбачена Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в порядку окремого провадження відповідно до ст. ст. 293, 315 ЦПК України, оскільки за наявними документами надати запитувану інформацію у відділу немає правових підстав.

Таким чином, фактично позивачі не мають можливості отримати підтвердження родинних відносин у відділі реєстрації актів цивільного стану, що змушує просити встановити факт родинних відносин у судовому порядку.

Наявні документи у їх сукупності підтверджують, що покійний ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно доводився двоюрідним братом ОСОБА_1 та двоюрідним племінником ОСОБА_2 . Цей факт підтверджується сукупністю інформації, наведеної у наявних документах позивачів та письмовими заявами жителів смт. Маньківка Черкаської області, які є сусідами як позивачів, так і покійного. Зокрема, у свідоцтвах про народження позивачів, про смерть їх батьків, про укладення шлюбу, про народження спадкодавця, вказано інформацію щодо споріднення позивачів із спадкодавцем, однак повна інформація за давністю років та наявністю ступені споріднення, яка відносить обох спадкоємців до п`ятої черги спадкування за законом при цьому відсутня.

Однак, при цьому, факт того, що покійний ОСОБА_3 дійсно доводився двоюрідним братом позивачу-1 та двоюрідним племінником позивачу-2, підтверджується письмовими заявами жителів селища Маньківка Маньківського району Черкаської області - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , справжність підписів на яких засвідчено в нотаріальному порядку уповноваженою посадовою особою Кривецької сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Даними заявами підтверджується, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області, дійсно доводився двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає АДРЕСА_1 .

Також заявами підтверджується, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області, дійсно доводився двоюрідним племінником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає АДРЕСА_2 .

Таким чином, за сукупністю наведеного, підтверджується факт родинних відносин позивачів - спадкоємців із спадкодавцем, що дає право на спадкування у п`яту чергу спадкування за законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч. 2 ст. 1258 Цивільного кодексу України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 Цивільного кодексу України, У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Щодо підтвердження належності спадкового майна спадкодавцеві слід зазначити наступне.

Наявними документами підтверджується той факт, що спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельна ділянка, на якій він розташований, та земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дійсно належало ОСОБА_3 , за життя він отримав правовстановлюючі документи, які втрачено.

Так, як свідчить інформація, наведена у довідці Маньківського виробничого відділку Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації від 11.01.2021 року №461, станом на 01.01.2013 року, в Маньківському відділку Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації на житловий будинок АДРЕСА_1 право власності зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видане Маньківською державною нотаріальною конторою 23.02.2010 року за реєстром №835. Аналогічна інформація наведена у довідці Маньківського виробничого відділку Черкаського обласного об`єднаного бюро технічної інвентаризації від 11.01.2021 року за №461, у якій наведено технічну характеристику житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Тобто, за сукупністю даної інформації та наявними копіями документів підтверджується, що право власності на спадкове майно зареєстровано за спадкодавцем згідно наявних підтверджуючих правовстановлюючих документів.

На замовлення позивачів КП Черкаське об`єднане бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт житлового будинку садибного типу по АДРЕСА_1 за станом на 28.12.2020 року. За даними проведеної інвентаризації встановлено, що житловий будинок 1958 року побудови, інші надвірні будівлі збудовано у 1972-1980 р.р.

У зв`язку з втратою правовстановлюючого документа здійснено замовлення публікації відповідного оголошення в газеті Маньківські новини .

Слід також зазначити, що відповідно до п.42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Позивачі не можуть скористатись даним Порядком та зареєструвати за собою право власності, оскільки будинок рахується за покійною особою-спадкодавцем. Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, отримати ж дане свідоцтво немає можливості по причині відмови у нотаріусом у його видачі, у зв`язку з чим можливо лише в судовому порядку визнати право власності на спадкове майно.

Крім того, у зв`язку з відсутністю (втратою) документів на інше спадкове майно - земельні ділянки, які належали спадкодавцеві, позивач-1 звернувся до відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області із заявою, якою просив повідомити інформацію щодо видачі правовстановлюючих документів - державних актів на право власності на земельні ділянки, які належали ОСОБА_3 .

Листом відділу Держгеокадастру у Маньківському районі Черкаської області від 17.12.2020 року №Г-84/0-0.300-85/138-20 повідомлено, що відповідно записів в реєстраційній книзі було виготовлено на підставі розпорядження Маньківської районної державної адміністрації від 12 серпня 2004 року №266 зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 серії ЧР №144771 від 9 вересня 2004 року, реєстраційний номер 165, що розташована в адміністративних межах Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаської області площею 3,2778 га., цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також повідомлено, що було виготовлено на підставі розпорядження Маньківської районної державної адміністрації від 8 липня 2010 року №227 зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 серії ЯЛ №970187 від 26 липня 2011 року, що розташована в адміністративних межах Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаської області площею 4,5504 га., цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також повідомлено, що було виготовлено на підставі розпорядження Маньківської районної державної адміністрації від 18 травня 2010 року №54-19/V зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 серії ЯЛ №435780 від 26 липня 2011 року, реєстраційний номер 712310001000679, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,6000 га., цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства.

На підтвердження викладеного надано копії вказаних державних актів на право власності на земельні ділянки, чим підтверджується, що дійсно було видано вказані правовстановлюючі документи. У зв`язку з втратою даних державних акті здійснено публікацію оголошень про втрату правовстановлюючих документів в газеті Маньківські новини .

Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у довідці виконавчого комітету Маньківської селищної ради Маньківського району Черкаської області від 12.01.2021 року №112, у постановах приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Завірюхи О.В. від 21.11.2020 року, від 28.11.2020 року, вбачається, що єдиними спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 , з кола спадкоємців, визначеного законом, які реалізували права на спадкування, є лише ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивачі по справі.

У зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтв про право на спадщину, у позивачів-спадкоємців немає можливості оформити право власності на спадкове майно у іншому порядку, ніж шляхом звернення з даним позовом до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування із встановленням факту родинних відносин, оскільки іншої можливості оформити право власності на майно немає.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України , за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу .

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України , суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7 , ст. 11 , ч. 8 ст. 43 , ст. ст. 44 , 49 , 53 , 71 , 83 , 84 , 85 , 86 , 91 , 93 , 95 , 183 , 185, 187 , 189 , 190-193 , 196 , 199 , 257 , ч. 2 ст. 261 , ст. ст. 272 , 353-355 ЦПК України , п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України , суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/113/20 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Маньківської селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 10 лютого 2021 року о 9 годині 40 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України , звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України .

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 10 лютого 2021 року .

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 10 лютого 2021 року , попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України , подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України .

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський