Постанова

від 02.02.2021 по справі 367/2709/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №367/2709/20 головуючий у І інстанції: Оладько С.І.

провадження 22-ц/824/2900/2021 доповідач: Сліпченко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Сушко Л.П., Іванової І.В.

за участю секретаря: Пітенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Публічне Акціонерне Товариство Банк Надра , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фастлайн Капітал , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович про скасування результатів торгів та скасування рішення,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся із вищевказаним позовом, просив визнати недійсними договори відступлення права вимоги укладені між Публічним Акціонерним Товариством Банк Надра (надалі ПАТ КБ Надра ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фастлайн Капітал (надалі ТОВ Фастлайн капітал ) за кредитними договорами та договорами іпотеки, скасувати результати торгів з продажу активів ПАТ КБ Надра , що відбулись 27 березня 2020 року та визнати незаконним та скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30 січня 2020 року, яким затверджено умови продажу активів АТ КБ Надра

Позивач також подав заяву про забезпечення позову.

Зазначав, що станом на 22 червня 2020 року він дізнався, що ТОВ Фаст Лайн здійснила відчудження права вимоги за кредитними та іпотечними договорами до ТОВ ФК Груп Фактор , отже у подальшому можливі дії зі сторони нового кредитора, щодо продажу права вимоги за кредитними договорами на іншу особу.

Посилаючись на можливе ускладнення виконання рішення суду, просив:

- заборонити ТОВ ФК Фастлайн капітал вчиняти будь-які дії щодо подальшого відступлення права вимоги по кредитним договором від 21.02.2007р та від 31.01.2008р та звертати стягнення на предмет іпотеки,що є забезпеченням виконання кредитних договорів.

- Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Груп Фінанс вчиняти будь-які дії щодо подальшого відступлення права вимоги по вказаним кредитним договором та звертати стягнення на предмет іпотеки, що є забезпеченням виконання кредитних договорів.

- Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно 10 (десяти) земельних ділянок, загальною площею 1,6748 га із місцем знаходження: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 вересня 2020 року заяву задоволено частково.

Заборонено ТОВ ФК Груп Фактор вчиняти будь-які дії щодо подальшого відступлення права вимоги за кредитними договорами від 21 лютого 2007 року та від 31 січня 2008 року.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовано тим, що місцевий суд допустився порушення норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що земельні ділянки, яким забезпечено договори виставлено відповідачем на продаж, а тому останній може їх відчужити, що в подальшому призведе до неможливості захисту та поновлення прав позивача.

Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом строк не надходив.

У судове засідання належним чином повідомлені учасники справи не з`явились.

У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає в повній мірі.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що не підлягають задоволенні вимоги щодо вжиття заходів забезпечення позову, які не пов`язані з предметом позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

За змістом п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або)грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 2 грудня 2006 року, міститься роз`яснення, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як зазначено в п. 4 Рішення Конституційного Суду від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011, інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що доводи позивача про ускладнення або унеможливлення виконання судового рішення у випадку невжиття заходів забезпечення позову в заявленому вигляді необґрунтованими, оскільки спосіб забезпечення позову, який просив застосувати позивач не є співмірним із заявленими позовними вимогами та не забезпечить виконання рішення суду.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем заявлено вимоги, щодо визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги та скасування торгів з продажу активів ПАТ КБ Надра , а тому заборона вчиняти дії, щодо реєстрації речових прав вказаних позивачем земельних ділянок не відноситься до предмету спору, а тому вказані позивачем заходи забезпечення позову не спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 02 лютого 2021 року.

Головуючий

Судді: