Постанова

від 03.02.2021 по справі 755/12875/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/12875/19 Головуючий у І інстанції Яровенко Н.О.

Провадження № 22-ц/824/2385/2021 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В.,

за участі секретаря Тимошевської С.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний - Шкварка Андрія Володимировича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний про скасування рішення загальних зборів,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний про скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 4 від 17 листопада 2018 року в частині відрахування (виключення) ОСОБА_1 з членів ГБК Райдужний .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 в ГБК Райдужний , що знаходиться по вулиці Гаражній, 1-А у м. Києві.

Між сторонами тривалий час існує спір щодо сплати членських внесків за утримання гаражного боксу за період з 01.01.2005 по 01.01.2017 р.

25 жовтня 2017 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позов ГБК Радужний до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний заборгованість по членським внескам за утримання гаражного боксу за період з 01 лютого 2014 року по 31 грудня 2016 року в розмір 1575 гривень, інфляційну складову в розмірі 1585 гривень 55 копійок, 3% річних в розмірі 137 гривень 74 копійки, а всього 3298 гривень 29 копійок.

12 грудня 2017 року рішенням Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення від 25 жовтня 2017 року змінено, зокрема змінено розмір інфляційних витрат до 507, 62 грн. та 3% річних до 63,29 грн., а загальний розмір до 2 145,91 грн.

Після розгляду зазначеної вище справи судом позивачка неодноразово зверталася до відповідача щодо сплати членських внесків, інфляційних нарахувань та 3% річних відповідно до вказаних судових рішень. Але відповідач не бажав прийняти зазначені платежі, не надавав розрахункових рахунків, бажаючи отримати вказані кошти готівкою.

19 червня 2019 року з відповіді на адвокатський запит позивачу стало відомо, що згідно рішення загальних зборів (протокол №4 від 17 листопада 2018 року) та акту про телефонне опитування від 25 грудня 2018 року, затвердженого рішенням правління ГБК Райдужний , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відраховані з членів ГБК Райдужний та не являються членами кооперативу.

Позивачка не погоджується з даним рішенням загальних зборів та актом про телефонне опитування, вважає таке рішення незаконним і таким, що суперечить положенням статті 15 ЗУ Про кооперацію .

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року позов задоволено. Скасовано рішення загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний , оформлене протоколом № 4 від 17 листопада 2018 року , в частині відрахування (виключення) ОСОБА_1 з членів Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний .Стягнуто з Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1152,60 грн. та 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернувся представник Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний - Шкварко А.В., який, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що ухвалюючи рішення у даній справі, суд першої інстанції проігнорував ту обставину, що позивачем не заперечується факт порушення взятих на себе зобов`язань щодо сплати членських внесків. Зазначає, що рішення про виключення ОСОБА_1 з членів ГБК Райдужний прийнято в межах компетенції Загальних зборів членів ГБК Райдужний та на підставі чинного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Семашко Д.М. посилається на безпідставність її доводів, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Суд першої інстанції розглядаючи справу виходив з того, що по даній справі між сторонами виник цивільно-правовий спір, який було розглянуто за правилами цивільного судочинства. В той же час колегія суддів апеляційного суду вважає вказаний висновок помилковим, оскільки він не відповідає нормам цивільного процесуального права.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 124 Конституції України закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Застаттею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується закріпленням уКонституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносину їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 цього кодексу).

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вважав рішення загальних зборів ГБК Райдужний щодо виключення його із членів гаражно-будівельного кооперативу таким, що не відповідає вимогам закону. Мотивував вимоги тим, що ГБК Райдужний порушив його права як члена, не виконав вимог статуту ГБК Райдужний та статті 15 Закону України Про кооперацію під проведення загальних зборів членів вказаного кооперативу.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (частина перша статті 80 ЦК України).

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі (частини перша та друга статті 83 ЦК України).

За змістом статей 85 та 86 ЦК України, статей 6 та 19-1 Закону України Про кооперацію ГБК Райдужний належить до непідприємницьких товариств.

28 березня 2014 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10 жовтня 2013 року № 642- VII . Згідно з підпунктом 1 пункту 3 цього Закону пункт 4 частини першої статті 12 ГПК України викладено у новій редакції, відповідно до якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів (близький за змістом припис передбачає пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду).

Отже, з 28 березня 2014 року процесуальний закон передбачив юрисдикцію господарського суду щодо розгляду справ, які виникають з корпоративних відносин у спорах не лише господарського товариства з його учасниками (засновниками, акціонерами, членами), але й інших юридичних осіб з їхніми учасниками (засновниками, акціонерами, членами), якщо такий спір пов`язаний, зокрема, з діяльністю відповідної юридичної особи

й управлінням нею.

Визначаючи наявність юрисдикції господарського суду на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України у редакції, чинній з 28 березня 2014 року до 15 грудня 2017 року, або пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, слід враховувати, чи пов`язаний цей спір із виникненням, здійсненням або припиненням корпоративних прав, зокрема права на участь в управлінні юридичною особою через її статутні органи.

Згідно із частиною першою статтею 94 ГК України кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України Про кооперацію .

Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування

(стаття 2 Закону України Про кооперацію ).

Згідно із частиною першою статті 12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу є участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат

та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку

і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу (стаття 2 Закону України Про кооперацію ).

Корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Отже, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини його членів з кооперативом, що пов`язані зі створенням, діяльністю, припиненням діяльності такої юридичної особи, а також з управлінням нею, є корпоративними.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 та від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18.

Відповідно до статуту ГБК Райдужний останній є обслуговуючим кооперативом, утвореним шляхом об`єднання фізичних осіб на основі їхнього членства та для надання їм послуг.

Отже ураховуючи те, що позивач оскаржив рішення загальних зборів гаражно-будівельного кооперативу, насамперед, через порушення порядку проведення загальних зборів членів ГБК Райдужний , позовні вимоги пов`язані зі здійсненням позивачем корпоративних прав й оцінкою діяльності органів управління ГБК Райдужний на предмет відповідності вимогам цивільного законодавства.

З огляду на викладене, оскільки спір виник між учасником юридичної особи (членом кооперативу) та цією особою і пов`язаний із діяльністю й управлінням нею, такий спір виник із корпоративних відносин і належить до юрисдикції господарського суду згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18 (провадження № 14-443цс19).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В силу частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Оскільки судом першої інстанції було помилково розглянуто справу, оскаржуване рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 255, статтями 367, 368, 377, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний - Шкварка Андрія Володимировича - задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року скасувати .

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу Райдужний про скасування рішення загальних зборів - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 ,що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 лютого 2021 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Ігнатченко Н.В.