Постанова

від 04.02.2021 по справі 360/3565/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року справа №360/3565/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Біловодського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року (головуючий суддя І інстанції - Шембелян В.С.), складене в повному обсязі 16 листопада 2020 року в м.Сєвєродонецьк Луганської області, у справі № 360/3565/20 за позовом Фермерського господарства Незалежність до Біловодського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2020 року Фермерське господарство Незалежність звернулось до суду з позовом до Біловодського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (з урахуванням уточнень) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 03 вересня 2020 року про накладення штрафу на фермерське господарство Незалежність у межах виконавчого провадження № 62661187 в розмірі 5100 грн. (а.с. 1-6, 35-40).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправною та скасовано постанову Біловодського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 03 вересня 2020 року ВП № 62661187 про накладення на Фермерське господарство Незалежність штрафу у розмірі 5100,00 грн. (а.с. 168-172).

Не погодившись із судовим рішенням, Біловодський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянтом зазначено, що позивачем не надано належних доказів на виконання рішення суду за виконавчим провадженням.

Зазначає, що заява про заміну способу виконання судового рішення подана вже після накладення штрафних санкцій на господарство, відтак позивачем не вживались необхідні та залежні від нього дії на виконання рішення суду. Вважає, що спірна постанова є правомірною (а.с. 179-181).

Позивач надав відзив, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 03.01.2020 р. Господарським судом Луганської області видано наказ №913/476/19 про примусове виконання рішення та зобов`язано Фермерське господарство "Незалежність", Луганська область, Біловодський район, село Бараниківка, вул. Калініна, 19а, ідентифікаційний код 13411992 виконати в натурі поставку товару згідно з договором купівлі-продажу великої рогатої худоби від 11.08.2017р., зазначеного в рахунку на оплату від 14.08.2017р. №2 на суму 480000 грн., а саме: передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквітан", м. Суми, вул. Кузнєчна, 5, ідентифікаційний код 34013185 для відвантаження велику рогату худобу: телиці 2017 року 156 голів, бички 2017 року 15 голів, телиці 2016 року загальною масою 3480,00 кг (а.с.53).

За заявою стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквітан" про відкриття виконавчого провадження, яка надійшла до відповідача 27.07.2020р. №2918, державним виконавцем Біловодського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62661187 від 28.07.2020р. (зворотній бік а.с.53, 55-56).

03.09.2020р. державним виконавцем Біловодського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову від ВП №62661187 накладення на ФГ «Незалежність" штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду боржником в строк (а.с.26-27).

Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача щодо прийняття постанови про накладення на позивача штрафних санкцій за невиконання рішення суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що накладення на позивача штрафних санкцій є необґрунтованим з огляду на зміну способу та порядку виконання рішення суду за наказом якого відкрито виконавче провадження.

За ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 4 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, за приписами наведеної норми негативні наслідки у вигляді накладення штрафу за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення настають за умови його невиконання без поважних причин.

Поважними в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Судом апеляційної інстанції встановлені наступне.

06.08.2020р. позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій зазначив, що 05.08.2020 представник боржника - адвокат ОСОБА_1 звернулась з листом до Біловодської районної державної лікарні ветеринарної медицини, в якому просила виділити спеціалістів для проведення профілактичного карантинування в ФГ «Незалежність" великої рогатої худоби, а саме: телиць 2017 року 156 голів, бички 2017 року 15 голів, телиць 2016 року загальною масою 3480,00 кг для переміщення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквітан" з подальшою видачею ветеринарного свідоцтва форми №1. Боржник також в заяві зазначив, що передумови одержання ветеринарного свідоцтва №1 для переміщення ВРХ до іншого господарства поза межи Луганської області (стягувач знаходиться в м.Суми) є проведення так званих карантинних заходів, що займає не менш 30 днів (зворотній бік а.с.56-57).

18.08.2020р. державним виконавцем Біловодського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винесено постанову від 18.08.2020 ВП №62661187 про зміну (доповнення) реєстраційних даних (а.с.58) та постанову про виправлення помилки у процесуальному документі (а.с.59).

02.09.2020р. від боржника до відповідача надійшла заява, в якій зазначено, що він буде звертатись до Господарського суду Луганської області з заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення через неможливість його виконання в натурі (зворотній бік а.с.60-61).

В матеріалах справи наявна відповідь ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області, в якій останній повідомив адвоката позивача, що провести профілактичне карантинування телиць 2017 року 156 голів, бички 2017 року 15 голів, телиць 2016 року в ФГ «Незалежність" неможливо, у зв`язку з відсутністю поголів`я в господарстві, оскільки при виїзді до останнього було встановлено, що вказаної худоби в господарстві немає (а.с.62).

Листом від 01.09.2020р. №6514 відповідач повідомив позивача щодо проведення 02.09.2020р. о 09:00 год. перевірки виконання рішення суду щодо передачі ТОВ Аквітан для відвантаження великої рогатої худоби: телиць 2017 року 156 голів, бички 2017 року 15 голів, телиць 2016 року загальною масою 3480,00 кг (а.с.63).

02.09.2020р. відповідачем складно акт згідно якого станом на 02.09.2020 р. ФГ «Незалежність" зобов`язання на виконання ТОВ Аквітан не виконано. Державним виконавцем при перевірці виконання наказу Господарською суду Луганської області № 913 476/19 від 03.01.2020 р. встановлено, шо станом на 25.08.2020р. за ФГ "Незалежність" згідно зі звітом про рух худоби на фермі нараховується 345 голів великої рогатої худоби: корови основною стада 116 голів, корови на откормку 64 голови, бички 2019 року 7 голів, телиці 2019 року 73 голови, бички 2020 року 29 голів, телиці 2020 року 56 голів. Згідно з Реєстром наявності ідентифікованих і зареєстрованих тварин в Реєстрі тварин станом на 03.08.2020 за ФГ "Незалежність" налічується всього 357 голів, з них в наявності за 2017 рік 15 голів (стать-корова), бички 2017 року відсутні, за 2016 рік 24 голови (стать-корова) вага не відома (а.с.64).

Позивач звертався до Господарського суду Луганської області із заявою від 02.09.2020р. про зміну способу і порядку виконання рішення №913/476/19, оскільки на момент виконання рішення, з урахуванням спливу значного часу та природних явищ (телиці 2016-2017 років запліднили, народили, а тому стали дойними коровами) визначена в рішенні суду велика рогата худоба відсутня (а.с.65-66).

03.09.2020 р. державним виконавцем відповідача прийнято спірну постанову.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.09.2020 р. по справі №913/476/19 заяву ФГ «Незалежність" від 02.09.2020 №б/н про зміну способу виконання рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 у справі №913/476/19 повернуто без розгляду (а.с.68-69).

17.09.2020 р. позивач звернувся до Господарського суду Луганської області із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення №913/476/19, оскільки на момент виконання рішення, з урахуванням спливу значного часу та природних явищ (телиці 2016-2017 років запліднили, народили, а тому стали дойними коровами) визначена в рішенні суду велика рогата худоба відсутня (а.с.71-73).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.09.2020р. прийнято до розгляду заяву ФГ «Незалежність" від 17.09.2020р. б/н про зміну способу виконання рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2019р. у справі №913/476/19 та призначено до судового розгляду на 01.10.2020р. (а.с.74-74).

За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.09.2020 у справі №913/476/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквітан" від 28.10.2020р. № б/н про зміну способу виконання рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2019 р. у справі № 913/476/19 задоволено частково. Змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Луганської області від 03.12.2019р. у справі № 913/476/19 в частині зобов`язання Фермерського господарства "Незалежність", Луганська область, Біловодський район, село Бараниківка, вул. Калініна, 19а, ідентифікаційний код 13411992 виконати в натурі поставку товару згідно з договором купівлі-продажу великої рогатої худоби від 11.08.2017р., зазначеного в рахунку на оплату від 14.08.2017 р.№ 2 на суму 480 000 грн 00 коп., а саме: передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквітан" м. Суми, вул. Кузнєчна, 5, ідентифікаційний код 34013185 для відвантаження велику рогату худобу: телиці 2017 року 156 голів, бички 2017 року 15 голів, телиці 2016 року загальною масою 3 480,00 кг. шляхом передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Аквітан", м. Суми, вул. Кузнєчна, 5, ідентифікаційний код 34013185 для відвантаження великої рогатої худоби: корів із розрахунку 19 грн за 1 кг загальною масою 25263,15 кг. У задоволенні решти заяви відмовлено. Ухвала є виконавчим документом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".

В зазначеній ухвалі господарський суд зазначає, що позивач дійсно неодноразово звертався до суду з заявами про зміну способу виконання рішення суду, в тому числі з заявою від 03.12.2019р., ухвалами суду від 01.10.2020р. та від 28.10.2020р. у задоволенні таких відмовлено. Однак, як встановлено судом, спосіб виконання зазначеного рішення було змінено за заявою стягувача, який погодився отримати від боржника у виконання його зобов`язань велику рогату худобу корів із розрахунку 19 грн. за 1 кг загальною масою 25263,15 кг. (тобто майна без родових ознак, визначених в рішенні Господарського суду Луганської області від 03.12.2019р. у справі № 913/476/19).

Враховуючи вищевказані докази, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про наявність в позивача об`єктивних поважних причин, що ускладнювали виконання рішення суду у визначений державним виконавцем строк (відсутність зазначеного в рішенні суду майна в натурі, необхідність зміни способу виконання рішення суду).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися необхідні та залежні від нього дії з метою виконання рішення суду: подавалися заяви про зміну способу виконання рішення суду, про відсутність зазначеного майна в натурі повідомлявся стягувач та державний виконавець.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що доводи апелянта про наявність правових підстав у державного виконавця для винесення постанови про накладення штрафу на боржника є необґрунтованими, тому постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду є неправомірною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) та Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 271, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Біловодського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 360/3565/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 04 лютого 2021 року.

Судді Т.Г. Гаврищук

А.А. Блохін

І.В. Сіваченко