Постанова

від 02.02.2021 по справі 420/7564/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7564/20

Категорія:111020300

Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

Місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Градовського Ю. М.

при секретарі - Черкасовій Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою міського комунального підприємства ''ОДЕСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ № 2'' на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до міського комунального підприємства ''ОДЕСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ №2'' про стягнення суми податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до суду із позовом до міського комунального підприємства ''ОДЕСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ №2'' в якому просить стягнути з усіх відкритих рахунків у банках обслуговуючих підприємство суму заборгованості з частини чистого прибутку, комунальних унітарних підприємств у розмір 736959,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 30.06.2020 року, відповідно до розрахунку новоствореного податкового боргу, довідки - розрахунку новоствореної заборгованості та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість КП Одеська ТЕЦ-2 з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств, що вилучаються до бюджету об`єднаної територіальної громади перед бюджетом становить - 736 959,00 грн. Заборгованість з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств, що вилучаються до бюджету об`єднаної територіальної громади виникла в результаті самостійного нарахування платником податків податкової декларації №9100894582 від 12.05.2020 року 736 959,00 грн. При цьому вказано, що станом на 30.07.2020 року платником податків КП Одеська ТЕЦ-2 зазначений борг не погашено, а тому виникли підстави звернення до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до міського комунального підприємства ОДЕСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ №2 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 736959,00 грн. задоволено частково.

Стягнуто з міського комунального підприємства ОДЕСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ №2 , а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство суму заборгованості з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств, що вилучаються до бюджету об`єднаної територіальної громади перед бюджетом у розмірі 159257,00 грн. на бюджетний рахунок, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, код 37722242, отримувач коштів ВК у м.Теплодарі/м.Теплодар/21010300.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, міське комунальне підприємство ''ОДЕСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ №2'' подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, судом першої інстанції в порушення норм процесуального права, зокрема ст. 73-76 КАС України, не взято до уваги додаткові пояснення відповідача у справі та не надано їм належну оцінку, оскільки такими поясненнями підтверджується факт відсутності у апелянта зобов`язань зі сплати частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету, зокрема розрахунком частини чистого прибутку за 9 місяців 2020 року (рядки 07,09). При цьому апелянтом вказано, що серед функцій закріплених за податковим органом Податковим Кодексом, відсутні повноваження щодо саме стягнення частини чистого прибутку. Також апелянт вказав на неналежність такого виду платежу, як сплата частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучаються до бюджету міст до податків і зборів, які є предметом регулювання нормами Податкового кодексу України та, як наслідок, відсутність у відповідача права на звернення до суду щодо стягнення зазначеного платежу. Апелянтом крім іншого зазначено про помилкове застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин ЗУ Про управління об`єктами державної власності та Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2011 року № 138, оскільки апелянт є комунальним унітарним підприємством, а не державним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Міське комунальне підприємство "ОДЕСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ №2" зареєстроване як юридична особа 25.04.1994 (Дата запису: 10.01.2006 Номер запису: 15571200000000118) та з 08.04.1996 року перебуває на податковому обліку як платник податків.

Станом на 30.06.2020 року, відповідно до розрахунку новоствореного податкового боргу, довідки - розрахунку новоствореної заборгованості та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість КП Одеська ТЕЦ-2 з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств, що вилучаються до бюджету об`єднаної територіальної громади перед бюджетом становить - 736 959,00 грн.

Заборгованість з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств, що вилучаються до бюджету об`єднаної територіальної громади виникла в результаті самостійного нарахування платником податків податкової декларації №9100894582 від 12.05.2020 року 736 959,00 грн.

Вважаючи, що платник податків ухиляється від сплати частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, контролюючий орган звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції з урахуванням поданих сторонами податкової декларації №9100894582 від 12.05.2020 року, розрахунку новоствореного податкового боргу, довідки та інтегрованої картки платника (ІКП) виходив з того, що у відповідача є податковий борг саме у розмірі 159257,00 грн., який на час розгляду справи відповідачем не сплачено, а тому дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з МКП ОДЕСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ №2 суму заборгованості з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств, що вилучаються до бюджету об`єднаної територіальної громади перед бюджетом у розмірі 159257,00 грн.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Статтею 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів визначено положеннями статей 9-10 цього Кодексу.

Частина прибутку (доходу), що сплачується до державного бюджету унітарними підприємствами, не входить до переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обов`язкових платежів), визначеного статями 9 та10 Податкового кодексу України.

Згідно п.15.1.ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Враховуючи вищевикладені визначення понять грошове зобов`язання та податкове зобов`язання , встановлені підпунктом 14.1.39 пункту 14.1статті 14, статтею 36 ПК України, перелік податків і зборів, колегія суддів наголошує, що частина чистого прибутку не є податковим платежем, у розумінні норм ПК України. Цей платіж, хоча і є обов`язковим, але не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків.

Аналогічний підхід до розуміння правової природи частини чистого прибутку висловлено у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 520/1919/19, від 27 листопада 2019 року у справі № 826/14937/15, від 17 вересня 2020 року у справі № 640/18375/18 та ін.

Стосовно компетенції контролюючого органу (відповідача) щодо стягнення частини чистого прибутку та звернення до суду, то колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями пункту 40.1 статті 40 ПК України передбачено, що Розділ II ПК України Адміністрування податків, зборів, платежів визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі І цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль згідно з пунктом 61.1. статті 61 ПК України - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В той же час, відповідно до підпункту 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

За приписами Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року №106 Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету на контролюючі органи покладено обов`язок забезпечення відповідно до законодавства здійснення контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів доходів за кодом бюджетної класифікації 21010100 (частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до бюджету відповідно до закону), а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевих бюджетів.

Водночас, за приписами підпункту 19-1.1.45 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України до функцій контролюючих органів віднесено звернення до суду у випадках, передбачених законодавством, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

При цьому, Законом України № 466-IX від 16 січня 2020 року Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві , який набрав чинності 23 травня 2020 року, стаття 19-1 доповнена підпунктом 19-1.1.51, яким визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність.

Крім того, розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації (пункт 46.1 статті 46 ПК України в редакції Закону № 466-IX).

Пунктом 1-1 Підрозділу 10 Інші перехідні положення ПК України (в редакції Закону № 466-IX) встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань здійснюється у порядку, визначеному статями 59, 60 глави 4, статтями 87-101 глави 9 розділу II цього Кодексу.

Відтак, позивач з 23.05.2020 наділений повноваженнями на стягнення частини чистого прибутку з боржників у порядку визначеному ст.59 ПК України, якою передбачено порядок надсилання контролюючим органом податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість КП Одеська ТЕЦ-2 з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств, що вилучаються до бюджету об`єднаної територіальної громади перед бюджетом становить 736 959,00 грн. та виникла на підставі самостійного нарахування згідно податкової декларації, самостійно не сплаченої у строк встановлений законом, на підставі чого податковим органом винесено податкову вимогу форми Ю № 51875-53 від 26.05.2020 року, яку було направлено платнику рекомендованим листом.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно враховано подану 12.05.2020 року відповідачем подано податкову декларацію №9100894582, в якій зменшено частину чистого прибутку комунальних унітарних підприємств, що вилучаються до бюджету об`єднаної територіальної громади на 577702 та визначено частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до бюджету у розмірі 159257,00 грн. та розрахунок новоствореного податкового боргу, довідку розрахунок новоствореної заборгованості станом на 05.11.2020 року та інтегровану картку платника (ІКП), згідно яких податкова заборгованість КП Одеська ТЕЦ-2 з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств, що вилучаються до бюджету об`єднаної територіальної громади перед бюджетом становить 159257,00 грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Одеська ТЕЦ-2 є комунальним підприємством, а відтак Закон України "Про управління об`єктами державної власності", який передбачає обов`язок спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138), та на який посилається суд першої інстанції, поширюється виключно на державні унітарні підприємства та не поширюється на комунальні підприємства, а отже помилково застосовано судом першої інстанції до спірних правовідносин.

Водночас, правове регулювання відповідних правовідносин стосовно комунального унітарного підприємства здійснюється Законом України Про місцеве самоврядування в Україні та рішеннями місцевих рад.

Так, відповідно до пункту 35 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад належить частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до бюджету, в порядку, визначеному відповідними місцевими радами.

Згідно з пунктом 29 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

Таким чином, платіж у вигляді частини чистого прибутку (доходу) унітарного комунального підприємства, який підлягає сплаті до місцевого бюджету, визначений для КП Одеська ТЕЦ-2 відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України, статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні у порядку, визначеному статями 59, 60 глави 4, статтями 87-101 глави 9 розділу II цього Кодексу.

Посилання апелянта на факт відсутності у нього зобов`язань зі сплати частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету, з посиланням на розрахунок частини чистого прибутку за 9 місяців 2020 року (рядки 07,09), колегія суддів вважає безпідставним, оскільки станом на час розгляду справи у суді першої інстанції, позивачем підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств, що вилучаються до бюджету об`єднаної територіальної громади, та доказів проведення звірки розрахунків по справі частини чистого прибутку суду не надано.

Також позивачем підтверджено дотримання вимог Податкового Кодексу в частині направлення підприємству податкової вимоги.

Водночас, доказів виконання вимог податкової вимоги та сплати відповідачем вищевказаної заборгованості суми частини чистого прибутку по самостійно поданій відповідачем декларації у розмірі 159257,00 грн. апелянтом до суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, проте помилково застосував до спірних правовідносин Закон України "Про управління об`єктами державної власності" та Порядок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, а тому рішення суду підлягає зміні у частині підстав та мотивів його прийняття.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права (ст. 317 КАС України).

Неправильне застосування норм матеріального права вважається незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, враховуючи зазначене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині, з огляду на те, що воно прийняте по суті правильно але з інших мотивів, які суд апеляційної інстанції вважає невідповідними

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу міського комунального підприємства ''ОДЕСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ № 2'' залишити без задоволення

Змінити мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року з підстав, викладених у даній постанові.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 04 лютого 2021 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: Ю. М. Градовський