Ухвала

від 07.04.2021 по справі 420/7564/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 420/7564/20

адміністративне провадження № К/9901/9834/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Міського комунального підприємства Одеська теплоелектроцентраль №2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Міського комунального підприємства Одеська теплоелектроцентраль №2 про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 позов задоволено частково: стягнуто з Міського комунального підприємства Одеська теплоелектроцентраль №2 суму заборгованості у розмірі 159 257,00 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 змінено мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

16.03.2021 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення (в частині задоволення позову).

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; далі - КАС).

Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження; у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 також зазначено про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, право на касаційне оскарження залежить від розміру грошової суми, яка підлягає стягненню відповідно до рішення суду, що у даному випадку становить 159 257 грн., що менше 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб і що згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС є самостійною підставою для класифікації справи як справи незначної складності.

Довід про наявність виключних обставин, передбачених підпунктами а , в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС, заявлений відповідачем без належного обґрунтування. Так, відповідач зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суд апеляційної інстанції застосував норми права без врахування висновку Верховного Суду в постанові від 23.07.2019 у справі № 2340/4069/18. Відповідач зазначає, що відмова у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою негативно вплине на забезпечення єдності у питанні правозастосування.

Норма підпункту а пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставить у залежність від того, чи є висновок Верховного Суду з цього питання та чи був він врахований судами попередніх інстанцій. Вживання законодавцем слова фундаментальне несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, відповідач не навів.

Крім того, правовідносини у цій справі та у справі № 2340/4069/18, на постанову Верховного Суду в якій посилається відповідач, не є подібними. Так, у справі № 420/7564/20 предметом спору є стягнення заборгованості з частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств, щодо суми якої Міське комунальне підприємство Одеська теплоелектроцентраль №2 подало розрахунок від 10.08.2020 № 9193118713, тоді як у справі № 2340/4069/18 оскаржуються податкові повідомлення-рішення форми Р та ПС , яким збільшено суму грошового зобов`язання з частини чистого прибутку комунального підприємства та застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату цього зобов`язання.

У постанові від 23.07.2019 Верховний Суд зробив висновок щодо обов`язку комунального підприємства сплачувати до місцевого бюджету частину прибутку у розмірі, встановленому у рішенні органу місцевого самоврядування. Відповідач у касаційній скарзі не наводить доводів, що платіж, якого стосується спір, не був встановлений відповідно до пункту 29 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Також відповідач зазначає, що справа має для нього виняткове значення, зважаючи на скрутний фінансовий стан. Таке обґрунтування, однак, не відповідає правовому навантаженню норми підпункту в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС, а відповідач є суб`єктом підприємницької діяльності.

У касаційній скарзі Міське комунальне підприємство Одеська теплоелектроцентраль №2 також вказує на те, що суд першої інстанції помилково відніс справу № 420/7564/20 до категорії справ незначної складності.

Колегія суддів відхиляє такий довід з огляду на таке.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 12 КАС.

Справа № 420/7564/20 не належить до жодної із категорій справ, які відповідно до частини четвертої статті 12 КАС підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Суд першої інстанції не порушив норми частин другої, четвертої та пункту 10 частини шостої статті 12 КАС при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.

Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міського комунального підприємства Одеська теплоелектроцентраль №2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак