Постанова

від 04.02.2021 по справі 712/13867/16-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 712/13867/16-а Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Романенко В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 жовтня 2020 року (розглянута в спрощеному позовному провадженні, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Соснівського районного суду міста Черкаси з адміністративним позовом до Черкаської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, посилаючись на те, що постановою заступника начальника митниці - начальника відділу боротьби з митними правопорушеннями Черкаської митниці ДФС від 30 листопада 2016 року у адміністративній справі № 96/90200/16 його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу, розміром 696983 грн. 58 коп.

Вважає, що зазначена постанова винесена за відсутності в його діях складу правопорушення та з порушенням його прав як особи, що притягується до відповідальності, виходячи з наступного.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Постанову заступника начальника митниці - начальника відділу боротьби з митними правопорушеннями Черкаської митниці ДФС України Шульга Д.О. в справі про порушення митних правил № 96/90200/16 від 30 листопада 2016 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення - скасовано.

Провадження в справі про порушення митних правил № 96/90200/16 від 30 листопада 2016 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення, закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Київською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно п.2 ч.1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене та у зв`язку із неприбуттям учасників справи у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що 30 листопада 2016 року заступник начальника митниці - начальник відділу боротьби з митними правопорушеннями Черкаської митниці ДФС Шульга Д.О., розглянувши матеріали справи про порушення митних правил № 96/90200/16, розпочатої 27.10.2016 року за ознаками вчинення громадянином України ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України постановив громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ПП Хімтранс , визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 696983,58 грн.

Вказана постанова обґрунтована тим, що … внаслідок дій громадянина України ОСОБА_1 , директора ПП Хімтранс (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32583899), в період з 21.10.2013 по 25.03.2015 в ході здійснення декларування товарів за митним деклараціями (ЕМД) від 21.10.2013 № 902050000/2013/011330 (товар 2), від 20.11.2013 № 902050000/2013/012474, від 05.12.2013 № 902050000/2013/013088 (товар № 1), від 25.12.2013 № 902050000/2013/013759 (товар 1) в порушення вимог Закону України від 05.04.2001 № 2371-ІІІ Про Митний тариф України у редакції Закону України від 21.12.2010 № 2829- VІ Про внесення змін до Закону України Про Митний тариф України (в частині застосування Основних правил інтерпретації 1 та 6, та ставок ввізного мита за відповідними товарними підкатегоріями), вимог положень пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VІ (в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України) та здійснення декларування товарів за митними деклараціями від 19.05.2014 № 902050000/2014/004117 (товар 5), від 16.06.2014 № 902050000/2014/005270 (товар 1), від 25.09.2014 № 902050000/2014/009176 (товар 1), від 13.10.2014 № 902050000/2014/009784 (товар 2), від 30.10.2014 № 902050000/2014/010455 (товар 2), від 17.11.2014 № 902050000/2014/011040 (товар 1), від 19.01.2015 № 902050000/2015/000196 (товар 1), від 25.03.2015 № 902050000/2015/001840 (товар 1) в порушення вимог Закону України від 19.09.2013 №584-VІІ Про митний тариф України (в частині застосування Основних правил інтерпретації 1 та 6, та ставок ввізного мита за відповідними товарними підкатегоріями), вимог положень пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VІ (в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України) Черкаській митниці Міндоходів (Черкаській митниці ДФС) було заявлено неправдиві відомості щодо сфери використання та коду товару оксид цинку Zn - 72 % згідно УКТ ЗЕД та надано неповні відомості необхідні для його визначення, що призвело до заниження та несплати ПП Хімтранс до Державного бюджету України ввізного мита та податку на додану вартість на загальну суму 232 327,86 грн. (ввізне мито - 193 606,56 грн., податок на додану вартість - 38 721,30 грн.).

Відповідно до описової частини вказаної постанови, ГУ ДФС у Черкаській області за результатами невиїзної документальної перевірки (акт перевірки № 26/23-00-14-0606/32583899) визначено код імпортованого позивачем товару за УКТ ЗЕД: 2309 90 99 90 - Продукти, що використовуються для годівлі тварин: - інші: - інші, включаючи попередні суміші (премікси): - інші: -інші: - інші: - інші та 2309 90 96 90 - Продукти, що використовуються для годівлі тварин: - інші: - інші, включаючи попередні суміші (премікси): - інші: - інші: - інші: - інші .

Надаючи правову цінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Стаття 69 Митного кодексу України передбачає, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Частина 2 статті 357 Митного кодексу України передбачає, що дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Згідно зі ст. 1 Закону № 584-VII Законом України Про Митний тариф України встановлюється Митний тариф України, який визначається за Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД, що є додатком до цього Закону і, відповідно, ним затверджені.

У свою чергу, в Основних правилах інтерпретації УКТ ЗЕД, які затверджені Законом № 584-VII (далі - Основні правила), у примітці до групи 23 зазначено, що до товарної позиції 2309 включаються продукти, що використовуються для годівлі тварин, в іншому місці не зазначені, одержані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, крім рослинних відходів, рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки.

У примітці до групи 28 зазначених Основних правил, зокрема вказано, що якщо у контексті не обумовлено інше, до товарних позицій цієї групи включаються лише окремі хімічні елементи та окремі сполуки визначеного хімічного складу, які містять або не містять домішки.

Пунктом 12 Порядку № 428 передбачено, що пояснення до УКТ ЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.

У роз`ясненні до товарної позиції 2817 00 00 00 Оксид цинку; пероксид цинку , що містяться в Поясненнях, затверджених Наказом № 401, зазначено, що оксид цинку (цинкові білила, цинковий блиск) (ZnО) одержують дією струменя повітря на нагрітий до червоного жару цинк; замість цинку може бути використана суміш цинкових руд, збагачених киснем (випалений сфалерит, каламін - товарна позиція 2608) та вуглецю. Проникаючи в порожнини речовини, гази утворюють області хімічно чистих оксидів, серед яких найчистішим є цинковий блиск. Оксид цинку являє собою білий шаруватий порошок, який під час нагрівання жовтіє. Оксид цинку використовується як компонент фарб замість свинцевого білила, для виробництва косметичних засобів, сірників, лінолеуму чи керамічних глазурей посуду, як речовина-глушник, прискорювач вулканізації каучуків, каталізатора, у виробництві скла, для виготовлення протигазів або у медицині для лікування шкірних захворювань.

У роз`ясненні до товарної позиції 2309, що міститься в Поясненнях, затверджених Наказом № 401, зазначено, що до товарної позиції 2309 включаються продукти, що використовуються для годівлі тварин, в іншому місці не зазначені, одержані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, крім рослинних відходів, рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки.

В Основних правилах зазначено, що в разі, коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Аналогічні роз`яснення також містяться й у Поясненнях, затверджених наказом № 401.

Таким чином, законодавством регламентовано повноваження митних органів здійснювати контроль правильності визначенням декларантом коду УКТ ЗЕД імпортованого товару з урахуванням нормативно-правових актів, якими визначені відповідні характеристики груп товарів і роз`яснені особливості їх інтерпретації.

Разом з тим, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що до таких характеристик належать відомості про товар та його цільове призначення, що наведені в описі товаровиробником.

З наведених правових положень також вбачається, що якщо імпортований товар містить ознаки одразу двох товарних позицій за УКТ ЗЕД, то перевага надається тій з них, в якій товар описується більш конкретно.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 826/4208/16, адміністративне провадження № К/9901/42880/18, постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 826/2139/16, адміністративне провадження № К/9901/43954/18, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2017 року у справі № 826/27284/15, провадження № К/800/25628/16.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За зазначеними, в постанові від 30.11.2016 року, митними деклараціями (МД) у період з 21.10.2013 по 25.03.2015 Черкаською митницею ДФС було проведено митне оформлення ввезення товару оксид цинку відповідно режиму імпорту, який було ввезено на адресу очолюваного ОСОБА_1 приватного підприємства Хімтранс на підставі зовнішньоекономічних угод, укладених з підприємствами Республіки Польща. Договорами передбачалась поставка товарів різних найменувань без визначення країни походження та сфери застосування.

За умовами договорів, поставки здійснювались з наданням сертифікатів якості, сертифікатів походження, експортних декларацій країни відправлення. Копії вказаних документів у встановленому порядку подавались для проведення митного оформлення.

При здійсненні декларування даного товару підприємством було у повному обсязі виконано обов`язки декларанта, визначені ст. 266 МК України.

За вказаними МД товар Оксид цинку у графах 31 опис товару було задекларовано як: Оксид цинку, в паперових мішках по 25 кг. хімічна формула ZNO, номер CAS:1314-13-2, являє собою кремово-білий порошок з вмістом цинку 72% У описі зазначався виробник: ARKOP SP.ZO.O., S.A., країна виробництва - Республіка Польща, сфера застосування: використовується у хімічній промисловості при виробництві скла та кераміки. Також зазначено № партії, дату виготовлення, термін придатності.

Код товару у графах 33 МД було задекларовано за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) 2817 00 00 00 - оксид цинку, пероксид цинку (ставка ввізного мита - 0%).

Декларування даних про товар, у т.ч. і даних граф 31 опис товару та даних граф 33 код товару здійснювалось у повній відповідності до даних документів, наданих відправником товару, та оформлених митними та іншими уповноваженими органами Республіки Польща із зазначенням відповідних даних: міжнародної ТТН (CMR), сертифікатів походження, сертифікатів якості, експортних декларацій РП, дані про як зазначені у графах 44 МД.

Митне оформлення даних товарів було здійснено Черкаською митницею ДФС після проведення у встановленому порядку всіх видів митного контролю, у т.ч. проведення митного огляду та коригування митної вартості товарів. Митні платежі були сплачені підприємством у повному обсязі за вказаним МД, у т.ч. з урахуванням визначення митницею митної вартості товарів.

Факт виконання у повному обсязі даних обов`язків засвідчує проведення митного оформлення за вказаними МД та випуск товарів відповідно до заявленого режиму.

Щодо документів, наданих при здійсненні митного оформлення, органами ДФС не заявлено жодних зауважень, вони не визнані недійсними або підробленими, також не встановлено, що заявлені дані щодо товару у МД є недостовірними або неповними.

Товар, імпортований позивачем, є хімічною речовиною, основним компонентом якої є оксид цинку (ZnО), водночас, яка не містить ані тваринної, ані рослинної сировини, виготовляється промисловим хімічним шляхом, за цільовим призначенням використовується здебільшого у промисловості та додатково може застосовуватися в якості кормової домішки для тварин, а отже, такий товар як за основним компонентом, так і за способом виготовлення і основним цільовим призначенням найбільш повно відповідає коду УКТ ЗЕД 2817 00 00 00, що й був визначений позивачем у митній декларації.

Окрім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що митні декларації, з якими ПП Хімтранс зверталося до Черкаської митниці ДФС та відповідно до яких заявлений до митного оформлення товар - оксид цинку Zn - 72% , визначено саме за кодом 2817 00 00 00. За результатами перевірки вказаних митних декларацій митний орган погодився з класифікацією товару згідно з УКТ ЗЕД та випустив імпортований товар у вільний обіг.

Щодо посилання контролюючого органу на те, що імпортований товар є кормовою добавкою за УКТ ЗЕД групи 2309, колегія суддів зазначає наступне.

Так, колегія суддів не приймає до уваги зазначене вище посилання, оскільки, спірний товар створений виключно із хімічних компонентів, що відповідає коду УКТ ЗЕД групи 2817, і не містить ані рослинної, ані тваринної сировини, що є однією з основних характеристик для його віднесення до групи 2309.

Крім того, при винесенні спірної постанови, Черкаською митницею ДФС не було відбрано проб (зразків) товару для направлення до спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної фіскальної служби України, а тому не зрозуміло, яким саме чином відповідач дійшов висновку про внесення позивачем неправдивих відомостей щодо сфери використання та коду товару оксид цинку Zn - 72% .

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що позивач здійснив декларування (визначив код УКТЗЕД) імпортованих товарів у відповідності до вимог митного законодавства, натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що позивачем при декларуванні невірно визначено код УКТЗЕД.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм та з урахуванням матеріалів справи, суд приходить до висновку, що відповідачем було необґрунтовано змінено визначений позивачем код товару УКТ ЗЕД з - 2817 00 00 00 на - 2309 90 96 90 та 2309 90 99 90.

Посилання представника відповідача на той факт, що ПП Хімтранс реалізовувало товар на території України в якості кормової добавки, колегія судів не бере до уваги, оскільки вказаним підприємством було реалізовано оксид цинку , при цьому спосіб та порядок використання даного товару не обумовлювався. Підприємства, які придбали товар від ПП Хімтранс використовували його у власних цілях.

Також, відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

В оскарженої постанові зазначено, що справа розглянута без присутності позивача, про дату, час та місце розгляду справ останній належним чином повідомлений.

Однак, будь-яких доказів, які свідчать про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи, матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Згідно ст. 498 Митного кодексу України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, які є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при розгляді справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст.485 Митного кодексу України, за результатами яких винесено постанову про порушення митних правил № 96/90200/16 від 30 листопада 2016 року, не було дотримано порядку провадження у цих справах та не забезпечено право особи на участь у процесі розгляду справи, чим порушено права позивача, передбачені ст. 498 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, саме на відповідача покладений обов`язок доведення правомірності складення ним постанови, зокрема, шляхом подання належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог Митного кодексу України, за що передбачена відповідальність цим кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, окрім оскарженої позивачем постанови, жодних інших доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України, відповідачем не надано.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України , в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі Мала проти України та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гурепка проти України №2 наголошується на принципі рівності сторін, як одному з складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил є сама оскаржена постанова в справі про порушення митних правил № 96/90200/16 від 30 листопада 2016 року, в якій зафіксовано порушення декларантом Митного кодексу України. Однак, оскаржена постанова про притягнення позивача до відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання порушення митних правил, без підтвердження належними та допустимим доказами, не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Такі постанови по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованих порушень, якому передує фіксування цих порушень.

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України Про міжнародні договори , міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції відіграє тлумачення двох ключових понять цієї статті - кримінальне обвинувачення і суперечки про громадянські права . У справі Кадубец проти Словаччини (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави - відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак, Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальним діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте, ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п. 1-2 ч. 1 ст. 258 Митного кодексу України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд, як адміністративний, має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що постанова в справі про порушення митних правил № 96/90200/16 від 30 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України, є неправомірною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, закриттю, що відповідатиме повному та належному захисту прав позивача, який здійснений, відповідно до імперативних приписів ст. 286 КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 205, 241, 242, 243, 251, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 29 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль