Постанова

від 03.02.2021 по справі 120/2979/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2979/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар Павло Анатолійович

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

03 лютого 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000300402 від 18.06.2020 форма В1 .

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати у зв"язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. З підстав викладених в апеляційній скарзі, апелянт просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

Представник позивача з"явився до суду та подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився.

25 січня 2020 року відповідачем подано до суду заяву про відкладення розгляду справи з підстав того, що розпочата процедура виключення відомостей з ЄДРПОУ щодо працівників правової роботи, які діють у судах. Відтак, з метою не допущення неуповноваженого представника просить відкласти підготовче засідання.

Оцінюючи вказані причини колегія суддів виходить з того, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників/керівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, доказів такої неможливості відповідачем не надано, як не підтверджено й мотиви викладені в поданому клопотанні.

Отже, на думку колегії суддів, наведені у клопотання мотиви не можуть вважатись поважними причинами, за яких суд зобов`язаний відкласти судове засідання, а тому подане клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу від 16.04.2020 №1666 посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2020 року та правомірності формування від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2019 року, січень, лютий 2020 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.05.2020 № 1097/02-32-04-02/34325039 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення вимог Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетною відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2020 року, а саме: п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 ПК України та п. 5 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (р. 20.2.1 декларації) на суму 300000 грн. та занижено "суму від`ємною значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" (р. 21 декларації) на суму 300000 грн. в податковій декларації за січень 2020 року (від 20.02.2020 №9030933640).

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем подано заперечення за №220 від 01.06.2020 до акту перевірки. Заперечення мотивовані тим, що під час заповнення додатку №3 до декларації з ПДВ за січень 2020 року від 20.02.2020 №9030933640 допущено технічну помилку (описку) в індивідуальному податковому номері постачальника TOB ШТЕРН АГРО (ІПН 340233909143) - в рядку 6 таблиці 2 додатку №3 декларації з ПДВ за лютий 2020 року вказано помилково індивідуальний податковий номер не TOB ШТЕРН АГРО , а ІПН СФГ ЯВІР 308073502231. При цьому, допущена описка щодо ІПН ТОВ ШТЕРН АГРО не вплинула на правильність розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ. Помилкове зазначення в додатку №3 невірного ІПН ТОВ ШТЕРН АГРО виявлено Товариством під час перевірки. Однак, у відповідності до п. 50.2 ст. 50 ПК України платник податків піл час проведення документальної перевірки позбавлений можливості подання уточнюючого розрахунку до декларації. Разом з тим, правомірність декларування бюджетного відшкодування ПДВ по відносинах з ТОВ ШТЕРН АГРО повністю підтверджена первинними документами, які були надані та досліджені податковим інспектором під час проведення перевірки, однак, не відображені в акті перевірки. Актом перевірки не встановлено порушення ТОВ ВКХП №2 вимог Податкового кодексу України щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника. Тому, TOB ВКХП №2 не було допущено порушень положень пунктів 200.4, 200.7, 200.9 статті 200 ПК України стосовно формування податкового кредиту, декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ та від`ємного значення, яке враховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Вказані заперечення відповідачем залишено без задоволення, а висновки, викладені в акті перевірки - без змін.

На підставі проведеної перевірки та складеного акту відповідачем 18.06.2020 прийнято податкове повідомлення - рішення №0000300402 "Форма "В1", яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2020 року в розмірі 300000 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 75000 грн.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2020 №0000300402 "Форма "В1". Зокрема суд вважає висновок відповідача про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (р. 20.2.1 декларації) на суму 300000,00 грн. та заниження суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21 декларації) на суму 300000,00 грн. в податковій декларації за січень 2020 року (від 20.02.2020 №9030933640) декларативним та таким, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками Вінницького окружного адміністративного суду. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне.

Пунктом 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються ст. 200 ПК України.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.9 ст. 200 ПК України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21).

Відповідно до п. 2 Розділу І Порядку № 21 подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Згідно із п. 6 Розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованих як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Пунктом 10 Розділу ІІІ Порядку № 21 встановлено, що додатками до декларації, зокрема, є:

1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1);

2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);

3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);

4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4);

5) розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5);

6) розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6) (додаток 6);

7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7);

8) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8);

9) розрахунок податкових зобов`язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9).

Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість встановлений Розділом V Порядку № 21.

Так, відповідно до підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21 платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Поряд з цим, відповідно до п. 2 Розділу ІV Порядку № 21 внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що в акті від 15.05.2020 відповідачем зроблено висновок про те, що перевіркою встановлено порушення пунктів 200.4, 200.7, 200.9 статті 200 ПК України та пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, внаслідок чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (р. 20.2.1 декларації) на суму 300000,00 грн. та занижено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21 декларації) на суму 300000,00 грн. в податковій декларації за січень 2020 року (від 20.02.2020 №9030933640). Разом з тим, актом перевірки не встановлено неправильності розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та TOB ШТЕРН АГРО (код ЄДРПОУ 34023392) укладений Договір поставки №3240 від 01.11.2019, згідно умов якого TOB ШТЕРН АГРО (постачальник) зобов`язалося поставити, а TOB ВКХП №2 (покупець) зобов`язалося прийняти та оплатити товар (пшениця).

На виконання умов Договору №3240 TOB ШТЕРН АГРО поставлено TOB ВКХП №2 товар (пшениця 4 клас) на загальну суму 4416075,57 грн., в т.ч. ПДВ 736012,60 грн., що підтверджується видатковими накладними №442 від 06.11.2019, №444 від 09.11.2019, №450 від 15.11.2019, №451 від 19.11.2019, №453 від 23.11.2019, №454 від 24.11.2019.

Позивачем оплачено поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями від 04.11.2019, 05.11.2019, 27.11.2019, 02.12.2019, 04.12.2019, 06.12.2019, 26.12.2019.

TOB ШТЕРН АГРО , як постачальником товару, складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 04.11.2019, №2 від 05.11.2019, №8 від 19.11.2019, №9 від 23.11.2019, №10 від 24.11.2019 на загальну суму 4416075,57 грн., в т.ч. ПДВ 736012,60 грн. Індивідуальним податковим номером TOB ШТЕРН АГРО є 340233909143.

Сума ПДВ в розмірі 736012,60 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2019 року, що підтверджується декларацією з ПДВ від 20.12.2019 №9307059775.

При цьому, з даної суми в декларації з ПДВ за листопад 2019 року позивачем заявлено до бюджетного відшкодування 324999,47 грн. (рядок 19 таблиці 2 додатку №3 до декларації).

Водночас, судом встановлено, що суму ПДВ в розмірі 300000,00 грн. по відносинах з TOB ШТЕРН АГРО включено позивачем до бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2020 року по декларації з ПДВ від 20.02.2020 №9030933640 та відображено в додатку №3 до декларації Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) .

Однак, в таблиці 2 у графі постачальник (індивідуальний податковий номер) в рядку 6 навпроти суми 300000,00 грн. замість ІПН TOB ШТЕРН АГРО помилково вказано ІПН СФГ ЯВІР . Тобто, в даному випадку має місце некоректне заповнення зазначеного рядка.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що під час заповнення таблиці 2 додатку №3 до декларації з ПДВ за січень 2020 року від 20.02.2020 №9030933640 позивачем допущено технічну помилку (описку) в індивідуальному податковому номері постачальника TOB ШТЕРН АГРО (ПІН 340233909143) - в рядку 6 таблиці 2 додатку №3 декларації з ПДВ за січень 2020 року, вказано помилково індивідуальний податковий номер не TOB ШТЕРН АГРО (ІПН 340233909143), а індивідуальний податковий номер СФГ ЯВІР 308073502231. При цьому, допущена описка щодо ІПН TOB ШТЕРН AГPO жодним чином не вилинула на правильність розрахунку заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Водночас, правомірність декларування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ по відносинах з TOB ШТЕРН АГРО повністю підтверджена первинними документами. Тобто, податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій по Договору поставки №3240 від 01.11.2019 з TOB ШТЕРН АГРО сформований позивачем на підставі належних документів.

Окрім того, перевіркою не встановлено порушень відображення показників у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації за січень 2020 року, арифметичних чи методологічних помилок при проведенні розрахунків зазначених у ній показників.

Дійсно, матеріали перевірки свідчать про те, що позивачем під час оформлення податкової декларації з ПДВ за січень 2020 року допущено технічну помилку (описку) в рядку 6 таблиці 2 додатку №3 до декларації в індивідуальному податковому номері контрагента - постачальника TOB ШТЕРН АГРО . Однак, некоректне заповнення реквізитів (ІПН) контрагента TOB ШТЕРН АГРО саме по собі не призвело до заявлення до відшкодування необґрунтованих сум і не може бути підставою для відмови у бюджетного відшкодуванні.

Враховуючи встановлене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо недопущення позивачем порушень положень пунктів 200.4, 200.7, 200.9 статті 200 Податкового кодексу України стосовно формування податкового кредиту, декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ та від`ємного значення, яке враховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

У постанові від 11.09.2018 у справі №810/3697/16 Верховний Суд вказав, що допущення платником податків технічної помилки (описки) при заповненні декларації та додатків до неї не може бути підставою для висновку про завищення бюджетного відшкодування у разі якщо фактична сплата ПДВ підтверджується відповідними первинними документами.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 (справа №812/1294/17), від 28.08.2018 (справа №810/2744/13-a), від 11.09.2019 у справі №826/11818/13-а, від 15.06.2020 (справа №440/17/19).

Податковим Кодексом України вимагається від податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку, своєчасно подавати у строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування та усувати самостійно виявлені помилки.

Тобто, податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, а саме до невірного формування податкового кредиту та завищення бюджетного відшкодування ПДВ.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладених у постановах від 03.05.2018 у справі №820/4177/17, від 31.07.2018 у справі №824/2675/14-а, від 14.08.2018 у справі №818/1507/17.

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв"язку з допущеними платником податку помилками при подачі податкового розрахунку, що виразилась у неправильному зазначені ІПН TOB ШТЕРН АГРО , колегія суддів вважає безпідставним.

Також варто врахувати, що главою 11 Розділу ІІ ПК України, яка передбачає відповідальність платників податків, не передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за допущення платником податку на додану вартість описок (помилок), арифметичних та/або методологічних помилок у податковій звітності з податку на додану вартість. При цьому, якщо такі помилки стали причиною заниження сум податкових зобов`язань, то платник податку притягується до відповідальності у вигляді штрафних санкцій у розмірах, визначених главою 11 Розділу II Кодексу.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України визначено, право платника податків вносити зміни до податкової звітності у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею).

Разом з тим, відповідно до п. 50.2 статті 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Водночас, згідно з нормами 50.1, 50.2 статті 50 ПК України обмеження платника податків щодо подання уточнюючих розрахунків можливе лише під час перевірки, однак платник податків не позбавлений можливості подати таку звітність після її проведення.

Таким чином, оскільки відповідачем проводилась документальна позапланова перевірка, позивач не міг виправити виявлену помилку безпосередньо під час проведення перевірки та підтвердити бюджетне відшкодування іншим чином, ніж шляхом надання первинних документів, що в свою чергу останнім і було зроблено.

Зокрема судом встановлено, що на виправлення допущеної технічної помилки (описки) в рядку 6 таблиці 2 додатку №3 до декларації з ПДВ за січень 2020 року, 01.06.2020 позивачем подано уточнюючий розрахунок (Д3), в якому виправлено допущено описку в частині невірного зазначення ІПН TOB ШТЕРН АГРО .

Отже, за результатом апеляційного розгляду справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії податкового органу у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами не відповідають критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України. Висновок відповідача про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (р. 20.2.1 декларації) на суму 300000,00 грн. та заниження суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21 декларації) на суму 300000,00 грн. в податковій декларації за січень 2020 року (від 20.02.2020 №9030933640) не ґрунтується на приписах чинного податкового законодавства.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2020 №0000300402 "Форма "В1".

В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Згідно частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.