Постанова

від 28.01.2021 по справі 910/1546/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2021 р. Справа№ 910/1546/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Кравчука Г.А.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Максимова Ю.І. орд. від 02.03.2020р;

від відповідача: Нежурбіда М.Г. витяг з ЄДР;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 (повне рішення складено 13.11.2020)

у справі №910/1546/19 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоїк-Авто"

до Київської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на боці відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА),

про визнання укладеним договору,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоїк-Авто" (далі - позивач, Товариство) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач, Київрада) та просило суд визнати укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили, договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:82:107:0003, для обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об`єктів дорожнього сервісу), площею 0,1405 га, яка розташована за адресою: площа Либідська у Печерському районі міста Києва в редакції, наведеній у позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням Київської міської ради від 05.07.2018 №1133/5197 (далі - Рішення) було вирішено затвердити проект землеустрою щодо земельної ділянки та передати її позивачу в оренду на п`ять років. Позивач надав Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - третя особа, Департамент) всі документи, необхідні для укладання договору оренди, і Департамент виготовив проект договору і передав його позивачу. Позивач подав договір нотаріусу, про що неодноразово повідомляв відповідача і Департамент, однак повноважений представник відповідача не з`явився до нотаріуса для укладання договору оренди, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду для захисту свого порушеного права.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що відповідно до пункту 3 рішення №1133/5197 позивач зобов`язаний був вирішити питання щодо пайової участі (з укладанням відповідного договору) (підпункт 3.6 Рішення) та питання щодо сплати відновної вартості зелених насаджень (або укладання охоронного договору на зелені насадження) (підпункт 3.8 Рішення), а також виконати вимоги листів від 01.04.2015 №3772/0/12/19-15 та від 04.07.2017 №057041-11590 (пункт 3.5 Рішення), що позивачем не було зроблено.

Позивач, у відповіді на відзив, вказав на те, що на земельній ділянці не планується будівництво, тому відсутні підстави для сплати пайової участі; також на ній відсутні будь-які зелені насадження, отже, відсутні підстави для сплати їх фактичної вартості або укладання охоронного договору; проект договору підготовлений Департаментом, а не позивачем, і містить всі істотні умови.

Третя особа у письмових поясненнях вказала, що на виконання вимог рішення Київської міської ради від 05.07.2018 №1133/5197 позивач надав Департаменту документи, необхідні для укладення договору земельної ділянки, за результатами якого Департаментом підготовлено проект договору оренди зазначеної земельної ділянки та 13.09.2018 передано представнику позивача для забезпечення нотаріального посвідчення договору та реєстрації права оренди в установленому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019, позов задоволено частково.

Постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року задоволено касаційну скаргу відповідача, скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду міста Києва, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи зазначені судові рішення Верховний Суд вказав на те, що судами не було надано оцінки запереченням відповідача щодо того, що позивачем:

- на виконання підпункту 3.2 пункту 3 Рішення не надано до Департаменту земельних ресурсів усіх документів, визначених чинним законодавством, необхідних для укладення договору оренди земельної ділянки;

- не надано належних та допустимих доказів виконання вимог підпункту 3.5 пункту 3 Рішення щодо вимог, викладених у листах Департаменту містобудування та архітектури від 01.04.2015 №3772/0/12/19-15, Департаменту земельних ресурсів від 04.07.2017 №057041-11590;

- не вирішено на виконання підпункту 3.6 пункту 3 Рішення щодо питання пайової участі та укладення з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору про пайову участь;

- не доведено виконання підпункту 3.8 пункту 3 Рішення, а саме, не вирішено питання сплати вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження відповідно до рішення Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 "Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва";

При новому розгляді справи позивачем подані письмові пояснення, з урахуванням вказівок, що містяться в постанові Верховного Суду, у яких він вказав, що вимоги у пункті 3.5 Рішення стосуються зобов`язань, яких позивач має дотримуватись в разі початку нового будівництва на земельній ділянці, яке ним не здійснюється, а земля надається не для будівництва, а для обслуговування існуючої інфраструктури; позивачем були передані всі необхідні документи Департаменту і той підготував проект договору та надав його позивачу для нотаріального посвідчення; на земельній ділянці відсутні будь-які зелені насадження, тому відсутні підстави для сплати їх відновної вартості або укладання охоронного договору згідно п.3.8 Рішення; сплата пайової участі обов`язкова лише при забудові земельної ділянки, однак позивачу земельна ділянка не надана для здійснення будівництва чи реконструкції, тому відсутні підстави для сплати пайової участі згідно п.3.6 Рішення.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стоїк-Авто" та Київською міською радою, з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили, Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:107:0003 для обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об`єктів дорожнього сервісу), площею 0,1405 га, яка розташована за адресою: площа Либідська у Печерському районі міста Києва, в редакції, наведеній у рішенні (за виключенням розділу 14 - щодо нотаріального посвідчення, витрат на нього та кількості примірників договору).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Київська міська рада подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки порядок укладання договору оренди землі в місті Києві врегульовано, зокрема, Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженим рішенням Київради від 20.04.2017 №241/2463, яким передбачено, що організація підписання договору проводиться Департаментом земельних ресурсів спільно з Управлінням організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба), тому самостійна передача позивачем проекту договору приватному нотаріусу, в порушення пункту 7.5 вказаного Порядку, створила штучні перешкоди у спільній реалізації повноважень Департаменту і Управління, спрямованих на вжиття заходів щодо підписання договору оренди.

Третя особа про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, представника у судове засідання не направила, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що саме Департамент земельних ресурсів надав позивачу проект договору для його подальшого нотаріального посвідчення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 18 жовтня 2007 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та ТОВ "Стоїк-Авто", як орендарем, був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якої орендареві була надана в строкове платне користування земельна ділянка площею 0,5607 га, кадастровий номер 8000000000:82:107:0001, що знаходиться на площі Либідській у Печерському районі міста Києва з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування паркінгу з автосалоном, строком на 15 років (том 2 а.с.170-174).

У січні 2015 року позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в оренду), яка знаходиться за адресою: площа Либідська у Печерському районі міста Києва (том 2 а.с.123).

За замовленням позивача товариством з обмеженою відповідальністю "Геометікс-плюс" було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який погоджений у встановленому порядку (висновок Департаменту містобудування та архітектури від 25.06.2016 №6107/0/12/09-16) (том 2 а.с.108-211).

На підставі вказаного проекту Департаментом земельних ресурсів було внесено інформацію про земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:107:0003) площею 0,1405 га до міського земельного кадастру (том 2 а.с.189).

Зі змісту проекту землеустрою, графічних матеріалів до нього (ортофотопланів, схем, фотографій, кадастрового плану тощо) вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:107:0003, площею 0,1405 га, є суміжною до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:107:0001, площею 0,5607 га, яка надана позивачу в оренду згідно договору від 18.10.2007 строком на 15 років.

Рішенням Київської міської ради від 05.07.2018 №1133/5197 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Стоїк-Авто" земельної ділянки для обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об`єктів дорожнього сервісу) на площі Либідській у Печерському районі м. Києва" (том 1 а.с.16) було вирішено:

"1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству для обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об`єктів дорожнього сервісу) на площі Либідській у Печерському районі міста Києва (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ 12.04, заява ДЦ від 11.07.2017 № 63007-002020035-031-03, справа Д-7120).

2. Передати Товариству, за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,1405 га (кадастровий номер 8000000000:82:107:0003, витяг з Державного земельного кадастру №НВ-8000563322017) для обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об`єктів дорожнього сервісу) на площі Либідській у Печерському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва).

3. Товариству:

3.1. Виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.

3.2. У місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів документи, визначені чинним законодавством, необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки.

3.3. Забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки.

3.4. Питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку.

3.5. Виконати вимоги, викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури від 01.04.2015 № 3772/0/12/19-15, Департаменту земельних ресурсів від 04.07.2017 № 057041-11590.

3.6. Питання пайової участі та укладення з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством.

3.7. У разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва, питання оформлення дозвільної, проектно-кошторисної документації та питання пайової участі вирішувати в порядку, визначеному законодавством України.

3.8.Питання сплати вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження вирішувати відповідно до рішення Київради від 27.10.2011 № 384/6600 "Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва".

3.9. Дотримуватись обмежень у використанні земельної ділянки, зазначених у витязі з Державного земельного кадастру.

4. Попередити землекористувача, що використання землі не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування".

Як вірно встановив суд першої інстанції, згаданий у пункті 3.5 Рішення лист Департаменту містобудування та архітектури від 01.04.2015 №3772/0/12/19-15 є Висновком щодо відповідності заявленої у справі-клопотанні ініціативи містобудівній документації або ситуації та наявних містобудівних умов та обмежень, що мають бути враховані при розробці документації із землеустрою (том 2 а.с.181) і ним встановлювались лише обмеження та вимоги при наданні спірної земельної ділянки в оренду під забудову.

Другий згаданий у пункті 3.5 Рішення лист Департаменту земельних ресурсів від 04.07.2017 №057041-11590 є висновком останнього щодо можливості надання спірної земельної ділянки в оренду (том 2 а.с.189) і ним також встановлювались лише обмеження та вимоги при наданні спірної земельної ділянки в оренду під забудову.

Проте, вказана земельна ділянка, за рішенням місцевої ради, виділена не для забудови, отже, вимоги цих листів не підлягають застосуванню за замовчуванням, до моменту зміни в установленому порядку мети оренди, визначеної в рішенні Київської міської ради, і початку процедури відповідних погоджень.

На виконання Рішення позивач листами від 03.08.2018 №03/08-17, №04/08-17, №05/08-17 звернувся до Департаменту земельних ресурсів з проханням підготувати проект договору оренди земельної ділянки, надав копії необхідних документів та вказав, що на земельній ділянці нерухоме майно відсутнє, вона буде використовуватись згідно КВЕД 52.21 "Допоміжне обслуговування наземного транспорту" (том 1 а.с.17-19).

13 вересня 2018 року, на підставі Рішення, Департаментом земельних ресурсів було передано, а позивачем отримано:

1) проект договору оренди земельної ділянки з наступними характеристиками: кадастровий номер - 8000000000:82:107:0003; місце розташування - площа Либідська у Печерському районі м. Києва; цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об`єктів дорожнього сервісу); розмір (площа) - 0,1405 га;

2) додатки до проекту договору на 3 арк., в т.ч. розрахунок від 14.08.2018 № Ю-42856 розміру орендної плати (кадастровий номер - 8000000000:82:107:0003), про що було складено акт приймання-передачі проекту договору оренди земельної ділянки від 13.09.2018 (том 1 а.с.20-25).

Переданий Департаментом позивачу проект договору оренди земельної ділянки завізований директором Департаменту (том 1 а.с.21-23)

Листом від 27.12.2018 № 653/01-16 (том 1 а.с.45) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. у відповідь на запит позивача (том 1 а.с.44) було повідомлено останньому, що позивачем 14.09.2018 для нотаріального посвідчення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 8000000000:82:107:0003) було надано необхідні документи, а до 27.12.2018 інша сторона правочину - Київрада для вчинення відповідних дій не зверталась.

15.01.2019 листом № 15/01-19 (том 1 а.с.46-49), отриманим того ж дня Київрадою за вх.№081731, а Департаментом за вх.№057/585, позивач звернувся до Київради та Департаменту з проханням з`явитися 18.01.2019 об 11:00 год. до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненкоТ.М. для підписання та нотаріального посвідчення договору оренди земельної ділянки, що розташована на пл. Либідській в Печерському районі м.Києва, кадастровий номер 8000000000:82:107:0003, а у випадку неможливості забезпечення прибуття - запропонувати свою дату та час для підписання і посвідчення відповідного договору.

Листом від 24.01.2019 №16/01-16 (том 1 а.с.51) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. у відповідь на запит Товариства (том 1 а.с.50) було повідомлено, що станом на 24.01.2019 Київрада для нотаріального посвідчення договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 8000000000:82:107:0003) не зверталась.

Листом від 23.01.2019 за вих. №05716-1608 Департамент повідомив на звернення відповідача від 15.01.2019, що Департаментом для забезпечення підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення 13.09.2018 видано уповноваженому представнику товариства підготовлений проект відповідного договору разом з необхідними документами.

У зв`язку із викладеними обставини позивач звернувся до суду із даним позовом та просив визнати укладеним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:107:0003 між позивачем та відповідачем на умовах наведеного в позові проекту, який відповідає проекту, що був переданий Департаментом позивачу 13.09.2018.

За наслідками нового розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними і обґрунтованими. Однак при цьому судом було враховано, що набрання чинності договором, який визнано укладеним судовим рішенням, пов`язано із набранням таким рішенням законної сили, тому у суду відсутні підстави для включення до умов договору розділу 14 запропонованого і погодженого сторонами проекту договору (який стосується набрання чинності договором з моменту нотаріального посвідчення, витрат на таке посвідчення і кількості примірників договору, які підписуються сторонами), а тому задовольнив позовні вимоги частково, виключивши і затвердженого тексту договору розділ 14.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Предметом позовних вимог є визнання укладеним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:82:107:0003, для обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об`єктів дорожнього сервісу).

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Законами України "Про оренду землі", "Про місцеве самоврядування в Україні", а також Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 20.04.2017 №241/2463 (далі - Порядок).

Відповідно до ст. ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статті 144 Конституції України, статей 12, 122 ЗК України, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції, зокрема, міських рад належить вирішення питань про надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.

Також, відповідно до пункту "в" статті 9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Отже, вирішення питання про надання у користування спірної земельної ділянки належить до компетенції Київради.

Відповідно до абз.1 ч.1, ч.2 другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначено статтею 124 ЗК України, якою встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частиною 2 ст. 648 ЦК України встановлено, що особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Отже, передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення відповідного договору оренди.

Таким чином, прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про передачу в користування (оренду) земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є необхідною умовою для передачі такої земельної ділянки в оренду.

На виконання приписів наведених норм чинного законодавства, та відповідно до розробленого за замовленням Товариством проекту землеустрою, Київрадою, в межах її повноважень, було прийнято рішення від 05.07.2018 №1133/5197 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Стоїк-Авто" земельної ділянки для обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об`єктів дорожнього сервісу) на площі Либідській у Печерському районі м. Києва", яким було передано спірну земельну ділянку в оренду Товариству строком на 5 років.

Тобто, органом місцевого самоврядування висловлено волевиявлення на виникнення орендних земельних правовідносин, що зумовлює можливість передачі цієї земельної ділянки в користування (оренду) Товариству шляхом укладення з ним відповідного договору оренди, що в свою чергу спростовує твердження відповідача про відсутність волевиявлення Київради на вчинення відповідних дій.

Матеріали справи не містять доказів скасування вказаного Рішення або визнання його незаконним в судовому порядку.

Порядок дій Київради та особи, якій надано земельну ділянку в оренду, встановлено порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 20.04.2017 №241/2463.

Так, пунктами 7.1, 7.2 Порядку передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється на підставі рішення Київради, Департамент земельних ресурсів після набрання чинності рішенням Київради невідкладно направляє його зацікавленій особі та інформує про необхідність укладення договору оренди земельної ділянки у місячний термін.

За змістом пункту 7.3. Порядку зацікавлена особа, на користь якої прийнято рішення про передачу в оренду земельної ділянки, зобов`язана у місячний термін після отримання повідомлення звернутися до Департаменту земельних ресурсів з метою організації підготовки проекту договору оренди земельної ділянки.

Матеріалами даної справи підтверджується, що Київрада прийняла рішення від 05.07.2018 про передачу в оренду земельної ділянки, повідомила Товариство про прийняте рішення, а Товариство, в свою чергу, у місячний термін (03.08.2018) звернулось до Департаменту з метою організації підготовки проекту договору оренди та, на виконання пункту 3.2 Рішення, надало документи, визначені чинним законодавством, необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки.

Інше відповідачем не доведено та підтверджується фактом підготовки уповноваженою третьою особою проекту договору, без зауважень до пакету документів, наданого позивачем.

Згідно пункту 7.4 Порядку Департамент земельних ресурсів протягом 14 робочих днів з дня надходження звернення зацікавленої особи готує проект договору оренди земельної ділянки, розрахунок орендної плати за землю, узгоджує із зацікавленою особою істотні умови договору. Проект договору оренди земельної ділянки візує керівник Департаменту земельних ресурсів. Додаткові погодження та/або візи, не передбачені цим Порядком, не допускаються.

На виконання вказаних положень Порядку Департаментом було підготовлено проект договору оренди земельної ділянки, який містить всі істотні умови та завізований директором Департаменту Оленичем П.С., зроблено розрахунок орендної плати і витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а 13.09.2018 Департамент земельних ресурсів погодив і передав проект договору оренди спірної земельної ділянки та розрахунок розміру орендної плати Товариству.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що наведеним спростовуються доводи відповідача щодо непогодження істотних умов спірного договору, зокрема, орендної плати, оскільки умовами проекту договору (п.4.2) визначено, що річна орендна плата становить 3% від її нормативної грошової оцінки, а у пункті 2.2 визначено цей розмір.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив відсутність зауважень до змісту проекту договору в контексті його відповідності чинному законодавству та наявності істотних умов.

Відповідач у відзиві на позовну заяву також посилався на те, що Товариством не виконано вимог, зазначених у пунктах 3.5, 3.6, 3.8 Рішення, а Верховний Суд, скасовуючи судові рішення у даній справі, дав вказівку при новому розгляді справи надати оцінку цим доводам відповідача.

Так, пунктом 3.5 Рішення було вказано Товариству виконати вимоги, викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури від 01.04.2015 № 3772/0/12/19-15, Департаменту земельних ресурсів від 04.07.2017 № 057041-11590.

Зі змісту вказаних листів вбачаються, що вони стосуються містобудівних обмежень щодо будівництва на спірній земельній ділянці.

Проте, Рішенням Київради передбачено передачу спірної земельної ділянки Товариству лише для обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об`єктів дорожнього сервісу).

Вказані умови передачі передбачені і у підготовленій Департаментом та запропонованій позивачем редакції договору оренди земельної ділянки (пункту 1.1, 2.1 проекту договору).

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, спірна земельна ділянка передається Товариству не для будівництва на ній, а тільки для обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об`єктів дорожнього сервісу).

При цьому, хоча у пункті 2.1 проекту договору вказано: "цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства", однак у цьому ж пункті визначено "вид користування - для обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об`єктів дорожнього сервісу)".

Таким чином, вимоги, викладені у листах Департаменту містобудування та архітектури від 01.04.2015 № 772/0/12/19-15, Департаменту земельних ресурсів від 04.07.2017 № 057041-11590, що стосуються містобудівних обмежень щодо будівництва на спірній земельній ділянці, не підлягали виконанню Товариством, оскільки спірна земельна ділянка згідно з Рішенням не передається Товариству для забудови на ній, а відповідачем не доведено суду, які саме вимоги зазначені у цих листах не були виконані позивачем і його доводи щодо невиконання цього пункту є безпідставними.

Пунктом 3.6 Рішення Товариству вказано питання пайової участі та укладення з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач не повинен був укладати договір про пайову участь, оскільки із метою будівництва спірна земельна ділянка в оренду не передається, а положеннями чинного законодавства, зокрема Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент прийняття участі) пайова участь у розвитку інфраструктури передбачалася у разі забудови земельної ділянки, при цьому законодавство не встановлювало обов`язок сплати пайової участі до початку будівництва, а в спірних правовідносинах будівництво взагалі не обумовлено.

Листом від 03.08.2018 року №05/08-17 позивач повідомляв Департамент земельних ресурсів, що підстав для сплати пайової участі в розвитку інфраструктури м. Києва не має, оскільки будівництво на земельній ділянці не здійснюється.

Таким чином, посилання відповідача на невиконання позивачем вказаного пункту Рішення є безпідставними.

Відповідно до п.3.8 Рішення Товариству необхідно було питання сплати вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження вирішувати відповідно до рішення Київради від 27.10.2011 № 384/6600 "Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва".

Так, пунктом 2 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 за №1045) та Порядком видалення земельних насаджень передбачений перелік випадків, коли здійснюється видалення земельних насаджень. Зокрема, видалення земельних насаджень здійснюється у разі виконання підготовчих і будівельних робіт на об`єктах відповідно до статей 35-37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до пункту 15.1 Порядку видалення земельних насаджень, на який посилається відповідач, видалення зелених насаджень в межах земельної ділянки, відведеної у власність або користування суб`єктам господарювання для будівництва об`єктів містобудування, а також реконструкції та капітального ремонту будівель і споруд, об`єктів благоустрою, здійснюється на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт, що подається до територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України відповідно до статей 35 - 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У разі відведення земельної ділянки для вищезазначених потреб, до моменту державної реєстрації прав на земельну ділянку замовник зобов`язаний укласти охоронний договір на зелені насадження, що знаходяться на земельній ділянці, відповідно до підпункту 16.2 пункту 16 цього Положення або сплатити відновну вартість зелених насаджень.

Це означає, що укладання охоронного договору або сплата відновної вартості зелених насаджень у разі відведення земельної ділянки до моменту державної реєстрації необхідне лише щодо тих земельних ділянок, на яких передбачається здійснення будівельних робіт.

Отже, сам по собі факт надання земельної ділянки в користування позивачу не є автоматичною підставою для укладення охоронного договору або сплати відновної вартості.

При цьому, як достеменно встановлено судом першої інстанції, відповідно до Рішення спірна земельна ділянка передається Товариству для обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури (крім об`єктів дорожнього сервісу). Вказаний вид використання земельної ділянки виключає здійснення будівництва на земельній ділянці, а отже, на неї не розповсюджується дія пункту 15.1 Порядку.

Окрім того, видалення зелених насаджень та сплата їх відновної вартості можлива лише у випадку наявності на земельній ділянці таких зелених насаджень, а згідно доводів позивача, які підтверджуються матеріалами справи, зокрема, проектом землеустрою, аерофотозйомкою, фотографіями, на спірній земельній ділянці відсутні зелені насадження, вона заасфальтована та призначена для стоянки автомобілів.

Відповідачем вказані доводи позивача не спростовані, а тому його посилання на невиконання позивачем вимогу пункту 3.8 Рішення також є необґрунтованими.

Згідно пункту 7.7 Порядку договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі між Київською міською радою та зацікавленою особою і посвідчується нотаріально.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач неодноразово звертався з листами до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., у відповіді на які нотаріус підтвердила, що Товариство передало всі необхідні документи для посвідчення договору оренди земельної ділянки, проте, оскільки інша сторона Договору, а саме, Київрада на посвідчення Договору не зверталася, відповідно до статті 43 Закону України "Про нотаріат" вона не може здійснити відповідну нотаріальну дію.

До звернення позивача до суду відповідач не посилався на відсутність будь-яких документів, як на підставу відмови від підписання договору оренди, а виготовлення проекту договору оренди Департаментом земельних ресурсів свідчить про надання позивачем повного пакету документів.

У апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що самостійна передача позивачем проекту договору приватному нотаріусу, в порушення пункту 7.5 Порядку, створила штучні перешкоди у спільній реалізації повноважень Департаменту і Управління, спрямованих на вжиття заходів щодо підписання договору оренди.

Дійсно, пунктом 7.5 Порядку передбачено, що Департамент земельних ресурсів спільно з управлінням організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба) у десятиденний строк вживають заходів щодо організації підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення. Залучення будь-яких інших структурних підрозділів чи посадових осіб Київради та її виконавчого органу до процедури підписання договору оренди земельної ділянки та його нотаріального посвідчення забороняється.

Однак, в порушення вказаних положень Порядку, Департамент ухилився від вжиття заходів щодо організації підписання договору оренди та його нотаріального посвідчення, поклавши вчинення цих дій саме на позивача, що підтверджуються поясненнями Департаменту, які надавались суду першої інстанції, у яких Департамент вказав, що проект договору оренди 13.09.2018 передано Товариству для забезпечення нотаріального посвідчення та реєстрації права оренди.

При цьому, Порядок регламентує внутрішню процедуру між Київрадою, Департаментом та Управлінням організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатна служба), на яку позивач не впливає.

Враховуючи, що Департамент, після підготовки повного пакету документів і візування проекту договору, замість організації процедури підписання спірного договору передав його разом з усіма додатками позивачу, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що дії позивача щодо наступної передачі договору приватному нотаріусу для посвідчення у встановленому законом порядку перебувають у межах правового поля, є добросовісними та направлені на захист його права на оренду, встановленого відповідачем.

Отже, враховуючи положення пункту 7.5 Порядку, відповідач зобов`язаний був не пізніше 24.09.2018 вжити заходів щодо організації підписання договору оренди спірної земельної ділянки та його нотаріального посвідчення, однак безпідставно ухилився від вчинення вказаних дій.

Надаючи оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права - визнання договору укладеним, апеляційний господарський суд виходить із наступного.

Зі змісту положень статей 2, 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що діяльність органів місцевого самоврядування (в т.ч. Київради) має бути спрямована в першу чергу на дотримання закріпленого в Конституції України принципу законності його дій.

Стаття 55 Конституції України наділяє кожну особу правом захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами від порушень і протиправних посягань (частина шоста наведеної статті Конституції України).

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Надаючи правову оцінку належності обраного заінтересованою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

У даному випадку, судом першої інстанції вірно встановлено, що має місце волевиявлення позивача (ініціювання на одержання земельної ділянки в оренду, подача позову) і відповідача (Рішення Київради) на виникнення правовідносин оренди спірної земельної ділянки, сторонами у визначеному порядку було погоджено відповідний проект договору оренди, проте має місце ухилення особи, яка має право від імені територіальної громади підписати такий договір, а тому ефективним способом захисту права позивача (набути право оренди Земельної ділянки), з урахуванням суті порушеного права (підстав позову) та специфіки правовідносин з яких виник спір, є саме визнання такого договору укладеним, що і буде спрямовано на його відновлення.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, апеляційних господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про визнання укладеним договору оренди спірної земельної ділянки є правомірними та обґрунтованими.

Однак, оскільки набрання чинності договором, який визнано укладеним судовим рішенням, пов`язано із набранням таким рішенням законної сили, то у суду відсутні підстави для включення до умов договору, який визнається укладеним, розділу 14 запропонованого і погодженого сторонами проекту (саме в частині набрання чинності з моменту нотаріального посвідчення, витрат на таке посвідчення і кількості примірників договору, які підписуються сторонами), а тому є юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції виконав вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року, повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04.02.2021.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

Г.А. Кравчук