Постанова

від 25.01.2021 по справі 5013/1490/12

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2021 року м. Дніпро Справа № 5013/1490/12

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Білецька Л.М., Коваль Л.А.,

секретар судового засідання - Манчік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу арбітражного керуючого Назаренка Сергія Анатолійовича

на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2020р.

(повний текст складено 16.11.2020р., суддя - Вавренюк Л.С., м. Кропивницький)

за результатом розгляду

заяви арбітражного керуючого Назаренка Сергія Анатолійовича

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 5013/1490/12

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод"

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2020р. відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого Назаренка С.А. про ухвалення додаткового рішення (вх. № 3417 від 22.10.2020р.) у справі № 5013/1490/12.

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Арбітражний керуючий Назаренко Сергій Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2020р.; задовольнити заяву арбітражного керуючого Назаренка С.А. про ухвалення додаткового судового рішення у повному обсязі; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. винагороду за виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" та відшкодування витрат, понесених за період виконання обов`язків ліквідатора товариства у сумі 826,65 грн.; стягнути з Головного управління ДПС у Кіровоградській області на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. винагороду за виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" та відшкодування витрат за період виконання обов`язків ліквідатора товариства у сумі 27 533,49 грн.; стягнути з Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. винагороду за виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" та відшкодування витрат, понесених за період виконання обов`язків ліквідатора товариства у сумі 1 163,22 грн.; провести судове засідання з розгляду заяви у режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було порушено норми процесуального права. Виходячи із положень ст. 45 Закону про банкрутство, чинного на час виникнення спірних правовідносин, вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та вимоги щодо відшкодування понесених ним витрат за період виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора боржника, відносяться до витрат, що пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, тобто по суті є судовими витратами. При розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення суд мав застосувати спеціальні положення Закону про банкрутство та надати їм перевагу як спеціальним у співвідношенні із положеннями ГПК України, які в даному випадку є загальними нормами права до цих правовідносин, що виникли між арбітражним керуючим та кредиторами банкрута. Положення ст. 221 ГПК України не підлягають застосуванню до даних правовідносин, враховуючи специфіку розгляду справи про банкрутство відповідно до спеціальних положень законодавства про банкрутство. Судом першої інстанції не досліджувались правові підстави для стягнення на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. основної грошової винагороди та понесених витрат за період виконання обов`язків ліквідатора банкрута пропорційно за рахунок кредиторів банкрута, а лише акцентовано увагу на порушення заявником норм процесуального права. Заявлені вимоги щодо стягнення з кредиторів банкрута пропорційно суми нарахованої основної грошової винагороди та понесених витрат за період виконання повноважень ліквідатора банкрута, що затверджені ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2015р. у даній справі, яка міститься в матеріалах справи, є правомірними та обґрунтованими, а детальну правову позицію щодо наявності підстав для їх стягнення викладено у заяві про ухвалення додаткового судового рішення, що також міститься в матеріалах справи. На думку скаржника, ухвалення додаткового рішення в межах справи про банкрутство, в тому числі стосовно невирішеного питання про судові витрати, якими в тому числі є основна грошова винагорода арбітражного керуючого та понесені ним витрати, регулюється ст. 244 ГПК України. Арбітражним керуючим дотримано строк подання заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки ухвала про затвердження ліквідаційного балансу та припинення ТОВ "Кіровогрдаський лікеро-горілчаний завод" прийнята Господарським судом Кіровоградської області 15.12.2017р., а в силу положень ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання встановлюється у три роки з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили. Граничним строком для подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення є 15.12.2020р. Оскаржуваною ухвалою порушено право арбітражного керуючого на отримання винагороди за виконання обов`язків ліквідатора та відшкодування понесених витрат.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Кредитор - ГУ ДПС у Кіровоградській області у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2020р. - без змін. Посилається на те, що 15.12.2017р. ухвалою Господарського суду Кіровоградської області затверджено звіт ліквідатора арбітражного керуючого Макаренка В.А. та ліквідаційний баланс банкрута - ТОВ "КЛГЗ", ліквідовано юридичну особу - ТОВ "КЛГЗ", провадження у справі припинено. Відповідно до ст. 248 ГК України у разі ліквідації суб`єкта господарювання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вноситься відповідний запис. Платника податку - ТОВ "КЛГЗ" за рішенням суду ліквідовано та знято з обліку 20.02.2019р., а 28.12.2017р. проведено реєстраційну дію про припинення державної реєстрації, тобто рішення місцевого господарського суду від 15.12.2017р. виконано. Положення ст. ст. 221, 244 ГПК України, застосовані судом першої інстанції при вирішенні справи, є такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Скаржник не навів прямої норми законодавства, яка б вказувала безпосередньо на звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення, саме при розгляді справи про банкрутство, після винесення остаточного рішення суду апеляційної інстанції 17.12.2018р. та його виконання. Доводи апеляційної скарги не містять обґрунтування норм чинного законодавства, як підставу для скасування оскаржуваної ухвали.

Кредитор - Управління ДСНС України у Кіровоградській області у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2020р. - без змін. Посилається на те, що апеляційна скарга є безпідставною, неправомірною, а обставини, на які посилається скаржник, не в повній мірі відповідають фактичним обставинам, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги. Розглядаючи дану справу, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, оскільки арбітражним керуючим Назаренком С.А. не було доведено наявність визначеної ч. 1 ст. 221 ГПК України обставини, якою обумовлено застосування ст. 221 та відповідно ст. 244 ГПК України. Скаржником не дотримано визначеного процесуальним законом порядку (ч. 2 ст. 221 ГПК України), з огляду на те, що можливість прийняття судом додаткового рішення майже є нерозривним з прийняттям остаточного рішення. Рішення (ухвала) у даній справі судом першої інстанції прийнято 15.12.2017р., яке змінено судом апеляційної інстанції 17.12.2018р., в той час, як арбітражний керуючий Назаренко С.А. до господарського суду звернувся 22.10.2020р., що не відповідає нормам процесуального закону. Скаржник не довів суду обставин, наявністю саме яких зумовлено застосування ст. 224 ГПК України, з дотриманням ст. 221 ГПК України. Примусове стягнення грошової винагороди на користь арбітражного керуючого у спосіб, що не передбачений чинним законодавством, з кредитора, який звернувся до суду за захистом порушеного банкрутом права, завдає останньому не передбачених додаткових матеріальних збитків та фактично таке стягнення призведе до порушення права власності кредитора на належні йому матеріальні активи, в тому числі кошти. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

2.3. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, викладені у відповіді на відзиви на апеляційну скаргу.

Скаржник у відповіді на відзиви на апеляційну скаргу посилається на те, що кредиторами не було враховано правову природу правовідносин в межах справи про банкрутство та особливості правового режиму, в якому перебуває боржник-банкрут та учасники справи про банкрутство, специфіку застосування положень процесуального законодавства в межах такої категорії справ. Аналізуючи положення ст. 221 ГПК України, вбачається, що процесуальним законодавством встановлено стадію судового процесу, на якій дане положення підлягає застосуванню - до закінчення судових дебатів, але враховуючи специфіку справ про банкрутство, ні положенням Закону про банкрутство, ні положеннями чинного на сьогодні КУзПБ, не визначено стадії судового процесу, на відміну від позовного провадження, стадії якого прямо визначені ГПК України. Не зважаючи на те, що ст. 221 ГПК України не підлягає застосуванню в межах справи про банкрутство, скаржник вважає, що ст. 244 ГПК України, якою встановлюється порядок винесення додаткового судового рішення не мітить таких колізій. Господарським судом Кіровоградської області ухвалою від 07.10.2015р. у даній справі було вирішено питання про право арбітражного керуючого Назаренка С.А. на отримання основної грошової винагороди ліквідатора та відшкодування понесених ліквідатором витрат. Проте, під час постановлення ухвали від 15.12.2017р. судом першої інстанції, якою затверджено ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс, фактично не зазначено дії, які необхідно виконати кредиторам, а зокрема, не зазначено в резолютивній частині про стягнення з кредиторів боржника на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. грошових коштів. Наведені обставини стали підставою для звернення скаржника до місцевого господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі. Відсутність правових позицій Верховного Суду з даних питань обумовлена обмеженнями щодо касаційного оскарження ухвал в межах справи про банкрутство, що встановлені ч. 3 ст. 9 КУзПБ. Покладення обов`язку щодо виплати грошової винагороди арбітражному керуючому та відшкодування понесених ним витрат є не додатковим тягарем для кредиторів, а механізмом захисту порушеного права на отримання винагороди арбітражного керуючого, що неодноразово застосувався та досі застосовується господарськими судами в межах справи про банкрутство, в тому числі у випадках, коли боржник-банкрут вже є фактично та юридично припиненим, а питання щодо оплати послуг арбітражного керуючого - не вирішене.

Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області наданими йому процесуальними правами не скористалось та не направило до суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 25.01.2021р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів учасників провадження у справі.

В судовому засіданні 25.01.2021р. в режимі відеоконференції арбітражний керуючий Назаренко С.А. надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.

Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Таким чином, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників провадження у справі.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 14.01.2013р. визнано банкрутом відсутнього боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод", відкрито ліквідаційну процедуру у справі.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2014р. призначено арбітражного керуючого Назаренка С.А. ліквідатором банкрута.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2015р. задоволено клопотання № 810 від 18.06.2015р. ліквідатора арбітражного керуючого Назаренка С.А. про затвердження звіту про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого. Затверджено звіт про оплату послуг арбітражного керуючого за період з 24.07.2014р. по 18.06.2015р. в сумі 26 545,58 грн. та звіт про відшкодування витрат арбітражного керуючого з 24.07.2014р. по 18.06.2015р. в сумі 2 977,78 грн., а всього в сумі 29 523,36 грн.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 15.12.2017р. встановлено та затверджено арбітражному керуючому Макаренку В.А. оплату послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним повноважень ліквідатора банкрута. Затверджено звіт арбітражного керуючого Макаренка В.А. про оплату послуг та відшкодування витрат на загальну суму 6 100,00 грн. Стягнуто з Кропивницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на користь арбітражного керуючого Макаренка В.А. грошову винагороду в сумі 170,81 грн. Стягнуто з Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на користь арбітражного керуючого Макаренка В.А. грошову винагороду в сумі 5 688,95 грн. Стягнуто з Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на користь арбітражного керуючого Макаренка В.А. грошову винагороду в сумі 240,22 грн. В решті вимог арбітражного керуючого Макаренка В.А. відмовлено. Стягнуто з Кропивницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на користь арбітражного керуючого Шевченка В.Є. грошову винагороду в сумі 566,69 грн. Стягнуто з Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на користь арбітражного керуючого Шевченка В.Є. грошову винагороду в сумі 18 873,90 грн. Стягнуто з Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на користь арбітражного керуючого Шевченка В.Є. грошову винагороду в сумі 796,99 грн. Затверджено звіт ліквідатора арбітражного керуючого Макаренка В.А. та ліквідаційний баланс банкрута. Ліквідовано юридичну особу банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод". Провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2018р. залишено без змін ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.12.2017р. в частині щодо затвердження звіту арбітражного керуючого Макаренка В.А. про оплату послуг та відшкодування витрат на загальну суму 6 100,00 грн.; стягнення з Кропивницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на користь арбітражного керуючого Макаренка В.А. грошової винагороди в сумі 170,81 грн.; стягнення з Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на користь арбітражного керуючого Макаренка В.А. грошової винагороди в сумі 5 688,95 грн.; стягнення з Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на користь арбітражного керуючого Макаренка В.А. грошової винагороди в сумі 240,22 грн.; відмови в задоволенні решти вимог арбітражного керуючого Макаренка В.А.

Постановою Верховного Суду від 03.07.2018р. скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2018р., справу передано на новий апеляційний розгляд до апеляційного господарського суду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018р. змінено ч. 2 ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 15.12.2017р. шляхом викладення в новій редакції: "Затвердити звіт про нарахування винагороди арбітражного керуючого Макаренка Володимира Анатолійовича та розмір винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута у розмірі 72 180,00 грн. Стягнути з Кропивницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на користь арбітражного керуючого Макаренка Володимира Анатолійовича грошову винагороду в сумі 2 021,04 грн. Стягнути з Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на користь арбітражного керуючого Макаренка Володимира Анатолійовича грошову винагороду в сумі 67 315,07 грн. Стягнути з Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на користь арбітражного керуючого Макаренка Володимира Анатолійовича грошову винагороду в сумі 2 843,89 грн." Стягнуто з Кропивницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на користь арбітражного керуючого Макаренка Володимира Анатолійовича витрати по сплаті судового збору у сумі 94,14 грн. Стягнуто з Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на користь арбітражного керуючого Макаренка Володимира Анатолійовича витрати по сплаті судового збору у сумі 3 135,40 грн. Стягнуто з Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на користь арбітражного керуючого Макаренка Володимира Анатолійовича витрати по сплаті судового збору у сумі 132,46 грн. Видачу наказів відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручено Господарському суду Кіровоградської області.

22.12.2018р. Господарським судом Кіровоградської області видані відповідні накази.

22.10.2020р. до Господарського суду Кіровоградської області надійшло клопотання арбітражного керуючого Назаренка С.А. про ухвалення додаткового рішення у справі № 5013/1490/12 з наступними вимогами:

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. винагороду за виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" та відшкодування витрат, понесених за період виконання обов`язків ліквідатора товариства у cумi 826,65 грн. та видати наказ.

- стягнути з Головного управління ДПС у Кіровоградській області винагороду за виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" та відшкодування витрат за період виконання обов`язків ліквідатора товариства у cyмі 27533,49 грн. та видати наказ.

- стягнути з Управління державної служби України надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. винагороду за виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" та відшкодування витрат за період виконання обов`язків ліквідатора товариства у cyмі 1163,22 грн. та видати наказ.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2020р. розгляд клопотання арбітражного керуючого Назаренка С.А. про ухвалення додаткового рішення призначено у судовому засіданні на 02.11.2020р.

В судовому засіданні 02.11.2020р. оголошено перерву до 11.11.2020р.

Місцевий господарський суд 11.11.2020р. дослідивши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового рішення, дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення. При цьому суд виходив з того, що арбітражним керуючим Назаренком С.А. не доведено наявність визначеної ч. 1 ст. 221 ГПК України обставини, якою обумовлено застосування ст. 221 та відповідно ст. 244 ГПК України. Заявником не дотримано визначеного процесуальним законом порядку (ч. 2 ст. 221 ГПК України), з огляду на те, що можливість прийняття судом додаткового рішення майже є нерозривним (п`ятнадцять днів) з прийняттям у справі остаточного рішення. Господарським судом встановлено, що судове рішення (ухвала) у даній справі судом першої інстанції прийнято 15.1.2017р., яке змінено судом апеляційної інстанції 17.12.2018р., в той час, як арбітражний керуючий Назаренко С.А. до господарського суду звернувся 22.10.2020р., що не відповідає нормам процесуального закону.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 15.12.2017р. ліквідовано юридичну особу банкрута - ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод", провадження у справі припинено.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

- стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

- суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

- судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 ГПК України).

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Статтею 244 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення.

Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення, арбітражний керуючий Назаренко С.А. послався на наступні обставини:

- 07.10.2015р. ухвалою Господарського суду Кіровоградської області у справі № 2013/1490/12 задоволено клопотання арбітражного керуючого Назаренко С.А. від 18.06.2015р. № 810 про затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого, відшкодування витрат арбітражного керуючого; затверджено звіт про оплату послуг арбітражного керуючого з 24.07.2014р. по 18.06.2015р. в сумі 26 545.58 грн. та звіт про відшкодування витрат арбітражного керуючого з 24.07.2014р. по 18.06.2015р. в сумі 2 977,78 грн., а всього в сумі 29 523,36 грн.;

- в межах ліквідаційної процедури затверджену господарським судом винагороду за виконання Назаренком С.А. обов`язків ліквідатора ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" за вищевказаний період, та понесені витрати погашені не були, оскільки реалізація майна банкрута, у зв`язку його відсутністю, не здійснювалась, а фонд авансування винагороди арбітражного керуючого кредиторами боржника-банкрута - не створювався;

- враховуючи, що в даній справі не було сформовано кредиторами банкрута фонд авансування винагороди арбітражного керуючого за період виконання арбітражним керуючим обов`язків в межах справи про банкрутство, та відшкодування понесених ним витрат, а власне сам банкрут ліквідаційної маси як такої не має, за період ліквідаційної процедури вона сформована не була через відсутність майна для цього, вбачається, що в силу правової позиції Вищого господарського суду України, що викладена в постанові від 24.07.2013р. у справі № 04/14/5026/282/2011, оплата послуг ліквідатора покладається на ініціюючого кредитора та інших кредиторів банкрута, пропорційно до розміру їхніх кредиторських вимог.

- посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020р. у справі № 925/554/19, арбітражний керуючий Назаренко С.А. вважає, що виплата винагороди арбітражному керуючому та відшкодування понесених ним витрат має здійснюватися в межах справи про банкрутство, в тому числі тій, яка вже завершена, а юридична особа - ліквідована;

- пропорційне стягнення винагороди ліквідатора та понесених арбітражним керуючим Назаренко С.А. витрат за період виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод", має відбуватись в межах справи про банкрутство шляхом винесення додаткового судового рішення, яким останній просить стягнути з кредиторів банкрута пропорційно їх кредиторських вимог затверджену судом його винагороду за період з 24.07.2014р. по 18.06.2015р. в сумі 26 545,58 гри., та витрати, понесені ним за період виконання обов`язків ліквідатора банкрута з 24.07.2014р. по 18.06.2015р. в сумі 2 977,78 грн., загальна сума до стягнення - 29 523,36 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

- на професійну правничу допомогу;

- пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

- пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

- пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Склад витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, визначено в ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв на час розгляду справи про банкрутство ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" та на час припинення провадження у даній справі. До складу таких витрат не віднесено вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому та витрати арбітражного керуючого, пов`язані із утриманням та зберіганням майнових активів банкрута. Разом з тим, вказані вимоги і витрати віднесено до тих вимог та витрат, які задовольняються в першу чергу у ліквідаційній процедурі.

Арбітражний керуючий Назаренко С.А. вважає, що судові виграти, передбачені положеннями ГПК України, є тотожними витратам, пов`язаним із розглядом справи про банкрутство, у зв`язку із чим питання щодо їх відшкодування вирішується в межах справи про банкрутство, в тому числі шляхом прийняття додаткового рішення.

Додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не в праві його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати у не вирішенні деяких питань, що стояли перед судом.

Згідно ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2 ст. 221 ГПК України).

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3 ст. 221 ГПК України).

Таким чином, нормами процесуального закону унормовано підставу та порядок ухвалення судом додаткового рішення щодо вирішення питання судових витрат.

Матеріали справи свідчать про те, що арбітражний керуючий Назаренко С.А. не звертався до господарського суду із заявою про відшкодування суми винагороди арбітражного керуючого та понесених ним витрат як до винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи боржника, так і після винесення ухвали в строк, визначений ст. 221 ГПК України.

Так, рішення (ухвала) у даній справі судом першої інстанції прийнято 15.12.2017р. Разом із тим, арбітражний керуючий Назаренко С.А. із заявою про винесення додаткового рішення до місцевого господарського суду звернувся лише 22.10.2020р., що не відповідає вимогам процесуального закону.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що арбітражним керуючим Назаренко С.А. не доведено наявність визначеної ч. 1 ст. 221 ГПК України обставини, якою обумовлено застосування до даних правовідносин норм ст. 221 та відповідно ст. 244 ГПК України.

Щодо не вирішення судом питання про відшкодування суми винагороди арбітражного керуючого та понесених ним витрат у судовому засіданні 15.12.2017р. слід враховувати наступне.

На час прийняття судом рішення про затвердження ліквідаційного балансу та ліквідації ТОВ "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" до суду не було подано заяви Назаренка С.А. про необхідність вирішення питання про примусове стягнення з кредиторів суми винагороди арбітражного керуючого та понесених ним витрат.

Порядок розгляду судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута було визначено ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Слід звернути увагу, що арбітражний керуючий Назаренко С.А. в апеляційному порядку не оскаржував ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 15.12.2017р.

Державна реєстрація припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський лікеро-горілчаний завод" (код 34724535) проведена 28.12.2017р. Зазначене вище свідчить, що арбітражним керуючим Назаренком С.А. своєчасно не було вжито встановлених законом заходів для вирішення питання про відшкодування суми винагороди арбітражного керуючого та понесених ним витрат.

Доводи скаржника щодо необхідності врахування практики суду апеляційної інстанції у справі № 925/554/19 від 19.02.2020р. не можуть бути взяті до уваги апеляційним господарським судом, оскільки це не відповідає вимогам процесуального закону та суперечить ч. 3 ст. 236 ГПК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, обставини даної справи істотно відрізняються від обставин, встановлених у справі № 925/554/19.

За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для постановлення у справі додаткового рішення. В зв`язку з чим, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не отримали підтвердження, не спростовують обставин встановлених судом першої інстанції щодо відсутності правових підстав для ухвалення додаткового рішення.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала місцевого господарського суду у даній справі має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Назаренка Сергія Анатолійовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2020р. у справі № 5013/1490/12 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття - 25.01.2021р.

Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 03.02.2021р.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Судді Л.А. Коваль

Л.М. Білецька