Рішення

від 27.01.2021 по справі 908/577/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/43/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2021 справа № 908/577/19

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агротіс» (адреса місцезнаходження: 72454, Запорізька область, Приазовський район, село Степанівка Перша, вул. Мартинова, буд. 1-А; поштова адреса: 69002, м. Запоріжжя, вулиця Жуковського, буд. 59)

до відповідача-1 Приазовської районної державної адміністрації (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Покровська, буд. 31)

до відповідача-2 приватного підприємства «Авіас-2018» (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Нова, буд. 50)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Степанівська Перша сільська рада, ідентифікаційний код 24911628 (72454, Запорізька область, Приазовський район, с. Степанівка Перша, вул. Мартинова, буд. 1Б)

про визнання незаконним та скасування розпорядження; визнання недійсним договору оренди землі

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: Шумейко І.П., ордер АР № 1034805 від 26.01.2021

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротіс» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 11,8-п від 05.03.2019 до відповідача-1: Приазовської районної державної адміністрації та до відповідача-2: приватного підприємства «Авіас-2018» , про:

1) визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації № 577 від 21.12.2018;

2) визнання недійсним договору оренди землі від 21.12.2018, укладеного Приазовською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, і Приватним підприємством «Авіас-2018» , як орендарем, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324583900:01:001:0051, площею 11,8 га.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2019 справу № 908/577/19 передано на розгляд судді Носівець В.В. (після зміни прізвища - Левкут В.В.)

Ухвалою суду від 26.03.2019, враховуючи усунення позивачем обставин, які зумовили залишення позову без руху, відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/577/19, присвоєно справі номер провадження 18/43/19, підготовче засідання призначено на 16.04.2019; строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, підготовче засідання призначене на 28.05.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.05.2019 у справі № 908/577/19 призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Супровідним листом від 10.06.2019 матеріали справи № 908/577/19 направлені експертній установі для проведення судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 31.07.2019, за клопотанням експерта, погоджено термін проведення призначеної судової земельно-технічної експертизи у строк, що перевищує 90 календарних днів, а також задоволено клопотання експерта про витребування додаткових матеріалів. Отримані від позивача матеріали 08.08.2019 направлено експертній установі.

Ухвалою від 22.04.2020 провадження у справі № 908/577/19 поновлено для розгляду клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Агротіс» про долучення доказів, клопотання ТОВ «Агротіс» щодо долучення до матеріалів справи додаткових доказів задоволено; долучено до матеріалів справи № 908/577/19 технічну документацію, розроблену інженером-землевпорядником ФОП Коцило В.М. (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 002822 від 27.02.2013) на замовлення ТОВ «Агротіс» у 2020 році, яка містить, в т. ч.: кадастровий план земельної ділянки, каталог координат, схему розташування земельної ділянки, викопіювання з кадастрової карти, схему прив`язки до Державної геодезичної мережі, матеріали перенесення меж земельної ділянки в в натуру (на місцевість), перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути, акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, схему прив`язки межових знаків до об`єктів і контурів на місцевості; зупинено провадження у справі № 908/577/19 на час проведення судової земельно-технічної експертизи.

На адресу суду 21.05.2020 від Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України із супровідним листом вих. № 498-19 від 12.05.2020 надійшов висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 498-19, складений 12.05.2020, по господарській справі № 908/577/19; документи, які надійшли від Відділу у Приазовському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із супровідним листом від 13.06.2019 вих. № 0-8-0.32-492/111-19 (в тому числі: технічна документація по складанню схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСРП «Більшовик» Приазовського району Запорізької області (папка з документами), оригінал договору оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008 та кадастрові плани, надіслані судом експертній установі із супровідним листом від 19.06.2019; засвідчена копія загальної кадастрової геодезичної зйомки; копія загальної кадастрової геодезичної зйомки, формату А4, із заштрихованими позначеннями меж земельних ділянок; електронний носій інформації (диск) з записаним на ньому файлом, надіслані судом експертній установі із супровідним листом від 08.08.2019; та матеріали справи № 908/577/19.

Ухвалою від 01.06.2020 провадження у справі № 908/577/19 поновлено; до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Степанівську Першу сільську раду Приазовського району Запорізької області; підготовче засідання призначене на 17.06.2020.

Ухвалою від 17.06.2020 клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Агротіс» від 27.05.2020 про призначення у справі № 908/577/19 повторної судової земельно-технічної експертизи задоволено, призначено у справі № 908/577/19 повторну судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центра Міністерства внутрішніх справ України (03170, м. Київ, вул. Велика Кільцева, буд. 4).

Ухвалою суду від 27.08.2020 (суддя Федорова О.В.) поновлено провадження у справі №908/577/19 для розгляду клопотань Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру міністерства внутрішніх справ України про погодження строку проведення експертизи та надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи. Призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 14.09.2020.

Ухвалою від 14.09.2020 (суддя Федорова О.В.) клопотання експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України №СЕ-19-20/24781-ЗТ від 19.08.2020 про погодження строку проведення експертизи та надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи задоволено, погоджено проведення судової земельно-технічної експертизи по справі №908/577/19 в строк, що перевищує 90 календарних днів; ухвалено надіслати експерту Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України клопотання позивача від 31.08.2020 з доданими до нього документами, провадження у справі №908/577/19 зупинено до отримання судом результатів експертизи.

Від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України 16.11.2020 до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи № СЕ-19-20/20700-ЗТ від 03.11.2020.

Ухвалою від 26.11.2020 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 16.12.2020.

Позивач 03.12.2020 подав до суду додаткові пояснення стосовно накладання земельних ділянок сторін та заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 16.12.2020 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 27.01.2021.

У судовому засіданні 21.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні 27.01.2021 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач-1, відповідач-2, третя особа у судове засідання своїх представників не направили, про причини неявки не повідомили, заяв та клопотань від них не надходило, про дату та час судового засідання повідомлялись шляхом направлення ухвали суду від 16.12.2020.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він є орендарем земельної ділянки площею 160,4 га, наданої йому на підставі розпорядження Приазовської районної державної адміністрації № 566 від 02.09.2008 та договору оренди (земельної ділянки (паю), зареєстрованого Новокостянтинівськю сільською радою 18.12.2008 за № 2 (з урахуванням наданого позивачем уточнення). Позивач вказує, що за наявності чинного договору оренди з ТОВ «Агротіс» , Приазовська районна державна адміністрація не могла передавати ту саму (або таку, що накладається) земельну ділянку в оренду іншій особі, тому розпорядження відповідача-1 № 577 від 21.12.2018 підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а укладений з ПП «Авіас-2018» на його підставі договір оренди від 21.12.2018 підлягає визнанню недійсним. Посилаючись на приписи ст.ст. 21, 203, 204, 215 ЦК України, ст.ст. 24, 25, 27 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 95, 152 ЗК України, позивач просив позов задовольнити.

Відповідач-1 у відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що 10.07.2018 головою Приазовської районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 260, яким договір про передачу позивачу в оренду земельної частки (паю) розміром 160,4 га від 18.12.2008 визнаний нечинним, а розпорядження голови Приазовської РДА № 566 від 02.09.2008 таким, що втратило чинність. Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації № 617 від 23.11.2018 скасовано розпорядження голови Приазовської РДА № 566 від 02.09.2008 «Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ «Агротіс» . Тому твердження позивача про чинність договору оренди від 18.12.2008, який укладений відповідно до розпорядження голови Приазовської РДА № 566 від 02.09.2008, не відповідає дійсності. Доводи позивача, що чинність договору оренди щодо земельної ділянки площею 160,4 га підтверджується рішенням Приазовського районного суду Запорізької області у справі № 325/1146/18 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказане рішення ухвалено 16.10.2018, тобто до прийняття головою Запорізької ОДА розпорядження № 617 від 23.11.2018. Договір оренди земельної ділянки від 21.12.2018, укладений між відповідачами у справі, не суперечить чинному законодавству, як не суперечить законодавству й прийняте головою Приазовської РДА в межах його компетенції розпорядження № 577 від 21.12.2018. Посилаючись на наведене, відповідач-1 просив в позові відмовити.

Відповідач-2 у відзиві на позов зазначив, що станом на час прийняття розпорядження № 577 від 21.12.2018 про затвердження технічної документації та передачу ПП Авіас-2018 земельної ділянки площею 11,8 га в оренду в Державному земельному кадастрі була відсутня інформація про зареєстроване право на земельну ділянку сільськогосподарського призначення розташовану на території Новокостянтинівської сільської ради з кадастровим номером 2324583900:01:001:0051. Вважає, що Договір оренди земельної ділянки від 21.12.2018, укладений Приазовською РДА Запорізької області та ПП Авіас-2018 , не суперечить чинному законодавству, як не суперечить законодавству й прийняте головою Приазовської РДА в межах його компетенції розпорядження № 577 від 21.12.2018.

Позивач у відповіді на відзив відповідача-1 та у відповіді на відзив відповідача-2 відзначив, що на момент укладення договору оренди між відповідачами розпорядження голови Приазовської РДА від 10.07.2018 № 260 вже не діяло, а тому відповідачі не можуть посилатися на нього у відзивах. У розпорядженні голови Запорізької ОДА № 617 від 23.11.2018 не міститься жодного припису про визнання нечинним договору оренди, який укладений позивачем та відповідачем-1. Відсутність відомостей в Державному земельному кадастрі про передану позивачу в оренду земельну ділянку не робить укладений з позивачем договір нечинним, оскільки земельна ділянка сформована за законодавством, що діяло раніше. За наявності чинного договору оренди відповідач-1 не мав права передавати відповідачу-2 ту саму (або таку, що накладається) земельну ділянку, не отримавши на це згоди чинного орендаря, а саме позивача. За доводами позивача, відповідачі не спростували наявності підстав для визнання незаконним та скасування розпорядження № 577 від 21.12.2018, а також для визнання недійсним договору оренди, укладеного відповідачами на його підставі.

У наданому 06.05.2019 клопотанні про долучення доказів позивач відзначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 у справі № 910/1674/19 визнано незаконним і скасоване розпорядження Запорізької ОДА № 617 від 23.11.2018, яким обґрунтовується незгода відповідачів з даним позовом.

У письмовому клопотанні про приєднання доказів від 31.01.2020 позивач, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 75 ГПК України та висновки, викладені у рішенні Господарського суду Запорізької області від 03.10.2019 та постанові Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі № 908/1591/19, вказав на доведеність доводів ТОВ Агротіс про чинність договору оренди, укладеного Приазовською РДА Запорізької області з позивачем, та недійсність договору орегди, укладеного з ПП Авіас-2018 .

Третя особа (Степанівська Перша сільська рада) у письмових поясненнях визнала позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. Зазначає, що строк дії договору оренди землі, укладеного з ТОВ «Агротіс» , не закінчився. Даний договір не розірваний та не визнаний недійсним. Відтак, позивач має право користування земельною ділянкою. Проте, 21.12.2018 Приазовська районна державна адміністрація вирішила передати земельну ділянку, яка накладається на орендовану ТОВ «Агротіс» земельну ділянку, в оренду відповідачу-2. Надання відповідачу-2 на підставі спірного договору з відповідачем-1 права користування земельною ділянкою, яка накладається на земельну ділянку позивача, порушує відповідне речове право позивача, законне право користування якого виникло раніше, а тому наявні правові підстави для визнання спірного договору недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Відповідач-1, відповідач-2, третя особа у судове засідання своїх представників не направили, про причини неявки не повідомили, заяв та клопотань від них не надходило, про дату та час судового засідання повідомлялись шляхом направлення ухвали суду від 26.11.2020.

Враховуючи, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області №566 від 02.09.2008 «Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ «Агротіс» визнано земельні ділянки (паї) загальною площею 188,40 га, у т.ч. 28,00 га (багаторічні), 160,40 га (пасовища) згідно планів-схем, які є невід`ємною частиною цього розпорядження, як не витребувані, з можливістю надання їх в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Пунктом 2 цього розпорядження вирішено надати в оренду ТОВ «Агротіс» земельну ділянку площею 28,00 га (багаторічні), невитребувані земельні частки (паї), розташовану на території Новокостянтинівської сільської ради, згідно додатку 1, для товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку площею 160,40 га (пасовища), не витребувані земельні частки (паї), розташовану на території Новокостянтинівської сільської ради, згідно додатку 2, для товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі зазначеного розпорядження Приазовською районної державною адміністрацією (відповідач-1) та ТОВ «Агротіс» (позивач) укладений договір оренди земельної частки (паю), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду не витребувані земельні частки паї розміром 160,40 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, згідно планів - схем, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.3 Договору договір оренди на невитребувані земельні частки (паї) укладено до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більш ніж на 49 років.

Договір набуває чинності з моменту його реєстрації в Степанівській Першій сільській раді (розділ 5 Договору).

Згідно з розділом 5 Договору невід`ємною частиною цього договору є: розрахунок орендної плати, акт встановлення меж в натурі, кадастровий план, експлікація земельних ділянок.

Договір зареєстрований 18.12.2008 у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новокостянтинівської сільської ради за № 2 (з урахуванням встановленої помилки у номері).

Головою Приазовської районної державної адміністрації 10.07.2018 прийнято розпорядження № 260 «Про усунення порушень вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» , яким, зокрема, визнано нечинним договір оренди земельної частки (паю) від 18.12.2008, укладений Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ «Агротіс» (орендар) про передання орендарю в оренду не витребувані земельні частки (паї) розміром 160,4 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом; також визнано таким, що втратило чинність, зокрема, розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації № 566 від 02.09.2008 «Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ «Агротіс» .

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації № 617 від 23.11.2018 скасовано ряд розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації, в тому числі розпорядження від 10.07.2018 № 260 «Про усунення порушень вимог земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» та розпорядження від 02.09.2008 № 566 «Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ «Агротіс» .

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації від 03.12.2018 № 493 надано приватному підприємству «Авіас-2018» дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо надання у користування на умовах оренди строком на 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 11,80 га (не витребувані земельні частки (паї) - пасовища) із земель колишнього КСП «Дума Леніна» , розташованої на території Новокостянтинівської сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 577 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) ПП «Авіас-2018» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 11,8000 га - пасовища, із земель колишнього КСП «Дума Леніна» (невитребувані земельні частки (паї), кадастровий номер 2324583900:01:001:0051, розташованої на території Новокостянтинівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вирішено передати ПП «Авіас-2018» земельну ділянку (невитребувані земельні частки (паї), загальною площею 11,8000 га - пасовища, із земель колишнього КСП «Дума Леніна» , кадастровий номер 2324583900:01:001:0051, до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не довше ніж на 49 років, встановивши орендну плату в розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі зазначеного розпорядження Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець, відповідач-1) та приватним підприємством «Авіас-2018» (орендар, відповідач-2) 21.12.2018 укладений договір оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) (надалі - Договір оренди).

За умовами п. 1.1 Договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) загальною площею 11,8000 гектарів (кадастровий номер 2324583900:01:001:0051), із земель колективної власності колишнього КСП «Дума Леніна» на території Новокостянтинівської сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди договір укладено на строк до моменту отримання власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) державних актів на право власності на земельну ділянку, але не довше ніж на 49 років.

Згідно з п. 3.2 Договору оренди земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Передача земельної ділянки орендодавцем орендареві оформлюється актом прийому-передачі.

Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано 22.12.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 29661616 (арк. справи 34-38, том 1).

Встановлений факт накладення земельної ділянки з кадастровим номером 2324583900:01:001:0051 на земельну ділянку, яка вже передана в оренду ТОВ «Агротіс» за договором оренди від 18.12.2008, за доводами позивача, є підставою для визнання незаконним та скасування розпорядження від 21.12.2018 № 577 та визнання недійсним договору оренди, укладеного на підставі цього розпорядження.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічні приписи містить ст. 1 Закону України Про оренду землі щодо визначення оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Причиною звернення до суду за захистом свої прав та інтересів позивач зазначив неправомірне надання розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 577 земельної ділянки з кадастровим номером 2324583900:01:001:0051 в оренду ПП «Авіас-2018» , оскільки зазначена земельна ділянка накладається з земельною ділянкою, яка раніше надана в оренду ТОВ «Агротіс» за договором оренди земельної частки (паю) від 18.12.2008.

Доводи відповідачів стосуються того, що укладений з ТОВ «Агротіс» договір оренди земельної частки (паю) від 18.12.2008 є нечинним у зв`язку з прийняттям Приазовською РДА Запорізької області розпорядження № 260 від 10.07.2018.

Доводи відповідачів суд визнав безпідставними з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2019 у справі №908/1591/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 (набрало законної сили 20.01.2020), у задоволенні позову Приазовської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю), який укладений 18.12.2008 Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та товариством з обмеженою відповідальністю «Агротіс» , як орендарем, щодо оренди невитребуваної земельної частки (паю) розміром 160,4 га, який зареєстрований 18.12.2008 у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новокостянтинівської сільської ради за № 3, відмовлено повністю.

Рішенням суду у справі № 908/1591/19 встановлено, що договір оренди земельної частки (паю) від 18.12.2008 укладався відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» , яка на момент укладення договору оренди мала наступну редакцію: «Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

За змістом положень Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» , Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» , нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) є необхідним лише в разі виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) за заявами останніх.

Нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка має тимчасовий правовий статус, оскільки в будь-який момент власники паїв можуть виділити в натурі належні їм земельні ділянки. При виділенні ділянки в натурі власнику паю - складається проект землеустрою. При наданні в оренду нерозподіленої земельної ділянки проект землеустрою не складається.

Місце розташування нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки визначено на підставі викопіювань із карти-схеми поділу земель колишнього КСП «Дума Леніна» . Довжину меж земельної ділянки, її площу, поворотні точки, відносне розташування меж, та суміжних землевласників - відображено на кадастрових планах. Вказані документи підписані в.о. начальника Відділу земельних ресурсів у Приазовському районі Запорізької області, а також головою та землевпорядником Новокостянтинівської сільської ради.

Відповідно до частини 3 статті 124 Земельного кодексу України за проектами відведення здійснюється передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам тільки у разі зміни цільового призначенні землі.

Статтею 50 Закону України «Про землеустрій» Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно у власність без зміни її цільового призначення.

Оскільки зміна цільового призначення земель, у зв`язку з передачею їх в оренду ТОВ «Агротіс» на підставі розпорядження № 566 від 02.09.02.2008 не проводилась, то і проект відведення вказаної земельної ділянки не повинен був розроблятися.

Факт укладення щодо тієї самої земельної ділянки нових договорів оренди не свідчить про недійсність договору від 18.12.2008, оскільки його було укладено раніше, і на момент прийняття оспореного розпорядження та укладення нового договору оренди від 21.12.2018 договір оренди з ТОВ «Агротіс» був чинним, сторонами не розірваний, в судовому порядку недійсним не визнаний.

Прийняття Приазовською РДА рішення від 21.12.2018 про передачу в оренду іншому суб`єкту земельну ділянку, раніше передану в оренду ТОВ «Агротіс» , не віднесена законом до підстав недійсності договору оренди з ТОВ «Агротіс» .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 у справі № 910/1674/19, яке залишено в цій частині без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020, позовні вимоги ТОВ «Агротіс» задоволені повністю. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 23.11.2018 № 617 в частині скасування розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації від 02.09.2008 № 566 «Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ «Агротіс» ; від 23.02.2009 № 90 «Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) ТОВ «Агротіс» ; від 11.08.2008 № 524 «Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ «Агротіс» ; від 18.02.2009 № 85 «Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ «Агротіс» .

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, не підлягає доведеню той факт, що договір оренди земельної частки (паю) від 18.12.2008, укладений ТОВ «Агротіс» та Приазовською районною державною адміністрацією, є чинним на момент ухвалення оспорюваних розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 577 та договору оренди землі від 21.12.2018.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Цивільний кодекс України (ст. 204) установлює презумпцію правомірності правочину, а саме - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Хоча правочин належить до правомірних дій, однак може порушувати права його учасників, а також третіх осіб, публічний порядок тощо. Шляхом укладання правочину суб`єкти цивільних відносин виконують свої правомочності, реалізують суб`єктивні цивільні права шляхом передання цих прав іншим учасникам. Суб`єкти цивільних правовідносин можуть набувати чи змінювати цивільні права і обов`язки. Однак при здійсненні цивільних прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю чи культурній спадщині (ст. 13 ЦК України).

Згідно з частиною 3 статті 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до частини 1 статті 79 цього Кодексу земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. ч. 1, 9 ст. 91 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній станом на 18.12.2008).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 вищевказаного Закону у редакції, чинній станом на 18.12.2008).

Земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об`єктами земельних відносин і мають різний правовий режим, а договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом, оскільки за договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а за договором оренди земельної ділянки предметом є земельна ділянка. У разі оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. Орендні відносини повинні оформлюватися договором, як у разі оренди земельної частки (паю), так і у разі оренди земельної ділянки.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 27.01.2010 у справі № 6-6200св09, а також у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 у справі №908/1947/16.

За умовами пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" № 122 від 04.02.2004 нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (у редакції, чинній на час укладання договору від 11.08.2008) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Право розпорядження невитребуваними земельними ділянками, яке встановлено для сільських, селищних, міських рад та райдержадміністрацій, обумовлено тим, що до моменту набуття права власності на такі земельні ділянки громадянами, які мають відповідне право, ці земельні ділянки ще перебувають в комунальній та державній власності, на відміну від земельних часток (паїв), суб`єктами права власності на які є громадяни, що виключає можливість розпорядження зазначеними у статті 13 вказаного Закону органами земельними частками (паями) на підставі цієї норми Закону.

Оренда нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок не є сталою і не може забезпечити постійну площу орендованої земельної ділянки, оскільки земельні ділянки надаються на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Аналогічний припис міститься у ст. 95 ЗК України.

При цьому, відповідно до ст. 24 даного Закону орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Як встановлено судом, на момент укладення Приазовською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Авіас-2018» , договору оренди землі від 21.12.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324583900:01:001:0051 площею 11,8000 га, був чинним договір оренди земельної частки (паю) від 18.12.2008, укладений товариством з обмеженою відповідальністю «Агротіс» та Приазовською районною державною адміністрацією.

З метою всебічного, повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи в їх сукупності суд ухвалою від 17.06.2020 у справі № 908/577/19 призначив повторну судову земельно-технічну експертизу. На вирішення експертизи поставлено питання: 1) чи є накладання земельної ділянки, кадастровий номер 2324583900:01:001:0051, площею 11,8 га, переданої в оренду приватному підприємству «Авіас-2018» за договором оренди від 21.12.2018, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 22.12.2018 за № 29661616, на земельну ділянку площею 160,4 га, передану в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Агротіс» за договором оренди, зареєстрованим 18 грудня 2008 року в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новоконстянтинівської сільської ради за № 2? 2) якщо таке накладання наявне, то яка площа цих накладань?

Від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України надійшло повідомлення № СЕ-19-20/20700ЗТ від 06.11.2020 про неможливість проведення судової експертизи у господарській справі № 908/577/19.

Разом з тим, у листі Степанівської Першої сільської ради від 01.02.2019 вих. № 28 (арк. справи 41-42, том 1) зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324583900:01:001:0051 площею 11,8 га накладається на земельну ділянку площею 136,64 га, передану ТОВ «Агротіс» за договором оренди від 18.12.2008.

Слід також враховувати встановлений рішенням суду у справі № 908/1591/19 факт прийняття Приазовською РДА рішення від 21.12.2018 про передачу в оренду іншому суб`єкту земельної ділянки, яка раніше передана в оренду ТОВ «Агротіс» .

Відтак, суд приходить до висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324583900:01:001:0051 площею 11,8 га накладається на земельну ділянку площею 160,4 га, передану ТОВ «Агротіс» за договором оренди від 18.12.2008, який є чиним.

Вказана обставина відповідачами-1, 2 не спростована.

Чинним законодавством України, у тому числі Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" не передбачена передача у користування (оренду) земельної ділянки, яка на правовій підставі знаходиться у користуванні іншої особи і договір якої не розірвано в установленому законом порядку.

За наведених обставин договір оренди землі від 21.12.2018 стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 2324583900:01:001:0051 площею 11,8 га, який укладений Приазовською районною державною адміністрацією та ПП «Авіас-2018» , порушує права та охоронювані законом інтереси позивача на оренду земельної частки (паю) за договором від 18.12.2008.

При прийнятті актів як нормативного, так і ненормативного (індивідуального) характеру, державний чи інший орган повинен бути на це уповноважений, діяти в межах наданої йому компетенції, що закріплено у ст. 19 Конституцією України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, у справах щодо оскарження рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, суд повинен перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно із п.п. 2, 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання правочину недійсним, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільною законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За визначенням ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З огляду на вищевикладене, розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 577 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) ПП «Авіас-2018» , прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 93, 95, 152 ЗК України та ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» , ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» , а тому підлягає визнанню судом незаконним та скасуванню.

За таких обставин, позовна вимога про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 577 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, передбаченим ч. 3 ст. 152 ЗК України, є визнання угоди недійсною.

Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 905/1227/17).

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи висновки суду щодо визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 577 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) ПП «Авіас-2018» , укладений на його підставі договір оренди землі від 21.12.2018 є таким, що укладений з порушенням норм чинного законодавства, а саме ст.ст. 93, 95, 152 ЗК України, ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» , ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» , а тому підлягає визнанню судом недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, позовна вимога ТОВ «Агротіс» про визнання недійсним договору оренди землі від 21.12.2018, укладеного Приазовською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, і приватним підприємством «Авіас-2018» , як орендарем, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324583900:01:001:0051, площею 11,8 га, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В даному випадку, відповідачами доказів в спростування заявлених позовних вимог суду не надано.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

За викладених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог щодо кожного з них. З відповідача-1 стягується 2881,50 грн. судового збору, з відповідача-2 - 960,50 грн. судового збору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Ухвалою суду від 17.06.2020 витрати по сплаті за проведення судової експертизи покладені на позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Агротіс» .

Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України виписаний ТОВ «Агротіс» рахунок на оплату № 560 від 23.07.2019 на суму 13564,80 грн. за проведення судової земельно-технічної експертизи № 498-19 по господарській справі № 908/577/19.

Відповідно до платіжного доручення № 1132 від 07.08.2019 ТОВ «Агротіс» здійснено оплату 13564,80 грн. за проведення судової земельно-технічної експертизи № 498-19 по господарській справі № 908/577/19 згідно рахунку № 560 від 23.07.2019.

Таким чином, витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог щодо кожного з них. З відповідача-1 стягується 10173,60 грн. витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, з відповідача-2 - 3391,20 грн. витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи.

Від позивача 03.12.2020 надійшла заява вих. № б/н від 01.12.2020 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12750,00 грн.

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позивач у позовній заяві виклав попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, зазначивши про очікування понесення у зв`язку з розглядом справи витрат на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 15000,00 грн., який може змінюватися залежно від кількості судових засідань, обсягу процесуальних документів і доказів.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 ГПК України.

Відповідачі будь-яких письмових заперечень на заяви позивача та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката суду не подали.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивачем надано до матеріалів справи копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14.02.2018, укладеного ТОВ «Агротіс» (клієнт за договором) та Адвокатським об`єднанням «Гладкий, Яценко та Партнери» . За умовами договору адвокатське об`єднання зобов`язалося надати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору розмір гонорару становить 1000 грн. за 1 годину наданої правової допомоги. Гонорар сплачується клієнтом у готівковій або безготівковій формі на підставі підписаних сторонами актів здачі-прийняття наданих послуг, в яких сторони визначають перелік наданих послуг, суму витрачених адвокатським об`єднанням годин і загальний розмір гонорару.

У матеріалах справи наявні ордер на надання правової допомоги серії ЗП № 117377 від 14.02.2019, виданий Адвокатським об`єднанням «Гладкий, Яценко та Партнери» (адвокат Яценко Д.В.), ордер на надання правової допомоги серії ЗП № 127865 від 15.04.2019, виданий Адвокатським «Гладкий, Яценко та Партнери» (адвокат Шумейко І.П.), ордер на надання правової допомоги серії АР № 1034805 від 26.01.2021, виданий Адвокатським «Гладкий, Яценко та Партнери» (адвокат Шумейко І.П.), копії відповідних свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю.

Позивачем до матеріалів справи подані копії актів № 328 від 30.09.2019, № 435 від 02.03.2019, № 460 від 03.04.2020, № 000067 від 01.07.2020, № 000112 від 30.09.2020 здачі-прийняття наданих послуг за договором про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14.02.2018, в яких зазначений докладний перелік наданих послуг, кількість витрачених годин та сума гонорару. Також подані копії рахунків, виписаних адвокатським об`єднанням позивачу та копії платіжних доручень про здійснену оплату на підставі рахунків.

Судом встановлено, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи № 908/577/19 у загальній сумі 12750,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог щодо кожного з них. З відповідача-1 стягується 9562,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу, з відповідача-2 - 3187,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21 грудня 2018 року № 577.

3. Визнати недійсним договір оренди землі від 21.12.2018, укладений Приазовською районною державною адміністрацією (72401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул.Покровська, буд. 31, ідентифікаційний код 02126366), як орендодавцем, та приватним підприємством «Авіас-2018» (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт.Приазовське, вул. Нова, буд. 50, ідентифікаційний код 42483631), як орендарем, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324583900:01:001:0051 площею 11,8000 га.

4. Стягнути з Приазовської районної державної адміністрації (72401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Покровська, буд. 31, ідентифікаційний код 02126366) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агротіс» (72454, Запорізька область, Приазовський район, село Степанівка Перша, вул. Мартинова, буд. 1-А, ідентифікаційний код 31692092) 2881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну грн. 50 коп.) судового збору, 10173,60 грн. (десять тисяч сто сімдесят три грн. 60 коп.) витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, 9562,50 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят дві грн. 50 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

5. Стягнути з приватного підприємства «Авіас-2018» (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Нова, буд. 50, ідентифікаційний код 42483631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агротіс» (72454, Запорізька область, Приазовський район, село Степанівка Перша, вул. Мартинова, буд. 1-А, ідентифікаційний код 31692092) 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят грн. 50 коп.) судового збору, 3391,20 грн. (три тисячі триста дев`яносто одну грн. 20 коп.) витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, 3187,50 грн. (три тисячі сто вісімдесят сім грн. 50 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 03.02.2021.

Суддя В.В. Левкут