Рішення

від 26.01.2021 по справі 910/1673/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2021Справа № 910/1673/19 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Київської міської ради

до приватного малого підприємства "Мир"

про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки

При секретарі судового засідання: Радченко А.А.

Представники сторін:

від позивача : не з`явився;

від відповідача: Поліщук В.В. - представник за ордером серія АІ №1064172 від 30.10.2020;

від прокуратури: Колодяжна А.В. - службове посвідчення №058277 від 01.12.2020.

встановив :

Перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного малого підприємства "Мир" про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 року у справі №910/1673/19 (суддя Босий В.П.) позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто Першому заступнику керівника Київської місцевої прокуратури №5.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2019 року апеляційну скаргу Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 5 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 у справі №910/1673/19 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 у справі №910/1673/19 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 у справі № 910/1673/19 скасовано. Справу № 910/1673/19 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду на стадію відкриття провадження для вирішення питання щодо можливості прийняття позовної заяви першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватного малого підприємства "Мир" про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату №05-23/1337 від 14.09.2020 року у зв`язку з неможливістю передачі справи на розгляд судді Босому В.П., відповідно до п.4.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів від 14.09.2015 №17, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/1673/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Мудрого С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 13.10.2020.

В судове засідання 13.10..2020 представник відповідач не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомляв, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 року відкладено підготовче судове засідання у справі на 10.11.2020 року.

В судовому засіданні 10.11.2020 року представником позивача подано пояснення, представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого провадження, постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08.12.2020 року та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

В судовому засіданні 08.12.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву та заява про застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні 08.12.2020 року судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.01.2021 року.

28.12.2020 року до канцелярії суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву.

06.01.2021 року до канцелярії суду відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

В судове засідання 26.01.2021 року представник позивача не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомляв, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Представник прокуратури підтримав позовні вимоги просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокуратури та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Належність звернення з даним позовом в інтересах держави саме Першим заступником керівника Київської місцевої прокуратури №5 (підстави для представництва) в даній справі встановлено в Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/1673/19.

Рішенням Київської міської ради № 875/1536 від 14.06.2007 затверджено проект землеустрою та передано в довгострокову оренду на 15 років приватному малому підприємству Мир земельну ділянку загальною площею 0,30 га для будівництва, експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування, складських та офісних приміщень на проспекті Московському, 26-Б (на даний час проспект Степана Бандери) в Оболонському районі міста Києва.

29.11.2007 року між Київською міською радою (орендодавець) та приватним малим підприємством Мир (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки. Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 05 грудня 2007 р. за №78-6-00494 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Пунктом 1.1 договору передбачено , що орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 14.06.2007 №875/1536, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.

Згідно пункту 2.1 договору об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

місце розташування - просп. Московський, 26-6 у Оболонському районі м. Києва;

розмір - 3034 кв.м;

цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування складських та офісних приміщень;

кадастровий номер - 8000000000:78:192:0033.

Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п. 2.3 договору).

Договір укладено на 15 років (п. 3.1 договору).

Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації проведено обстеження земельної ділянки площею 0,62 га (кадастровий номер 8000000000:79:192:0033) на проспекті Степана Бандери, 26-Б в Оболонському районі міста Києва та складено акт № 18-1252-05 від 29.08.2018.

За результатами проведення обстеження встановлено, що вказана земельна ділянка огороджена бетонним парканом, вільна від капітальної забудови. На ділянці розміщений ангар, територія захаращена сміттям. В діях ПМП Мир вбачаються ознаки порушення умови виконання пункту 8.4 договору оренди земельної ділянки від 05.12.2007 №78-6-00494.

В матеріалах справи наявний лист Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №073-1020 від 30.01.2019, в якому повідомлено, що Департамент не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об`єкта будівництва за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 26-Б.

Відповідно до листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 29.01.2019 в Департаменті відсутня інформація стосовно наявності у ПМП Мир документів, що дають право на виконання будівельних робіт на проспекті Степана Бандери, 26-Б в Оболонському районі міста Києва.

Згідно з листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.02.2019 архітектурно-планувальне завдання та містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва станції технічного обслуговування, складських та офісних приміщень на вказаній земельній ділянці по проспекту Степана Бандери, 26-Б в Оболонському районі на надавались, проектна документація на вказане будівництво на розгляд архітектурно-містобудівної ради не надавалась, листом-погодження не погоджувалась.

Таким чином, ПМП Мир як орендар земельної ділянки 8000000000:78:192:0033 дозвільні документи на будівництво не отримувало, документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів по проспекту Степана Бандери, 26-Б в Оболонському районі міста Києва не реєструвались та не видавались.

Пунктом 8.4 договору серед обов`язків орендаря передбачено, що останній зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації цього договору .

Як зазначалось раніше державна реєстрація договору здійснена 05.12.2007 року, тому завершення забудови земельної ділянки повинно було бути здійснено до 05.12.2010 року.

У пункті 11.4 договору сторонами було погоджено, що договір може бути розірваним: в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця із звільненням орендодавця від відповідальності, зокрема, в разі, порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п.8.4 договору.

Пунктом 11.5 договору передбачено, договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як вбачається з акту обстеження земельної ділянки №№18-1252-05 від 29.08.2018, складеного посадовою особою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), спірна земельна ділянка вільна від забудови, будівельні роботи не розпочато.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення, зокрема шляхом розірвання договору.

За приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених кодексів, інших актів цивільного законодавства.

За приписами частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо оренди земельної ділянки регулюються законом.

Згідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору , в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з ч.1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

В наданих пояснення позивачем зазначено, що зі змісту статті 93 Земельного кодексу України, статей 762, 792 Цивільного кодексу України, статей 13 та 21 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства; в силу статей 177, 181, 373, 374 Цивільного кодексу України земельна ділянка (як індивідуалізований об`єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об`єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.

Крім того, Закон України "Про благоустрій населених пунктів" покладає на органи місцевого самоврядування обов`язок із вжиття заходів для раціонального використання території населеного пункту, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

В той же час, як вбачається з акту обстеження земельної ділянки №18-1252- 05 від 29.08.2018 та доданих до нього фотоматеріалів спірна земельна ділянка, яка розташовується у Оболонському районі міста Києва, є занедбаною, що явно не сприяє як розвитку інфраструктури міста Києва, так і створенню належного середовища для громади, яка проживає поблизу такої території.

Відтак, з метою реалізації покладених на Київську міську раду обов`язків із створення благоустрою у місті Києві, зокрема щодо забезпечення належного середовища для проживання громади міста Києва, сторонами було передбачено у п. 8.4 договору обов`язок відповідача здійснити забудову земельної ділянки протягом 3 років з дня реєстрації договору оренди, а також визначено наслідки невиконання орендарем такого свого обов`язку - право орендодавця в односторонньому порядку розірвати договір (п.п. 11.4,11.5 договору).

При цьому, укладаючи даний договір Київська міська рада правомірно очікувала, що у 2011 році по просп. Московський, 26-6 у Оболонському районі м. Києва буде збудовано станція технічного обслуговування складських та офісних приміщень, що сприятиме розвитку інфраструктури міста Києва.

Суд зазначає, що відповідач, будучи обізнаним як з умовами договору оренди в частині існування у нього обов`язку закінчити забудову земельної ділянки не пізніше, ніж у 2011 року, так і з настанням наслідків у разі його невиконання у вигляді можливості орендодавця в односторонньому порядку відмовитися від договору, взятих на себе зобов`язань щодо забудови спірної земельної ділянки не виконав як у визначені договором строки, так і в подальшому не приступив до виконання такого обов`язку.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача щодо продовження строків забудови земельної ділянки.

Також, судом враховано, що відповідачем не надано жодного доказу початку будівельних робіт, а також не наведено належних доводів та доказів неможливості виконувати умови договору щодо забудови земельної ділянки, або ж вжиття заходів для виконання п. 8.4 договору протягом усього часу перебування спірної земельної ділянки у користуванні позивача.

Враховуючи все вищезазначене, суд вважає вимоги першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Київської міської ради в частині розірвання договору оренди земельної ділянки, що розташована на проспекті Степана Бандери, 26-б (проспект Московський) в Оболонському районі міста Києва, площею 3034 кв.м (кадастровий номер 8000000000:78:192:0033), укладений між Київською міською радою та приватним малим підприємством Мир (04210, місто Київ, вулиця Тимошенка, будинок 18, код ЄДРПОУ 03574718), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради у книзі записів державної реєстрації договорів 05.12.2007 за №78-6-00494) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно з ч.1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що після припинення договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержував її в оренду.

Беручи до уваги те, що судом задоволено вимог в частині розірвання договору, тому вимоги першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Київської міської ради в частині зобов`язання приватного малого підприємства Мир повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 3034 кв.м (кадастровий номер 8000000000:78:192:0033, яка розташована на проспекті Степана Бандери, 26-б (проспект Московський) в Оболонському районі міста Києва у стані, придатному для її подальшого використання є також обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідачем подано заява про застосування строку позовної давності, в якій зазначено, що початок відліку строку позовної давності в три року для пред`явлення Київською місцевою прокуратурою №5 позову в інтересах держави в особі Київської міської ради припадає на 06.12.2010 року, а не на будь-яку іншу дату, оскільки позовна давність є строком для пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). Та, відповідно сплив 06.12.2013 року.

Відповідно до ч.3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч. 1 статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Судом встановлено, що відповідачем не виконано свого обов`язку закінчити забудову земельної ділянки у строки встановлені договором, а саме: до 05.12.2010 року, а також і в подальшому не приступив до виконання такого обов`язку, у зв`язку з чим зазначене правопорушення, на думку суду, є триваючим, а тому позовна давність не може поширюватись на дані правовідносини.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки, що розташована на проспекті Степана Бандери, 26-б (проспект Московський) в Оболонському районі міста Києва, площею 3034 кв.м (кадастровий номер 8000000000:78:192:0033), укладений між Київською міською радою (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 22883141) та приватним малим підприємством Мир (04210, місто Київ, вулиця Тимошенка, будинок 18, код ЄДРПОУ 03574718), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 05.12.2007 за №78-6-00494).

3. Зобов`язати приватне мале підприємство Мир (04210, місто Київ, вулиця Тимошенка, будинок 18, код ЄДРПОУ 03574718) повернути Київській міській раді (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 3034 кв.м (кадастровий номер 8000000000:78:192:0033, яка розташована на проспекті Степана Бандери, 26-б (проспект Московський) в Оболонському районі міста Києва у стані, придатному для її подальшого використання.

4. Стягнути з приватного малого підприємства Мир (04210, місто Київ, вулиця Тимошенка, будинок 18, код ЄДРПОУ 03574718) на користь Київської міської прокуратури (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019, р/р 35215057011062, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 04.02.2021 року.

Суддя С. М. Мудрий