Ухвала

від 28.01.2021 по справі 911/619/20 (911/1943/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" січня 2021 р. Справа № 911/619/20 (911/1943/20)

За заявою Розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс

2) Компанії Ханстон Венчерс С.А. (Hanston Ventures S.A.)

про визнання недійсним правочину

у межах провадження у справі № 911/619/20

за заявою Дочірнього підприємства Перший консалтинговий центр

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс

про банкрутство

Суддя Лутак Т.В.

Секретар судового засідання Мишак І.Ю.

Представники: згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/619/20 за заявою Дочірнього підприємства Перший консалтинговий центр до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2020 відкрито провадження у даній справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс (08301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Ботанічна, будинок 1/6, ідентифікаційний код - 33177150) арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1732 від 11.11.2015; адреса офісу: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Першотравнева, буд. 23-Б, оф. 54; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 88, а/с 210; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ).

До господарського суду Київської області від розпорядника майна боржника надійшла заява вих. № 02-78/30 від 07.07.2020 (вх. № 13871/20 від 08.07.2020) про визнання недійсним правочину боржника у межах справи про банкрутство в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, у якій він просить суд визнати недійсним договір поруки № 14/11-2019 від 14.11.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс та Компанією Ханстон Венчерс С.А. (Hanston Ventures S.A.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2020 прийнято заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича вих. № 02-78/30 від 07.07.2020 (вх. № 13871/20 від 08.07.2020) про визнання недійсним правочину до розгляду у межах провадження у справі № 911/619/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс , розгляд заяви про визнання недійсним правочину призначено на 24.09.2020, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс та Компанію Ханстон Венчерс С.А. надати суду певні документи.

23.09.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від Компанії Ханстон Венчерс С.А. надійшло клопотання б/н від 22.09.2020 (вх. № 20284/20 від 23.09.2020) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2020, враховуючи клопотання Компанії Ханстон Венчерс С.А. , неявку у судове засідання представників відповідачів та невиконання ними вимог ухвали суду від 01.09.2020, розгляд даної заяви про визнання недійсним правочину відкладено на 05.10.2020.

До господарського суду Київської області від Компанії Ханстон Венчерс С.А. надійшло клопотання б/н від 05.10.2020 (вх. № 21271/20 від 05.10.2020) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.2020, враховуючи клопотання Компанії Ханстон Венчерс С.А. , неявку у судове засідання представників відповідачів та невиконання ними вимог суду, розгляд даної заяви про визнання недійсним правочину відкладено на 02.11.2020.

Судове засідання, призначене на 02.11.2020, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Лутак Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2020 розгляд даної заяви про визнання недійсним правочину призначено на 07.12.2020.

17.11.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича надійшло клопотання вих. № 02-78/75 від 17.11.2020 (вх. № 25469/20 від 17.11.2020) про долучення документів до матеріалів справи.

До господарського суду Київської області від Дочірнього підприємства Перший консалтинговий центр надійшла заява б/н від 26.11.2020 (вх. № 26532/20 від 30.11.2020) про вступ у справу третьої особи, у якому заявник просив суд залучити Дочірнє підприємство Перший консалтинговий центр до участі у справі № 911/1943/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2020 відмовлено у задоволенні заяви Дочірнього підприємства Перший консалтинговий центр б/н від 26.11.2020 (вх. № 26532/20 від 30.11.2020) про вступ у справу третьої особи та відкладено розгляд заяви про визнання недійсним правочину на 11.01.2021.

Крім того, постановою господарського суду Київської області від 07.12.2020 у справі № 911/619/20 Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс арбітражного керуючого Соловйова Євгена Олександровича.

11.01.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс арбітражного керуючого Соловйова Євгена Олександровича надійшло клопотання б/н від 11.01.2021 (вх. № 296/21 від 11.01.2021) про відкладення судового засідання, призначеного на 11.01.2021, у справі № 911/1943/20 у зв`язку з необхідністю в ознайомленні з матеріалами даної справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2021, враховуючи клопотання ліквідатора банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс арбітражного керуючого Соловйова Євгена Олександровича та неявку у судове засідання представників сторін, з метою виконання завдань і основних засад господарського судочинства, розгляд даної заяви про визнання недійсним правочину відкладено на 21.01.2021.

До господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс арбітражного керуючого Соловйова Євгена Олександровича надійшло клопотання б/н від 20.01.2021 (вх. № 1379/21 від 21.01.2021) про відкладення судового засідання, призначеного на 21.01.2021, задля необхідності подання ним письмових пояснень по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2021, враховуючи клопотання ліквідатора банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс арбітражного керуючого Соловйова Євгена Олександровича та неявку у судове засідання представників сторін, з метою виконання завдань і основних засад господарського судочинства, розгляд даної заяви про визнання недійсним правочину відкладено на 28.01.2021.

28.01.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від Компанії Ханстон Венчерс С.А. надійшли заперечення б/н від 28.01.2021 (вх. № 2046/21 від 28.01.2021) проти заяви про визнання недійсним правочину боржника у межах справи про банкрутство.

У судове засідання 28.01.2021 з`явився представник Дочірнього підприємства Перший консалтинговий центр , інші учасники даної справи у судове засідання не з`явилися та причин неявки суду не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив таке.

В обґрунтування своїх вимог розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович посилається на те, що боржник, уклавши договір поруки № 14/11-2019 від 14.11.2019, фактично взяв на себе зобов`язання третьої особи, без відповідних майнових дій іншої сторони, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Таким чином, зі змісту заяви вих. № 02-78/30 від 07.07.2020 (вх. № 13871/20 від 08.07.2020) про визнання недійсним правочину вбачається, що заявник обґрунтовує свої вимоги підставами, що визначені у ч. 1 та ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме:

- боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим (п. 2 ч. 1 та ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства);

- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог (п. 1 ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства).

Компанія Ханстон Венчерс С.А. , заперечуючи проти задоволення заяви про визнання недійсним правочину, стверджує, що заявником не доведено обставин та не наведено доказів, які б підтверджували, що поручитель не зможе виконати свої зобов`язання перед кредитором та погасити наявну заборгованість за договором поруки. Крім того, у своїх запереченнях Компанія Ханстон Венчерс С.А. посилається на те, що зобов`язання за договором поруки було прийнято не безоплатно, а за певну винагороду, про що свідчить додаткова угода до договору поруки.

Інші учасники провадження у даній справі будь-яких письмових пояснень суду не надали.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги за заявою про визнання недійсним правочину підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2019 між Компанією Ханстон Венчерс С.А. (продавець) та Компанією Юнайтед Консалтентс С.А. (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1, за умовами якого продавець продає та передає, а покупець приймає у власність та зобов`язується оплатити належні продавцю корпоративні права у Товаристві з обмеженою відповідальністю Адлі , а саме належну продавцю частку у статутному капіталі товариства, розмір та номінальна вартість якої становить 400 000, 00 грн. та/або 40 % розміру статутного капіталу товариства (далі - частка).

Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу № 1 ціна частки (ціна договору) становить 1 640 000, 00 доларів США.

Згідно з п. 2.2 договору купівлі-продажу № 1 номінальна вартість частки відповідно до статуту товариства та відомостей, що містяться стосовно товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, становить 400 000, 00 грн. Статутний капітал товариства та частка сплачені в повному обсязі.

Пунктом 2.3 договору купівлі-продажу № 1 передбачено, що покупець зобов`язується сплатити ціну частки продавцю не пізніше 14.12.2019.

Відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу № 1 право власності на частку переходить від продавця до покупця після повної сплати ціни частки.

Згідно з п. 3.2 договору купівлі-продажу № 1 протягом 10 днів з дня повної оплати ціни частки сторони зобов`язуються підписати акт приймання-передачі частки у трьох примірниках, підписи представників сторін на якому посвідчуються нотаріально, по одному для кожної із сторін та один для надання державному реєстратору.

Пунктом 6.1 договору купівлі-продажу № 1 передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов`язань по ньому.

Також, 14.11.2019 між Компанією Ханстон Венчерс С.А. (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс (поручитель) укладено договір поруки № 14/11-2019, за умовами якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань Компанією Юнайтед Консалтентс С.А. , що зареєстрована в державному реєстрі Панами 29.08.2006, реєстраційний № 536486, в повному обсязі, що виникли з договору купівлі-продажу корпоративних прав № 1 від 14.11.2019 (далі - основний договір), укладеного між Компанією Ханстон Венчерс С.А. та Компанією Юнайтед Консалтентс С.А. (далі - боржник).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки № 14/11-2019 за умовами основного договору боржник зобов`язується здійснити оплату за корпоративні права в Товаристві з обмеженою відповідальністю Адлі , а саме належну кредитору частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Адлі , розмір якої становить 40 % розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Адлі .

Згідно з п. 1.3 договору поруки № 14/11-2019 кредитор надає поручителю копію основного договору.

Пунктом 2.1 договору поруки № 14/11-2019 передбачено, що у разі невиконання та/або неналежного виконання боржником зобов`язань за основним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, при цьому поручитель забезпечує виконання зобов`язання за основним договором в обсязі, визначеному в п. 3.1 цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки № 14/11-2019 у разі невиконання та/або неналежного виконання боржником зобов`язань за основним договором до кредитора переходить право вимоги від поручителя сплати суми заборгованості в обсязі, визначеному в п. 3.1 цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору поруки № 14/11-2019 поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником згідно основного договору у сумі, що дорівнює еквівалент 1 640 000, 00 доларів США в українській гривні по курсу Національного банку України на дату проведення оплати (далі - розмір поруки).

Пунктом 5.1 договору поруки № 14/11-2019 передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання та діє до моменту припинення зобов`язань боржника за основним договором з підстав, передбачених основним договором або законом.

Даний договір укладено у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін. У випадках, не передбачених даним договором, сторони керуються нормами чинного законодавства України (пункти 5.3, 5.4, 5.5 договору поруки № 14/11-2019).

Відповідно до матеріалів справи № 911/619/19 договір купівлі-продажу № 1 від 14.11.2019 та договір поруки № 14/11-2019 від 14.11.2019 не виконані, у зв`язку з чим Компанія Ханстон Венчерс С.А. (Hanston Ventures S.A.) звернулася до суду із заявою про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс у розмірі 45 626 380, 00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Провадження у справі № 911/619/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс відкрито ухвалою суду від 25.05.2020 за заявою Дочірнього підприємства Перший консалтинговий центр б/н від 05.03.2020 (вх. № 639/20 від 11.03.2020), у зв`язку з наявною заборгованістю за договором № 1 про надання юридичних послуг від 14.07.2019 у розмірі 155 962, 45 грн., з яких: 140 000, 00 грн. - основний борг та 15 962, 45 грн. - пеня.

Таким чином, при розгляді даної заяви про визнання недійсним правочину суд застосовує положення Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності з 21.10.2019.

Суд звертає увагу, що інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи спори у порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, слід брати до уваги, що дії боржника, зокрема (але не виключно), щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною, значно нижчою від ринкової, для цілей, не спрямованих на досягнення розумної ділової мети, або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилитися від розрахунків з контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

З огляду на сферу регулювання Кодексу України з процедур банкрутства загалом і за змістом зазначеної норми ст. 42 цього Кодексу, остання є спеціальною по відношенню до загальних, установлених Цивільним кодексом України підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають в процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство , можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам , з таких підстав:

- боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

- боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

- боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

- боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство , можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:

- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

- боржник уклав договір із заінтересованою особою;

- боржник уклав договір дарування.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що у ч. 1 та ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець визначив різні умови для визнання недійсності правочинів боржника.

Так, у ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено такі умови: 1) вчинення правочинів після відкриття провадження у справі про банкрутство; 2) вчинення правочину протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство; 3) якщо правочини завдали збитків боржнику або кредиторам. У ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства такою єдиною умовою є те, що правочини вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.

Отже, умови та підстави визнання недійсними правочинів боржника, визначені ч. 1 та ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства мають суттєву різницю.

Як вбачається з матеріалів справи, договір поруки № 14/11-2019 укладено 14.11.2019, а провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс відкрито 25.05.2020, тобто оспорюваний договір укладено в підозрілий період - протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.

Разом з тим, на дату укладення договору поруки № 14/11-2019 від 14.11.2019 у боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс вже була наявна заборгованість перед Дочірнім підприємством Перший консалтинговий центр у розмірі 140 000, 00 грн., що встановлено в ухвалі господарського суду Київської області від 25.05.2020 у справі № 911/619/20, якою відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс .

З наявного в матеріалах справи балансу (звіту про фінансовий стан) боржника станом на 30.09.2019 вбачається, що баланс активу боржника становить 36125 тис.грн., що складається з виробничих запасів та дебіторської заборгованості, при цьому, основні засоби, нерухомість та інші необоротні активи становлять 0, а пасив - 741 тис.грн.

Водночас, відповідно до умов договору поруки № 14/11-2019 від 14.11.2019 боржник поручився за виконання зобов`язань третьої особи на суму 1 640 000, 00 доларів США, що у гривневому еквівалентів по курсу НБУ станом на 14.11.2019 становило 39 877 584, 00 грн., а станом на 28.01.2021 - 46 190 928, 00 грн.

Крім того, зі звіту про фінансові результати боржника за 9 місяців 2019 року та податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2019 року вбачається, що коштів отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс явно недостатньо для оплати грошових зобов`язань, які можуть виникнути за договором поруки № 14/11-2019 від 14.11.2019, елементи операційних витрат боржника перевищують його сукупний дохід.

Інші баланси та звіти про фінансові результати боржником після 30.09.2019 до органів статистики не подавалися, що підтверджується листом Головного управління статистики у Київській області № 08-16/1132-20 від 11.06.2020.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що доцільність укладення договору поруки № 14/11-2019 від 14.11.2019 не вбачається фінансово-вигідним для Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс , а взяття на себе зобов`язань третьої особи при наявності кредиторської заборгованості призводить до неможливості виконання грошових обов`язків боржника перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з статтями 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Поручитель, укладаючи договір поруки, не може не розуміти, що у випадку невиконання боржником зобов`язання, саме йому доведеться виконувати зобов`язання в повному обсязі за рахунок свого майна (шляхом передачі чи відчуження кредитору). Тим самим поручитель визначає долю належного йому майна на майбутнє.

За змістом ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами 2 та 3 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Поручитель, який став солідарним боржником у зв`язку з невиконанням позичальником свого обов`язку в основному зобов`язанні, що виникло первинно з його волі та згідно з його бажанням, не є абсолютно вільним у обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами.

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього грошового зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, а тому не можуть залишатися поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Таким чином, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам).

З огляду на вищевикладене, зважаючи на встановлені судом обставини стосовно того, що на час укладення договору поруки № 14/11-2019 від 14.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс знаходилась в стані неплатоспроможності, слід дійти висновку, що характер вказаного договору свідчить про те, що внаслідок його укладення збільшилась поточна неплатоспроможність боржника та в співвідношенні із загальною сумою грошових зобов`язань боржника збільшилась частка, в якій виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами стає неможливим, разом з тим, у даному випадку, можна дійти висновку, що оспорюваний договір поруки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, а був укладений для створення штучної заборгованості боржника.

Суд бере до уваги, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України), а однією з основ підприємницької діяльності відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України є його здійснення на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, однак, уклавши договір поруки № 14/11-2019 від 14.11.2019, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс узяло на себе зобов`язання для забезпечення виконання зобов`язань Компанією Юнайтед Консалтентс С.А. , що виникли з договору купівлі-продажу корпоративних прав № 1 від 14.11.2019, у розмірі 1 640 000, 00 доларів США, при недостатності коштів для виконання вимог власних кредиторів і знаходячись в стані неможливості погасити кредиторську заборгованість, в противагу меті здійснення підприємницької діяльності, Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс не тільки не отримало прибутку, а навпаки, всупереч власним фінансовим інтересам, набуло зобов`язання сплатити заборгованість за третю особу.

Разом з тим, суд звертає увагу, що при розгляді справ у порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства належить брати до уваги, що дії боржника, зокрема, але не виключно щодо безоплатного відчуження майна для цілей, не спрямованих на досягнення розумної ділової мети, або про прийняття на себе зобов`язань без відповідних майнових дій іншої сторони, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом трьох років, що передували відкриттю процедури банкрутства або після відкриття справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Оскільки період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника, у тому числі при загрозі неплатоспроможності або надмірній заборгованості, до дня відкриття провадження у справі про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період, є сумнівними, ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Кодексі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми.

За таких обставин, беручи до уваги основну мету визнання недійсними правочинів за участю боржника у межах справи про банкрутство - захист інтересів кредиторів, адекватне наповнення ліквідаційної маси та скорочення різниці між розміром ліквідаційної маси і загальним розміром кредиторських вимог, зважаючи на встановлені обставини стосовно того, що спірний договір укладений боржником у підозрілий період, а боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, що призводить до неможливості задоволення вимог кредиторів боржника (що є безумовним порушенням прав та майнових інтересів останніх), заява розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича вих. № 02-78/30 від 07.07.2020 (вх. № 13871/20 від 08.07.2020) про визнання недійсним правочину є обґрунтованою.

Щодо наданої Компанією Ханстон Венчерс С.А. до заперечень б/н від 28.01.2021 (вх. № 2046/21 від 28.01.2021) додаткової угоди № 1 від 22.11.2019 до договору поруки № 14/11-2019 від 14.11.2019, суд зазначає таке.

Зі вказаної додаткової угоди № 1 вбачається, що її укладено 22.11.2019 між Компанією Ханстон Венчерс С.А. (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс (поручитель) про наступне: поручитель та кредитор погодили доповнити договір № 14/11-2019 пунктом 2.6 такого змісту: винагорода поручителя за договором № 14/11-2019 складає 100 000 гривень .

Суд звертає увагу, що оригінал даної додаткової угоди не надано, представник Компанії Ханстон Венчерс С.А. жодного разу у судове засідання не з`явився.

Разом з тим, у додатковій угоді не визначено хто та на яких умовах має сплачувати винагороду поручителю.

Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України договір поруки є двостороннім правочином, що укладається між поручителем і кредитором. Водночас він є одностороннім договором, оскільки встановлює одностороннє зобов`язання, відповідно до якого кредитор має право вимагати від поручителя, щоб той виконав свій основний договірний обов`язок у відповідності до умов договору поруки, а поручитель зобов`язаний провести таке виконання.

Крім того, договір поруки є консенсуальним та безоплатним. Помилкова характеристика договору поруки як оплатного насамперед пов`язана із неправильним вирішенням питання про коло учасників вказаного договору, якими згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України є кредитор та поручитель. Обов`язок останнього надати те, до чого зобов`язався боржник, жодним чином не зв`язаний і не обумовлений ніякими зустрічними діями кредитора. Водночас, це не позбавляє поручителя права на оплату згідно із ст. 558 Цивільного кодексу України.

Статтею 558 Цивільного кодексу України передбачено, що поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Отже, за загальним правилом, визначеним у ст. 558 Цивільного кодексу України поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові, та кореспондуючий цьому праву обов`язок боржника здійснити оплату.

Тобто, поручитель має право на оплату як правило від боржника, проте не виключається оплата поручительських послуг також і кредитором. Відносини між поручителем і боржником (кредитором) з приводу оплати доцільно оформлювати у договорі про надання поручительських послуг.

Таким чином, поряд із договором поруки також може існувати договір про надання поручительських послуг, що укладається між майбутнім поручителем і боржником, у якому встановлюється обов`язок останнього поручитися за виконання зобов`язання за основним договором. Вказаний договір може бути як оплатним, так і безоплатним.

Не суперечать Цивільному кодексу України також оформлення правовідносин поруки шляхом включення умови про поруку як складової частини основного договору, що підписується трьома сторонами: кредитором, боржником і поручителем.

Разом з тим, положення Цивільного кодексу України про оплатний характер поруки жодним чином не впливає на кваліфікацію договору поруки як безоплатного.

У випадку, коли порука надається фінансовими установами, юридичними особами або фізичними особами - підприємцями з метою одержання прибутку (фінансова порука), встановлення правових відносин між поручителем та боржником на відплатній основі є обов`язковим. В даному випадку фінансова порука оформлюється двома договорами: договором поруки та договором про надання фінансових послуг. При цьому договір поруки завжди є безвідплатним, а договір про надання фінансових послуг завжди оплатний і на нього поширюється Закон України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг .

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що згідно положень цивільного законодавства оплата послуг поруки здійснюється боржником, тобто у даному випадку Компанією Юнайтед Консалтентс С.А. , яка участі в укладенні додаткової угоди не брала, або на підставі договору про надання поручительських послуг, якого сторонами не надано, суд вважає, що твердження Компанії Ханстон Венчерс С.А. про те, що зобов`язання за договором поруки було прийнято не безоплатно, є недоведеним та необґрунтованим.

За таких обставин, зважаючи на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про задоволення заяви розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича вих. № 02-78/30 від 07.07.2020 (вх. № 13871/20 від 08.07.2020) та визнання недійсним договору поруки № 14/11-2019 від 14.11.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс та Компанією Ханстон Венчерс С.А. (Hanston Ventures S.A.).

Судові витрати, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів.

Керуючись статтями 13, 74-79, 129, 233-234 Господарського процесуального кодексу України та статтями 2, 42 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича вих. № 02-78/30 від 07.07.2020 (вх. № 13871/20 від 08.07.2020) про визнання недійсним правочину боржника у межах справи про банкрутство в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства задовольнити.

2. Визнати недійсним договір поруки № 14/11-2019 від 14.11.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс та Компанією Ханстон Венчерс С.А. (Hanston Ventures S.A.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Євромоторс (08301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Ботанічна, будинок 1/6, ідентифікаційний код - 33177150) на користь арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1732 від 11.11.2015; адреса офісу: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Першотравнева, буд. 23-Б, оф. 54; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 88, а/с 210; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

4. Стягнути з Компанії Ханстон Венчерс С.А. (Hanston Ventures S.A.) (зареєстрована в Державному реєстрі Панами 28.01.2008, реєстраційний № 601262, місцезнаходження: 34-20 Калле 34, Панама 5, Республіка Панама, адреса для листування: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 9Б) на користь арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1732 від 11.11.2015; адреса офісу: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Першотравнева, буд. 23-Б, оф. 54; адреса для листування: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 88, а/с 210; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

5. Копію даної ухвали надіслати учасникам провадження у справі № 911/619/20.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 04.02.2021.

Суддя Т.В. Лутак