Рішення

від 25.01.2021 по справі 914/1472/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2021 справа № 914/1472/19

За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВТС - Груп , с. Недра Баришівського району Київської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ ПАК , м. Городок Львівської області,

про: стягнення заборгованості у розмірі 850 858,37 грн за договором №18023В від 25.07.2018 р.,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ ПАК , м. Городок Львівської області,

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВТС - Груп , с. Недра Баришівського району Київської області,

про: розірвання договору №18023В від 25.07.2018 та стягнення 6 205 500, 00 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання А.П. Полянський

За участю представників сторін:

позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився;

відповідача (позивача за зустрічним позовом): Ю.А. Дашо - представник, І.О.Кулак - представник.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВТС - Груп до Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ ПАК про стягнення заборгованості у розмірі 850 858,37 грн за договором №18023В від 25.07.2018 р.

Ухвалою суду від 30.07.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 19.08.2019р. Ухвалою суду від 19.08.2019 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ ПАК до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВТС - Груп про розірвання договору №18023В від 25.07.2018 та стягнення 6 205 500, 00 грн у справі №914/1472/19. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Підготовче засідання призначено на 19.08.2019. В підготовчому засіданні 19.08.2019 оголошено перерву до 23.09.2019. Ухвалою суду від 23.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче провадження на 15.10.2019. В судовому засіданні 15.10.2019 оголошено перерву до 23.10.2019.

Ухвалою суду від 23.10.2019 зупинено провадження у справі №914/1472/19 та призначено судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

В звязку з поверненням матеріалів справи після проведення експертизи, ухвалою суду від 16.11.2020 поновлено провадження у справі №914/1472/19, розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 30.11.2020. Ухвалою суду від 30.11.2020 закрито підготовче провадження у справі № 914/1472/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.12.2020. В подальшому у звязку з неявкою представника позивача за первісним позвоом, розгляд справи відкладено на 25.01.2021.

В судове засідання 25.01.2021 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) не з`явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгяду справи судом. Позовні вимоги обґрунтовувні тим, що на виконання договору №18023В від 25.07.2018 позивачем було поставлено відповідачеві обладнання, однак Відповідачем не підписано Акти прийому-передачі робіт з шефмонтажу, пусконалагоджувальних робіт та запуску Обладнання, та не сплачено 10% від суми Договору у розмірі 689 500,00 грн. Відтак позивач за первісним позовом в поданій позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 850 858,37 грн, з яких 689500,00 грн основного боргу, 125 521,23 грн пені, 25139,14 інфляційних втрат та 10 598,00 грн 3 % річних.

В судове засідання 25.01.2021 представник відповідача (позивача за зустріним позовом) з`явився, зустрічні позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав і мотивів, викладених в зустрічній позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем (за зустрічним позовом) своїх зобов`язань за договором №18023В від 25.07.2018 щодо поставки сертифікованого та належним чином маркованого товару. Відтак, позивач просив розірвати договір №18023 В від 25.07.2018 та стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) 6 205 500,00 грн.

Позивач за первісним позовом не погоджуючись з вимогами викладеними в зустрічній позовній заяві, 03.09.2019 (вх. №36327/19) подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просив в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ ТБ ПАК про розірвання Договору №18023В від 25.07.2018 та стягнення 6 205 500,00 грн., 95 003,50 грн. судового збору - відмовити. В обгрунтування своїх заперечень відповідач за зустрічним позовом посилається на те, що Покупець отримавши товар експлуатував його протягом більше ніж двох місяців не ставивши жодного разу претензій щодо якості Обладнання, а такі почав ставити після претензії Продавця щодо сплати 10%, що, на його думку, свідчить про недобросовісний намір відповідача за первіним позовом уникнути сплати такої суми. При цьому, як зазначає позивач за первісним позовом, Покупець користується таким Обладнанням по сьогоднішній день неналежно експлуатуючи його. Як зазначає позивач за первіним позовом, Покупець хоче незаконним чином повернути сплачені ним за Обладнання грошові кошти, а Продавцю повернути поставлений товар, який ним експлуатується майже рік неналежним чином, як такий, що не відповідає своїм первинним технічним характеристикам. Продавець стверджує, що у разі дійсності незадовільного стану Обладнання Покупець мав не експлуатувати його, а одразу звернутись із вимогою про розірвання Договору та повернення коштів або звернутись із позовною заявою про це.

На виконання вимог ухвали суду від 16.11.2020, представником позивача за зустрічним позвоом подано до суду 30.11.2020 (вх. №34210/20) пояснення щодо висновку судової експертизи, в яких просить суд в задоволенні первісного позову TOB ВТС ГРУП до 'ГОВ ТБ ПАК відмовити повністю, а зустрічний позов ТОВ ТБ ПАК до ТОВ ВТС ГРУП задоволити .

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Слід зазначити, що Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення позивача про рух справи, крім того, представник позивача за первісним позовом скористався правом ознайомлення з матеріалами справи 20.11.2020. Проте від позивача за первісним позовом заяви, клопотання, в тому числі про розгляд справи без участі представника на адресу суду не надходили. Вимог ухвали суду від 16.11.2020 - не виконав, пояснення на висновок експерів від 30.10.2020 №2712 - не подав.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), з урахуванням направлення судом на його адресу копії ухвал по справі, свідчить про незацікавленість його у розгляді справи.

Суд, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника позивача за первісним позовом у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті.

В той же час суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції, статті 2 Господарського процесуального кодексу одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу). Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на наведне, в судовому засіданні 25.01.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представника позивача за зустрічним позовом (відповідача за первіним позовом), присутнього в судовому засіданні, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Як встановлено судом, 25 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ВТС ГРУП (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТБ ПАК (надалі - Покупець) укладено договір № 18023В (надалі - Договір), відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує належним чином сертифіковані та марковані верстати деревообробні торгової марки IWM (надалі - Обладнання).

Згідно з п. 2.2. Договору, загальна вартість Обладнання складає 6 895 000 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 149 166 грн. 67 коп.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що оплата за Договором здійснюється Покупцем частинами, а саме: 30% вартості Договору, в якості передоплати протягом 10-ти днів з дня підписання Договору; 30% вартості Договору через 30 днів після передоплати; 30% вартості Договору, протягом 3 днів з дати письмового повідомлення Покупця про готовність до відвантаження Обладнання зі складу Продавця; 10% вартості Договору, протягом 3 днів після підписання Акту приймання- передачі виконаних робіт з шефмонтажу, пусконалагоджувальних робіт та запуску Обладнання.

Так, відповідно до банківських виписок, Відповідач здійснив частковий розрахунок за поставлене Обладнання в сумі 6 205 500 грн.

Згідно умов п.п. 4.1.1.-4.1.5. Договору продавець зобовязується: поставити Обладнання відповідно до умов даного Договору, повідомити покупця про готовність Обладнання до відвантаження не пізніше ніж за 2 дні, до доставки Обладнання зі складу продавця на склад покупця, надати протягом 10-ти днів з дня підписання даного Договору завдання щодо розміщення Обладнання згідно з вихідними даними покупця для правильного та своєчасного монтажу відвантаженого Обладнання, забезпечити проведення шефмонтажу, пусконалагоджувальних робіт відвантаженого Обладнання та запуск лінії, продавець гарантує відповідність комплектності Обладнання, а також проводить заміну або ремонт дефектних деталей, протягом гарантійного строку.

Згідно умов п.п. 4.2.1. - 4.2.2. продавець зобов`язується Оплатити та прийняти Обладнання у відповідності до умов даного Договору, надати продавцю вихідні дані для підготовки технічного завдання щодо розміщення Обладнання для його монтажу.

Пунктом 4.4. догвоору передбачено обовязок покупця розглянути та підписати наданий продавцем Акт прийому-передачі робіт з шефмонтажу, пусконалагоджувальних робіт та запуску Обладнання, при шефмонтажу, пусконалагоджувальних робіт та запуску Обладнання представниками продавця, протягом 3- х робочих днів з моменту його отримання. Якщо протягом цього строку покупець не підпише Акт або не надасть свої зауваження, роботи будуть вважатись прийнятими і такими, що відповідають умовам цьому Договору, що тягне за собою настання юридичних наслідків.

На виконання вищевказаного пункту Договору, листом від 10.12.2018 вих. №48, Продавець повідомив Покупця про готовність до відвантаження Обладнання та листом від 18.12.2018 вих. № 49 вказав дати, в які Обладнання буде відправлено Покупцю.

Позивачем за первісним позовом поставлено обладнання про, що сторонами підписано видаткові накладні, а саме: № 1 від 03.01.2019, №19 від 21.12.2018, №20 від 26.12.2018, №21 від 28.12.2018.

Представником позивача за первісним позовом було проведено шефмонтаж даного обладння. При перевірці даного обладнання відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) було виявлено ряд дефектів, про що повідомлено ТзОВ ВТС - Груп листом від 25.07.2018.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2. Договору гарантійний строк на Обладнання триває протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців, при безперервній роботі Обладнання не більше 10 годин за добу, з дати запуску Обладнання і оформлення Акта введення Обладнання в експлуатацію, за умови виконання запуску представниками продавця, але не пізніше 90 днів з дня підписання видаткової накладної. Строк гарантії переривається при виявленні дефектів чи недоробок. Після усунення Продавцем вказаних недоліків і підписання Сторонами Акту приймання - передачі виконаних робіт перебіг строку гарантії продовжується.

Згідно з пунктом 7.3. Договору, при виявленні недоліків Покупець письмово повідомляє продавця для складання і підписання Акту виявлених недоліків. У разі нез`явлення представника Продавця в триденний строк, Покупець вправі самостійно скласти Акт виявлених недоліків. В цьом у випадку Покупець направляє підписаний акт Продавцю для виконання.

Пунктом 7.4. Договору передбачено, що Продавець усуває недоліки протягом 20 днів з моменту складення акту.

Згідно акту про виялені порушення, складеного 11.02.2019, ТзОВ ТБ Пак звернулось з проханням до ТзОВ ВТС - Груп про виправлення недоліків в погоджений Договром термін (а.с. 79).

Так, 13.02.2019 представниками Продавця та Покупця складено Акт виявлених недоліків, згідно якого Продавець підтвердив наявність дефектів та погодився усунути недоліки в найкоротші терміни (а.с.80).

Листом від 14.03.2019 №13 Покупцем повідомлено про проведення тестування Обладнання для перевірки усунення недоліків 15.03.2019.

Актом виявлених недоліків від 15.03.2019 представник ТзОВ ВТС - Груп підтвердив наявність даних дефектів та зазначив, що вони будуть усунуті продавцем власними силами та за власні кошти, але не в 20 днів з дня підписання даного акту. (а.с. 28).

Продавець листом вих. № 14 від 18.03.2019 повідомив Покупця про прийняті міри по усуненню недоліків та зазначив, що тестування потужності лінії буде виконуватись з 29.03.2019.(а.с.29)

02.04.2019 Листом-повідомленням вих. № 18, Продавець проінформував про те, що ним завершено усі гарантійні роботи та усунуто усі зауваження Покупця. Разом з тим, Продавець повідомив про свої зауваження до використання Покупцем Обладнання (а.с. 31).

Актом тестування лінії від 08.04.2019 зафіксовано проведення спільного тестування поставленого обладнання, для чого Продавцем було забезпечено явку уповноважених представників (а.с.34).

Продавець у листі- відповіді вих. № 21 від 16.04.2019 просив Покупця підписати Акти. Крім того, Продавець навів свої зауваження щодо дій Покупця під час тестування лінії (а.с.35).

Претензією від 22.05.2019 №23 ТзОВ ВТС - Груп звернувся до ТзОВ ТБ Пак , якою просив підписати акти та протягом 3 календарних днів (п. 3.1. Догвору) сплатити суму основної заборгованості в розмірі 689 500,00грн. (а.с.37-39).

У зв`язку з невиконанням вимог зазначених в претензії ТзОВ ВТС - Груп звернувся до господарського суду з позовом до ТзОВ ТБ Пак про стягнення заборгованості у сумі 850 858,37 грн, з яких 689500,00 грн основного боргу, 125 521,23 грн пені, 25139,14 інфляційних втрат та 10 598,00 грн 3 % річних.

Претензією від 28.05.2019 №101 ТзОВ ТБ Пак звернувся до ТзОВ ВТС - Груп з вимогою поверенення у семиденний термін коштів в розмірі 6 205500,00 грн, які було отримано ТзОВ ВТС - Груп за обладання від ТзОВ ТБ Пак (а.с.39-40).

У зв`язку з наявністю ряду дефектів у фукнціонуванні поставленого продавцем обладнання ТзОВ ТБ Пак звернулось з зустрічним позовом до господарського суду з вимогою про розірвання договору та стягенння з ТзОВ ВТС - Груп 6 205 500,00 грн.

За резульатами проведеної Львівським НДІ СЕ (висновок експертів від 30.10.2020 №2712 ) судової експертизи матеріалів і сплавів та виробів з них по господарській справі №914/1472/19 встановлено наступне:

-за складом і функціональним призначенням встовлене у лісопильну лінію обладнання відповідає додатку №4(3) до договору №18023 В від 25.07.2018;

-маркування на основному і допоміжному обладнанні відповідає наданій на дослідження технічній документації (технічні умови, паспорти);

- частина обладнання (Транспортер поперечний, Транспортер поперечний для сортування дощок, Торцювальний мультипольний вертат з базуваннм) демонтована і зберігається окремо;

- частина обладання, що демонтована, відповідає додатку №4 (3) до договору №18023 В від 25.07.2018.

Експерти у поданому висновку зазначають, що загальна продуктивність Комплексної лісопильної лінії в цілому на момент даних експертних досліджень складає 71,3 куб.м за зміну 8 годин, що не відповідає заявленій продуктивності 250мЗ/за 8 годин при розпилюванні колод (дерева) діаметром 120-400 мм та довжиною від 1500-2500 мм, яка узгоджена сторонами у специфікації до договору №18023В від 25.07.2018 року.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом є необґрунтовані та такі, що не підлягають до задоволення. Щодо зустрічним позовних вимог, то такі суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Зі змісту позовної заяви та встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору купівлі продажу. Дані правовідносини врегульовано відповідним договором між сторонами, нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір купівлі - продажу, згідно умов якого Продавець продає, а Покупець купує належним чином сертифіковані та марковані верстати деревообробні торгової марки IWM.

Згідно з статтею 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

За положеннями пункту 2 частини другої статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Як бачається з матеріалів справи, ТзОВ ВТС - Груп на виконання умов договору поставило обладання ТзОВ ТБ Пак та провело шефмонтаж, а ТзОВ ТБ Пак сплатило ТзОВ ВТС - Груп за поставлене обладання кошти в сумі 6 205500,00 що підтверджується платіжними дорученнями.

Матеріалами справи встановлено, що після придбання обладнання позивач за зустрічним позовом неодноразово звертався до відповідача за зустрічним позовом щодо усунення недоліків у роботі проданого обладнання, а відповідач визнав їх та здійснював їх усунення за власні кошти.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, про що стверджував позивач за зустрічним позовом, поставлене і змонтоване Продавцем обладнання не відповідало замовленій потужності.

Для встановлення відповідності поставленого обладнання умовам укладеного між сторонами договору судом призначалась судова експертиза.

За результатами проведеної судової експертизи судовими експертами досліджено, що загальна продуктивність ліні в цілому на момент даних експертних досліджень складає 71,3 куб.м за зміну 8 годин, що не відповідає заявленій продуктивності 250мЗ/за 8 годин при розпилюванні колод (дерева) діаметром 120-400 мм та довжиною від 1500-2500 мм, яка узгоджена сторонами у специфікації до договору №18023В від 25.07.2018 року.

Таким чином, судові експерти підтвердили доводи позивача за зустрічним позовом про те, що Обладання поставлене за договором не відповідає вимогам по якості, зокрема його продуктивність не відповідає узгодженій сторонами.

Як вже зазаначалось вище та не заперечується позивачем за первісним позовом, 13.02.2019 року між сторонами було складено акт виявлених недоліків, згідно якого TOB ВТС - ГРУП визнало їх наявність та погодилось усунути усі недоліки в найкоротший термін, адже в цьому акті зафіксовано ряд дефектів, та встановлено, що складові лінії (відповідно і сама лінія) працює на 20-30% від заявленої потужності.

Також ці ж дефекти лінії та її невідповідність заявленій потужності встановлено і у наступних актах. Зокрема у акті виявлених недоліків від 15.03.2019 року Сторони спільно встановили причини невідповідності фактичної потужності до декларованої. Аналогічну невідповідність лінії заявленій потужності відображено в листах повідомленнях від 09.04.2019 року та претензії від 28.05.2019 року.

На питання №15 експерти надали відповідь, що реальна продуктивність лінії становить 71,3 м3 за зміну 8 годин, що не відповідає умовам Договору №18023В від 25.07.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2019 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою № 101 про повернення коштів за поставлене обладання у розмірі 6 205 500,00 грн.

Відповідач відповідь на вимогу позивача не надав, доказів повернення отриманої ТзОВ ВТС - Груп суми коштів за договром №18023В від 25.07.2018 не надано.

З урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для задоволення зустрічних позовних вимог шляхом стягнення з Відповідача за зустрічним позовом сплаченої Покупцем вартості обладанння у розмірі 6 205500,00 грн.

Оцінюючи, встановлені в мотивувальній частині рішення обставини справи, суд дійшов висновку про відустність підстав для задоволення первісних позовних вимог щодо стягнення несплаченої частини коштів за поставлення обладання, так як внесені кошти за поставлене обладання за спірним догвором підлягають поверненню покупцю в повному розмірі.

Щодо позовних вимог про розірвання договору №18023В від 25.07.2018 укладеного між ТОВ ВТС - Груп та ТОВ ТБ Пак - суд зазначає наступне.

Відповідно до статі 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13.

Разом з тим сторона, яка ставить питання про розірвання договору має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склались у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилась порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Так, позивач виконав взяті на себе зобов`язання з перерахування відповідачеві передоплати на загальну суму 6 205 500,00 грн, водночас відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з поставки обладнання відповідної якості та усунення його недоліків у строки, що встановлені умовами договору 18023В від 25 липня 2018 року, що є істотним порушенням Договору відповідачем, оскільки відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) значною мірою позбавив позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) на отримання Обладання, на яке він розраховував при укладенні договору, чим порушеного права позивача за зустрічним позовом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за зустріним позовом про розірвання договору 18023В від 25 липня 2018 року є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку у задоволенні первісних позовних вимог відмовити повністю, зустрічні позовні вимоги визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір за первісним позовом покладається на позивача за первісним позовом (відповідача за первісним позовом). Судовий збір за подання зустрічного позову покладається на відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом).

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 20, 24, 29, 73, 74, 76, 77, 78, 80, 91, 98, 104,123,129, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічні позовні вимоги задоволити.

3. Розрівати договір №18023В від 25.07.2018 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ВТС - Груп та Товариством з обмеженою відповідальністю ТБ Пак .

4. Сгянути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВТС - Груп ( 07533, Київська обл., Баришівський район, с. Недра, вул. Сєвєродонецька, 11; код ЄДРПОУ 40656772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТБ ПАК (81500, Львівська обл., Городоцький район, м. Городок, вул. Артищівська, буд. 9, корп, 5; код ЄДРПОУ 40209608) 6 205 500,00 грн та 95 003,50 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.02.2021.

Суддя Н.Є. Березяк