Ухвала

від 03.02.2021 по справі 360/1957/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2021 року

Київ

справа №360/1957/20

адміністративне провадження №К/9901/2176/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі № 360/1957/20 за позовом Селянського (фермерського) господарства Лугань до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування акту та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

19.01.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Луганській області (далі - скаржник), направлена до суду поштою 15.01.2021.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не може вважатися подібністю правовідносин.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. На переконання скаржника судами попередніх інстанцій неправильно застосовано підпункт 14.1.36 пункту 14.1. статті 14, підпункти 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пункти 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункти 200.1, 200.2, статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 1-4, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справі № 826/2878/13-а, від 25.06.2019 у справі № 823/1066/15, від 16.12.2020 у справі № 826/11426/18, від 19.04.2019 у справі № 803/236/15-а, від 21.10.2019 року у справі № 0540/7843/18-а, постанови Верховного Суду України від 14.03.2017 у справі №21-1513а16, постанови Верховного Суду від 20.01.2016 у справі №826/11531/14, від 04.02.2020 у справі № 160/1283/19, від 16.04.2020 у справі №813/3474/15, від 23.12.2020 у справі № 804/2813/18, від 20.01.2016 у справі № 826/11531/14, від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670, від 19.11.2019 у справі № 826/487/16.

Як на висновки Верховного Суду скаржник посилається на витяги з постанов, якими справи направлені на новий розгляд та зазначено, які саме обставини залишилися поза увагою судів або яким правова оцінка надана без повного з`ясування усіх обставин у справі.

Проте такі висновки не можна вважати висновком щодо застосування норм права, а є висновками суду, здійсненого за результатами розгляду конкретної справи, у зв`язку з чим не доводять наявність підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Водночас, колегія суддів вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи є доречними до визначеної скаржником підстави для касаційного оскарження судових рішень - пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України щодо не дослідження судами зібраних у справі доказів, що є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України.

Водночас пункт 1 частини другої статті 353 КАС України визначає прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу щодо визначеної підстави для касаційного оскарження судових рішень (пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України), зазначивши обов`язкові умови у їх взаємозв`язку, які передбачені КАС України при оскарженні судових рішень на такій підставі і наведені у цій ухвалі.

Крім того, посилаючись на пункт 4 частини другої статті 353 КАС України скаржник не зазначає, які саме обставини встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими. Надання неправильної оцінки наявному у матеріалах справах доказу не є тотожним встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу. Недопустимим доказом в розумінні статті 74 КАС України є доказ, одержаний з порушенням закону, або доказ, яким певна обставина не може бути підтверджена.

Тому скаржнику необхідно уточнити доводи касаційної скарги в цій частині.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У зв`язку з наведеним, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику часу на усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі № 360/1957/20 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- для надання суду уточненої касаційної скарги, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко