Постанова

від 01.02.2021 по справі 826/12509/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 826/12509/18

адміністративне провадження № К/9901/29812/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

секретар судового засідання Кривда В.І.,

представники: позивача - не з`явився, відповідача - Румянцева А.В.,

розглянувши у судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 (головуючий-суддя: Кучма А.Ю. судді: Аліменко В.О., Бєлова Л.В.),

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України" (далі - ТОВ "Телесистеми України", Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035311404 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 1' 072' 397,00 грн, в тому числі: за основним платежем - 714' 931,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 357' 466,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані доводами Товариства, що висновки податкової перевірки, викладені в акті від 18.06.2018 №606/26-15-14-04-05/34726705, на підставі якого було прийнято зазначене податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам.

Позивач стверджував, що правомірно відтворив у бухгалтерському та податковому обліку із вартісні та кількісні показники господарських операцій з придбання послуг (результатів робіт) та товару у ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД" та ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ" у травні, грудні 2016 року, січні 2017 року, оскільки ці показники підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а господарські операції фактично здійснені з досягненням економічного результату.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що досліджені у судовому процесі докази у їх сукупності свідчать, що документи, на підставі яких позивач задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, тому що господарські операції з постачання товару та послуг, оформлені цими документами, вчинені не були.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2019 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 05.07.2018 №0035311404.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані позивачем докази (первинні документи) підтверджують реальні зміни у його майновому стані та свідчать, що господарські операції позивача з ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ" відбулися та є економічно обґрунтованими. Висновок контролюючого органу про неправомірне збільшення Товариством суми податкового кредиту за податковими накладними, виписаними від імені зазначених постачальників, ґрунтується на припущеннях щодо наявності у цих суб`єктів господарювання ознак фіктивного підприємництва. Такі припущення, однак, у судовому процесі не знайшли свого підтвердження, а відповідач всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) доказів протилежного не надав. Відсутність (недостатність) у ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ матеріальних та трудових ресурсів, на що посилався відповідач в обґрунтування доводу про безтоварний характер господарських операцій, згідно з висновком апеляційного суду, не виключає можливість постачання ними товару та послуг та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, а основні засоби суб`єкт господарювання може використовувати на праві оренди або лізингу. У підсумку суд апеляційної інстанції визнав правомірним формування ТОВ "Телесистеми України" податкового кредиту за наслідками операцій із ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ", а податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035311404 - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

ГУ ДФС (правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві; далі - ГУ ДПС) подало касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції при оцінці документів, які надав позивач, не врахував обставини, що стосуються діяльності ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ , а саме: неможливість реального здійснення цими суб`єктами господарювання операцій з постачання на адресу позивача товару (послуг) з урахуванням обсягу матеріально-технічних та трудових ресурсів, об`єктивно необхідних для цього; не відповідність характеру послуг, щодо постачання яких від імені зазначених суб`єктів господарювання були виписані податкові накладні та оформлені акти приймання-передачі робіт (акти наданих послуг), видам їх діяльності згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі -ЄДРПОУ); відсутність в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) інформації щодо придбання зазначеними суб`єктами господарювання послуг з використання персоналу та/чи основних засобів, необхідних для виконання будівельно-монтажних, ремонтних робіт, що вказані як предмет постачання в податкових накладних та актах приймання-передачі робіт (актах наданих послуг); не відповідність актів наданих послуг ознакам первинного документа (в актах відсутня інформація час, місце надання послуг, ким та за яких обставин надані послуги); встановлення в процедурах досудових розслідувань у кримінальних справах обставин, які свідчать про фіктивне підприємництво з використанням зазначених суб`єктів господарювання. ГУ ДПС звертає увагу, що в бухгалтерському обліку позивача (рахунок 631) на кінець періоду, за який проведена перевірка, обліковувалася кредиторська заборгованість перед ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД" на повну вартість поставок, а щодо заборгованості перед ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ , то вона була переведена на ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС".

У зв`язку з утворенням як юридичних осіб публічного права територіальних органів ДПС та реорганізації деяких територіальних органів ДФС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 суд допустив процесуальну заміну відповідача на ГУ ДПС у м. Києві відповідно до частини першої статті 52 КАС.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, як такі, що відповідають вимогам статті 242 КАС. Позивач зазначає, що висновок суду апеляційної інстанцій щодо реальності господарських операцій ТОВ "Телесистеми України" із ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ" відповідає доказам у справі, посилається на принцип індивідуальної відповідальності платника податків за порушення податкової дисципліни, а також на те, що реальність господарських операцій між ним та ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ" встановлена в судових рішеннях, які набрали законної сили, у адміністративних справах №820/6512/16, № 823/1220/17, № 580/165/19 та № 808/2569/18.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача підтримав касаційну скаргу, представник позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явився.

Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі та запереченнях на касаційну скаргу доводи сторін, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що фактичною підставою для збільшення Товариству суми грошового зобов`язання з ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ''ТЕЛЕСИСТЕМИ УКРАЇНИ'' з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ" за травень 2016 року, ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС" та ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД" за грудень 2016 року, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ" за січень 2017 року'' від 18.06.2018 №606/26-15-14-04-05/34726705 (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, Товариство порушило норми, зокрема, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), а саме: занизило податкові зобов`язання із ПДВ на загальну суму 714' 931,00 грн, в тому числі: за травень 2016 року - 170' 010,00 грн, за грудень 2016 - 344'843,00 грн, за січень 2017 року - 200' 078,00 грн, внаслідок неправомірного збільшення суми податкового кредиту за податковими накладними, виписаними вищевказаними контрагентами.

Такий висновок вмотивований тим, що операції ТОВ "Телесистеми України" з придбання товару (плата інтерфейсів DPCE-R4XGE-XFP) у ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД" та послуг (будівельно-монтажні роботи, роботи з відновлення кабельних ліній) у ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ" не мають фактичного змісту (є безтоварними). При цьому контролюючий орган виходив з того, що зазначені товариства не мають необхідних ресурсів для здійснення реальної підприємницької діяльності (основних засобів (механізмів, приміщень, обладнання тощо), в тому числі, в оренді, а також працівників, які б могли виконати зазначені роботи); в ЄРПН немає інформації щодо придбання (отримання в користування) зазначеними суб`єктами господарювання основних засобів та/або послуг з використання персоналу, необхідних для виконання будівельно-монтажних, ремонтних робіт; характер послуг, які були предметом постачання на адресу позивача, не відповідає видам їх діяльності згідно з ЄДРПОУ (оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням, кормами для тварин (ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ"); посередницька діяльність у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД); оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС"); організація будівництва будівель (ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ")). Згідно з ЄРПН реалізація ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ" товарів, послуг не охоплюються однією сферою господарської діяльності (ними зареєстровані податкові накладні на операції з постачання широкого спектру товарів (продовольчих і непродовольчих) та послуг (поточний ремонт устаткування, будівельні роботи, комплекс послуг з донесення достовірної інформації про препарати, реконструкція будівель, ремонтні роботи, малярні роботи, ремонт системи відео-нагляду, рекламні послуги тощо) у значних обсягах та на значні суми (ПДВ від 10,0 до 19,0 млн грн) значній кількості (до 197) суб`єктів підприємницької діяльності; джерело походження придбаного позивачем обладнання (плати інтерфейсів) не встановлено і по ЄРПН не прослідковується; свідоцтва платника ПДВ, видані зазначеним контрагентам позивача, анульовані згідно з рішеннями контролюючих органів; в процедурах кримінальних проваджень, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальних провадженнях, від 01.02.2018 №42018101060000040, від 27.09.2016 №3201610006000117, №32017270000000006), порушених за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 191, частинами 1, 2 статі 205, частинами 2, 3 статті 212 Кримінального кодексу України, встановлені обставини щодо фіктивного підприємництва з використанням ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ , задіяння цих товариств у схемах умисного ухилення від сплати податків суб`єктами підприємницької діяльності реального сектора економіки. Перелічені контрагенти мають спільні ознаки, які характеризують їх діяльність як фіктивну, як-то: відсутність основних засобів, трудових ресурсів; неподання фінансової та податкової звітності.

За даними бухгалтерського обліку ТОВ "Телесистеми України" по балансовому рахунку 631 ''Рахунки з вітчизняними постачальниками'' контролюючий орган виявив кредиторську заборгованість перед ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ" в розмірі 1' 020' 060,00 грн, ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД" - 594' 060,00 грн, ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС" - 1' 607' 470,00 грн, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ" - переуступка права вимоги боргу в сумі 1' 200' 466,00 грн на ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС". Під час перевірки сертифікати якості, посвідчення відповідності, паспорт виробника на придбаний товар у ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД" та товаросупроводжувальні документи на нього, передбачені умовами договору, позивач не надав.

ГУ ДФС як в акті перевірки, так і в судовому процесі наголошувало, що розрахункова тривалість робочого часу, об`єктивно необхідного для виконання обсягів робіт, зазначених в актах приймання виконаних робіт, актах надання послуг, враховуючи відсутність у ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ" персоналу працівників, матеріальних ресурсів (в тому числі, у на умовах цивільно-правових договорів) виключає можливість виконання робіт цими товариствами.

Так, відповідно до наданих позивачем актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за травень 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС" та ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ для виконання робіт витратили 7542,00 людино/години, 21' 900,37 людино/години та 14' 400,65 людино/години відповідно, що згідно з листом Міністерства соціальної політики України ''Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік'' 20.07.2015 №10846/0/14-15/13 передбачає використання праці 50, 124 та 90 працівників. Разом з тим, згідно зі звітами форми 1ДФ та форми Д4 число працівників ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ" в травні 2016 року склало 10 осіб, ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС" в грудні 2016 року - 1 особа, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ в січні 2017 року - 1 особа, а за результатами аналізу інформації з ЄРПН залучення цими товариствами стороннього трудового персоналу, так само, як і основних засобів, не встановлено.

Ці обставини суд першої інстанції обґрунтовано визнав такими, що спростовують достовірність актів приймання виконаних будівельних робіт та відомостей щодо матеріально-технічних та трудових ресурсів до цих актів, підписаних від ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ". Взявши до уваги зазначені обставини, а також наведену в акті перевірки податкову інформацію щодо діяльності ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ", не встановлення джерела походження товару (плати інтерфейсів DPCE-R4XGE-XFP), наявність кримінальних проваджень, суд першої інстанції у відповідності з нормами статті 90 КАС дав оцінку документам, на підставі яких позивач задекларував податкових кредит за травень, грудень 2016 року, січень 2017 року в загальній сумі 714' 931,00 грн, як таким, що не підтверджують право позивача на податковий кредит.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1. статті 44 ПК (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1. ПК).

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Підпунктом ''а'' пункту 198.1. статті 198 ПК визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2. статті 198 ПК).

Згідно з абзацом першим пункту 198.3. цієї статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий пункту 198.3. ПК).

Як підсумок вимог наведених правових норм, у податковому обліку господарські операції з придбання товарів (послуг), суми ПДВ за якими відносяться до податкового кредиту, повинні бути підтверджені відповідними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Обов`язковим звітним документом в податковому обліку з ПДВ для підтвердження суми податкового кредиту є податкова накладна.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 КАС щодо достовірності доказів.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, закріплений в Законі №996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

Підтвердження платником ПДВ належним чином оформленими документами, передбаченими правовими нормами для певного виду господарських операцій, задекларованих сум податкового кредиту, є підставною для одержання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставини, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Такий висновок щодо оцінки документів, наданих платником податків на підтвердження даних податкового обліку, зробив Верховний Суд України в постанові від 27.03.2012 у адміністративній справі за позовом ПП "Ангара" до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві, за участю прокурора м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення та відшкодування податку на додану вартість.

Відступу від такої правової позиції Велика Палата Верховного Суду не зробила.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом з підстав формування платником податків даних податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

Статтею 90 КАС встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка судом першої інстанції документів, на підставі яких був задекларований податковий кредит у зв`язку з придбанням ТОВ "Телесистеми України" товару та послуг (робіт) у ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ", відповідає нормам статті 90 КАС. Відповідно до цієї оцінки суд першої інстанції встановив, що операції з постачання товару та послуг між позивачем та зазначеними постачальниками не мали реального змісту, правильно застосував вище наведені норми матеріального права, зробивши висновок, що податкове повідомлення-рішення, яке оскаржив позивач, є правомірним.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків не сумісний не тільки з обставинами, які достовірно підтверджують обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки іншого платника податків (постачальника товарів (послуг)), але й з обставинами, що свідчать про достатньо високий рівень ймовірності обізнаності платника податків стосовно такої поведінки. Такими обставинами можуть бути, у сукупності з іншими, як-то, систематичне задіяння постачальника при вчиненні кримінальних правопорушень.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС щодо законності і обґрунтованості судового рішення, його відповідності принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.

У зв`язку з цим у суду апеляційної інстанції не було передбачених статтею 317 КАС для скасування рішення суду першої інстанції та для задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 352 КАС суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Відтак, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 підлягає скасуванню, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2019 залишенню в силі.

Довід позивача, що реальність його господарських відносин з ТОВ "ОПТ ТОРГ СПЕШЛ", ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС", ТОВ "ЕЛАДА ТРЕЙД", ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ" визнана в судових рішеннях, ухвалених в адміністративних справах №820/6512/16, №823/1220/17, №580/165/19 та №808/2569/18, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно з частиною сьомою статті 78 КАС правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Позивач не обґрунтовує цей довід посиланням на конкретні обставини, встановлені в судових рішеннях у зазначених справах, які б в силу частини четвертої статті 78 КАС мали б преюдиційне значення у цій справі.

За правилом частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

08.02.2020 набрав чинності Закон України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-IX, пунктом 2 розділу ІІ ''Прикінцеві та перехідні положення'' якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Керуючись статтями 52, 250, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 скасувати, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.04.2019 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак