ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 280/4245/19
адміністративне провадження № К/9901/24450/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді- Бойченка Ю.П.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Сафронової С.В., суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.)
У С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна (далі також - позивач, товариство) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, (відповідач-1,податковий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві (далі також - відповідач-2), в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС щодо не внесення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та не перерахування цієї суми на поточний рахунок позивача; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в сумі 1 032 810 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 79 455,63 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач указує, що ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ подано декларацію з податку на додану вартість, в якій задекларовано до бюджетного відшкодування від`ємне значення податку на додану вартість за лютий 2018 року в сумі 43 052 217,00 грн, а також подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 032 810,00 грн. Контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої встановлено, що сума бюджетного відшкодування за лютий 2018 року у розмірі 1 032 810,00 грн. заявлена позивачем в порушення вимог абз. а п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. б п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2018 №0002614706, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2018 року на загальну суму 1 032 810,00 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі №808/2431/18, яке набрало законної сили, податкове повідомлення-рішення від 11.06.2018 №0002614706 скасовано. Позивач уважає, що достовірність нарахування суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування згідно з податковою декларацією за лютий 2018 року, підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, у зв`язку з чим грошові кошти в сумі 1 032 810,00 грн. підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача. Позивач зазначає, що не зважаючи на вказані обставини відповідачами узгоджена сума бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не включена, зазначена сума на поточний рахунок платника податків не перерахована. За таких обставин, позивач просить суд стягнути на його користь суму бюджетного відшкодування та пеню за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не внесення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за лютий 2018 року ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД "ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ" ІМ. А.М. КУЗЬМІНА" в сумі 1 032 810,00 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування повну інформацію щодо відшкодування ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД "ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ" ІМ. А.М. КУЗЬМІНА" суми податку на додану вартість по декларації за лютий 2018 року у розмірі 1 032 810,00 грн. (один мільйон тридцять дві тисячі вісімсот десять гривень).
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД "ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ" ім.А.М. КУЗЬМІНА" пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 78 233,23 грн. (сімдесят вісім тисяч двісті тридцять три гривні двадцять три копійки). У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Також вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що у позивача наявне право на повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2018 року, оскільки заявлена у цей період сума ПДВ є узгодженою з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №808/2431/18 (06 березня 2019року), яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 11.06.2018 №0002614706, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 1 032 810,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 516 405,00 грн., що винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, однак відповідачем 1 всупереч положенням статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) дані в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування про завершення судового оскарження та розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування не внесені, чим порушено законне право Товариства.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
25 вересня 2020 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати.
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі № 280/4245/19 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та витребувано справу з Запорізького окружного адміністративного суду.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 280/4245/19 є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутні рішення суду касаційної інстанції з подібних правовідносин, в яких підприємством отримано суму бюджетного відшкодування, але воно все одно просить стягнути суму бюджетного відшкодування та пеню, в яких порушено норми п.200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, постанови № 26 КМУ від 25.01.2017р., Порядку ведення Єдиного реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та постанову Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011р. № 845.
Контролюючий орган зазначив, що податковим органом виконані всі дії відповідно до законодавства, а саме внесено інформацію щодо узгодженої суми 1 032 810 до Реєстру.
Також відповідач указує, що відповідно до п.23 ПОРЯДКУ №845 стягувач. на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної фіскальної служби.
Орган Казначейства надсилає після надходження зазначених документів до органу державної фіскальної служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку.
Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної фіскальної служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.
Таким чином, стягнення пені з Державного бюджету України здійснюється виключно органами Казначейства на підставах та в порядку, визначених чинним законодавством.
Як наслідок, саме Казначейство є належним єдиним відповідачем у цій категорії справ.
30 жовтня 2020 року справа № 280/4245/19 надійшла до Верховного Суду.
У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції ? без змін. Указує, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не допущено порушень норм матеріального чи процесуального права.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ІМ. А.М. КУЗЬМІНА (код ЄДРПОУ 00186536) 15.04.1994 зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у Офісі ВПП.
16.03.2018 позивачем подано до Запорізького управління Офісу ВПП декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період лютий 2018 року, в якій задекларовано до бюджетного відшкодування суму від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 43 052 217,00 грн, разом із якою також подано заяву про повернення відповідної суми бюджетного відшкодування.
У період з 21.03.2018 по 18.04.2018, на підставі п. 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок позивача за податковою декларацією з ПДВ від 16.03.2018 №9046351037 за лютий 2018 року, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки від 18.04.2018 №216/28-10-47-06/00186536.
У період з 07.05.2018 по 29.05.2018, у зв`язку з наданням ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ листом від 27.04.2018 №115-55 заперечень до акту від 18.04.2018 №216/28-10-47-06/00186536 про результати камеральної перевірки ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2018 року, згідно з п.п. 75.1.2 п.75.1 статті 75, п.п. 78.1.5 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДФС від 05.05.2018 №821 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ з питань, що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ Дніпротехмет (код ЄДРПОУ 31890738), ТОВ АЛАТОН (код ЄДРПОУ 24996984), ТОВ ВЕРАГРУП (код ЄДРПОУ 40890204), ТОВ Моноліт-1 (код ЄДРПОУ 35300696), ТОВ ВІНМАКС ГРУП (код ЄДРПОУ 40835096), ТОВ ЗАПОРІЗЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 41090588), ТОВ МЕТАЛ МАРКЕТ (код ЄДРПОУ 40978854), за період лютий 2018 року, за результатами якої складено акт від 05.06.2018 №56/28-10-47-06/00186536.
Висновками акту перевірки від 05.06.2018 №56/28-10-47-06/00186536 установлено порушення ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ вимог абз. а п.198.1. п.198.2, п.198.3, п.198.6 статті 198, п. 200.1, абз. б п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, п.п.1 п. 4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.16 №216, у результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податкової декларації за лютий 2018 року на суму 1 032 810,00 грн.
На підставі акту перевірки від 05.06.2018 №56/28-10-47-06/00186536, відповідачем 1 винесено податкове повідомлення-рішення від 11.06.2018 №0002614706, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 1 032 810,00 грн. та застосовано штрафні санкції 516 405 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі №808/2431/18 адміністративний позов ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ ім.А.М.КУЗЬМІНА до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 11.06.2018 №0002614706, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 1 032 810,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 516 405,00 грн., що винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі № 808/2431/18 повернуто.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі № 808/2431/18 набрало законної сили 06.03.2019.
Після узгодження відповідної суми, контролюючим органом не вжито заходів щодо здійснення на користь ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за лютий 2018 року у сумі 1 032 810,00 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
У касаційній скарзі відповідач указує, що за даними інформаційної системи органу ДФС відсутня можливість нарахування пені на суму залишку бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість. А щодо механізму бюджетного відшкодування ПДВ, то податковий орган не направляє висновки щодо сум відшкодування ПДВ до органу, що здійснює казначейське обслуговування коштів.
На час перегляду справи в суді касаційної інстанції рішення суду апеляційної інстанції виконано шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ суми бюджетної заборгованості та пені.
3.2. Доводи позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що твердження відповідача про відсутність умов та можливості нарахування пені на суму бюджетної заборгованості є хибними, оскільки такий обов`язок покладається на контролюючий орган, який здійснює функції держави у сфері оподаткування, відповідно до закону. Також зауважив, що позивач у своїх позовних вимогах не вимагає направлення висновку щодо сум відшкодування ПДВ до органу, що здійснює казначейське обслуговування коштів, а просить стягнути суму коштів ПДВ з Державного бюджету України на користь ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" № 1797-VІІІ від 21 грудня 2016 року, який набрав чинності з 1 січня 2017 року (далі - Закон №1797-VІІІ), був змінений порядок бюджетного відшкодування ПДВ платникам цього податку, який не передбачає надання контролюючим органом відповідного висновку та його направлення до органу державного казначейства. Відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до підпункту 200.7.2 заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку, відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 ПК України).
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування визначений в пункті 200.12 цієї статті.
Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).
При цьому пунктами 52 та 56 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якими цей підрозділ був доповнений Законом № 1797-VІІІ, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 01.01.2017, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.
До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 цієї постанови набирав чинності з 1 квітня 2017 року.
Зазначеною постановою встановлено, що до набрання чинності цим Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.
Відповідно до положень пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість, або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
У зв`язку з набранням чинності Порядком №26, з 1 квітня 2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року №68 (далі - Порядок №68), який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 ПК, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 ПК.
Пунктом 10 Порядку №68 було встановлено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
Таким чином, реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 1 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику ПДВ, контролюючим органом щодо цього платника.
При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 1 квітня 2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Бюджетне відшкодування за такими заявами до 1 квітня 2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.
Водночас з 1 квітня 2017 року передумовою для отримання платником ПДВ належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.
Отже, до 1 квітня 2017 року відповідач-1 мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Водночас після набрання чинності Порядком №26, тобто з 1 квітня 2017 року, відповідач-1 мав унести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.
Оскільки вказані дії контролюючим органом всупереч вимог законодавства вчинені не були, це призвело до неотримання позивачем бюджетного відшкодування у визначений законом строк.
Отже, висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що бездіяльність контролюючого органу призвела до порушення права позивача на отримання бюджетного відшкодування відповідає обставинам у справі, які встановлені цими судами у відповідності з нормами процесуального права, та вище наведеним нормам матеріального права.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Частиною другої статті 9 КАС встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Таке право суду обумовлено принципом верховенства права, як основоположного принципу адміністративного судочинства, який визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Відповідно до норм статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Офіс великих платників податків ДПС у касаційній скарзі фактично не погоджується з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, які зобов`язали відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, інформацію щодо відшкодування ПДВ з підстав того, що фактично таке повернення відбулося.
Позивач не оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанції, тобто погоджується з процедурою повернення ПДВ та з захистом порушених прав шляхом унесення до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.
За таких обставин колегія суддів уважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального права.
Висновок судів попередніх інстанцій про право позивача на отримання з Державного бюджету України пені ґрунтується на вимогах пункту 200.23 статті 200 ПК України.
Так, відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Суди попередніх інстанцій правильно застосували наведену норму, зробивши висновок про те, що, починаючи з дати виникнення бюджетної заборгованості, тобто з 25 квітня 2019 року по 30 серпня 2019 року, розмір якої складає 78233,23 грн, наявні правові підстави для стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ суми пені у вказаному розмірі.
Щодо посилання відповідача на те, що бюджетне відшкодування було повернуто ще 31 березня 2020 року та цей факт залишився поза увагою суду першої та апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 350 КАС України не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Ураховуючи, що позовні вимоги були задоволені і таке рішення прийнято з дотриманням норм матеріального права а факт повернення бюджетного відшкодування не впливає на встановлений судами факт протиправності бездіяльності відповідача а також на розмір пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування, то за таких обставин колегія суддів уважає, що підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції не має.
4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд звертає увагу на таке.
Суд вважає заявлені підстави касаційного оскарження такими, що не доводять необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права. Так у касаційній скарзі зазначено, що не має правового висновку Верховного Суду стосовно того, що після того як підприємством було отримано суму бюджетного відшкодування, воно все одно просить стягнути суму бюджетного відшкодування та пеню.
Так, під час розгляду справи встановлено, що суди першої та апеляційної інстанції визнали протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не внесення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та зобов`язали відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування повну інформацію щодо відшкодування суми податку на додану вартість.
Тобто судами не приймалося рішення про стягнення суми бюджетного відшкодування.
Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що, зважаючи на обставини цієї справи, при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому в задоволенні касаційної скарги Управління слід відмовити.
Усі доводи та їх обґрунтування, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 3, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2021 |
Оприлюднено | 08.02.2021 |
Номер документу | 94643479 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шишов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні