Рішення

від 04.02.2021 по справі 942/1613/20

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 04.02.2021

ЄУ № 942/1613/20

Провадження №2-а/942/4/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря Стєніної А.В.,

представника позивача Матвєєвої Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить поновити строк для подання адміністративного позову, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 538-ДК/0184По/08/01/-20 від 01.12.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, провадження по справі закрити.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 22.09.2020 між ним та Новопсковською селищною радою Луганської області було укладено договір оренди землі, відповідно до якого йому була передала у платне користування земельна ділянка для сінокосіння та випасання худоби, площею 10,0326 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Заайдарівської сільської ради. Вказану земельну ділянку позивач використовував згідно цільового призначення. 17.11.2020 державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Гончаровим Ю.Є. та ОСОБА_2 було проведено перевірку вищевказаної земельної ділянки на предмет дотримання земельного законодавства. 01.12.2020 зазначеними вище державними інспекторами було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 538- ДК/0184По/08/01/-20. У постанові зазначено, що в ході перевірки земельної ділянки, наданої в оренду позивачу, встановлено порушення п.2 ч.5 ст. 20, п а ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 37 Закону України Про охорону земель . Позивач вважає постанову незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, а обставини, викладені в ній такими, що не відповідають фактичним обставинам. Протокол про адміністративне правопорушення складено 01.12.2020 і цього ж дня справа була розглянута та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, що позбавило позивача можливості належним чином підготуватися до розгляду справи. У своїх діях позивач складу адміністративного правопорушення не вбачає, оскільки будь-яких належних доказів вчинення правопорушення не має. Протокол про адміністративне правопорушення складено за ст. 53 КУпАП, а саме використання земель не за цільовим призначенням. Однак доказів відповідачем не надано. Позивач зазначає також, що протокол складено 01.12.2020, акт обстеження земельної ділянки складено 17.11.2020. Будь-яких даних щодо запрошення позивача для складання протоколу саме на 01.12.2020 матеріали справи не містять, як і не містять обґрунтування пропуску строку оформлення адміністративних матеріалів, що відповідно до ч.2 ст. 254 КУпАП складаються не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Крім того копія постанови, що надана позивачу, не містить підпису особи, яка її винесла, та підпису особи, відносно якої її складено. Відомості про вручення позивачу постанови також відсутні.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 29.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 11.01.2021.

11.01.2021 судове засідання відкладено до 21.01.2021 у зв`язку з задоволенням клопотання представника відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.

21.01.2021 судове засідання відкладено до 04.02.2021 у зв`язку з клопотанням представника позивача.

Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, на позовних вимогах наполягає.

Представник позивача в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги позивача, вказавши про те, що відповідач порушив порядок проведення перевірки земельного законодавства, наказ на проведення перевірки не зареєстрований в системі ДОК ПРОФ , а тому це ставить під сумнів взагалі наявність факту перевірки.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право, зокрема, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також подавати у встановленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності. Згідно наказу від 13.11.2020 № 538-ДК Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів , виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області, була проведена планова перевірка використання земельної ділянки комунальної форми власності сільськогосподарського призначення площею 10,0326 га, розташованої на території Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області у термін з 16.11.2020 по 27.11.2020. Вищезазначена земельна ділянка відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 22.09.2020 була передана в оренду ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби. Фактичною перевіркою земельної ділянки встановлено, що під нашаруванням снігового покриву виявлена відсутність дернини та трав`янистої рослинності, натомість наявні ознаки аграрної обробки у вигляді дискування, виявлені паростки пшениці. Таким чином виявлено порушення вимог п.2 ч.5 ст. 20, п а ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 37 Закону України Про охорону земель . Державним інспектором 17.11.2020 було складено акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. 01.12.2020 складено протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Шкода заподіяна адміністративним правопорушенням складає 17721 грн. Крім того державним інспектором складено припис від 01.12.2020, яким ОСОБА_1 приписано усунути порушення земельного законодавства шляхом приведення земельної ділянки у стан, придатний для використання за цільовим призначенням у 30-ти денний термін з моменту отримання цього припису. Головне управління Держгеокадастру у Луганській області зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення від 01.12.2020 № 538-ДК/0184П/07/01/-20 містить підписи ОСОБА_1 , а саме у графі ознайомлення з правами згідно ст. 268 КУпАП, в графі пояснення особи, в якій зазначено згоден з викладеним у протоколі , в графі підпису особи, в графі про отримання другого примірника протоколу і про присутність при розгляді справи особисто. Крім того постанова про накладення адміністративного стягнення від 01.12.2020 та припис також містять особисті підписи позивача. Таким чином всі твердження позивача про неповідомлення його про розгляд справи, про відсутність його підписів та підпису державного інспектора є недостовірною інформацією та спростовується матеріалами справи. Твердження позивача щодо відсутності доказів вчинення ним правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення містяться пояснення, в яких позивач підтвердив факти, викладені в матеріалах про адміністративне правопорушення, що додатково підтверджується фотофіксацією. Отже постанова про накладення адміністративного стягнення від 01.12.2020 № 538-ДК/0184По/08/01/-20, якою визнано ОСОБА_1 винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. та визначено заподіяну шкоду у сумі 17721 грн., є законною і такою, що винесена з дотриманням норм КУпАП. Представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити, справу розглянути без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Враховуючи, що позивач та відповідач повідомлені про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що 22.09.2020 між орендодавцем Новопсковською селищною радою, в особі селищного голови Гаєва В.В., та орендарем ОСОБА_1 укладено Договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Відповідно до даного договору оренди землі орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 4423381500:06:008:0057, площею 10,0326 га, що розташована в АДРЕСА_1 , призначена для сінокосіння і випасання худоби. Державна реєстрація зазначеного договору оренди землі здійснена 25.09.2020 державним реєстратором Новопсковської селищної ради Луганської області.

Відповідно до п. 25 договору оренди землі від 22.09.2020 орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 13.11.2020 № 538-ДК Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності родючості ґрунтів наказано здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення планової перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 10,0326 га /кадастровий номер 4423381500:06:008:0057/, розташованої за межами населених пунктів на території Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Наказано державним інспекторам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у термін з 16.11.2020 по 27.11.2020 здійснити зазначений у пункті 1 цього наказу захід державного нагляду /контролю/ за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорії і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 17.11.2020 № 538-ДК/158/АО/10/01/-20, в результаті проведення обстеження земельної ділянки площею 10,0326 га (кадастровий номер 4423381500:06:008:0057), розташованої за межами населених пунктів на території Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області під нашаруванням снігового покриву виявлена відсутність дернини та трав`янистої рослинності (що є невід`ємною частиною складу сіножатей), натомість вона має ознаки аграрної обробки у вигляді дискування, наявні паростки озимої пшениці, що підтверджується фотофіксацією. Зазначені факти свідчать, що земельна ділянка, надана в оренду ОСОБА_1 використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є використанням не за цільовим призначенням.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 17.11.2020 № 538-ДК/417/АП/09/01/-20, складеного державними інспекторами ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , встановлено нецільове використання ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 4423381500:06:008:0057, площею 10,0326 га, розташованої за межами населених пунктів на території Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 01.12.2020 № 538-ДК/0184П/07/01/-20 в ході проведення перевірки встановлено, що земельна ділянка комунальної форми власності сільськогосподарського призначення (угіддя - сіножаті), площею 10,0326 га (кадастровий номер 4423381500:06:008:0057 ), розташована за межами населених пунктів на території Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, використовується орендарем ОСОБА_1 не за цільовим призначенням, чим порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 20, п. а ч. 1 ст. 96 Земельного Кодексу України, ст. 37 Закону України Про охорону земель , за що передбачена відповідальність згідно пункту г частини 1 статті 211 Земельного кодексу України.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 01.12.2020 № 538-ДК/0184По/08/01/-20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.53 КУпАП та накладене стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Державним інспектором складено припис від 01.12.2020 № 538-ДК/0225Пр/03/01/-20, відповідно до якого ОСОБА_1 приписано усунути виявлені порушення земельного законодавства шляхом приведення земельної ділянки, площею 10,0326 га (кадастровий номер 4423381500:06:008:0057), яка розташована за межами населених пунктів на території Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, у стан придатний для використання за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Приписами статті 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Згідно з пунктом 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19.06.2003 № 963-ІV (далі -Закон № 963-ІV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до статті 4 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно зі статтею 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Так, згідно положень статті 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом зокрема, проведенням перевірок та розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.

Статтею 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Крім того у п.2 Розділу І Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 № 6 (далі за текстом - Інструкція), зазначено, що вимоги Інструкції є обов`язковими для виконання державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастру) та її територіальних органів (далі - державні інспектори), яким відповідно до законодавства України надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, які діють як державні інспектори сільського господарства відповідно до статті 244 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до р. ІІІ Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справа розглядається у 15-денний строк з дня одержання державним інспектором, правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Справа розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. У розгляді справи можуть брати участь потерпілі, законні представники, захисник (адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи), свідки, експерт, перекладач. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, державний інспектор виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про закриття справи. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується державним інспектором, який розглянув справу. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (потерпілому - на його прохання), під підпис, а в разі, якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі (зазначаються реквізити поштової квитанції про відправлення, прізвище і посада особи, яка її відправила). У разі надсилання копії постанови особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (потерпілому - на його прохання), копія постанови завіряється в установленому порядку.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення від 01.12.2020 № 538-ДК/0184/По/08/01/-2 позивач порушив вимоги п. 2 ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, в якій зазначено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу, п. а ч. 1 ст. 96 Земельного Кодексу України, де вказано, що землекористувачі зобов`язані , зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Крім того позивач порушив ст. 37 Закону України Про охорону земель , в якій зазначено, що власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель. З метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення. Дані агрохімічної паспортизації земель використовуються в процесі регулювання земельних відносин при: передачі у власність або наданні в користування, в тому числі в оренду, земельної ділянки; зміні власника земельної ділянки або землекористувача; проведенні грошової оцінки земель; визначенні розмірів плати за землю; здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів. Форму агрохімічного паспорта та порядок його ведення встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

На підставі зазначеного позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення за використання земель не за цільовим призначенням.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

В статті 14 Конституції України наголошено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельним кодексом України в статті 19 закріплено, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 22 Земельного кодексу України встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Статтею 34 Земельного Кодексу України визначено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби, а органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 35 Закону України Про охорону земель передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування еколого безпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; - забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям .

Згідно ст. 36 Закону України Про охорону земель охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб.

При цьому суд враховує, що необхідність дотримання обмежень щодо розорювання земель, а також створення, збереження та відновлення сіножатей та пасовищ відповідно до науково обґрунтованих показників з урахуванням регіональних особливостей та природно-кліматичних умов, передбачена Законами України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року", "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року", Концепцією національної екологічної політики України на період до 2020 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 880-р, Стратегією удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413, Національним планом дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 271-р.

Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Суд також враховує, що у рішенні Європейського Суду з прав людини від 27.11.2007 у справі "Хаммер проти Бельгії " Суд вирішив, що незважаючи на той факт, що навколишнє середовище прямо не захищене в Конвенції, проте саме по собі воно є цінністю, в якій як суспільство, так і державні органи мають живий інтерес. Економічні міркування і навіть право на власність, не мають виходити на перший план у питаннях охорони навколишнього середовища, зокрема, коли ця сфера законодавчо регулюється державою. Таким чином, державні органи зобов`язані діяти з метою захисту навколишнього середовища.

Позивач у позові посилається на порушення відповідачем процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи у цей же день, що призвело до не можливості належним чином підготуватися до розгляду справи, так як одразу після складення протоколу розпочався розгляд справи.

Дане твердження позивача спростовується наданими суду матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме у протоколі про адміністративне правопорушення від 01.12.2020 № 538-ДК/0184П/07/01/-20 міститься особистий підпис позивача про ознайомлення його з правами відповідно до ст. 268 КУпАП.

В той же час заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи та надання часу для підготовки до розгляду справи ОСОБА_1 не заявляв.

Крім того, у вищезазначеному протоколі міститься підпис позивача про отримання другого примірника протоколу. У графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено, що ОСОБА_1 згоден з викладеним у протоколі, що підтверджено його підписом. Окремо зазначено, що ОСОБА_1 на розгляді справи про адміністративне правопорушення був присутній особисто 01.12.2020, що також підтверджено його підписом.

В позові позивач стверджує, що постанова про накладення адміністративного стягнення, яка йому надана, не містить підпису особи, що її винесла, та підпису особи, відносно якої її складено, також не містить відомості про вручення.

Однак, з дослідженої судом постанови про накладення адміністративного стягнення від 01.12.2020 № 538-ДК/0184ПО/08/01/-20 вбачається, що постанова підписана державним інспектором Тіліверковим В.І. та отримана особисто ОСОБА_1 01.12.2020, що підтверджено підписом останнього.

Таким чином доводи позивача щодо порушення порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення, розгляду справи та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Пояснення представника позивача про те, що позивач підписав та надав пояснення під підпис працівника відповідача, суд оцінює критично. Також суд оцінює критично пояснення представника позивача, що позивач надав письмові пояснення, датовані 20.11.2020, лише 01.12.2020. Дані пояснення містять власноручний підпис позивача та містять зазначення, що вони записані з його слів вірно та ним прочитано. А отже, позивач повинен був усвідомлювати зміст наданих ним пояснень, дату надання цих пояснень. Крім того, позивачу роз`яснили право користуватися правовою допомогою, що спростовує доводи представника позивача про те, що позивачу не надали права скористатися правовою допомогою.

Суд також відхиляє доводи позивача про те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складена з порушенням строку, передбаченого ст. 254 КУпАП.

Так, згідно п. 2 р. ІІІ Інструкції справа розглядається у 15-денний строк з дня одержання державним інспектором, правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Що стосується доводів позивача про те, що вчинене ним адміністративне правопорушення не підтверджено жодними доказами, суд зазначає наступне.

Згідно актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства та обстеження земельної ділянки від 17.11.2020 державними інспекторами Гончаровим Ю.Є. та ОСОБА_2 встановлено факт порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки площею 10,0326 га, а саме використання позивачем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

До вищезазначених актів додана таблиця фотофіксації земельної ділянки, розташованої на території Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, з якої вбачається відсутність дернини та трав`янистої рослинності (що є невід`ємною частиною складу сіножатей), натомість наявні паростки озимої пшениці.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких приблизно на початку жовтня 2020 року ним на всій площі земельної ділянки були проведені аграрні роботи, а саме було здійснено дискування землі та посіяно озиму пшеницю. Пшениця була посіяна з метою покращення родючості ґрунту та подальшого посіву люцерни для годування худоби. Більше жодних аграрних робіт не виконував. Пшеницю посіяв також з метою годування худоби.

Приписами ч. 5 ст. 20, ст. 34 Земельного Кодексу України встановлено, що земельна ділянка для випасання худоби може використовуватися лише у межах вказаного виду використання, тобто позивач зобов`язаний був використовувати земельну ділянку виключно як сіножаті, в межах виду користування, передбаченого умовами договору оренди землі.

Отже, діяльність відповідача щодо розорювання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка за своїм цільовим призначенням є земельною ділянкою для сінокосіння та випасання худоби, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором оренди землі вимоги використання земельної ділянки.

Всупереч вимог чинного законодавства та умов Договору оренди землі, позивач використовував орендовану земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур, а не як пасовища чи сіножаті, а отже припустився порушення вимог земельного законодавства, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП.

Суд також не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що відповідач порушив порядок проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст. 286 КАС України.

Суду не надано доказів скасування наказу № 538-ДК від 13.11.2020, на підставі якого проведено перевірку земельної ділянки, яка перебуває в оренді позивача. Також не оскаржено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.11.2020.

Крім того, суд, розглядаючи справу з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зобов`язаний перевірити законність та обґрунтованість винесеної постанови, а не правомірність проведеної перевірки вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, постановою Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Крім того, статтею 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Однак, як вбачається з матеріалів справи позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність в його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 КУпАП.

Натомість відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення доведено правомірність накладення адміністративного стягнення та спростовано доводи позивача стосовно порушення порядку складення протоколу, розгляду справи та винесення постанови.

Суд дійшов висновку, що відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ст. 53 КУпАП відносно позивача діяв в спосіб та у порядку, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, та правомірно виніс оскаржувану постанову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що винесення відповідачем постанови про накладення адміністративного стягнення підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач в позові посилався на відсутність доказів з боку відповідача, однак відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах, надав докази правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення № 538-ДК/0184По/08/01/-20 від 01.12.2020 не підлягає скасуванню і її слід залишити без змін.

Щодо вимоги про закриття справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що оскільки ця вимога є похідною від вимоги скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, то у її задоволенні слід також відмовити, оскільки у суду не має підстав для скасування вищезазначеної постанови.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, залишити без задоволення.

Постанову № 538-ДК/0184По/08/01/-20 від 01.12.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, та застосування стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. залишити без змін.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 18.12.2018 органом видачі 4452, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, код ЄДРПОУ 39771244, адреса місцезнаходження: проспект Центральний, буд.17, корп.2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Стеценко